ਲੂਕਃ 18
1 ਅਪਰਞ੍ਚ ਲੋਕੈਰਕ੍ਲਾਨ੍ਤੈ ਰ੍ਨਿਰਨ੍ਤਰੰ ਪ੍ਰਾਰ੍ਥਯਿਤਵ੍ਯਮ੍ ਇਤ੍ਯਾਸ਼ਯੇਨ ਯੀਸ਼ੁਨਾ ਦ੍ਰੁʼਸ਼਼੍ਟਾਨ੍ਤ ਏਕਃ ਕਥਿਤਃ|
І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися за́вжди, і не занепада́ти духом,
2 ਕੁਤ੍ਰਚਿੰਨਗਰੇ ਕਸ਼੍ਚਿਤ੍ ਪ੍ਰਾਡ੍ਵਿਵਾਕ ਆਸੀਤ੍ ਸ ਈਸ਼੍ਵਰਾੰਨਾਬਿਭੇਤ੍ ਮਾਨੁਸ਼਼ਾਂਸ਼੍ਚ ਨਾਮਨ੍ਯਤ|
говорячи: „У місті якомусь суддя був один, що Бога не боявся, і людей не соро́мився.
3 ਅਥ ਤਤ੍ਪੁਰਵਾਸਿਨੀ ਕਾਚਿਦ੍ਵਿਧਵਾ ਤਤ੍ਸਮੀਪਮੇਤ੍ਯ ਵਿਵਾਦਿਨਾ ਸਹ ਮਮ ਵਿਵਾਦੰ ਪਰਿਸ਼਼੍ਕੁਰ੍ੱਵਿਤਿ ਨਿਵੇਦਯਾਮਾਸ|
У тому ж місті вдова перебува́ла, що до нього ходила й казала: „Оборони мене від мого супроти́вника!“
4 ਤਤਃ ਸ ਪ੍ਰਾਡ੍ਵਿਵਾਕਃ ਕਿਯੱਦਿਨਾਨਿ ਨ ਤਦਙ੍ਗੀਕ੍ਰੁʼਤਵਾਨ੍ ਪਸ਼੍ਚਾੱਚਿੱਤੇ ਚਿਨ੍ਤਯਾਮਾਸ, ਯਦ੍ਯਪੀਸ਼੍ਵਰਾੰਨ ਬਿਭੇਮਿ ਮਨੁਸ਼਼੍ਯਾਨਪਿ ਨ ਮਨ੍ਯੇ
Але він довгий час не хотів. А зго́дом сказав сам до се́бе: „Хоч і Бога я не боюся, і людей не соро́млюся,
5 ਤਥਾਪ੍ਯੇਸ਼਼ਾ ਵਿਧਵਾ ਮਾਂ ਕ੍ਲਿਸ਼੍ਨਾਤਿ ਤਸ੍ਮਾਦਸ੍ਯਾ ਵਿਵਾਦੰ ਪਰਿਸ਼਼੍ਕਰਿਸ਼਼੍ਯਾਮਿ ਨੋਚੇਤ੍ ਸਾ ਸਦਾਗਤ੍ਯ ਮਾਂ ਵ੍ਯਗ੍ਰੰ ਕਰਿਸ਼਼੍ਯਤਿ|
але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму́ в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені“.
6 ਪਸ਼੍ਚਾਤ੍ ਪ੍ਰਭੁਰਵਦਦ੍ ਅਸਾਵਨ੍ਯਾਯਪ੍ਰਾਡ੍ਵਿਵਾਕੋ ਯਦਾਹ ਤਤ੍ਰ ਮਨੋ ਨਿਧਧ੍ਵੰ|
І промовив Господь: „Чи чуєте, що́ говорить суддя цей неправедний?
7 ਈਸ਼੍ਵਰਸ੍ਯ ਯੇ (ਅ)ਭਿਰੁਚਿਤਲੋਕਾ ਦਿਵਾਨਿਸ਼ੰ ਪ੍ਰਾਰ੍ਥਯਨ੍ਤੇ ਸ ਬਹੁਦਿਨਾਨਿ ਵਿਲਮ੍ਬ੍ਯਾਪਿ ਤੇਸ਼਼ਾਂ ਵਿਵਾਦਾਨ੍ ਕਿੰ ਨ ਪਰਿਸ਼਼੍ਕਰਿਸ਼਼੍ਯਤਿ?
А чи ж Бог в оборону не ві́зьме обра́них Своїх, що голосять до Нього день і ніч, хоч і ба́риться Він щодо них?
8 ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਨਹੰ ਵਦਾਮਿ ਤ੍ਵਰਯਾ ਪਰਿਸ਼਼੍ਕਰਿਸ਼਼੍ਯਤਿ, ਕਿਨ੍ਤੁ ਯਦਾ ਮਨੁਸ਼਼੍ਯਪੁਤ੍ਰ ਆਗਮਿਸ਼਼੍ਯਤਿ ਤਦਾ ਪ੍ਰੁʼਥਿਵ੍ਯਾਂ ਕਿਮੀਦ੍ਰੁʼਸ਼ੰ ਵਿਸ਼੍ਵਾਸੰ ਪ੍ਰਾਪ੍ਸ੍ਯਤਿ?
Кажу вам, що Він їм незаба́ром подасть оборону! Та Син Лю́дський, як при́йде, чи Він на землі зна́йде віру?“
9 ਯੇ ਸ੍ਵਾਨ੍ ਧਾਰ੍ੰਮਿਕਾਨ੍ ਜ੍ਞਾਤ੍ਵਾ ਪਰਾਨ੍ ਤੁੱਛੀਕੁਰ੍ੱਵਨ੍ਤਿ ਏਤਾਦ੍ਰੁʼਗ੍ਭ੍ਯਃ, ਕਿਯਦ੍ਭ੍ਯ ਇਮੰ ਦ੍ਰੁʼਸ਼਼੍ਟਾਨ੍ਤੰ ਕਥਯਾਮਾਸ|
А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо́ мали інших, Він притчу оцю розповів.
10 ਏਕਃ ਫਿਰੂਸ਼੍ਯਪਰਃ ਕਰਸਞ੍ਚਾਯੀ ਦ੍ਵਾਵਿਮੌ ਪ੍ਰਾਰ੍ਥਯਿਤੁੰ ਮਨ੍ਦਿਰੰ ਗਤੌ|
„Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, — один фарисе́й, а другий був ми́тник.
11 ਤਤੋ(ਅ)ਸੌ ਫਿਰੂਸ਼੍ਯੇਕਪਾਰ੍ਸ਼੍ਵੇ ਤਿਸ਼਼੍ਠਨ੍ ਹੇ ਈਸ਼੍ਵਰ ਅਹਮਨ੍ਯਲੋਕਵਤ੍ ਲੋਠਯਿਤਾਨ੍ਯਾਯੀ ਪਾਰਦਾਰਿਕਸ਼੍ਚ ਨ ਭਵਾਮਿ ਅਸ੍ਯ ਕਰਸਞ੍ਚਾਯਿਨਸ੍ਤੁਲ੍ਯਸ਼੍ਚ ਨ, ਤਸ੍ਮਾੱਤ੍ਵਾਂ ਧਨ੍ਯੰ ਵਦਾਮਿ|
Фарисей, ставши, так молився про себе: „Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: зди́рщики, неправедні, перелю́бні, або як цей ми́тник.
12 ਸਪ੍ਤਸੁ ਦਿਨੇਸ਼਼ੁ ਦਿਨਦ੍ਵਯਮੁਪਵਸਾਮਿ ਸਰ੍ੱਵਸਮ੍ਪੱਤੇ ਰ੍ਦਸ਼ਮਾਂਸ਼ੰ ਦਦਾਮਿ ਚ, ਏਤਤ੍ਕਥਾਂ ਕਥਯਨ੍ ਪ੍ਰਾਰ੍ਥਯਾਮਾਸ|
Я по́щу два ра́зи на тиждень, даю десятину з усьо́го, що тільки надба́ю!“
13 ਕਿਨ੍ਤੁ ਸ ਕਰਸਞ੍ਚਾਯਿ ਦੂਰੇ ਤਿਸ਼਼੍ਠਨ੍ ਸ੍ਵਰ੍ਗੰ ਦ੍ਰਸ਼਼੍ਟੁੰ ਨੇੱਛਨ੍ ਵਕ੍ਸ਼਼ਸਿ ਕਰਾਘਾਤੰ ਕੁਰ੍ੱਵਨ੍ ਹੇ ਈਸ਼੍ਵਰ ਪਾਪਿਸ਼਼੍ਠੰ ਮਾਂ ਦਯਸ੍ਵ, ਇੱਥੰ ਪ੍ਰਾਰ੍ਥਯਾਮਾਸ|
А ми́тник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: „Боже, будь милости́вий до мене грішного!“
14 ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਨਹੰ ਵਦਾਮਿ, ਤਯੋਰ੍ਦ੍ਵਯੋ ਰ੍ਮਧ੍ਯੇ ਕੇਵਲਃ ਕਰਸਞ੍ਚਾਯੀ ਪੁਣ੍ਯਵੱਤ੍ਵੇਨ ਗਣਿਤੋ ਨਿਜਗ੍ਰੁʼਹੰ ਜਗਾਮ, ਯਤੋ ਯਃ ਕਸ਼੍ਚਿਤ੍ ਸ੍ਵਮੁੰਨਮਯਤਿ ਸ ਨਾਮਯਿਸ਼਼੍ਯਤੇ ਕਿਨ੍ਤੁ ਯਃ ਕਸ਼੍ਚਿਤ੍ ਸ੍ਵੰ ਨਮਯਤਿ ਸ ਉੰਨਮਯਿਸ਼਼੍ਯਤੇ|
Говорю́ вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підно́ситься, — буде пони́жений, хто ж понижа́ється, — той піднесе́ться“.
15 ਅਥ ਸ਼ਿਸ਼ੂਨਾਂ ਗਾਤ੍ਰਸ੍ਪਰ੍ਸ਼ਾਰ੍ਥੰ ਲੋਕਾਸ੍ਤਾਨ੍ ਤਸ੍ਯ ਸਮੀਪਮਾਨਿਨ੍ਯੁਃ ਸ਼ਿਸ਼਼੍ਯਾਸ੍ਤਦ੍ ਦ੍ਰੁʼਸ਼਼੍ਟ੍ਵਾਨੇਤ੍ਰੁʼਨ੍ ਤਰ੍ਜਯਾਮਾਸੁਃ,
До Нього ж прино́сили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.
16 ਕਿਨ੍ਤੁ ਯੀਸ਼ੁਸ੍ਤਾਨਾਹੂਯ ਜਗਾਦ, ਮੰਨਿਕਟਮ੍ ਆਗਨ੍ਤੁੰ ਸ਼ਿਸ਼ੂਨ੍ ਅਨੁਜਾਨੀਧ੍ਵੰ ਤਾਂਸ਼੍ਚ ਮਾ ਵਾਰਯਤ; ਯਤ ਈਸ਼੍ਵਰਰਾਜ੍ਯਾਧਿਕਾਰਿਣ ਏਸ਼਼ਾਂ ਸਦ੍ਰੁʼਸ਼ਾਃ|
А Ісус їх покликав та й каже: „Пустіте дітей, щоб до Мене прихо́дили, і не забороняйте їм, — бо таких Царство Боже.
17 ਅਹੰ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਨ੍ ਯਥਾਰ੍ਥੰ ਵਦਾਮਿ, ਯੋ ਜਨਃ ਸ਼ਿਸ਼ੋਃ ਸਦ੍ਰੁʼਸ਼ੋ ਭੂਤ੍ਵਾ ਈਸ਼੍ਵਰਰਾਜ੍ਯੰ ਨ ਗ੍ਰੁʼਹ੍ਲਾਤਿ ਸ ਕੇਨਾਪਿ ਪ੍ਰਕਾਰੇਣ ਤਤ੍ ਪ੍ਰਵੇਸ਼਼੍ਟੁੰ ਨ ਸ਼ਕ੍ਨੋਤਿ|
Поправді кажу́ вам: Хто Божого Царства не при́йме, як дитя, той у нього не вві́йде!“
І запитався Його один і́з нача́льникі́в, говорячи: „Учителю Добрий, що робити мені, щоб вспадкува́ти вічне життя?“ (aiōnios g166)
19 ਯੀਸ਼ੁਰੁਵਾਚ, ਮਾਂ ਕੁਤਃ ਪਰਮੰ ਵਦਸਿ? ਈਸ਼੍ਵਰੰ ਵਿਨਾ ਕੋਪਿ ਪਰਮੋ ਨ ਭਵਤਿ|
Ісус же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, — тільки Сам Бог!
20 ਪਰਦਾਰਾਨ੍ ਮਾ ਗੱਛ, ਨਰੰ ਮਾ ਜਹਿ, ਮਾ ਚੋਰਯ, ਮਿਥ੍ਯਾਸਾਕ੍ਸ਼਼੍ਯੰ ਮਾ ਦੇਹਿ, ਮਾਤਰੰ ਪਿਤਰਞ੍ਚ ਸੰਮਨ੍ਯਸ੍ਵ, ਏਤਾ ਯਾ ਆਜ੍ਞਾਃ ਸਨ੍ਤਿ ਤਾਸ੍ਤ੍ਵੰ ਜਾਨਾਸਿ|
Знаєш заповіді: „Не чини пере́любу, не вбивай, не кради́, не свідку́й неправдиво, шануй свого батька та матір“.
21 ਤਦਾ ਸ ਉਵਾਚ, ਬਾਲ੍ਯਕਾਲਾਤ੍ ਸਰ੍ੱਵਾ ਏਤਾ ਆਚਰਾਮਿ|
А він відказав: „Усе́ це я виконав від юна́цтва свого́!“
22 ਇਤਿ ਕਥਾਂ ਸ਼੍ਰੁਤ੍ਵਾ ਯੀਸ਼ੁਸ੍ਤਮਵਦਤ੍, ਤਥਾਪਿ ਤਵੈਕੰ ਕਰ੍ੰਮ ਨ੍ਯੂਨਮਾਸ੍ਤੇ, ਨਿਜੰ ਸਰ੍ੱਵਸ੍ਵੰ ਵਿਕ੍ਰੀਯ ਦਰਿਦ੍ਰੇਭ੍ਯੋ ਵਿਤਰ, ਤਸ੍ਮਾਤ੍ ਸ੍ਵਰ੍ਗੇ ਧਨੰ ਪ੍ਰਾਪ੍ਸ੍ਯਸਿ; ਤਤ ਆਗਤ੍ਯ ਮਮਾਨੁਗਾਮੀ ਭਵ|
Як почув це Ісус, то промовив до нього: Одно́го тобі ще бракує: Розпро́дай усе, що ти маєш, і вбогим роздай, — і матимеш скарб свій на небі. Вертайся тоді, та й іди вслід за Мною!“
23 ਕਿਨ੍ਤ੍ਵੇਤਾਂ ਕਥਾਂ ਸ਼੍ਰੁਤ੍ਵਾ ਸੋਧਿਪਤਿਃ ਸ਼ੁਸ਼ੋਚ, ਯਤਸ੍ਤਸ੍ਯ ਬਹੁਧਨਮਾਸੀਤ੍|
А він, коли почув це, то засумував, бо був ве́льми багатий.
24 ਤਦਾ ਯੀਸ਼ੁਸ੍ਤਮਤਿਸ਼ੋਕਾਨ੍ਵਿਤੰ ਦ੍ਰੁʼਸ਼਼੍ਟ੍ਵਾ ਜਗਾਦ, ਧਨਵਤਾਮ੍ ਈਸ਼੍ਵਰਰਾਜ੍ਯਪ੍ਰਵੇਸ਼ਃ ਕੀਦ੍ਰੁʼਗ੍ ਦੁਸ਼਼੍ਕਰਃ|
Як побачив Ісус, що той засумував, то промовив: „Як тяжко багатим увійти в Царство Боже!
25 ਈਸ਼੍ਵਰਰਾਜ੍ਯੇ ਧਨਿਨਃ ਪ੍ਰਵੇਸ਼ਾਤ੍ ਸੂਚੇਸ਼੍ਛਿਦ੍ਰੇਣ ਮਹਾਙ੍ਗਸ੍ਯ ਗਮਨਾਗਮਨੇ ਸੁਕਰੇ|
Бо верблю́дові легше пройти через го́лчине ву́шко, ніж багатому в Боже Царство ввійти“.
26 ਸ਼੍ਰੋਤਾਰਃ ਪਪ੍ਰੱਛੁਸ੍ਤਰ੍ਹਿ ਕੇਨ ਪਰਿਤ੍ਰਾਣੰ ਪ੍ਰਾਪ੍ਸ੍ਯਤੇ?
Ті ж, що чули, спитали: „Хто́ ж тоді може спасти́ся?“
27 ਸ ਉਕ੍ਤਵਾਨ੍, ਯਨ੍ ਮਾਨੁਸ਼਼ੇਣਾਸ਼ਕ੍ਯੰ ਤਦ੍ ਈਸ਼੍ਵਰੇਣ ਸ਼ਕ੍ਯੰ|
А Він відповів: „Неможливе лю́дям — можливе для Бога!“
28 ਤਦਾ ਪਿਤਰ ਉਵਾਚ, ਪਸ਼੍ਯ ਵਯੰ ਸਰ੍ੱਵਸ੍ਵੰ ਪਰਿਤ੍ਯਜ੍ਯ ਤਵ ਪਸ਼੍ਚਾਦ੍ਗਾਮਿਨੋ(ਅ)ਭਵਾਮ|
І промовив Петро: „От усе ми покинули, — та й пішли за Тобою слідо́м“.
29 ਤਤਃ ਸ ਉਵਾਚ, ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਨਹੰ ਯਥਾਰ੍ਥੰ ਵਦਾਮਿ, ਈਸ਼੍ਵਰਰਾਜ੍ਯਾਰ੍ਥੰ ਗ੍ਰੁʼਹੰ ਪਿਤਰੌ ਭ੍ਰਾਤ੍ਰੁʼਗਣੰ ਜਾਯਾਂ ਸਨ੍ਤਾਨਾਂਸ਼੍ਚ ਤ੍ਯਕ੍ਤਵਾ
А Ісус відказав їм: „Поправді кажу́ вам: Немає такого, щоб покинув свій дім, або дружи́ну, чи братів, чи батьків, чи дітей ради Божого Царства,
31 ਅਨਨ੍ਤਰੰ ਸ ਦ੍ਵਾਦਸ਼ਸ਼ਿਸ਼਼੍ਯਾਨਾਹੂਯ ਬਭਾਸ਼਼ੇ, ਪਸ਼੍ਯਤ ਵਯੰ ਯਿਰੂਸ਼ਾਲਮ੍ਨਗਰੰ ਯਾਮਃ, ਤਸ੍ਮਾਤ੍ ਮਨੁਸ਼਼੍ਯਪੁਤ੍ਰੇ ਭਵਿਸ਼਼੍ਯਦ੍ਵਾਦਿਭਿਰੁਕ੍ਤੰ ਯਦਸ੍ਤਿ ਤਦਨੁਰੂਪੰ ਤੰ ਪ੍ਰਤਿ ਘਟਿਸ਼਼੍ਯਤੇ;
І, взявши Дванадцятьо́х, промовив до них: „Оце в Єрусалим ми йдемо́, і все здійсни́ться, що́ писали Пророки про Лю́дського Сина.
32 ਵਸ੍ਤੁਤਸ੍ਤੁ ਸੋ(ਅ)ਨ੍ਯਦੇਸ਼ੀਯਾਨਾਂ ਹਸ੍ਤੇਸ਼਼ੁ ਸਮਰ੍ਪਯਿਸ਼਼੍ਯਤੇ, ਤੇ ਤਮੁਪਹਸਿਸ਼਼੍ਯਨ੍ਤਿ, ਅਨ੍ਯਾਯਮਾਚਰਿਸ਼਼੍ਯਨ੍ਤਿ ਤਦ੍ਵਪੁਸ਼਼ਿ ਨਿਸ਼਼੍ਠੀਵੰ ਨਿਕ੍ਸ਼਼ੇਪ੍ਸ੍ਯਨ੍ਤਿ, ਕਸ਼ਾਭਿਃ ਪ੍ਰਹ੍ਰੁʼਤ੍ਯ ਤੰ ਹਨਿਸ਼਼੍ਯਨ੍ਤਿ ਚ,
Бо Він ви́даний буде поганам, і буде осмі́яний, і покривджений, і опльо́ваний.
33 ਕਿਨ੍ਤੁ ਤ੍ਰੁʼਤੀਯਦਿਨੇ ਸ ਸ਼੍ਮਸ਼ਾਨਾਦ੍ ਉੱਥਾਸ੍ਯਤਿ|
і, збичува́вши, уб'ють Його, — але третього дня Він воскресне!“
34 ਏਤਸ੍ਯਾਃ ਕਥਾਯਾ ਅਭਿਪ੍ਰਾਯੰ ਕਿਞ੍ਚਿਦਪਿ ਤੇ ਬੋੱਧੁੰ ਨ ਸ਼ੇਕੁਃ ਤੇਸ਼਼ਾਂ ਨਿਕਟੇ(ਅ)ਸ੍ਪਸ਼਼੍ਟਤਵਾਤ੍ ਤਸ੍ਯੈਤਾਸਾਂ ਕਥਾਨਾਮ੍ ਆਸ਼ਯੰ ਤੇ ਜ੍ਞਾਤੁੰ ਨ ਸ਼ੇਕੁਸ਼੍ਚ|
Та з цього нічо́го вони не збагну́ли, і ця річ перед ними закрита була́, і ска́заного вони не розуміли.
35 ਅਥ ਤਸ੍ਮਿਨ੍ ਯਿਰੀਹੋਃ ਪੁਰਸ੍ਯਾਨ੍ਤਿਕੰ ਪ੍ਰਾਪ੍ਤੇ ਕਸ਼੍ਚਿਦਨ੍ਧਃ ਪਥਃ ਪਾਰ੍ਸ਼੍ਵ ਉਪਵਿਸ਼੍ਯ ਭਿਕ੍ਸ਼਼ਾਮ੍ ਅਕਰੋਤ੍
І сталось, як Він наближа́вся був до Єрихо́ну, один невидю́щий сидів при дорозі й просив.
36 ਸ ਲੋਕਸਮੂਹਸ੍ਯ ਗਮਨਸ਼ਬ੍ਦੰ ਸ਼੍ਰੁਤ੍ਵਾ ਤਤ੍ਕਾਰਣੰ ਪ੍ਰੁʼਸ਼਼੍ਟਵਾਨ੍|
А коли він прочув, що проходить наро́д, то спитався: „Що́ це таке?“
37 ਨਾਸਰਤੀਯਯੀਸ਼ੁਰ੍ਯਾਤੀਤਿ ਲੋਕੈਰੁਕ੍ਤੇ ਸ ਉੱਚੈਰ੍ਵਕ੍ਤੁਮਾਰੇਭੇ,
А йому відказали, що проходить Ісус Назаряни́н.
38 ਹੇ ਦਾਯੂਦਃ ਸਨ੍ਤਾਨ ਯੀਸ਼ੋ ਮਾਂ ਦਯਸ੍ਵ|
І став він кричати й казати: „Ісусе, Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
39 ਤਤੋਗ੍ਰਗਾਮਿਨਸ੍ਤੰ ਮੌਨੀ ਤਿਸ਼਼੍ਠੇਤਿ ਤਰ੍ਜਯਾਮਾਸੁਃ ਕਿਨ੍ਤੁ ਸ ਪੁਨਾਰੁਵਨ੍ ਉਵਾਚ, ਹੇ ਦਾਯੂਦਃ ਸਨ੍ਤਾਨ ਮਾਂ ਦਯਸ੍ਵ|
А ті, що попе́реду йшли, сварились на нього, щоб він замо́вк, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
40 ਤਦਾ ਯੀਸ਼ੁਃ ਸ੍ਥਗਿਤੋ ਭੂਤ੍ਵਾ ਸ੍ਵਾਨ੍ਤਿਕੇ ਤਮਾਨੇਤੁਮ੍ ਆਦਿਦੇਸ਼|
І спинився Ісус, і привести його до Себе звелів. А коли той набли́зивсь до Нього, то Він запитався його:
41 ਤਤਃ ਸ ਤਸ੍ਯਾਨ੍ਤਿਕਮ੍ ਆਗਮਤ੍, ਤਦਾ ਸ ਤੰ ਪਪ੍ਰੱਛ, ਤ੍ਵੰ ਕਿਮਿੱਛਸਿ? ਤ੍ਵਦਰ੍ਥਮਹੰ ਕਿੰ ਕਰਿਸ਼਼੍ਯਾਮਿ? ਸ ਉਕ੍ਤਵਾਨ੍, ਹੇ ਪ੍ਰਭੋ(ਅ)ਹੰ ਦ੍ਰਸ਼਼੍ਟੁੰ ਲਭੈ|
„Що́ ти хочеш, щоб зробив Я тобі?“А той відповів: „Господи, — нехай стану видю́щим!“
42 ਤਦਾ ਯੀਸ਼ੁਰੁਵਾਚ, ਦ੍ਰੁʼਸ਼਼੍ਟਿਸ਼ਕ੍ਤਿੰ ਗ੍ਰੁʼਹਾਣ ਤਵ ਪ੍ਰਤ੍ਯਯਸ੍ਤ੍ਵਾਂ ਸ੍ਵਸ੍ਥੰ ਕ੍ਰੁʼਤਵਾਨ੍|
Ісус же до нього сказав. „Стань видющий! Твоя віра спасла тебе!“
43 ਤਤਸ੍ਤਤ੍ਕ੍ਸ਼਼ਣਾਤ੍ ਤਸ੍ਯ ਚਕ੍ਸ਼਼ੁਸ਼਼ੀ ਪ੍ਰਸੰਨੇ; ਤਸ੍ਮਾਤ੍ ਸ ਈਸ਼੍ਵਰੰ ਧਨ੍ਯੰ ਵਦਨ੍ ਤਤ੍ਪਸ਼੍ਚਾਦ੍ ਯਯੌ, ਤਦਾਲੋਕ੍ਯ ਸਰ੍ੱਵੇ ਲੋਕਾ ਈਸ਼੍ਵਰੰ ਪ੍ਰਸ਼ੰਸਿਤੁਮ੍ ਆਰੇਭਿਰੇ|
І зараз видю́щим той став, і пішов вслід за Ним, прославляючи Бога. А всі люди, бачивши це, віддали́ хвалу Богові.
