Jov 39
1 Znaš li vrijeme kad se divokoze koze? i jesi li vidio kad se košute legu?
Хіба́ ти пізнав час наро́дження ске́льних кози́ць? Хіба ти пильнував час мук по́роду ла́ні?
2 Jesi li izbrojio mjesece, dokle nose? znaš li vrijeme kad se legu?
Чи на місяці лічиш, що спо́внитись мусять, і ві́даєш час їх наро́дження,
3 Kako se savijaju, mlad svoju ispuštaju, i opraštaju se bolova?
коли прикляка́ють вони, випускають дітей своїх, і звільняються від болів по́роду?
4 Kako jaèa mlad njihova, raste po polju i otišavši ne vraæa se k njima?
Набираються сил їхні діти, на полі зростають, відхо́дять і більше до них не вертаються.
5 Ko je pustio divljega magarca da je slobodan, i remene divljemu magarcu ko je razdriješio?
Хто пусти́в осла дикого вільним, і хто розв'язав ослу дикому пу́та,
6 Kojemu odredih pustinju za kuæu i za stan slatinu.
якому призначив Я степ його домом, а місцем його пробува́ння — соло́ну пустиню?
7 On se smije vrevi gradskoj, i ne sluša vike nastojnikove.
Він сміється із га́ласу міста, не чує він крику пого́нича.
8 Što nalazi u gorama, ono mu je piæa, i traži svaku zelen.
Що знахо́дить по го́рах, то паша його, і шукає він усього зеленого.
9 Bi li ti jednorog htio služiti? bi li noæivao za jaslima tvojim?
Чи захоче служити тобі однорі́г? Чи при я́слах твоїх ночуватиме він?
10 Možeš li vezati užem jednoroga da ore? hoæe li vlaèiti brazde za tobom?
Чи ти одноро́га прив'я́жеш до його борозни́ поворо́ззям? Чи буде він боронува́ти за тобою долини?
11 Hoæeš li se osloniti na nj što mu je snaga velika? i ostaviti na njemu svoj posao?
Чи повіриш йому через те, що має він силу велику, — і свою працю на нього попу́стиш?
12 Hoæeš li se pouzdati u nj da æe ti svesti ljetinu i na gumno tvoje složiti?
Чи повіриш йому, що він ве́рне насіння твоє, і збере тобі тік?
13 Jesi li ti dao paunu lijepa krila i perje èaplji ili noju?
Крило стру́севе радісно б'ється, чи ж крило це й пір'ї́на леле́ки?
14 Koji snese na zemlji jajca svoja, i ostavi da ih prah grije;
Бо я́йця свої він на землю кладе́ та в поросі їх вигріва́є,
15 I ne misli da æe ih noga razbiti i zvijer poljska zgaziti;
і забува́, що нога може їх розчави́ти, а звір польови́й може їх розтопта́ти.
16 Nemilostiv je ptiæima svojim kao da nijesu njegovi, i da mu trud ne bude uzalud ne boji se.
Він жорстокий відно́сно дітей своїх, ніби вони не його, а що праця його може бути надаре́мна, того не боїться,
17 Jer mu Bog nije dao mudrost niti mu je udijelio razuma.
бо Бог учинив, щоб забув він про мудрість, і не наділив його розумом.
18 Kad se podigne u vis, smije se konju i konjiku.
А за ча́су надхо́ду стрільців ударяє він кри́льми повітря, — і сміється з коня та з його верхівця́!
19 Jesi li ti dao konju jaèinu? jesi li ti okitio vrat njegov rzanjem?
Чи ти силу коне́ві даси, чи шию його ти зодя́гнеш у гриву?
20 Hoæeš li ga poplašiti kao skakavca? frkanje nozdrva njegovijeh strašno je;
Чи ти зробиш, що буде скакати він, мов сарана́? Величне іржа́ння його страшеле́зне!
21 Kopa zemlju, veseo je od sile, ide na susret oružju;
Б'є ногою в долині та ті́шиться силою, іде він насупроти зброї,
22 Smije se strahu i ne plaši se niti uzmièe ispred maèa;
— сміється з страху́ й не жахається, і не верта́ється з-перед меча,
23 Kad zvekæe nad njim tul i sijeva koplje i sulica;
хоч дзво́нить над ним сагайда́к, ві́стря списо́ве та ра́тище!
24 Od nemirnoæe i ljutine kopa zemlju, i ne može da stoji kad truba zatrubi.
Він із шале́ністю та лютістю землю ковтає, і не вірить, що чути гук рогу.
25 Kad truba zatrubi, on vrišti, izdaleka èuje boj, viku vojvoda i pokliè.
При кожному розі кричить він: „І-га!“і винюхує зда́лека бій, грім гетьма́нів та крик.
26 Eda li po tvome razumu leti jastrijeb? širi krila svoja na jug?
Чи я́струб літає твоєю премудрістю, на пі́вдень простягує кри́ла свої?
27 Eda li se na tvoju zapovijest diže u vis orao, i na visini vije gnijezdo?
Чи з твойо́го нака́зу орел підіймається, і мо́стить кубло́ своє на висоті?
28 Na stijeni stanuje i bavi se, navrh stijene, na tvrdu mjestu.
На скелі заме́шкує він та ночує, на ске́льнім вершку́ та тверди́ні, —
29 Odatle gleda hrane, daleko mu vide oèi.
ізвідти визо́рює ї́жу, дале́ко вдивляються очі його,
30 I ptiæi njegovi piju krv, i gdje su mrtva tjelesa ondje je on.
а його пташеня́та п'ють кров. Де ж забиті, там він“.
