Poslovice 2
1 Sine moj, ako primiš rijeèi moje, i zapovijesti moje sahraniš kod sebe,
Сину мій, якщо при́ймеш слова мої ти, а нака́зи мої при собі заховаєш,
2 Da pazi uho tvoje na mudrost, i prigneš srce svoje k razumu,
щоб слухало мудрости вухо твоє, своє серце прихи́лиш до розуму,
3 Ako prizoveš mudrost, i k razumu podigneš glas svoj,
якщо до розсудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш своїм голосом,
4 Ako ga ustražiš kao srebro, i kao sakriveno blago ako dobro ustražiš;
якщо бу́деш шукати його, немов срі́бла, і бу́деш його ти пошу́кувати, як тих схо́ваних ска́рбів, —
5 Tada æeš razumjeti strah Gospodnji, i poznanje Božije naæi æeš.
тоді зрозумієш страх Господній, і зна́йдеш ти Богопізна́ння, —
6 Jer Gospod daje mudrost, iz njegovijeh usta dolazi znanje i razum.
бо Господь дає мудрість, з Його уст — знання́ й розум!
7 Èuva pravima što doista jest, štit je onima koji hode u bezazlenosti,
Він спасі́ння ховає для щирих, мов щит той для тих, хто в невинності ходить,
8 Da bi se držali staza pravijeh, a on èuva put svetaca svojih.
щоб справедливих стежо́к стерегти́, і береже́ Він дорогу Своїх богобі́йних!
9 Tada æeš razumjeti pravdu i sud i što je pravo, i svaki dobri put.
Тоді ти збагне́ш справедливість та право, і простоту́, всіляку доро́гу добра,
10 Kad doðe mudrost u srce tvoje, i znanje omili duši tvojoj,
бо мудрість уві́йде до серця твого́, і буде приємне знання́ для твоєї душі!
11 Pomnjivost æe paziti na te, razum æe te èuvati,
розва́жність тоді тебе пильнуватиме, розум тебе стерегти́ме,
12 Izbavljajuæi te od zla puta, od ljudi koji govore opake stvari,
щоб тебе врятувати від злої дороги, від люди́ни, що каже лукаве,
13 Koji ostavljaju prave pute da idu putovima mraènijem,
від тих, хто стежки́ простоти́ покидає, щоб ходити доро́гами те́мряви,
14 Koji se raduju zlo èineæi, i igraju u zlijem opaèinama;
що ті́шаться, роблячи зло, що радіють круті́йствами злого,
15 Kojih su putovi krivi, i sami su opaki na stazama svojim;
що стежки́ їхні круті, і відхо́дять своїми путя́ми, —
16 Izbavljajuæi te od žene tuðe, od tuðinke, koja laska svojim rijeèima,
щоб тебе врятува́ти від блудни́ці, від чужи́нки, що мо́вить м'яке́нькі слова́,
17 Koja ostavlja voða mladosti svoje, i zaboravlja zavjet Boga svojega.
що покинула друга юна́цтва свого́, а про заповіт свого Бога забула, —
18 Jer k smrti vodi dom njezin, i k mrtvima staze njezine.
вона бо із домом своїм западе́ться у смерть, а стежки́ її — до померлих,
19 Ko god uðe k njoj ne vraæa se, niti izlazi na put životni.
ніхто́, хто входить до неї, не ве́рнеться, і сте́жки життя не дося́гне, —
20 Zato hodi putem dobrijeh, i drži se staza pravednièkih.
щоб ходив ти дорогою добрих, і стежки́ справедливих беріг!
21 Jer æe pravednici nastavati na zemlji, i bezazleni æe ostati na njoj.
Бо заме́шкають праведні землю, і невинні зоста́нуться в ній,
22 A bezbožni æe se istrijebiti sa zemlje, i bezakonici æe se išèupati iz nje.
а безбожні з землі будуть ви́гублені, і повирива́ються з неї невірні!
