Poslovice 23
1 Kad sjedeš da jedeš s gospodinom, pazi dobro što je pred tobom.
Коли сядеш хліб їсти з воло́дарем, то пильно вважай, що́ перед тобою, —
2 Inaèe bi satjerao sebi nož u grlo, ako bi bio lakom.
і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненаже́ра:
3 Ne želi preslaèaka njegovijeh, jer su lažna hrana.
не жадай його ласощів, бо вони — хліб обма́нливий!
4 Ne muèi se da se obogatiš, i proði se svoje mudrosti.
Не мордуйся, щоб мати багатство, — відступи́ся від ду́мки своєї про це, —
5 Hoæeš li baciti oèi svoje na ono èega brzo nestaje? jer naèini sebi krila i kao orao odleti u nebo.
свої очі ти зве́рнеш на нього, — й нема вже його: бо конче змайструє воно собі кри́ла, і полетить, мов орел той, до неба.
6 Ne jedi hljeba u zavidljivca, i ne želi preslaèaka njegovijeh.
не їж хліба в злоокого, і не пожада́й лакоми́нок його,
7 Jer kako on tebe cijeni u duši svojoj tako ti jelo njegovo. Govoriæe ti: jedi i pij; ali srce njegovo nije s tobom.
бо як у душі своїй він обрахо́вує, такий є. Він скаже тобі: „їж та пий!“, але серце його не з тобою, —
8 Zalogaj što pojedeš izbljuvaæeš, i izgubiæeš ljubazne rijeèi svoje.
той кава́лок, якого ти з'їв, із себе ви́кинеш, і свої гарні слова́ надаремно потра́тиш!
9 Pred bezumnijem ne govori, jer neæe mariti za mudrost besjede tvoje.
Не кажи до ушей нерозумному, бо пого́рдить він мудрістю слів твоїх.
10 Ne pomièi stare meðe, i ne stupaj na njivu siroèadi.
Не пересува́й віково́ї границі, і не входь на сирі́тські поля́,
11 Jer je jak osvetnik njihov; braniæe stvar njihovu od tebe.
бо їхній Визволи́тель міцни́й, — Він за справу їхню буде суди́тись з тобою!
12 Obrati k nauci srce svoje i uši svoje k rijeèima mudrijem.
Своє серце зверни до навча́ння, а уші свої — до розумних рече́й.
13 Ne ukraæuj kara djetetu; kad ga biješ prutom, neæe umrijeti.
Не стримуй напу́чування юнака́, — коли різкою ви́б'єш його, не помре:
ти різкою виб'єш його, — і душу його від шео́лу врятуєш. (Sheol h7585)
15 Sine moj, ako bude mudro srce tvoje, veseliæe se srce moje u meni;
Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,
16 I igraæe bubrezi moji kad usne tvoje stanu govoriti što je pravo.
і нутро́ моє буде ті́шитись, коли уста твої говори́тимуть слу́шне.
17 Srce tvoje neka ne zavidi grješnicima, nego budi u strahu Gospodnjem vazda.
Нехай серце твоє не зави́дує грішним, і повся́кчас пильнуй тільки стра́ху Господнього,
18 Jer ima plata, i nadanje tvoje neæe se zatrti.
бо існує майбутнє, і наді́я твоя не загине.
19 Slušaj, sine moj, i budi mudar i upravi putem srce svoje.
Послухай, мій сину, та й помудрі́й, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.
20 Ne budi meðu pijanicama ni meðu izjelicama.
Не будь поміж тими, що жлу́ктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожира́ють,
21 Jer pijanica i izjelica osiromašiæe, i spavaè hodiæe u ritama.
бо п'яни́ця й жеру́н збідні́ють, а сонли́вий одя́гне лахмі́ття.
22 Slušaj oca svojega koji te je rodio, i ne preziri matere svoje kad ostari.
Слухай ба́тька свого, — він тебе породив, і не горду́й, як поста́ріла мати твоя.
23 Kupuj istinu i ne prodaji je; kupuj mudrost, znanje i razum.
Купи собі й не продавай правду, мудрість, і карта́ння та розум.
24 Veoma se raduje otac pravednikov, i roditelj mudroga veseli se s njega.
Буде ве́льми радіти ба́тько праведного, і родитель премудрого вті́шиться ним.
25 Neka se dakle veseli otac tvoj i mati tvoja, i neka se raduje roditeljka tvoja.
Хай радіє твій ба́тько та мати твоя, хай поті́шиться та, що тебе породила.
26 Sine moj, daj mi srce svoje, i oèi tvoje neka paze na moje pute.
Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають доро́ги мої.
27 Jer je kurva duboka jama, a tijesan studenac tuða žena.
Бо блудни́ця — то яма глибока, а крини́ця тісна́ — чужа жінка.
28 Ona i zasjeda kao lupež i umnožava zloèince meðu ljudima.
І вона, мов грабі́жник, чату́є, і примно́жує зра́дників поміж людьми́.
29 Kome: jaoh? kome: kuku? kome svaða? kome vika? kome rane ni za što? kome crven u oèima?
В кого „ой“, в кого „ай“, в кого сва́рки, в кого кло́піт, в кого рани даре́мні, в кого о́чі червоні? —
30 Koji sjede kod vina, koji idu te traže rastvorena vina.
У тих, хто запі́знюється над вином, у тих, хто прихо́дить попро́бувати вина змі́шаного.
31 Ne gledaj na vino kad se rumeni, kad u èaši pokazuje lice svoje i upravo iskaèe.
Не дивись на вино, як воно рум'яні́є, як вибли́скує в келіху й рі́вненько ллється, —
32 Na pošljedak æe kao zmija ujesti i kao aspida upeæi.
кінець його буде кусати, як гад, і вжа́лить, немов та гадюка, —
33 Oèi æe tvoje gledati na tuðe žene, i srce æe tvoje govoriti opaèine.
пантрува́тимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говори́тиме ду́рощі...
34 I biæeš kao onaj koji leži usred mora i kao onaj koji spava navrh jedra.
І ти будеш, як той, хто лежить у сере́дині моря, й як той, хто лежить на щогло́вім верху́.
35 Reæi æeš: izbiše me, ali me ne zabolje; tukoše me, ali ne osjetih; kad se probudim, iæi æu opet da tražim to.
І скажеш: „Побили мене, та мені не боліло, мене шту́рхали, я ж не почув, — коли я прокинусь, шукатиму далі того ж“.
