Jevrejima 3
1 Zato, braæo sveta, zajednièari zvanja nebeskoga, poznajte poslanika i vladiku, kojega mi priznajemo, Isusa Hrista,
Тим же, браттє сьвяте, поклику небесного спільники, вважайте на Посланика і Сьвятителя визнання нашого, на Христа Ісуса.
2 Koji je vjeran onome koji ga stvori, kao i Mojsije u svemu domu njegovu.
Вірен Він Тому, хто настановив Його, як і Мойсей у всьому домі Його:
3 Jer ovaj posta toliko dostojan veæe èasti od Mojsija, koliko veæu od doma èast ima onaj koji ga je naèinio.
більшої бо слави Сей над Мойсея сподобив ся, скільки більшу честь мав, нїж будинок, той, хто вбудував його.
4 Jer svaki dom treba neko da naèini; a ko je sve stvorio ono je Bog.
Всякий бо будинок будує хтось, а хто все збудував, се Бог.
5 I Mojsije dakle bješe vjeran u svemu domu njegovu, kao sluga, za svjedoèanstvo onoga što je trebalo da se govori.
І Мойсей же вірен у всьому домі Його, яко слуга, на сьвідченнє тому, що мало глаголатись;
6 Ali je Hristos kao sin u domu svojemu: kojega smo dom mi, ako slobodu i slavu nada do kraja tvrdo održimo.
Христос же, яко Син, в домі Його, котрого дім ми, коли свободу і похвалу надїї аж до кінця твердо держати мем.
7 Zato, kao što govori Duh sveti: danas ako glas njegov èujete,
Тим же (яко ж глаголе Дух сьвятий): Сьогоднї, як голос мій почуєте,
8 Ne budite drvenastijeh srca, kao kad se prognjeviste u dane napasti u pustinji,
не закаменяйте сердець ваших, як в прогнїванню, в день спокуси в пу-стинї,
9 Gdje me iskušaše ocevi vaši, iskušaše me, i gledaše djela moja èetrdeset godina.
де спокутували мене батьки ваші, досьвідчались про мене, й виділи дїла мої сорок років.
10 Toga radi rasrdih se na taj rod, i rekoh: jednako se metu u srcima, ali oni ne poznaše putova mojijeh;
За се прогнівивсь я на рід той і сказав: Завсїди заблуджують серцем, і не пізнали вони доріг моїх;
11 Zato se zakleh u gnjevu svojemu da neæe uæi u pokoj moj.
так що поклявсь я в гнїві моїм: Чи (коли) ввійдуть вони в відпочинок мій.
12 Gledajte, braæo, da ne bude kad u kome od vas zlo srce nevjerstva da otstupi od Boga živoga;
Остерегайтесь, браттє, щоб не було в кого з вас серце лукаве і невірне, та не відступило від Бога живого.
13 Nego se utješavajte svaki dan, dokle se danas govori, da koji od vas ne odrveni od prijevare grjehovne;
А вговорюйте один одного щодня, доки сьогоднї зоветь ся, щоб не став которий з вас запеклим через підступ гріха.
14 Jer postasmo zajednièari Hristu, samo ako kako smo poèeli u njemu biti do kraja tvrdo održimo;
Бо ми стали ся спільниками Христовими, коли тільки початок істнування до кінця твердо додержимо.
15 Dokle se govori: danas, ako glas njegov èujete, ne budite drvenastijeh srca, kao kad se prognjeviste.
Коли (нам) глаголеть ся: "Сьогоднї, коли почуєте голос Його, не закаменяйте сердець ваших, як у прогнїванню".
16 Jer neki èuvši prognjeviše se, ali ne svi koji iziðoše iz Misira s Mojsijem.
Деякі бо, чувши, прогнівали (Бога), тільки ж не всї, що вийшли з Єгипту з Мойсейом.
17 A na koje mrzi èetrdeset godina? Nije li na one koji sagriješiše, koji ostaviše kosti u pustinji?
На кого ж Він гнівив ся сорок років? Чи не на тих, що грішили, котрих кости полягли в пустинї?
18 A kojima se zakle da neæe uæi u pokoj njegov, nego onima koji ne htješe da vjeruju?
Кому ж Він кляв ся, що не ввійдуть у впокій Його, коли не неслухняним?
19 I vidimo da ne mogoše uæi za nevjerstvo.
І бачимо, що не змогли ввійти за невірство.
