Psalmi 127

1 Ako Gospod neæe graditi doma, uzalud se muèe koji ga grade; ako neæe Gospod èuvati grada, uzalud ne spava stražar.

Пісня сходження Соломонова. Якщо Господь не будує дому, марно працюють над ним будівничі. Якщо Господь не стереже міста, марно пильнує охорона.

2 Uzalud ranite, dockan liježete, jedete hljeb umorni; milome svojemu on daje san.

Марно ви вдосвіта встаєте, допізна сидите [і] їсте хліб скорботний, тоді як Він дає сон Своєму улюбленцеві.

3 Evo našljedstva od Gospoda: djeca, porod je dar od njega.

Ось спадщина Господня – діти, нагорода [від Нього] – плід утроби.

4 Što su strijele u ruci jakome, to su sinovi mladi.

Як стріли в руці воїна, так сини юності.

5 Blago èovjeku koji je njima napunio tul svoj! Neæe se osramotiti kad se stanu razgovarati s neprijateljima na vratima.

Блаженний той, хто наповнив ними свій сагайдак. Не осоромляться вони, коли говоритимуть із ворогами біля воріт [міста].