ਪ੍ਰੇਰਿਤਾਃ 20
1 ਇੱਥੰ ਕਲਹੇ ਨਿਵ੍ਰੁʼੱਤੇ ਸਤਿ ਪੌਲਃ ਸ਼ਿਸ਼਼੍ਯਗਣਮ੍ ਆਹੂਯ ਵਿਸਰ੍ਜਨੰ ਪ੍ਰਾਪ੍ਯ ਮਾਕਿਦਨਿਯਾਦੇਸ਼ੰ ਪ੍ਰਸ੍ਥਿਤਵਾਨ੍|
Після того, як заворушення закінчилися, Павло, зібравши учнів, підбадьорив їх і, попрощавшись із ними, пішов до Македонії.
2 ਤੇਨ ਸ੍ਥਾਨੇਨ ਗੱਛਨ੍ ਤੱਦੇਸ਼ੀਯਾਨ੍ ਸ਼ਿਸ਼਼੍ਯਾਨ੍ ਬਹੂਪਦਿਸ਼੍ਯ ਯੂਨਾਨੀਯਦੇਸ਼ਮ੍ ਉਪਸ੍ਥਿਤਵਾਨ੍|
Проходячи тими краями, [Павло] підбадьорював учнів багатьма словами, а потім прийшов до Греції,
3 ਤਤ੍ਰ ਮਾਸਤ੍ਰਯੰ ਸ੍ਥਿਤ੍ਵਾ ਤਸ੍ਮਾਤ੍ ਸੁਰਿਯਾਦੇਸ਼ੰ ਯਾਤੁਮ੍ ਉਦ੍ਯਤਃ, ਕਿਨ੍ਤੁ ਯਿਹੂਦੀਯਾਸ੍ਤੰ ਹਨ੍ਤੁੰ ਗੁਪ੍ਤਾ ਅਤਿਸ਼਼੍ਠਨ੍ ਤਸ੍ਮਾਤ੍ ਸ ਪੁਨਰਪਿ ਮਾਕਿਦਨਿਯਾਮਾਰ੍ਗੇਣ ਪ੍ਰਤ੍ਯਾਗਨ੍ਤੁੰ ਮਤਿੰ ਕ੍ਰੁʼਤਵਾਨ੍|
де пробув три місяці. Коли збирався відплисти до Сирії, юдеї вчинили проти нього змову. Дізнавшись про це, він вирішив повернутися через Македонію.
4 ਬਿਰਯਾਨਗਰੀਯਸੋਪਾਤ੍ਰਃ ਥਿਸ਼਼ਲਨੀਕੀਯਾਰਿਸ੍ਤਾਰ੍ਖਸਿਕੁਨ੍ਦੌ ਦਰ੍ੱਬੋਨਗਰੀਯਗਾਯਤੀਮਥਿਯੌ ਆਸ਼ਿਯਾਦੇਸ਼ੀਯਤੁਖਿਕਤ੍ਰਫਿਮੌ ਚ ਤੇਨ ਸਾਰ੍ੱਧੰ ਆਸ਼ਿਯਾਦੇਸ਼ੰ ਯਾਵਦ੍ ਗਤਵਨ੍ਤਃ|
Разом із ним пішов Сопатер, син Пірра з Вереї, Аристарх та Секунд із Солуня, Гай із Дервії, Тимофій, Тихик і Трохим з Азії.
5 ਏਤੇ ਸਰ੍ੱਵੇ (ਅ)ਗ੍ਰਸਰਾਃ ਸਨ੍ਤੋ (ਅ)ਸ੍ਮਾਨ੍ ਅਪੇਕ੍ਸ਼਼੍ਯ ਤ੍ਰੋਯਾਨਗਰੇ ਸ੍ਥਿਤਵਨ੍ਤਃ|
Вони пішли вперед і чекали нас у Троаді.
6 ਕਿਣ੍ਵਸ਼ੂਨ੍ਯਪੂਪੋਤ੍ਸਵਦਿਨੇ ਚ ਗਤੇ ਸਤਿ ਵਯੰ ਫਿਲਿਪੀਨਗਰਾਤ੍ ਤੋਯਪਥੇਨ ਗਤ੍ਵਾ ਪਞ੍ਚਭਿ ਰ੍ਦਿਨੈਸ੍ਤ੍ਰੋਯਾਨਗਰਮ੍ ਉਪਸ੍ਥਾਯ ਤਤ੍ਰ ਸਪ੍ਤਦਿਨਾਨ੍ਯਵਾਤਿਸ਼਼੍ਠਾਮ|
Ми ж після днів свята Опрісноків відпливли з Филиппи й через п’ять днів прибули до них у Троаду, де провели сім днів.
7 ਸਪ੍ਤਾਹਸ੍ਯ ਪ੍ਰਥਮਦਿਨੇ ਪੂਪਾਨ੍ ਭੰਕ੍ਤੁ ਸ਼ਿਸ਼਼੍ਯੇਸ਼਼ੁ ਮਿਲਿਤੇਸ਼਼ੁ ਪੌਲਃ ਪਰਦਿਨੇ ਤਸ੍ਮਾਤ੍ ਪ੍ਰਸ੍ਥਾਤੁਮ੍ ਉਦ੍ਯਤਃ ਸਨ੍ ਤਦਹ੍ਨਿ ਪ੍ਰਾਯੇਣ ਕ੍ਸ਼਼ਪਾਯਾ ਯਾਮਦ੍ਵਯੰ ਯਾਵਤ੍ ਸ਼ਿਸ਼਼੍ਯੇਭ੍ਯੋ ਧਰ੍ੰਮਕਥਾਮ੍ ਅਕਥਯਤ੍|
Першого дня тижня ми зібралися на ламанні хліба. Павло, маючи намір наступного дня вирушити в подорож, говорив з учнями й продовжив промову до півночі.
8 ਉਪਰਿਸ੍ਥੇ ਯਸ੍ਮਿਨ੍ ਪ੍ਰਕੋਸ਼਼੍ਠੇ ਸਭਾਂ ਕ੍ਰੁʼਤ੍ਵਾਸਨ੍ ਤਤ੍ਰ ਬਹਵਃ ਪ੍ਰਦੀਪਾਃ ਪ੍ਰਾਜ੍ਵਲਨ੍|
У верхній кімнаті, де ми зібралися, було багато світильників.
9 ਉਤੁਖਨਾਮਾ ਕਸ਼੍ਚਨ ਯੁਵਾ ਚ ਵਾਤਾਯਨ ਉਪਵਿਸ਼ਨ੍ ਘੋਰਤਰਨਿਦ੍ਰਾਗ੍ਰਸ੍ਤੋ (ਅ)ਭੂਤ੍ ਤਦਾ ਪੌਲੇਨ ਬਹੁਕ੍ਸ਼਼ਣੰ ਕਥਾਯਾਂ ਪ੍ਰਚਾਰਿਤਾਯਾਂ ਨਿਦ੍ਰਾਮਗ੍ਨਃ ਸ ਤਸ੍ਮਾਦ੍ ਉਪਰਿਸ੍ਥਤ੍ਰੁʼਤੀਯਪ੍ਰਕੋਸ਼਼੍ਠਾਦ੍ ਅਪਤਤ੍, ਤਤੋ ਲੋਕਾਸ੍ਤੰ ਮ੍ਰੁʼਤਕਲ੍ਪੰ ਧ੍ਰੁʼਤ੍ਵੋਦਤੋਲਯਨ੍|
Один юнак, на ім’я Євтих, сидів на вікні. А оскільки Павло говорив довго, юнака здолав міцний сон, він похитнувся та впав із третього поверху. Коли його підняли, він був мертвий.
10 ਤਤਃ ਪੌਲੋ(ਅ)ਵਰੁਹ੍ਯ ਤਸ੍ਯ ਗਾਤ੍ਰੇ ਪਤਿਤ੍ਵਾ ਤੰ ਕ੍ਰੋਡੇ ਨਿਧਾਯ ਕਥਿਤਵਾਨ੍, ਯੂਯੰ ਵ੍ਯਾਕੁਲਾ ਮਾ ਭੂਤ ਨਾਯੰ ਪ੍ਰਾਣੈ ਰ੍ਵਿਯੁਕ੍ਤਃ|
Павло зійшов вниз, припав до нього та, обійнявши, сказав: «Не турбуйтеся, бо його душа ще в ньому».
11 ਪਸ਼੍ਚਾਤ੍ ਸ ਪੁਨਸ਼੍ਚੋਪਰਿ ਗਤ੍ਵਾ ਪੂਪਾਨ੍ ਭੰਕ੍ਤ੍ਵਾ ਪ੍ਰਭਾਤੰ ਯਾਵਤ੍ ਕਥੋਪਕਥਨੇ ਕ੍ਰੁʼਤ੍ਵਾ ਪ੍ਰਸ੍ਥਿਤਵਾਨ੍|
Після цього Павло повернувся нагору, переломив хліб та їв. Він говорив із ними довго, аж до світанку, а потім вирушив у дорогу.
12 ਤੇ ਚ ਤੰ ਜੀਵਨ੍ਤੰ ਯੁਵਾਨੰ ਗ੍ਰੁʼਹੀਤ੍ਵਾ ਗਤ੍ਵਾ ਪਰਮਾਪ੍ਯਾਯਿਤਾ ਜਾਤਾਃ|
А хлопця привели живого, і всіх це дуже втішило.
13 ਅਨਨ੍ਤਰੰ ਵਯੰ ਪੋਤੇਨਾਗ੍ਰਸਰਾ ਭੂਤ੍ਵਾਸ੍ਮਨਗਰਮ੍ ਉੱਤੀਰ੍ੱਯ ਪੌਲੰ ਗ੍ਰਹੀਤੁੰ ਮਤਿਮ੍ ਅਕੁਰ੍ੰਮ ਯਤਃ ਸ ਤਤ੍ਰ ਪਦ੍ਭ੍ਯਾਂ ਵ੍ਰਜਿਤੁੰ ਮਤਿੰ ਕ੍ਰੁʼਤ੍ਵੇਤਿ ਨਿਰੂਪਿਤਵਾਨ੍|
Ми попливли наперед кораблем до Асси, щоб звідти забрати Павла. Він сам так звелів, тому що хотів подорожувати пішки.
14 ਤਸ੍ਮਾਤ੍ ਤਤ੍ਰਾਸ੍ਮਾਭਿਃ ਸਾਰ੍ੱਧੰ ਤਸ੍ਮਿਨ੍ ਮਿਲਿਤੇ ਸਤਿ ਵਯੰ ਤੰ ਨੀਤ੍ਵਾ ਮਿਤੁਲੀਨ੍ਯੁਪਦ੍ਵੀਪੰ ਪ੍ਰਾਪ੍ਤਵਨ੍ਤਃ|
Коли він зустрів нас в Ассі, ми взяли його на корабель і прибули до Мітилени.
15 ਤਸ੍ਮਾਤ੍ ਪੋਤੰ ਮੋਚਯਿਤ੍ਵਾ ਪਰੇ(ਅ)ਹਨਿ ਖੀਯੋਪਦ੍ਵੀਪਸ੍ਯ ਸੰਮੁਖੰ ਲਬ੍ਧਵਨ੍ਤਸ੍ਤਸ੍ਮਾਦ੍ ਏਕੇਨਾਹ੍ਨਾ ਸਾਮੋਪਦ੍ਵੀਪੰ ਗਤ੍ਵਾ ਪੋਤੰ ਲਾਗਯਿਤ੍ਵਾ ਤ੍ਰੋਗੁੱਲਿਯੇ ਸ੍ਥਿਤ੍ਵਾ ਪਰਸ੍ਮਿਨ੍ ਦਿਵਸੇ ਮਿਲੀਤਨਗਰਮ੍ ਉਪਾਤਿਸ਼਼੍ਠਾਮ|
Відпливши звідти, наступного дня прибули до Хіосу; а ще через день припливли до Самоса й, пробувши день у Трогілії, назавтра дісталися до Мілета.
16 ਯਤਃ ਪੌਲ ਆਸ਼ਿਯਾਦੇਸ਼ੇ ਕਾਲੰ ਯਾਪਯਿਤੁਮ੍ ਨਾਭਿਲਸ਼਼ਨ੍ ਇਫਿਸ਼਼ਨਗਰੰ ਤ੍ਯਕ੍ਤ੍ਵਾ ਯਾਤੁੰ ਮਨ੍ਤ੍ਰਣਾਂ ਸ੍ਥਿਰੀਕ੍ਰੁʼਤਵਾਨ੍; ਯਸ੍ਮਾਦ੍ ਯਦਿ ਸਾਧ੍ਯੰ ਭਵਤਿ ਤਰ੍ਹਿ ਨਿਸ੍ਤਾਰੋਤ੍ਸਵਸ੍ਯ ਪਞ੍ਚਾਸ਼ੱਤਮਦਿਨੇ ਸ ਯਿਰੂਸ਼ਾਲਮ੍ਯੁਪਸ੍ਥਾਤੁੰ ਮਤਿੰ ਕ੍ਰੁʼਤਵਾਨ੍|
Павло вирішив проминути Ефес і не затримуватися в Азії: він поспішав, щоб, якщо буде можливо, бути в Єрусалимі на день П’ятдесятниці.
17 ਪੌਲੋ ਮਿਲੀਤਾਦ੍ ਇਫਿਸ਼਼ੰ ਪ੍ਰਤਿ ਲੋਕੰ ਪ੍ਰਹਿਤ੍ਯ ਸਮਾਜਸ੍ਯ ਪ੍ਰਾਚੀਨਾਨ੍ ਆਹੂਯਾਨੀਤਵਾਨ੍|
З Мілета Павло надіслав до Ефеса й покликав пресвітерів церкви.
18 ਤੇਸ਼਼ੁ ਤਸ੍ਯ ਸਮੀਪਮ੍ ਉਪਸ੍ਥਿਤੇਸ਼਼ੁ ਸ ਤੇਭ੍ਯ ਇਮਾਂ ਕਥਾਂ ਕਥਿਤਵਾਨ੍, ਅਹਮ੍ ਆਸ਼ਿਯਾਦੇਸ਼ੇ ਪ੍ਰਥਮਾਗਮਨਮ੍ ਆਰਭ੍ਯਾਦ੍ਯ ਯਾਵਦ੍ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਕੰ ਸੰਨਿਧੌ ਸ੍ਥਿਤ੍ਵਾ ਸਰ੍ੱਵਸਮਯੇ ਯਥਾਚਰਿਤਵਾਨ੍ ਤਦ੍ ਯੂਯੰ ਜਾਨੀਥ;
Коли вони прийшли, він сказав їм: «Ви знаєте, як я з першого дня, відколи прийшов до Азії, був із вами весь час.
19 ਫਲਤਃ ਸਰ੍ੱਵਥਾ ਨਮ੍ਰਮਨਾਃ ਸਨ੍ ਬਹੁਸ਼੍ਰੁਪਾਤੇਨ ਯਿਹੁਦੀਯਾਨਾਮ੍ ਕੁਮਨ੍ਤ੍ਰਣਾਜਾਤਨਾਨਾਪਰੀਕ੍ਸ਼਼ਾਭਿਃ ਪ੍ਰਭੋਃ ਸੇਵਾਮਕਰਵੰ|
Я з усією покорою та сльозами служив Господеві серед випробувань, що трапилися зі мною через змови юдеїв.
20 ਕਾਮਪਿ ਹਿਤਕਥਾਂ ਨ ਗੋਪਾਯਿਤਵਾਨ੍ ਤਾਂ ਪ੍ਰਚਾਰ੍ੱਯ ਸਪ੍ਰਕਾਸ਼ੰ ਗ੍ਰੁʼਹੇ ਗ੍ਰੁʼਹੇ ਸਮੁਪਦਿਸ਼੍ਯੇਸ਼੍ਵਰੰ ਪ੍ਰਤਿ ਮਨਃ ਪਰਾਵਰ੍ੱਤਨੀਯੰ ਪ੍ਰਭੌ ਯੀਸ਼ੁਖ੍ਰੀਸ਼਼੍ਟੇ ਵਿਸ਼੍ਵਸਨੀਯੰ
Я не поминув нічого корисного для вас, проповідував та навчав прилюдно та по домах,
21 ਯਿਹੂਦੀਯਾਨਾਮ੍ ਅਨ੍ਯਦੇਸ਼ੀਯਲੋਕਾਨਾਞ੍ਚ ਸਮੀਪ ਏਤਾਦ੍ਰੁʼਸ਼ੰ ਸਾਕ੍ਸ਼਼੍ਯੰ ਦਦਾਮਿ|
засвідчуючи юдеям та грекам про покаяння перед Богом та віру в Господа нашого Ісуса.
22 ਪਸ਼੍ਯਤ ਸਾਮ੍ਪ੍ਰਤਮ੍ ਆਤ੍ਮਨਾਕ੍ਰੁʼਸ਼਼੍ਟਃ ਸਨ੍ ਯਿਰੂਸ਼ਾਲਮ੍ਨਗਰੇ ਯਾਤ੍ਰਾਂ ਕਰੋਮਿ, ਤਤ੍ਰ ਮਾਮ੍ਪ੍ਰਤਿ ਯਦ੍ਯਦ੍ ਘਟਿਸ਼਼੍ਯਤੇ ਤਾਨ੍ਯਹੰ ਨ ਜਾਨਾਮਿ;
І ось тепер я, зв’язаний Духом, іду до Єрусалима, не знаючи, що там зі мною станеться.
23 ਕਿਨ੍ਤੁ ਮਯਾ ਬਨ੍ਧਨੰ ਕ੍ਲੇਸ਼ਸ਼੍ਚ ਭੋਕ੍ਤਵ੍ਯ ਇਤਿ ਪਵਿਤ੍ਰ ਆਤ੍ਮਾ ਨਗਰੇ ਨਗਰੇ ਪ੍ਰਮਾਣੰ ਦਦਾਤਿ|
Тільки Дух Святий у кожному місті свідчить мені, кажучи, що на мене чекають кайдани та страждання.
24 ਤਥਾਪਿ ਤੰ ਕ੍ਲੇਸ਼ਮਹੰ ਤ੍ਰੁʼਣਾਯ ਨ ਮਨ੍ਯੇ; ਈਸ਼੍ਵਰਸ੍ਯਾਨੁਗ੍ਰਹਵਿਸ਼਼ਯਕਸ੍ਯ ਸੁਸੰਵਾਦਸ੍ਯ ਪ੍ਰਮਾਣੰ ਦਾਤੁੰ, ਪ੍ਰਭੋ ਰ੍ਯੀਸ਼ੋਃ ਸਕਾਸ਼ਾਦ ਯਸ੍ਯਾਃ ਸੇਵਾਯਾਃ ਭਾਰੰ ਪ੍ਰਾਪ੍ਨਵੰ ਤਾਂ ਸੇਵਾਂ ਸਾਧਯਿਤੁੰ ਸਾਨਨ੍ਦੰ ਸ੍ਵਮਾਰ੍ਗੰ ਸਮਾਪਯਿਤੁਞ੍ਚ ਨਿਜਪ੍ਰਾਣਾਨਪਿ ਪ੍ਰਿਯਾਨ੍ ਨ ਮਨ੍ਯੇ|
Але я ні про що не турбуюся й не дорожу своїм життям, тільки б мені звершити мій шлях та служіння, яке я отримав від Господа Ісуса, – свідчити Добру Звістку благодаті Божої.
25 ਅਧੁਨਾ ਪਸ਼੍ਯਤ ਯੇਸ਼਼ਾਂ ਸਮੀਪੇ(ਅ)ਹਮ੍ ਈਸ਼੍ਵਰੀਯਰਾਜ੍ਯਸ੍ਯ ਸੁਸੰਵਾਦੰ ਪ੍ਰਚਾਰ੍ੱਯ ਭ੍ਰਮਣੰ ਕ੍ਰੁʼਤਵਾਨ੍ ਏਤਾਦ੍ਰੁʼਸ਼ਾ ਯੂਯੰ ਮਮ ਵਦਨੰ ਪੁਨ ਰ੍ਦ੍ਰਸ਼਼੍ਟੁੰ ਨ ਪ੍ਰਾਪ੍ਸ੍ਯਥ ਏਤਦਪ੍ਯਹੰ ਜਾਨਾਮਿ|
І тепер я знаю, що всі ви, між ким я ходив та проповідував Царство [Боже], більше не побачите мого обличчя.
26 ਯੁਸ਼਼੍ਮਭ੍ਯਮ੍ ਅਹਮ੍ ਈਸ਼੍ਵਰਸ੍ਯ ਸਰ੍ੱਵਾਨ੍ ਆਦੇਸ਼ਾਨ੍ ਪ੍ਰਕਾਸ਼ਯਿਤੁੰ ਨ ਨ੍ਯਵਰ੍ੱਤੇ|
Тому я свідчу сьогодні: я чистий від крові всіх,
27 ਅਹੰ ਸਰ੍ੱਵੇਸ਼਼ਾਂ ਲੋਕਾਨਾਂ ਰਕ੍ਤਪਾਤਦੋਸ਼਼ਾਦ੍ ਯੰਨਿਰ੍ਦੋਸ਼਼ ਆਸੇ ਤਸ੍ਯਾਦ੍ਯ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਨ੍ ਸਾਕ੍ਸ਼਼ਿਣਃ ਕਰੋਮਿ|
бо не ухилявся вам звіщати всю волю Божу.
28 ਯੂਯੰ ਸ੍ਵੇਸ਼਼ੁ ਤਥਾ ਯਸ੍ਯ ਵ੍ਰਜਸ੍ਯਾਧ੍ਯਕ੍ਸ਼਼ਨ੍ ਆਤ੍ਮਾ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਨ੍ ਵਿਧਾਯ ਨ੍ਯਯੁਙ੍ਕ੍ਤ ਤਤ੍ਸਰ੍ੱਵਸ੍ਮਿਨ੍ ਸਾਵਧਾਨਾ ਭਵਤ, ਯ ਸਮਾਜਞ੍ਚ ਪ੍ਰਭੁ ਰ੍ਨਿਜਰਕ੍ਤਮੂਲ੍ਯੇਨ ਕ੍ਰੀਤਵਾਨ ਤਮ੍ ਅਵਤ,
Пильнуйте себе й усю отару, над якою Дух Святий поставив вас єпископами, щоби пасти Церкву Божу, яку Він придбав Своєю кров’ю.
29 ਯਤੋ ਮਯਾ ਗਮਨੇ ਕ੍ਰੁʼਤਏਵ ਦੁਰ੍ਜਯਾ ਵ੍ਰੁʼਕਾ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਕੰ ਮਧ੍ਯੰ ਪ੍ਰਵਿਸ਼੍ਯ ਵ੍ਰਜੰ ਪ੍ਰਤਿ ਨਿਰ੍ਦਯਤਾਮ੍ ਆਚਰਿਸ਼਼੍ਯਨ੍ਤਿ,
Я знаю, що після мого відходу до вас прийдуть люті вовки, які не щадитимуть отари.
30 ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਕਮੇਵ ਮਧ੍ਯਾਦਪਿ ਲੋਕਾ ਉੱਥਾਯ ਸ਼ਿਸ਼਼੍ਯਗਣਮ੍ ਅਪਹਨ੍ਤੁੰ ਵਿਪਰੀਤਮ੍ ਉਪਦੇਕ੍ਸ਼਼੍ਯਨ੍ਤੀਤ੍ਯਹੰ ਜਾਨਾਮਿ|
Навіть серед вас постануть люди, які почнуть спотворювати істину, щоб повести учнів за собою.
31 ਇਤਿ ਹੇਤੋ ਰ੍ਯੂਯੰ ਸਚੈਤਨ੍ਯਾਃ ਸਨ੍ਤਸ੍ਤਿਸ਼਼੍ਟਤ, ਅਹਞ੍ਚ ਸਾਸ਼੍ਰੁਪਾਤਃ ਸਨ੍ ਵਤ੍ਸਰਤ੍ਰਯੰ ਯਾਵਦ੍ ਦਿਵਾਨਿਸ਼ੰ ਪ੍ਰਤਿਜਨੰ ਬੋਧਯਿਤੁੰ ਨ ਨ੍ਯਵਰ੍ੱਤੇ ਤਦਪਿ ਸ੍ਮਰਤ|
Тому пильнуйте! Пам’ятайте, що я три роки вдень та вночі зі сльозами наставляв кожного з вас.
32 ਇਦਾਨੀਂ ਹੇ ਭ੍ਰਾਤਰੋ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਕੰ ਨਿਸ਼਼੍ਠਾਂ ਜਨਯਿਤੁੰ ਪਵਿਤ੍ਰੀਕ੍ਰੁʼਤਲੋਕਾਨਾਂ ਮਧ੍ਯੇ(ਅ)ਧਿਕਾਰਞ੍ਚ ਦਾਤੁੰ ਸਮਰ੍ਥੋ ਯ ਈਸ਼੍ਵਰਸ੍ਤਸ੍ਯਾਨੁਗ੍ਰਹਸ੍ਯ ਯੋ ਵਾਦਸ਼੍ਚ ਤਯੋਰੁਭਯੋ ਰ੍ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਨ੍ ਸਮਾਰ੍ਪਯਮ੍|
І тепер доручаю вас Богові та Слову благодаті Його, яке може [вас] збудувати й дати спадщину між усіма святими.
33 ਕਸ੍ਯਾਪਿ ਸ੍ਵਰ੍ਣੰ ਰੂਪ੍ਯੰ ਵਸ੍ਤ੍ਰੰ ਵਾ ਪ੍ਰਤਿ ਮਯਾ ਲੋਭੋ ਨ ਕ੍ਰੁʼਤਃ|
Я ні від кого не жадав ні срібла, ні золота, ні одягу.
34 ਕਿਨ੍ਤੁ ਮਮ ਮਤ੍ਸਹਚਰਲੋਕਾਨਾਞ੍ਚਾਵਸ਼੍ਯਕਵ੍ਯਯਾਯ ਮਦੀਯਮਿਦੰ ਕਰਦ੍ਵਯਮ੍ ਅਸ਼੍ਰਾਮ੍ਯਦ੍ ਏਤਦ੍ ਯੂਯੰ ਜਾਨੀਥ|
Ви самі знаєте, що ці руки служили моїм потребам і тих, хто був зі мною.
35 ਅਨੇਨ ਪ੍ਰਕਾਰੇਣ ਗ੍ਰਹਣਦ੍ ਦਾਨੰ ਭਦ੍ਰਮਿਤਿ ਯਦ੍ਵਾਕ੍ਯੰ ਪ੍ਰਭੁ ਰ੍ਯੀਸ਼ੁਃ ਕਥਿਤਵਾਨ੍ ਤਤ੍ ਸ੍ਮਰ੍ੱਤੁੰ ਦਰਿਦ੍ਰਲੋਕਾਨਾਮੁਪਕਾਰਾਰ੍ਥੰ ਸ਼੍ਰਮੰ ਕਰ੍ੱਤੁਞ੍ਚ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਕਮ੍ ਉਚਿਤਮ੍ ਏਤਤ੍ਸਰ੍ੱਵੰ ਯੁਸ਼਼੍ਮਾਨਹਮ੍ ਉਪਦਿਸ਼਼੍ਟਵਾਨ੍|
У всьому я показував вам, що, працюючи так, ми повинні допомагати немічним і пам’ятати слова Господа Ісуса: „Блаженніше давати, ніж отримувати“».
36 ਏਤਾਂ ਕਥਾਂ ਕਥਯਿਤ੍ਵਾ ਸ ਜਾਨੁਨੀ ਪਾਤਯਿਤ੍ਵਾ ਸਰ੍ਵੈਃ ਸਹ ਪ੍ਰਾਰ੍ਥਯਤ|
Сказавши це, він став на коліна та разом з усіма помолився.
37 ਤੇਨ ਤੇ ਕ੍ਰਨ੍ਦ੍ਰਨ੍ਤਃ
Тоді всі почали плакати й, припавши до шиї Павла, цілували його.
38 ਪੁਨ ਰ੍ਮਮ ਮੁਖੰ ਨ ਦ੍ਰਕ੍ਸ਼਼੍ਯਥ ਵਿਸ਼ੇਸ਼਼ਤ ਏਸ਼਼ਾ ਯਾ ਕਥਾ ਤੇਨਾਕਥਿ ਤਤ੍ਕਾਰਣਾਤ੍ ਸ਼ੋਕੰ ਵਿਲਾਪਞ੍ਚ ਕ੍ਰੁʼਤ੍ਵਾ ਕਣ੍ਠੰ ਧ੍ਰੁʼਤ੍ਵਾ ਚੁਮ੍ਬਿਤਵਨ੍ਤਃ| ਪਸ਼੍ਚਾਤ੍ ਤੇ ਤੰ ਪੋਤੰ ਨੀਤਵਨ੍ਤਃ|
Найбільше всіх засмутили слова Павла про те, що вони більше не побачать його обличчя. Потім провели його до корабля.
