Psalmi 125

1 Ko se uzda u Gospoda, on je kao gora Sion, ne pomješta se, ostaje dovijeka.

Пісня сходження. Ті, хто надію покладає на Господа, – немов гора Сіон, яка не захитається, [але] повік перебуває.

2 Oko Jerusalima su gore, i Gospod je oko naroda svojega otsad i dovijeka.

Як гори навколо Єрусалима, так Господь навколо Свого народу віднині й повіки.

3 Jer neæe ostati skiptar bezbožnièki nad dijelom pravednièkim, da ne bi pravednici pružili ruke svoje na bezakonje.

Не спочине жезл нечестивих над долею праведних, щоб не простягнули праведні руки свої до беззаконня.

4 Uèini, Gospode, dobro dobrima i onima koji su prava srca.

Господи, будь добрим до добрих і справедливих у серцях своїх!

5 A koji svræu na krive pute, otjeraæe Gospod s onima koji èine bezakonje. Mir Izrailju!

А тих, хто блукає манівцями своїми, нехай полишить Господь ходити разом із тим, хто чинить беззаконня. Мир над Ізраїлем!