Jov 40
1 I tako odgovarajuæi Gospod Jovu reèe:
І говорив Господь Йову й сказав:
2 Ko se prepire s Bogom, hoæe li ga uèiti? koji kudi Boga, neka odgovori na to.
„Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огу́дник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!“
3 Tada Jov odgovori Gospodu i reèe:
І Йов відповів Господе́ві й сказав:
4 Gle, ja sam malen, šta bih ti odgovorio? Meæem ruku svoju na usta svoja.
„Оце я знікче́мнів, — що ж маю Тобі відповісти? Я кладу́ свою руку на уста свої.
5 Jednom govorih, ali neæu odgovarati; i drugom, ali neæu više.
Я раз говорив був, і вже не скажу́, а вдруге — і більш не дода́м“!
6 A Gospod opet odgovarajuæi Jovu iz vihora reèe:
І відповів Господь Йову із бурі й сказав:
7 Opaši se sada kao èovjek; ja æu te pitati, a ti mi kazuj.
„Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на: Я буду питати тебе, — ти ж поя́снюй Мені!
8 Hoæeš li ti uništiti moj sud? hoæeš li mene osuditi da bi sebe opravdao?
Чи ти хочеш пору́шити право Моє, винува́тити Мене, щоб опра́вданим бути?
9 Je li u tebe mišica kao u Boga? grmiš li glasom kao on?
Коли маєш раме́но, як Бог, і голосом ти загрими́ш, немов Він,
10 Okiti se sada èašæu i velièanstvom, u slavu i krasotu obuci se.
то окрась Ти себе пишното́ю й вели́чністю, зодягни́ся у славу й красу́!
11 Prospi jarost gnjeva svojega, i pogledaj sve ponosite, i obori ih.
Розпоро́ш лютість гніву свого́, і поглянь на все горде — й прини́зь ти його́!
12 Pogledaj sve ponosite, i ponizi ih, i potri bezbožnike na mjestu njihovu.
Поглянь на все горде — й його впокори́, поспиха́й нечестивих на їхньому місці,
13 Zatrpaj ih sve u prah, i poveži im lice na skrivenu mjestu.
поховай їх у по́росі ра́зом, а їхні обличчя обви́й в укритті́.
14 Tada æu te i ja hvaliti da te èuva desnica tvoja.
Тоді й Я тебе сла́вити буду, як правиця твоя допоможе тобі!
15 A gle, slon, kojega sam stvorio s tobom, jede travu kao vo;
А ось бегемо́т, що його Я створив, як тебе, — траву, як худо́ба велика, він їсть.
16 Gle, snaga mu je u bedrima njegovijem, i sila mu je u pupku trbuha njegova;
Ото сила його в його сте́гнах, його ж мі́цність — у м'я́зах його живота́.
17 Diže rep svoj kao kedar, žile od jaja njegovijeh spletene su kao grane;
Випросто́вує він, немов ке́дра, свойо́го хвоста́, жили сте́гон його поспліта́лись.
18 Kosti su mu kao cijevi mjedene, zglavci kao poluge gvozdene.
Його кості — немов мідяні оті ру́ри, костома́хи його — як ті пру́ття залізні.
19 On je prvo izmeðu djela Božijih, tvorac njegov dao mu je maè.
Голова оце Божих доріг; і тільки Творе́ць його може зблизи́ти до нього меча.
20 Gore nose mu piæu, i sve zvijerje poljsko igra se ondje.
Бо гори прино́сять поживу йому, і там гра́ється вся звірина́ польова́.
21 U hladu liježe, u gustoj trsci i glibu.
Під ло́тосами він виле́жується, в укритті́ очере́ту й болота.
22 Granata drveta zaklanjaju ga sjenom svojim, i opkoljavaju ga vrbe na potocima.
Ло́тоси тінню своєю вкривають його, топо́лі поточні його обгорта́ють.
23 Gle, ustavlja rijeku da ne teèe, uzda se da æe ispiti Jordan gubicom svojom.
Ось підійма́ється рі́чка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йорда́н йому в па́щу впливав!
24 Hoæe li ga ko uhvatiti na oèi njegove? zamku mu provuæi kroz nos?
Хто може схопи́ти його в його о́чах, гака́ми ніздрю́ продіра́вити?
