Psalmi 106
1 Hvalite Gospoda, jer je dobar, jer je dovijeka milost njegova.
Алілуя! Славте Господа, бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!
2 Ko æe iskazati silu Gospodnju? isprièati svu slavu njegovu?
Хто може виразити словами могутність Господа й сповістити всю хвалу Його?
3 Blago onima koji drže istinu i tvore pravo svagda!
Блаженні ті, хто стереже правосуддя, хто справедливо діє повсякчасно!
4 Opomeni me se, Gospode, po svojoj milosti k narodu svojemu; pohodi me pomoæu svojom,
Згадай мене, Господи, заради прихильності до Свого народу, з’яви Себе мені в порятунку Твоєму,
5 Da bih vidio u dobru izbrane tvoje, veselio se u veselju naroda tvojega, hvalio se zajedno s našljedstvom tvojim.
щоб [міг я] побачити добробут обраних Тобою, радіти радістю за народ Твій, похвалитися разом зі спадком Твоїм.
6 Zgriješismo s ocima svojim, postasmo krivci, bezakonici.
Згрішили ми, як і предки наші, вчинили беззаконно, діяли нечестиво.
7 Oci naši u Misiru ne razumješe èudesa tvojih, ne opominjaše se velikih milosti tvojih, i vikaše kraj mora, kraj Crvenoga Mora.
Батьки наші в Єгипті не збагнули Його чудес, не пам’ятали величі милості Твоєї, але збунтувалися біля моря, моря Червоного.
8 Ali im on pomože imena svojega radi, da bi pokazao silu svoju.
Та Він все ж врятував їх заради Свого імені, щоб виявити Свою могутність.
9 Zaprijeti Crvenom Moru, i presahnu; i prevede ih preko bezdane kao preko pustinje;
Пригрозив Він морю Червоному, і висохло воно, і провів Він їх через безодні морські, як по пустелі.
10 I saèuva ih od ruke nenavidnikove, i izbavi ih iz ruke neprijateljeve.
І врятував їх від руки ненависника, визволив від руки ворога.
11 Pokri voda neprijatelje njihove, nijedan od njih ne osta.
Покрили води супротивників їхніх – жоден з них не лишився [живим].
12 Tada vjerovaše rijeèima njegovijem, i pjevaše mu hvalu.
Тоді повірили вони словам Його й заспівали Йому хвалу.
13 Ali brzo zaboraviše djela njegova, i ne poèekaše volje njegove.
Та швидко забули Його діяння, не чекали на пораду від Нього.
14 Polakomiše se u pustinji, i stadoše kušati Boga u zemlji gdje se ne živi.
Запалали пристрастю в пустелі й випробовували Бога в дикій землі.
15 On ispuni molbu njihovu, ali posla pogibao na dušu njihovu.
Тоді Він задовольнив прохання їхнє, але послав виснаження їхнім душам.
16 Pozavidješe Mojsiju i Aronu, kojega bješe Gospod osvetio.
Та вони позаздрили Мойсею у стані й Аарону, святому Господа.
17 Rasjede se zemlja, i proždrije Datana i zatrpa èetu Avironovu.
Відкрилася земля, і поглинула Датана, і накрила все зборище Авірама.
18 I spali oganj èetu njihovu, i plamen sažeže bezbožnike.
Запалав вогонь серед їхнього зборища, полум’я пожерло нечестивих.
19 Naèiniše tele kod Horiva, i klanjahu se kipu.
Вони зробили теля на Хориві й вклонилися істукану, вилитому з металу,
20 Mijenjahu slavu svoju na priliku vola, koji jede travu.
проміняли Славу свою на зображення бика, що їсть траву.
21 Zaboraviše Boga, spasitelja svojega, koji je uèinio velika djela u Misiru,
Забули Бога, Рятівника свого, Що звершив великі діяння в Єгипті,
22 Divna u zemlji Hamovoj, strašna na Crvenom Moru.
чудеса в землі Хамовій, дії страшні на морі Червоному.
23 I šæaše ih istrijebiti, da Mojsije izbranik njegov ne stade kao u rasjelini pred njim, i ne odvrati jarost njegovu da ih ne istrijebi.
Він наказав би знищити їх, якби Мойсей, обранець Його, не став перед Ним у проломі, щоб відвернути гнів Його, аби Він не погубив [їх].
24 Poslije ne mariše za zemlju željenu, ne vjerovaše rijeèi njegovoj.
І знехтували вони Землею Бажаною, не повірили Його слову,
25 Pobuniše se u šatorima svojim, ne slušaše glasa Gospodnjega.
і ремствували в шатрах своїх, і не слухали голосу Господа.
26 I on podiže ruku svoju na njih, da ih pobije u pustinji,
Тоді Він простягнув руку Свою на них, щоб повалити їх в пустелі,
27 Da pobije pleme njihovo meðu narodima, i rasije ih po zemljama.
і розкидати нащадків їхніх поміж народами, і розсіяти їх по [чужих] землях.
28 I pristaše za Velfegorom, i jedoše prineseno na žrtvu mrtvima.
Вони пристали до Ваал-Пеора і їли жертви мертвим [богам].
29 I rasrdiše Boga djelima svojim, i udari u njih pogibao.
І гнівили [Бога] вчинками своїми, тоді спалахнула серед них моровиця.
30 I ustade Fines, i umilostivi, i prestade pogibao.
Постав Пінхас і вчинив суд, і моровиця припинилася.
31 I to mu se primi u pravdu, od koljena do koljena dovijeka.
Це зараховано було йому в праведність з роду в рід, навіки.
32 I razgnjeviše Boga na vodi Merivi, i Mojsije postrada njih radi;
І розлютили Його при водах Мериви, і Мойсей зазнав через них лиха,
33 Jer dotužiše duhu njegovu, i pogriješi ustima svojima.
бо засмутили вони його дух, і він говорив нерозсудливо своїми вустами.
34 Ne istrijebiše naroda, za koje im je Gospod rekao;
Вони не знищили народів, про які сказав їм Господь,
35 Nego se pomiješaše s neznabošcima, i nauèiše djela njihova.
але змішалися з народами й навчилися [діяти] за їхніми вчинками;
36 Stadoše služiti idolima njihovijem, i oni im biše zamka.
служили ідолам їхнім, які стали для них пасткою.
37 Sinove svoje i kæeri svoje prinosiše na žrtvu ðavolima.
Приносили синів своїх і доньок у жертву бісам
38 Prolivaše krv pravu, krv sinova svojih i kæeri svojih, koje prinošahu na žrtvu idolima Hananskim, i oskvrni se zemlja krvnijem djelima.
і проливали невинну кров, кров своїх синів і доньок, яких вони приносили в жертву ідолам ханаанським, і осквернилася земля кров’ю.
39 Oskvrniše sebe djelima svojim, i èiniše preljubu postupanjem svojim.
Вони стали нечистими через свої діяння, розпусно поводилися у своїх вчинках.
40 I planu gnjev Gospodnji na narod njegov, i omrznu mu dio njegov.
Тоді спалахнула лють Господа на народ Його, гидким став Йому спадок Його.
41 I predade ih u ruke neznabožaèke, i nenavidnici njihovi stadoše gospodariti nad njima.
І віддав Він їх у руки народів, і ненависники їхні панували над ними.
42 Dosaðivaše im neprijatelji njihovi, i oni biše pokoreni pod vlast njihovu.
Вороги гнобили їх, і вони підкорилися під їхню руку.
43 Mnogo ih je puta izbavljao, ali ga oni srdiše namjerama svojim, i biše poništeni za bezakonje svoje.
Він багато разів визволяв їх, але вони бунтували у своїх задумах і занурилися у гріхи свої.
44 Ali on pogleda na nevolju njihovu, èuvši tužnjavu njihovu,
Але Він зглянувся на скорботу їхню, коли почув їхнє волання,
45 I opomenu se zavjeta svojega s njima, i pokaja se po velikoj milosti svojoj;
і згадав про Завіт Свій з ними, і змилувався через велике Своє милосердя.
46 I uèini, te ih stadoše žaliti svi koji ih bjehu zarobili.
І викликав співчуття до них у тих, хто тримав їх у полоні.
47 Spasi nas, Gospode Bože naš, i pokupi nas iz neznabožaca, da slavimo sveto ime tvoje, da se hvalimo tvojom slavom!
Врятуй нас, Господи, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб прославити Твоє святе ім’я, піднесено співати Тобі хвалу.
48 Blagosloven Gospod Bog Izrailjev od vijeka i do vijeka! I sav narod neka kaže: amin! Aliluja!
Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, споконвіку й повіки! І нехай скаже увесь народ: «Амінь!» Алілуя!
