Jovanu 2
1 I u treæi dan bi svadba u Kani Galilejskoj, i ondje bješe mati Isusova.
А третього дня весі́лля справляли в Кані́ Галілейській, і була там Ісусова мати.
2 A pozvan bješe i Isus i uèenici njegovi na svadbu.
На весілля запрошений був теж Ісус та учні Його.
3 I kad nesta vina, reèe mati Isusova njemu: nemaju vina.
Як забракло ж вина, то мати Ісусова каже до Нього: „Не мають вина!“
4 Isus joj reèe: što je meni do tebe ženo? Još nije došao moj èas.
Ісус же відказує їй: „Що тобі, жо́но, до Мене? Не прийшла ще година Моя!“
5 Reèe mati njegova slugama: što god vam reèe uèinite.
А мати Його до слуг каже: „Зробіть усе те, що́ Він вам скаже!“
6 A ondje bijaše šest vodenijeh sudova od kamena, postavljenijeh po obièaju Jevrejskoga èišæenja, koji uzimahu po dva ili po tri vedra.
Було тут шість камінних посу́дин на воду, що стояли для очи́щення юдейського, що відер по дві чи по три вміщали.
7 Reèe im Isus: napunite sudove vode. I napuniše ih do vrha.
Ісус каже до слуг: „Напо́вніть водою посу́дини“. І їх поналива́ли вще́рть.
8 I reèe im: zahvatite sad i nosite kumu. I odnesoše.
І Він каже до них: „Тепер зачерпні́ть, і занесіть до весільного ста́рости“. І занесли.
9 A kad okusi kum od vina koje je postalo od vode, i ne znadijaše otkuda je a sluge znadijahu koje su zahvatile vodu zovnu kum ženika,
Як весільний же ста́роста скуштува́в воду, що сталась вином, а він не знав, звідки воно, — знали ж слу́ги, що води наливали, — то староста кличе тоді молодо́го
10 I reèe mu: svaki èovjek najprije dobro vino iznosi, a kad se opiju onda rðavije; a ti si èuvao dobro vino doslije.
та й каже йому: „Кожна люди́на подає перше добре вино, а як понапива́ються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі зберіг“.
11 Ovo uèini Isus poèetak èudesima u Kani Galilejskoj, i pokaza slavu svoju; i uèenici njegovi vjerovaše ga.
Такий поча́ток чудам зробив Ісус у Кані́ Галілейській, — і виявив славу Свою. І ввірували в Нього учні Його.
12 Potom siðe u Kapernaum, on i mati njegova, i braæa njegova, i uèenici njegovi, i ondje stajaše ne mnogo dana.
Після цього відправивсь Він Сам, і мати Його, і брати Його, і Його учні до Капернау́му, і там перебули небагато днів.
13 I blizu bješe pasha Jevrejska, i iziðe Isus u Jerusalim.
А зближалася Пасха юдейська, і до Єрусалиму подався Ісус.
14 I naðe u crkvi gdje sjede oni što prodavahu volove i ovce i golubove, i koji novce mijenjahu.
І знайшов Він, що продавали у храмі волів, і овець, і голубів, та сиділи міня́льники.
15 I naèinivši biè od uzica, izgna sve iz crkve, i ovce i volove; i mjenjaèima prosu novce i stolove ispremeta;
І, зробивши бича́ з мотузкі́в, Він вигнав із храму всіх, — вівці й воли, а міня́льникам гроші розси́пав, і попереверта́в їм столи́.
16 I reèe onima što prodavahu golubove: nosite to odavde, i ne èinite od doma oca mojega doma trgovaèkoga.
І сказав продавця́м голубів: „Заберіть оце звідси, і не робіть із дому Отця Мого дому торго́вого!
17 A uèenici se njegovi opomenuše da u pismu stoji: revnost za kuæu tvoju izjede me.
Тоді учні Його згадали, що написано: „Ревність до дому Твого з'їдає Мене!“
18 A Jevreji odgovarajuæi rekoše mu: kakav nam znak pokazuješ, da to možeš èiniti?
І обізва́лись юдеї й сказали Йому: „Яке нам знаме́но покажеш, що Ти можеш робити таке?“
19 Isus odgovori i reèe im: razvalite ovu crkvu, i za tri dana æu je podignuti.
Ісус відповів і промовив до них: „Зруйнуйте цей храм, — і за три дні Я поставлю його!“
20 A Jevreji rekoše: èetrdeset i šest godina graðena je ova crkva, i ti za tri dana da je podigneš?
Відказали ж юдеї: „Сорок шість літ будувався цей храм, а Ти за три́ дні поставиш його?“
21 A on govoraše za crkvu tijela svojega.
А Він говорив про храм тіла Свого.
22 A kad usta iz mrtvijeh, opomenuše se uèenici njegovi da ovo govoraše, i vjerovaše pismu i rijeèi koju reèe Isus.
Коли ж Він із мертвих воскрес, то учні Його згадали, що Він говорив це, і ввірували в Писа́ння та в слово, що сказав був Ісус.
23 A kad bješe u Jerusalimu na praznik pashe, mnogi vjerovaše u ime njegovo, videæi èudesa njegova koja èinjaše.
А як в Єрусалимі Він був у свято Пасхи, то багато-хто ввірували в Його Йме́ння, побачивши чуда Його, що чинив.
24 Ali Isus ne povjeravaše im sebe; jer ih sve znadijaše,
Але Сам Ісус їм не звіря́вся, бо Сам знав усіх,
25 I ne trebaše mu da ko svjedoèi za èovjeka; jer sam znadijaše šta bješe u èovjeku.
і потреби не мав, щоб хто сві́дчив Йому про люди́ну, — бо знав Сам, що в люди́ні було.
