< Poslovice 27 >
1 Ne hvali se sjutrašnjim danom, jer ne znaš šta æe dan donijeti.
Не вихва́люйся за́втрашнім днем, бо не знаєш, що день той поро́дить.
2 Neka te hvali drugi, a ne tvoja usta, tuðin, a ne tvoje usne.
Нехай інший тебе вихваля́є, а не уста твої, чужий, а не губи твої.
3 Težak je kamen, i pijesak je težak; ali je gnjev bezumnikov teži od obojega.
Камі́ння — тяга́р, і пісок — важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.
4 Jarost je nemilostiva, i gnjev je plah; ali ko æe odoljeti zavisti?
Лютість — жорстокість, а гнів — то зато́плення, та хто перед заздрістю всто́їть?
5 Bolji je javni ukor nego tajna ljubav.
Ліпше відкрите карта́ння, ніж таємна любов.
6 Udarci od prijatelja istiniti su, a cjelivi nenavidnikovi lažni.
Побої коханого вірність показують, а в нена́висника поцілу́нки числе́нні.
7 Duša sita gazi sat, a gladnoj duši slatko je sve što je gorko.
Сита душа топче й мед щільнико́вий, а голодній душі все гірке́ — то солодке.
8 Kaka je ptica koja odleti iz svojega gnijezda, taki je èovjek koji otide iz svojega mjesta.
Як птах, що гніздо́ своє кинув, так і люди́на, що з місця свого мандру́є.
9 Ulje i kad veseli srce, tako je prijatelj sladak svjetom srdaènijem.
Олива й кадило поті́шують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.
10 Ne ostavljaj prijatelja svojega ni prijatelja oca svojega, i u kuæu brata svojega ne ulazi u nesreæi svojoj: bolji je susjed blizu nego brat daleko.
Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не прихо́дь в день нещастя свого́, — ліпший сусіда близьки́й за далекого брата!
11 Sine moj, budi mudar i obraduj srce moje, da imam šta odgovoriti onome ko me ruži.
Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти́, як мені докоря́тиме хто.
12 Pametan èovjek vidi zlo i skloni se, a ludi idu dalje i plaæaju.
Мудрий бачить лихе — і ховається, а безумні йдуть — і караються.
13 Uzmi haljinu onomu koji se podjamèi za tuðina, i uzmi zalog od njega za tuðinku.
Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужи́нку заста́ву візьми.
14 Ko blagosilja prijatelja svojega na glas rano ustajuæi, primiæe mu se za kletvu.
Хто сильним голосом благословляє із ра́ннього ранку свого товариша, — за прокля́ття залічується це йому.
15 Neprestano kapanje kad je velik dažd, i žena svadljiva, jedno su;
Ри́нва, постійно теку́ча слотли́вого дня та жінка сварли́ва — одна́кове:
16 Ko je ustavlja, ustavlja vjetar, i ona se odaje kao mirisavo ulje u desnici.
хто хоче сховати її — той вітра ховає, чи оливу паху́чу правиці своєї, що видасть себе.
17 Gvožðe se gvožðem oštri, tako èovjek oštri lice prijatelja svojega.
Як гострить залізо залізо, так гострить люди́на лице свого друга.
18 Ko èuva smokvu, ješæe roda njezina; tako ko èuva gospodara svojega, biæe poštovan.
Сторож фіґо́вниці пло́ди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
19 Kako je u vodi lice prema licu, tako je srce èovjeèije prema èovjeku.
Як лице до лиця у воді, так серце люди́ни до серця люди́ни.
20 Grob i propast nigda se ne mogu zasititi, tako oèi èovjeèije nigda nijesu site. (Sheol )
Шео́л й Аваддо́н не наси́тяться, — не наси́тяться й очі люди́ни. (Sheol )
21 Srebro u topionici i zlato u peæi a èovjek u ustima onoga koji ga hvali poznaje se.
Що для срі́бла топи́льна посу́дина, і го́рно — для золота, те для людини уста́, які хвалять її.
22 Da bezumnoga tucaš u stupi tuèkom s prekrupom, ne bi otišlo od njega bezumlje njegovo.
Хоч нерозумного будеш товкти́ товкаче́м поміж зе́рнами в сту́пі, — не віді́йде від нього глупо́та його!
23 Dobro gledaj stoku svoju i staraj se za stada svoja.
До́бре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на че́реди,
24 Jer bogatstvo ne traje dovijeka niti kruna od koljena do koljena.
бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
25 Kad trava naraste i pokaže se zelen, kupi se trava po planinama.
Появилася зе́лень, і трава показалась, і збирається сіно із гір, —
26 Jaganjci su ti za odijelo, i jariæi cijena za njivu.
будуть ві́вці тобі на вбрання́, і козли́ — ціна поля,
27 I dosta ima mlijeka kozjega tebi za jelo, i za jelo tvojemu domu i za hranu tvojim djevojkama.
і молока твоїх кіз буде до́сить на ї́жу тобі, на їду́ твого дому, і на життя для служни́ць твоїх.