< โยหน: 4 >

1 ยีศุ: สฺวยํ นามชฺชยตฺ เกวลํ ตสฺย ศิษฺยา อมชฺชยตฺ กินฺตุ โยหโน'ธิกศิษฺยานฺ ส กโรติ มชฺชยติ จ,
Коли Ісус дізнався, що фарисеї почули, начебто Він хрестить більше учнів, ніж Іван, –
2 ผิรูศิน อิมำ วารฺตฺตามศฺฤณฺวนฺ อิติ ปฺรภุรวคตฺย
хоча сам Ісус не хрестив, а хрестили Його учні, –
3 ยิหูทียเทศํ วิหาย ปุน รฺคาลีลมฺ อาคตฺฯ
то залишив Юдею й знову пішов до Галілеї.
4 ตต: โศมิโรณปฺรเทศสฺย มเทฺยน เตน คนฺตเวฺย สติ
Йому треба було пройти через Самарію,
5 ยากูพฺ นิชปุตฺราย ยูษเผ ยำ ภูมิมฺ อททาตฺ ตตฺสมีปสฺถายิ โศมิโรณปฺรเทศสฺย สุขารฺ นามฺนา วิขฺยาตสฺย นครสฺย สนฺนิธาวุปาสฺถาตฺฯ
і Він прийшов у самарянське місто Сихар, неподалік від землі, яку Яків дав своєму синові Йосифові.
6 ตตฺร ยากูพ: ปฺรหิราสีตฺ; ตทา ทฺวิตียยามเวลายำ ชาตายำ ส มารฺเค ศฺรมาปนฺนสฺตสฺย ปฺรเห: ปารฺเศฺว อุปาวิศตฺฯ
Там була криниця Якова, і Ісус, утомившись від дороги, сів [відпочити] біля криниці. Було десь близько шостої години.
7 เอตรฺหิ กาจิตฺ โศมิโรณียา โยษิตฺ โตโยตฺโตลนารฺถมฺ ตตฺราคมตฺ
Одна жінка з Самарії прийшла по воду. Ісус сказав їй: ―Дай Мені напитися!
8 ตทา ศิษฺยา: ขาทฺยทฺรวฺยาณิ เกฺรตุํ นครมฺ อคจฺฉนฺฯ
(Його учні пішли до міста купити їжі.)
9 ยีศุ: โศมิโรณียำ ตำ โยษิตมฺ วฺยาหารฺษีตฺ มหฺยํ กิญฺจิตฺ ปานียํ ปาตุํ เทหิฯ กินฺตุ โศมิโรณีไย: สากํ ยิหูทียโลกา น วฺยวาหรนฺ ตสฺมาทฺเธโต: สากถยตฺ โศมิโรณียา โยษิตทหํ ตฺวํ ยิหูทีโยสิ กถํ มตฺต: ปานียํ ปาตุมฺ อิจฺฉสิ?
Жінка-самарянка сказала Йому: ―Як Ти, юдей, просиш пити в мене – жінки-самарянки? (Річ у тім, що юдеї не спілкуються з самарянами.)
10 ตโต ยีศุรวททฺ อีศฺวรสฺย ยทฺทานํ ตตฺกีทฺฤกฺ ปานียํ ปาตุํ มหฺยํ เทหิ ย อิตฺถํ ตฺวำ ยาจเต ส วา ก อิติ เจทชฺญาสฺยถาสฺตรฺหิ ตมยาจิษฺยถา: ส จ ตุภฺยมมฺฤตํ โตยมทาสฺยตฺฯ
Ісус відповів їй: ―Якби ти знала про дар Божий і Хто Той, Що каже тобі: «Дай Мені напитися!», ти б сама просила в Нього, і Він дав би тобі живої води.
11 ตทา สา สีมนฺตินี ภาษิตวติ, เห มเหจฺฉ ปฺรหิรฺคมฺภีโร ภวโต นีโรตฺโตลนปาตฺรํ นาสฺตี จ ตสฺมาตฺ ตทมฺฤตํ กีลาลํ กุต: ปฺราปฺสฺยสิ?
Жінка сказала: ―Господи, Ти навіть відра не маєш, а криниця глибока, звідки ж у Тебе жива вода?
12 โยสฺมภฺยมฺ อิมมนฺธูํ ทเทา, ยสฺย จ ปริชนา โคเมษาทยศฺจ สรฺเวฺว'สฺย ปฺรเห: ปานียํ ปปุเรตาทฺฤโศ โยสฺมากํ ปูรฺวฺวปุรุโษ ยากูพฺ ตสฺมาทปิ ภวานฺ มหานฺ กึ?
Невже Ти більший від нашого батька Якова, який дав нам криницю і сам із неї пив, а також його сини та його стада?
13 ตโต ยีศุรกถยทฺ อิทํ ปานียํ ส: ปิวติ ส ปุนสฺตฺฤษารฺตฺโต ภวิษฺยติ,
Ісус відповів: ―Кожен, хто п’є цю воду, знову захоче пити.
14 กินฺตุ มยา ทตฺตํ ปานียํ ย: ปิวติ ส ปุน: กทาปิ ตฺฤษารฺตฺโต น ภวิษฺยติฯ มยา ทตฺตมฺ อิทํ โตยํ ตสฺยานฺต: ปฺรสฺรวณรูปํ ภูตฺวา อนนฺตายุรฺยาวตฺ โสฺรษฺยติฯ (aiōn g165, aiōnios g166)
Але той, хто п’є воду, яку Я йому дам, повік не відчуватиме спраги. Вода, яку Я йому дам, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне. (aiōn g165, aiōnios g166)
15 ตทา สา วนิตากถยตฺ เห มเหจฺฉ ตรฺหิ มม ปุน: ปีปาสา ยถา น ชายเต โตโยตฺโตลนาย ยถาตฺราคมนํ น ภวติ จ ตทรฺถํ มหฺยํ ตตฺโตยํ เทหีฯ
Жінка сказала Йому: ―Господи, дай мені такої води, щоб я більше не хотіла пити й не приходила сюди черпати.
16 ตโต ยีศูรวททฺยาหิ ตว ปติมาหูย สฺถาเน'ตฺราคจฺฉฯ
Він сказав їй: ―Іди, поклич свого чоловіка та приходь сюди.
17 สา วามาวทตฺ มม ปติรฺนาสฺติฯ ยีศุรวทตฺ มม ปติรฺนาสฺตีติ วากฺยํ ภทฺรมโวจ: ฯ
Вона відповіла: ―У мене немає чоловіка. Ісус сказав: ―Ти добре відповіла, що не маєш чоловіка.
18 ยตสฺตว ปญฺจ ปตโยภวนฺ อธุนา ตุ ตฺวยา สารฺทฺธํ ยสฺติษฺฐติ ส ตว ภรฺตฺตา น วากฺยมิทํ สตฺยมวาทิ: ฯ
Адже в тебе було п’ять чоловіків, і той, з ким ти зараз живеш, тобі не чоловік. Тут ти сказала правду.
19 ตทา สา มหิลา คทิตวติ เห มเหจฺฉ ภวานฺ เอโก ภวิษฺยทฺวาทีติ พุทฺธํ มยาฯ
Жінка сказала Йому: ―Господи, я бачу, що Ти пророк.
20 อสฺมากํ ปิตฺฤโลกา เอตสฺมินฺ ศิโลจฺจเย'ภชนฺต, กินฺตุ ภวทฺภิรุจฺยเต ยิรูศาลมฺ นคเร ภชนโยคฺยํ สฺถานมาเสฺตฯ
Наші батьки поклонялися на цій горі, а ви, [юдеї, ] кажете, що в Єрусалимі те місце, де потрібно Йому поклонятися.
21 ยีศุรโวจตฺ เห โยษิตฺ มม วาเกฺย วิศฺวสิหิ ยทา ยูยํ เกวลไศเล'สฺมินฺ วา ยิรูศาลมฺ นคเร ปิตุรฺภชนํ น กริษฺยเธฺว กาล เอตาทฺฤศ อายาติฯ
Ісус відповів: ―Повір Мені, жінко, прийде час, коли не будете поклонятися Отцеві ні на цій горі, ні в Єрусалимі.
22 ยูยํ ยํ ภชเธฺว ตํ น ชานีถ, กินฺตุ วยํ ยํ ภชามเห ตํ ชานีมเห, ยโต ยิหูทียโลกานำ มธฺยาตฺ ปริตฺราณํ ชายเตฯ
Ви, [самаряни], поклоняєтесь тому, чого не знаєте, ми ж знаємо, Кому поклоняємося, бо спасіння – від юдеїв.
23 กินฺตุ ยทา สตฺยภกฺตา อาตฺมนา สตฺยรูเปณ จ ปิตุรฺภชนํ กริษฺยนฺเต สมย เอตาทฺฤศ อายาติ, วรมฺ อิทานีมปิ วิทฺยเต; ยต เอตาทฺฤโศ ภตฺกานฺ ปิตา เจษฺฏเตฯ
Але прийде час, і вже прийшов, коли справжні поклонники будуть поклонятися Отцеві в Дусі та істині, бо таких поклонників шукає Собі Отець.
24 อีศฺวร อาตฺมา; ตตสฺตสฺย เย ภกฺตาไสฺต: ส อาตฺมนา สตฺยรูเปณ จ ภชนีย: ฯ
Бог є Дух, і хто поклоняється Йому, той повинен поклонятися в Дусі та істині.
25 ตทา สา มหิลาวาทีตฺ ขฺรีษฺฏนามฺนา วิขฺยาโต'ภิษิกฺต: ปุรุษ อาคมิษฺยตีติ ชานามิ ส จ สรฺวฺวา: กถา อสฺมานฺ ชฺญาปยิษฺยติฯ
Жінка сказала Йому: ―Я знаю, що має прийти Месія, Якого називають Христос. Коли Він прийде, Він нам усе пояснить.
26 ตโต ยีศุรวทตฺ ตฺวยา สารฺทฺธํ กถนํ กโรมิ โย'หมฺ อหเมว ส ปุรุษ: ฯ
Ісус сказав їй: ―Це Я, Той, Хто говорить із тобою.
27 เอตสฺมินฺ สมเย ศิษฺยา อาคตฺย ตถา สฺตฺริยา สารฺทฺธํ ตสฺย กโถปกถเน มหาศฺจรฺยฺยมฺ อมนฺยนฺต ตถาปิ ภวานฺ กิมิจฺฉติ? ยทฺวา กิมรฺถมฺ เอตยา สารฺทฺธํ กถำ กถยติ? อิติ โกปิ นาปฺฤจฺฉตฺฯ
У той час повернулися Його учні й дивувалися, що Він говорить із жінкою. Однак ніхто не запитав: «Чого хочеш?» або: «Чому розмовляєш із нею?»
28 ตต: ปรํ สา นารี กลศํ สฺถาปยิตฺวา นครมธฺยํ คตฺวา โลเกโภฺยกถายทฺ
Тоді жінка залишила своє відро, повернулася до міста та сказала людям:
29 อหํ ยทฺยตฺ กรฺมฺมากรวํ ตตฺสรฺวฺวํ มหฺยมกถยทฺ เอตาทฺฤศํ มานวเมกมฺ อาคตฺย ปศฺยต รุ กิมฺ อภิษิกฺโต น ภวติ?
«Ходіть та побачите Чоловіка, Який сказав мені все, що я зробила! Чи Він часом не Христос?»
30 ตตเสฺต นคราทฺ พหิราคตฺย ตาตสฺย สมีปมฺ อายนฺฯ
Тоді [люди] вийшли з міста та прийшли до Ісуса.
31 เอตรฺหิ ศิษฺยา: สาธยิตฺวา ตํ วฺยาหารฺษุ: เห คุโร ภวานฺ กิญฺจิทฺ ภูกฺตำฯ
У цей час Його учні просили Його: ―Равві, поїж!
32 ตต: โสวททฺ ยุษฺมาภิรฺยนฺน ชฺญายเต ตาทฺฤศํ ภกฺษฺยํ มมาเสฺตฯ
Але Він сказав їм: ―Я маю їсти іншу їжу, про яку ви не знаєте.
33 ตทา ศิษฺยา: ปรสฺปรํ ปฺรษฺฏุมฺ อารมฺภนฺต, กิมไสฺม โกปิ กิมปิ ภกฺษฺยมานีย ทตฺตวานฺ?
Тоді учні почали говорити один до одного: «Чи не приніс Йому хтось їсти?»
34 ยีศุรโวจตฺ มตฺเปฺรรกสฺยาภิมตานุรูปกรณํ ตไสฺยว กรฺมฺมสิทฺธิการณญฺจ มม ภกฺษฺยํฯ
Ісус сказав їм: ―Моя їжа в тому, щоб чинити волю Того, Хто надіслав Мене, і звершити Його справу.
35 มาสจตุษฺฏเย ชาเต ศสฺยกรฺตฺตนสมโย ภวิษฺยตีติ วากฺยํ ยุษฺมาภิ: กึ โนทฺยเต? กินฺตฺวหํ วทามิ, ศิร อุตฺโตลฺย เกฺษตฺราณิ ปฺรติ นิรีกฺษฺย ปศฺยต, อิทานีํ กรฺตฺตนโยคฺยานิ ศุกฺลวรฺณานฺยภวนฺฯ
Хіба ви не говорите: «Ще чотири місяці, і будуть жнива?» Отже, Я кажу вам: підійміть ваші очі й подивіться на поля, бо вони вже білі, готові для жнив.
36 ยศฺฉินตฺติ ส เวตนํ ลภเต อนนฺตายุ: สฺวรูปํ ศสฺยํ ส คฺฤหฺลาติ จ, เตไนว วปฺตา เฉตฺตา จ ยุคปทฺ อานนฺทต: ฯ (aiōnios g166)
Жнець отримує свою винагороду. Він збирає врожай для вічного життя, щоб раділи разом – той, хто сіє, і той, хто жне. (aiōnios g166)
37 อิตฺถํ สติ วปเตฺยกศฺฉินตฺยนฺย อิติ วจนํ สิทฺธฺยติฯ
У цьому справджується слово: один сіє, а інший жне.
38 ยตฺร ยูยํ น ปรฺยฺยศฺรามฺยต ตาทฺฤศํ ศสฺยํ เฉตฺตุํ ยุษฺมานฺ ไปฺรรยมฺ อเนฺย ชนา: ปรฺยฺยศฺรามฺยนฺ ยูยํ เตษำ ศฺรคสฺย ผลมฺ อลภธฺวมฺฯ
Я надіслав вас жати не те, над чим ви трудилися. Інші трудилися, а ви їхню працю пожинаєте.
39 ยสฺมินฺ กาเล ยทฺยตฺ กรฺมฺมาการฺษํ ตตฺสรฺวฺวํ ส มหฺยมฺ อกถยตฺ ตสฺยา วนิตายา อิทํ สากฺษฺยวากฺยํ ศฺรุตฺวา ตนฺนครนิวาสิโน พหว: โศมิโรณียโลกา วฺยศฺวสนฺฯ
Багато самарян із того міста увірувало в Ісуса через слова, засвідчені жінкою: «Він сказав мені все, що я зробила».
40 ตถา จ ตสฺยานฺติเก สมุปสฺถาย เสฺวษำ สนฺนิเธา กติจิทฺ ทินานิ สฺถาตุํ ตสฺมินฺ วินยมฺ อกุรฺวฺวาน ตสฺมาตฺ ส ทินทฺวยํ ตตฺสฺถาเน นฺยวษฺฏตฺ
Коли самаряни прийшли до Нього, то просили Його залишитися з ними, і Він залишався там два дні.
41 ตตสฺตโสฺยปเทเศน พหโว'ปเร วิศฺวสฺย
І ще більше увірувало через Його Слово.
42 ตำ โยษามวทนฺ เกวลํ ตว วาเกฺยน ปฺรตีม อิติ น, กินฺตุ ส ชคโต'ภิษิกฺตสฺตฺราเตติ ตสฺย กถำ ศฺรุตฺวา วยํ สฺวยเมวาชฺญาสมหิฯ
Вони казали жінці: «Ми вже віримо не через твої слова, а тому що ми самі чули й знаємо, що Він дійсно Спаситель світу».
43 สฺวเทเศ ภวิษฺยทฺวกฺตุ: สตฺกาโร นาสฺตีติ ยทฺยปิ ยีศุ: ปฺรมาณํ ทตฺวากถยตฺ
Через два дні Він вирушив звідти до Галілеї.
44 ตถาปิ ทิวสทฺวยาตฺ ปรํ ส ตสฺมาตฺ สฺถานาทฺ คาลีลํ คตวานฺฯ
Адже Ісус Сам свідчив, що пророк на своїй батьківщині пошани не має.
45 อนนฺตรํ เย คาลีลี ลิยโลกา อุตฺสเว คตา อุตฺสวสมเย ยิรูศลมฺ นคเร ตสฺย สรฺวฺวา: กฺริยา อปศฺยนฺ เต คาลีลมฺ อาคตํ ตมฺ อาคฺฤหฺลนฺฯ
Проте коли Він прибув до Галілеї, галілеяни прийняли Його гостинно, тому що вони були в Єрусалимі на святі Пасхи та бачили все, що Він там зробив.
46 ตต: ปรมฺ ยีศุ รฺยสฺมินฺ กานฺนานคเร ชลํ ทฺรากฺษารสมฺ อากโรตฺ ตตฺ สฺถานํ ปุนรคาตฺฯ ตสฺมินฺเนว สมเย กสฺยจิทฺ ราชสภาสฺตารสฺย ปุตฺร: กผรฺนาหูมปุรี โรคคฺรสฺต อาสีตฺฯ
[Ісус] знов прийшов у Кану Галілейську, де перетворив воду у вино. На той час у Капернаумі син одного придворного був хворий.
47 ส เยหูทียเทศาทฺ ยีโศ รฺคาลีลาคมนวารฺตฺตำ นิศมฺย ตสฺย สมีปํ คตฺวา ปฺรารฺถฺย วฺยาหฺฤตวานฺ มม ปุตฺรสฺย ปฺราเยณ กาล อาสนฺน: ภวานฺ อาคตฺย ตํ สฺวสฺถํ กโรตุฯ
Почувши, що Ісус прийшов з Юдеї до Галілеї, він прийшов до Нього й благав, щоб Він прийшов зцілити його сина, який був при смерті.
48 ตทา ยีศุรกถยทฺ อาศฺจรฺยฺยํ กรฺมฺม จิตฺรํ จิหฺนํ จ น ทฺฤษฺฏา ยูยํ น ปฺรเตฺยษฺยถฯ
Ісус сказав йому: ―Якщо ви не побачите ознак та чудес, ніколи не повірите!
49 ตต: ส สภาสทวทตฺ เห มเหจฺฉ มม ปุเตฺร น มฺฤเต ภวานาคจฺฉตุฯ
Придворний відповів Йому: ―Господи, прийди, доки мій син не помер.
50 ยีศุสฺตมวททฺ คจฺฉ ตว ปุโตฺร'ชีวีตฺ ตทา ยีศุโนกฺตวาเกฺย ส วิศฺวสฺย คตวานฺฯ
Ісус відповів йому: ―Іди, твій син буде жити. Чоловік повірив тому, що сказав Ісус, та пішов.
51 คมนกาเล มารฺคมเธฺย ทาสาสฺตํ สากฺษาตฺปฺราปฺยาวทนฺ ภวต: ปุโตฺร'ชีวีตฺฯ
Коли він був іще в дорозі, раби зустріли його й сказали, що його син живий.
52 ตต: กํ กาลมารภฺย โรคปฺรตีการารมฺโภ ชาตา อิติ ปฺฤษฺเฏ ไตรุกฺตํ หฺย: สารฺทฺธทณฺฑทฺวยาธิกทฺวิตียยาเม ตสฺย ชฺวรตฺยาโค'ภวตฺฯ
Він запитав, о котрій годині йому стало краще, і вони сказали: «Вчора о сьомій годині гарячка залишила його».
53 ตทา ยีศุสฺตสฺมินฺ กฺษเณ โปฺรกฺตวานฺ ตว ปุโตฺร'ชีวีตฺ ปิตา ตทฺพุทฺธฺวา สปริวาโร วฺยศฺวสีตฺฯ
Батько зрозумів, що це сталося тоді, коли Ісус сказав: «Твій син буде жити». І повірив він та увесь його дім.
54 ยิหูทียเทศาทฺ อาคตฺย คาลีลิ ยีศุเรตทฺ ทฺวิตียมฺ อาศฺจรฺยฺยกรฺมฺมากโรตฺฯ
Це було друге знамення, яке зробив Ісус після того, як повернувся з Юдеї в Галілею.

< โยหน: 4 >