ଲୂକଃ 9
1 ତତଃ ପରଂ ସ ଦ୍ୱାଦଶଶିଷ୍ୟାନାହୂଯ ଭୂତାନ୍ ତ୍ୟାଜଯିତୁଂ ରୋଗାନ୍ ପ୍ରତିକର୍ତ୍ତୁଞ୍ଚ ତେଭ୍ୟଃ ଶକ୍ତିମାଧିପତ୍ୟଞ୍ଚ ଦଦୌ|
І скликав Він Дванадцятьо́х, і дав їм силу та вла́ду над усіма де́монами, і вздоровля́ти неду́ги.
2 ଅପରଞ୍ଚ ଈଶ୍ୱରୀଯରାଜ୍ୟସ୍ୟ ସୁସଂୱାଦଂ ପ୍ରକାଶଯିତୁମ୍ ରୋଗିଣାମାରୋଗ୍ୟଂ କର୍ତ୍ତୁଞ୍ଚ ପ୍ରେରଣକାଲେ ତାନ୍ ଜଗାଦ|
І послав їх проповідувати Царство Боже та вздоровляти недужих.
3 ଯାତ୍ରାର୍ଥଂ ଯଷ୍ଟି ର୍ୱସ୍ତ୍ରପୁଟକଂ ଭକ୍ଷ୍ୟଂ ମୁଦ୍ରା ଦ୍ୱିତୀଯୱସ୍ତ୍ରମ୍, ଏଷାଂ କିମପି ମା ଗୃହ୍ଲୀତ|
І промовив до них: „Не беріть нічо́го в дорогу: ані па́лиці, ані торби, ні хліба, ні срі́бла, ані майте по двоє убра́нь.
4 ଯୂଯଞ୍ଚ ଯନ୍ନିୱେଶନଂ ପ୍ରୱିଶଥ ନଗରତ୍ୟାଗପର୍ୟ୍ୟନତଂ ତନ୍ନିୱେଶନେ ତିଷ୍ଠତ|
І в який дім уві́йдете, — зоставайтеся там, і звідти відходьте.
5 ତତ୍ର ଯଦି କସ୍ୟଚିତ୍ ପୁରସ୍ୟ ଲୋକା ଯୁଷ୍ମାକମାତିଥ୍ୟଂ ନ କୁର୍ୱ୍ୱନ୍ତି ତର୍ହି ତସ୍ମାନ୍ନଗରାଦ୍ ଗମନକାଲେ ତେଷାଂ ୱିରୁଦ୍ଧଂ ସାକ୍ଷ୍ୟାର୍ଥଂ ଯୁଷ୍ମାକଂ ପଦଧୂଲୀଃ ସମ୍ପାତଯତ|
А як хто вас не при́йме, то, вихо́дячи з міста того, обтрусіть від ніг ваших по́рох на сві́дчення су́проти них“.
6 ଅଥ ତେ ପ୍ରସ୍ଥାଯ ସର୍ୱ୍ୱତ୍ର ସୁସଂୱାଦଂ ପ୍ରଚାରଯିତୁଂ ପୀଡିତାନ୍ ସ୍ୱସ୍ଥାନ୍ କର୍ତ୍ତୁଞ୍ଚ ଗ୍ରାମେଷୁ ଭ୍ରମିତୁଂ ପ୍ରାରେଭିରେ|
І вийшли вони, та й ходили по селах, звіщаючи Добру Нови́ну та всюди вздоровля́ючи.
7 ଏତର୍ହି ହେରୋଦ୍ ରାଜା ଯୀଶୋଃ ସର୍ୱ୍ୱକର୍ମ୍ମଣାଂ ୱାର୍ତ୍ତାଂ ଶ୍ରୁତ୍ୱା ଭୃଶମୁଦ୍ୱିୱିଜେ
А І́род тетра́рх прочув усе, що сталось було, і вагався, бо дехто казали, що Іван це із мертвих устав,
8 ଯତଃ କେଚିଦୂଚୁର୍ୟୋହନ୍ ଶ୍ମଶାନାଦୁଦତିଷ୍ଠତ୍| କେଚିଦୂଚୁଃ, ଏଲିଯୋ ଦର୍ଶନଂ ଦତ୍ତୱାନ୍; ଏୱମନ୍ୟଲୋକା ଊଚୁଃ ପୂର୍ୱ୍ୱୀଯଃ କଶ୍ଚିଦ୍ ଭୱିଷ୍ୟଦ୍ୱାଦୀ ସମୁତ୍ଥିତଃ|
а інші, що Ілля́ то з'явився, а знов інші, що ожив це один із стародавніх пророків.
9 କିନ୍ତୁ ହେରୋଦୁୱାଚ ଯୋହନଃ ଶିରୋଽହମଛିନଦମ୍ ଇଦାନୀଂ ଯସ୍ୟେଦୃକ୍କର୍ମ୍ମଣାଂ ୱାର୍ତ୍ତାଂ ପ୍ରାପ୍ନୋମି ସ କଃ? ଅଥ ସ ତଂ ଦ୍ରଷ୍ଟୁମ୍ ଐଚ୍ଛତ୍|
Тоді Ірод сказав: „Іванові стяв я голову; хто ж Оцей, що я чую про Нього речі такі?“І він намагався побачити Його.
10 ଅନନ୍ତରଂ ପ୍ରେରିତାଃ ପ୍ରତ୍ୟାଗତ୍ୟ ଯାନି ଯାନି କର୍ମ୍ମାଣି ଚକ୍ରୁସ୍ତାନି ଯୀଶୱେ କଥଯାମାସୁଃ ତତଃ ସ ତାନ୍ ବୈତ୍ସୈଦାନାମକନଗରସ୍ୟ ୱିଜନଂ ସ୍ଥାନଂ ନୀତ୍ୱା ଗୁପ୍ତଂ ଜଗାମ|
А коли повернулись апо́столи, вони розповіли Йому, що́ зробили. І Він їх узяв, та й пішов самото́ю на місце безлюдне, біля міста, що зветься Віфсаі́да.
11 ପଶ୍ଚାଲ୍ ଲୋକାସ୍ତଦ୍ ୱିଦିତ୍ୱା ତସ୍ୟ ପଶ୍ଚାଦ୍ ଯଯୁଃ; ତତଃ ସ ତାନ୍ ନଯନ୍ ଈଶ୍ୱରୀଯରାଜ୍ୟସ୍ୟ ପ୍ରସଙ୍ଗମୁକ୍ତୱାନ୍, ଯେଷାଂ ଚିକିତ୍ସଯା ପ୍ରଯୋଜନମ୍ ଆସୀତ୍ ତାନ୍ ସ୍ୱସ୍ଥାନ୍ ଚକାର ଚ|
А як люди дові́далися, то пішли вслід за Ним. І Він їх прийняв, і розповідав їм про Боже Царство, та тих уздоровля́в, хто потребува́в уздоро́влення.
12 ଅପରଞ୍ଚ ଦିୱାୱସନ୍ନେ ସତି ଦ୍ୱାଦଶଶିଷ୍ୟା ଯୀଶୋରନ୍ତିକମ୍ ଏତ୍ୟ କଥଯାମାସୁଃ, ୱଯମତ୍ର ପ୍ରାନ୍ତରସ୍ଥାନେ ତିଷ୍ଠାମଃ, ତତୋ ନଗରାଣି ଗ୍ରାମାଣି ଗତ୍ୱା ୱାସସ୍ଥାନାନି ପ୍ରାପ୍ୟ ଭକ୍ଷ୍ୟଦ୍ରୱ୍ୟାଣି କ୍ରେତୁଂ ଜନନିୱହଂ ଭୱାନ୍ ୱିସୃଜତୁ|
А день став схилятися. І Двана́дцятеро підійшли та й сказали Йому: „Відпусти вже людей, — нехай вони йдуть у довко́лишні села й оселі спочити й здобути поживи, бо ми тут у місці безлю́дному!“
13 ତଦା ସ ଉୱାଚ, ଯୂଯମେୱ ତାନ୍ ଭେଜଯଧ୍ୱଂ; ତତସ୍ତେ ପ୍ରୋଚୁରସ୍ମାକଂ ନିକଟେ କେୱଲଂ ପଞ୍ଚ ପୂପା ଦ୍ୱୌ ମତ୍ସ୍ୟୌ ଚ ୱିଦ୍ୟନ୍ତେ, ଅତଏୱ ସ୍ଥାନାନ୍ତରମ୍ ଇତ୍ୱା ନିମିତ୍ତମେତେଷାଂ ଭକ୍ଷ୍ୟଦ୍ରୱ୍ୟେଷୁ ନ କ୍ରୀତେଷୁ ନ ଭୱତି|
А Він їм сказав: „Дайте їсти їм ви“. Вони ж відказали: „Немає в нас більше, як п'я́теро хліба й дві риби. Хіба пі́демо та купимо поживи для всього наро́ду цього́“.
14 ତତ୍ର ପ୍ରାଯେଣ ପଞ୍ଚସହସ୍ରାଣି ପୁରୁଷା ଆସନ୍|
Бо було чоловіків десь тисяч із п'ять. І сказав Він до у́чнів Своїх: „Розсадіть їх рядами — по п'ятидесяти́“.
15 ତଦା ସ ଶିଷ୍ୟାନ୍ ଜଗାଦ ପଞ୍ଚାଶତ୍ ପଞ୍ଚାଶଜ୍ଜନୈଃ ପଂକ୍ତୀକୃତ୍ୟ ତାନୁପୱେଶଯତ, ତସ୍ମାତ୍ ତେ ତଦନୁସାରେଣ ସର୍ୱ୍ୱଲୋକାନୁପୱେଶଯାପାସୁଃ|
І зробили отак, і всіх їх розсади́ли.
16 ତତଃ ସ ତାନ୍ ପଞ୍ଚ ପୂପାନ୍ ମୀନଦ୍ୱଯଞ୍ଚ ଗୃହୀତ୍ୱା ସ୍ୱର୍ଗଂ ୱିଲୋକ୍ୟେଶ୍ୱରଗୁଣାନ୍ କୀର୍ତ୍ତଯାଞ୍ଚକ୍ରେ ଭଙ୍କ୍ତା ଚ ଲୋକେଭ୍ୟଃ ପରିୱେଷଣାର୍ଥଂ ଶିଷ୍ୟେଷୁ ସମର୍ପଯାମ୍ବଭୂୱ|
I Він узяв п'ять хлібі́в та дві риби, споглянув на небо, поблагословив їх, і поламав, і дав учням, щоб клали наро́дові.
17 ତତଃ ସର୍ୱ୍ୱେ ଭୁକ୍ତ୍ୱା ତୃପ୍ତିଂ ଗତା ଅୱଶିଷ୍ଟାନାଞ୍ଚ ଦ୍ୱାଦଶ ଡଲ୍ଲକାନ୍ ସଂଜଗୃହୁଃ|
І всі їли й наси́тились! А з кусків позосталих зібрали дванадцять коші́в.
18 ଅଥୈକଦା ନିର୍ଜନେ ଶିଷ୍ୟୈଃ ସହ ପ୍ରାର୍ଥନାକାଲେ ତାନ୍ ପପ୍ରଚ୍ଛ, ଲୋକା ମାଂ କଂ ୱଦନ୍ତି?
І сталось, як насамоті Він молився, з Ним учні були́. І спитав Він їх, кажучи: „За кого Мене люди вважають?“
19 ତତସ୍ତେ ପ୍ରାଚୁଃ, ତ୍ୱାଂ ଯୋହନ୍ମଜ୍ଜକଂ ୱଦନ୍ତି; କେଚିତ୍ ତ୍ୱାମ୍ ଏଲିଯଂ ୱଦନ୍ତି, ପୂର୍ୱ୍ୱକାଲିକଃ କଶ୍ଚିଦ୍ ଭୱିଷ୍ୟଦ୍ୱାଦୀ ଶ୍ମଶାନାଦ୍ ଉଦତିଷ୍ଠଦ୍ ଇତ୍ୟପି କେଚିଦ୍ ୱଦନ୍ତି|
Вони ж відповіли́ та сказали: „За Івана Христителя, а ті за Іллю́, а інші, — що воскрес один із давніх пророків“.
20 ତଦା ସ ଉୱାଚ, ଯୂଯଂ ମାଂ କଂ ୱଦଥ? ତତଃ ପିତର ଉକ୍ତୱାନ୍ ତ୍ୱମ୍ ଈଶ୍ୱରାଭିଷିକ୍ତଃ ପୁରୁଷଃ|
А Він запитав їх: „А ви за кого Мене маєте?“Петро ж відповів та сказав: „За Христа Божого!“
21 ତଦା ସ ତାନ୍ ଦୃଢମାଦିଦେଶ, କଥାମେତାଂ କସ୍ମୈଚିଦପି ମା କଥଯତ|
Він же їм заказав, і звелів не казати ніко́му про це.
22 ସ ପୁନରୁୱାଚ, ମନୁଷ୍ୟପୁତ୍ରେଣ ୱହୁଯାତନା ଭୋକ୍ତୱ୍ୟାଃ ପ୍ରାଚୀନଲୋକୈଃ ପ୍ରଧାନଯାଜକୈରଧ୍ୟାପକୈଶ୍ଚ ସୋୱଜ୍ଞାଯ ହନ୍ତୱ୍ୟଃ କିନ୍ତୁ ତୃତୀଯଦିୱସେ ଶ୍ମଶାନାତ୍ ତେନୋତ୍ଥାତୱ୍ୟମ୍|
І сказав Він: „Синові Лю́дському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і буде Він убитий, — але третього дня Він воскресне!“
23 ଅପରଂ ସ ସର୍ୱ୍ୱାନୁୱାଚ, କଶ୍ଚିଦ୍ ଯଦି ମମ ପଶ୍ଚାଦ୍ ଗନ୍ତୁଂ ୱାଞ୍ଛତି ତର୍ହି ସ ସ୍ୱଂ ଦାମ୍ୟତୁ, ଦିନେ ଦିନେ କ୍ରୁଶଂ ଗୃହୀତ୍ୱା ଚ ମମ ପଶ୍ଚାଦାଗଚ୍ଛତୁ|
А до всіх Він промовив: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зрече́ться само́го себе, і хай ві́зьме щоденно свого́ хреста, та й за Мною йде.
24 ଯତୋ ଯଃ କଶ୍ଚିତ୍ ସ୍ୱପ୍ରାଣାନ୍ ରିରକ୍ଷିଷତି ସ ତାନ୍ ହାରଯିଷ୍ୟତି, ଯଃ କଶ୍ଚିନ୍ ମଦର୍ଥଂ ପ୍ରାଣାନ୍ ହାରଯିଷ୍ୟତି ସ ତାନ୍ ରକ୍ଷିଷ୍ୟତି|
Бо хто хоче душу свою́ зберегти, той погубить її, а хто ради Мене згубить душу свою́, той її збереже́.
25 କଶ୍ଚିଦ୍ ଯଦି ସର୍ୱ୍ୱଂ ଜଗତ୍ ପ୍ରାପ୍ନୋତି କିନ୍ତୁ ସ୍ୱପ୍ରାଣାନ୍ ହାରଯତି ସ୍ୱଯଂ ୱିନଶ୍ୟତି ଚ ତର୍ହି ତସ୍ୟ କୋ ଲାଭଃ?
Яка ж ко́ристь люди́ні, що здобу́де ввесь світ, але́ занапа́стить чи згубить себе?
26 ପୁନ ର୍ୟଃ କଶ୍ଚିନ୍ ମାଂ ମମ ୱାକ୍ୟଂ ୱା ଲଜ୍ଜାସ୍ପଦଂ ଜାନାତି ମନୁଷ୍ୟପୁତ୍ରୋ ଯଦା ସ୍ୱସ୍ୟ ପିତୁଶ୍ଚ ପୱିତ୍ରାଣାଂ ଦୂତାନାଞ୍ଚ ତେଜୋଭିଃ ପରିୱେଷ୍ଟିତ ଆଗମିଷ୍ୟତି ତଦା ସୋପି ତଂ ଲଜ୍ଜାସ୍ପଦଂ ଜ୍ଞାସ୍ୟତି|
Бо хто буде Мене та Моєї науки соро́митися, того посоро́миться також Син Лю́дський, як при́йде у славі Своїй, і Отчій, і святих анголі́в.
27 କିନ୍ତୁ ଯୁଷ୍ମାନହଂ ଯଥାର୍ଥଂ ୱଦାମି, ଈଶ୍ୱରୀଯରାଜତ୍ୱଂ ନ ଦୃଷ୍ଟୱା ମୃତ୍ୟୁଂ ନାସ୍ୱାଦିଷ୍ୟନ୍ତେ, ଏତାଦୃଶାଃ କିଯନ୍ତୋ ଲୋକା ଅତ୍ର ସ୍ଥନେଽପି ଦଣ୍ଡାଯମାନାଃ ସନ୍ତି|
Правдиво ж кажу́ вам, що деякі з тут-о прия́вних не скуштують смерти, аж поки не побачать Царства Божого“.
28 ଏତଦାଖ୍ୟାନକଥନାତ୍ ପରଂ ପ୍ରାଯେଣାଷ୍ଟସୁ ଦିନେଷୁ ଗତେଷୁ ସ ପିତରଂ ଯୋହନଂ ଯାକୂବଞ୍ଚ ଗୃହୀତ୍ୱା ପ୍ରାର୍ଥଯିତୁଂ ପର୍ୱ୍ୱତମେକଂ ସମାରୁରୋହ|
І сталось після оцих слів днів за вісім, узяв Він Петра, і Івана, і Якова, та й пішов помолитись на го́ру.
29 ଅଥ ତସ୍ୟ ପ୍ରାର୍ଥନକାଲେ ତସ୍ୟ ମୁଖାକୃତିରନ୍ୟରୂପା ଜାତା, ତଦୀଯଂ ୱସ୍ତ୍ରମୁଜ୍ଜ୍ୱଲଶୁକ୍ଲଂ ଜାତଂ|
І коли Він молився, то вигляд лиця Його переобрази́вся, а одежа Його стала біла й блиску́ча.
30 ଅପରଞ୍ଚ ମୂସା ଏଲିଯଶ୍ଚୋଭୌ ତେଜସ୍ୱିନୌ ଦୃଷ୍ଟୌ
І ось два му́жі з Ним розмовляли, — були то Мойсей та Ілля́,
31 ତୌ ତେନ ଯିରୂଶାଲମ୍ପୁରେ ଯୋ ମୃତ୍ୟୁଃ ସାଧିଷ୍ୟତେ ତଦୀଯାଂ କଥାଂ ତେନ ସାର୍ଦ୍ଧଂ କଥଯିତୁମ୍ ଆରେଭାତେ|
що з'явилися в славі, і говорили про кінець Його, який в Єрусалимі Він мав докінчи́ти.
32 ତଦା ପିତରାଦଯଃ ସ୍ୱସ୍ୟ ସଙ୍ଗିନୋ ନିଦ୍ରଯାକୃଷ୍ଟା ଆସନ୍ କିନ୍ତୁ ଜାଗରିତ୍ୱା ତସ୍ୟ ତେଜସ୍ତେନ ସାର୍ଦ୍ଧମ୍ ଉତ୍ତିଷ୍ଠନ୍ତୌ ଜନୌ ଚ ଦଦୃଶୁଃ|
А Петро та прия́вні з ним були змо́рені сном, але, пробуди́вшись, бачили славу Його й обох му́жів, що стояли при Ньому.
33 ଅଥ ତଯୋରୁଭଯୋ ର୍ଗମନକାଲେ ପିତରୋ ଯୀଶୁଂ ବଭାଷେ, ହେ ଗୁରୋଽସ୍ମାକଂ ସ୍ଥାନେଽସ୍ମିନ୍ ସ୍ଥିତିଃ ଶୁଭା, ତତ ଏକା ତ୍ୱଦର୍ଥା, ଏକା ମୂସାର୍ଥା, ଏକା ଏଲିଯାର୍ଥା, ଇତି ତିସ୍ରଃ କୁଟ୍ୟୋସ୍ମାଭି ର୍ନିର୍ମ୍ମୀଯନ୍ତାଂ, ଇମାଂ କଥାଂ ସ ନ ୱିୱିଚ୍ୟ କଥଯାମାସ|
І сталось, як із Ним розлучались вони, то промовив Петро до Ісуса: „Учителю, добре нам бути отут! Поставмо ж отут три шатра: для Тебе одне, і Мойсею одне, і одне для Іллі!“Він не знав, що говорить...
34 ଅପରଞ୍ଚ ତଦ୍ୱାକ୍ୟୱଦନକାଲେ ପଯୋଦ ଏକ ଆଗତ୍ୟ ତେଷାମୁପରି ଛାଯାଂ ଚକାର, ତତସ୍ତନ୍ମଧ୍ୟେ ତଯୋଃ ପ୍ରୱେଶାତ୍ ତେ ଶଶଙ୍କିରେ|
А як він говорив це, насу́нула хмара та їх заслони́ла. І вони полякались, як стали ті вхо́дити в хмару.
35 ତଦା ତସ୍ମାତ୍ ପଯୋଦାଦ୍ ଇଯମାକାଶୀଯା ୱାଣୀ ନିର୍ଜଗାମ, ମମାଯଂ ପ୍ରିଯଃ ପୁତ୍ର ଏତସ୍ୟ କଥାଯାଂ ମନୋ ନିଧତ୍ତ|
І почувся ось голос із хмари, який промовляв: „Це Син Мій Улю́блений, — Його слухайтеся!“
36 ଇତି ଶବ୍ଦେ ଜାତେ ତେ ଯୀଶୁମେକାକିନଂ ଦଦୃଶୁଃ କିନ୍ତୁ ତେ ତଦାନୀଂ ତସ୍ୟ ଦର୍ଶନସ୍ୟ ୱାଚମେକାମପି ନୋକ୍ତ୍ୱା ମନଃସୁ ସ୍ଥାପଯାମାସୁଃ|
А коли оцей голос лунав, Ісус Сам позостався. А вони промовча́ли, і ніко́му нічо́го тих днів не казали, що́ бачили.
37 ପରେଽହନି ତେଷୁ ତସ୍ମାଚ୍ଛୈଲାଦ୍ ଅୱରୂଢେଷୁ ତଂ ସାକ୍ଷାତ୍ କର୍ତ୍ତୁଂ ବହୱୋ ଲୋକା ଆଜଗ୍ମୁଃ|
А наступного дня, як спустились з гори, перестрів Його на́товп великий.
38 ତେଷାଂ ମଧ୍ୟାଦ୍ ଏକୋ ଜନ ଉଚ୍ଚୈରୁୱାଚ, ହେ ଗୁରୋ ଅହଂ ୱିନଯଂ କରୋମି ମମ ପୁତ୍ରଂ ପ୍ରତି କୃପାଦୃଷ୍ଟିଂ କରୋତୁ, ମମ ସ ଏୱୈକଃ ପୁତ୍ରଃ|
І закричав ось один чоловік із наро́ду й сказав: Учителю, благаю Тебе, — зглянься над сином моїм, бо одина́к він у мене!
39 ଭୂତେନ ଧୃତଃ ସନ୍ ସଂ ପ୍ରସଭଂ ଚୀଚ୍ଛବ୍ଦଂ କରୋତି ତନ୍ମୁଖାତ୍ ଫେଣା ନିର୍ଗଚ୍ଛନ୍ତି ଚ, ଭୂତ ଇତ୍ଥଂ ୱିଦାର୍ୟ୍ୟ କ୍ଲିଷ୍ଟ୍ୱା ପ୍ରାଯଶସ୍ତଂ ନ ତ୍ୟଜତି|
А ото дух хапає його, і він нагло кричить, і трясе ним, аж той пі́ну пускає. І, вимучивши він його, насилу відхо́дить.
40 ତସ୍ମାତ୍ ତଂ ଭୂତଂ ତ୍ୟାଜଯିତୁଂ ତୱ ଶିଷ୍ୟସମୀପେ ନ୍ୟୱେଦଯଂ କିନ୍ତୁ ତେ ନ ଶେକୁଃ|
І у́чнів Твоїх я благав його вигнати, та вони не змогли“.
41 ତଦା ଯୀଶୁରୱାଦୀତ୍, ରେ ଆୱିଶ୍ୱାସିନ୍ ୱିପଥଗାମିନ୍ ୱଂଶ କତିକାଲାନ୍ ଯୁଷ୍ମାଭିଃ ସହ ସ୍ଥାସ୍ୟାମ୍ୟହଂ ଯୁଷ୍ମାକମ୍ ଆଚରଣାନି ଚ ସହିଷ୍ୟେ? ତୱ ପୁତ୍ରମିହାନଯ|
А Ісус відповів і промовив: „О, роде невірний й розбе́щений, — доки бу́ду Я з вами, і терпітиму вас? Приведи́ свого сина сюди!“
42 ତତସ୍ତସ୍ମିନ୍ନାଗତମାତ୍ରେ ଭୂତସ୍ତଂ ଭୂମୌ ପାତଯିତ୍ୱା ୱିଦଦାର; ତଦା ଯୀଶୁସ୍ତମମେଧ୍ୟଂ ଭୂତଂ ତର୍ଜଯିତ୍ୱା ବାଲକଂ ସ୍ୱସ୍ଥଂ କୃତ୍ୱା ତସ୍ୟ ପିତରି ସମର୍ପଯାମାସ|
А як той іще йшов, де́мон кинув його та затряс. Та Ісус заказав тому духу нечистому, — і вздоро́вив дитину, і віддав її батькові її.
43 ଈଶ୍ୱରସ୍ୟ ମହାଶକ୍ତିମ୍ ଇମାଂ ୱିଲୋକ୍ୟ ସର୍ୱ୍ୱେ ଚମଚ୍ଚକ୍ରୁଃ; ଇତ୍ଥଂ ଯୀଶୋଃ ସର୍ୱ୍ୱାଭିଃ କ୍ରିଯାଭିଃ ସର୍ୱ୍ୱୈର୍ଲୋକୈରାଶ୍ଚର୍ୟ୍ୟେ ମନ୍ୟମାନେ ସତି ସ ଶିଷ୍ୟାନ୍ ବଭାଷେ,
І всі дивувалися ве́личі Божій!
44 କଥେଯଂ ଯୁଷ୍ମାକଂ କର୍ଣେଷୁ ପ୍ରୱିଶତୁ, ମନୁଷ୍ୟପୁତ୍ରୋ ମନୁଷ୍ୟାଣାଂ କରେଷୁ ସମର୍ପଯିଷ୍ୟତେ|
„Вкладіть до вух своїх ці ось слова: Людський Син буде виданий людям до рук“.
45 କିନ୍ତୁ ତେ ତାଂ କଥାଂ ନ ବୁବୁଧିରେ, ସ୍ପଷ୍ଟତ୍ୱାଭାୱାତ୍ ତସ୍ୟା ଅଭିପ୍ରାଯସ୍ତେଷାଂ ବୋଧଗମ୍ୟୋ ନ ବଭୂୱ; ତସ୍ୟା ଆଶଯଃ କ ଇତ୍ୟପି ତେ ଭଯାତ୍ ପ୍ରଷ୍ଟୁଂ ନ ଶେକୁଃ|
Проте́ не зрозуміли вони цього слова, було бо закрите від них, щоб його не збагнули, та боялись Його запита́ти про це слово.
46 ତଦନନ୍ତରଂ ତେଷାଂ ମଧ୍ୟେ କଃ ଶ୍ରେଷ୍ଠଃ କଥାମେତାଂ ଗୃହୀତ୍ୱା ତେ ମିଥୋ ୱିୱାଦଂ ଚକ୍ରୁଃ|
І прийшло їм на думку: хто б найбільший з них був?
47 ତତୋ ଯୀଶୁସ୍ତେଷାଂ ମନୋଭିପ୍ରାଯଂ ୱିଦିତ୍ୱା ବାଲକମେକଂ ଗୃହୀତ୍ୱା ସ୍ୱସ୍ୟ ନିକଟେ ସ୍ଥାପଯିତ୍ୱା ତାନ୍ ଜଗାଦ,
А Ісус, думку серця їх знавши, узяв дитину, і поставив її біля Себе.
48 ଯୋ ଜନୋ ମମ ନାମ୍ନାସ୍ୟ ବାଲାସ୍ୟାତିଥ୍ୟଂ ୱିଦଧାତି ସ ମମାତିଥ୍ୟଂ ୱିଦଧାତି, ଯଶ୍ଚ ମମାତିଥ୍ୟଂ ୱିଦଧାତି ସ ମମ ପ୍ରେରକସ୍ୟାତିଥ୍ୟଂ ୱିଦଧାତି, ଯୁଷ୍ମାକଂ ମଧ୍ୟେଯଃ ସ୍ୱଂ ସର୍ୱ୍ୱସ୍ମାତ୍ କ୍ଷୁଦ୍ରଂ ଜାନୀତେ ସ ଏୱ ଶ୍ରେଷ୍ଠୋ ଭୱିଷ୍ୟତି|
І промовив до них: „Як хто при́йме дитину оцю в Ім'я́ Моє, Мене він приймає, а як хто Мене при́йме, приймає Того, Хто послав Мене. Хто бо найменший між вами всіма́, — той великий!“
49 ଅପରଞ୍ଚ ଯୋହନ୍ ୱ୍ୟାଜହାର ହେ ପ୍ରଭେ ତୱ ନାମ୍ନା ଭୂତାନ୍ ତ୍ୟାଜଯନ୍ତଂ ମାନୁଷମ୍ ଏକଂ ଦୃଷ୍ଟୱନ୍ତୋ ୱଯଂ, କିନ୍ତ୍ୱସ୍ମାକମ୍ ଅପଶ୍ଚାଦ୍ ଗାମିତ୍ୱାତ୍ ତଂ ନ୍ୟଷେଧାମ୍| ତଦାନୀଂ ଯୀଶୁରୁୱାଚ,
А Іван відповів і сказав: „Учителю, ми бачили одно́го чоловіка, що Ім'я́м Твоїм де́монів виганяв, і ми заборонили йому, бо він з нами не ходить“.
50 ତଂ ମା ନିଷେଧତ, ଯତୋ ଯୋ ଜନୋସ୍ମାକଂ ନ ୱିପକ୍ଷଃ ସ ଏୱାସ୍ମାକଂ ସପକ୍ଷୋ ଭୱତି|
Ісус же йому́ відказав: „Не забороняйте, — бо хто не проти вас, той за вас!“
51 ଅନନ୍ତରଂ ତସ୍ୟାରୋହଣସମଯ ଉପସ୍ଥିତେ ସ ସ୍ଥିରଚେତା ଯିରୂଶାଲମଂ ପ୍ରତି ଯାତ୍ରାଂ କର୍ତ୍ତୁଂ ନିଶ୍ଚିତ୍ୟାଗ୍ରେ ଦୂତାନ୍ ପ୍ରେଷଯାମାସ|
І сталось, коли дні вознесіння Його наближались, Він постановив піти в Єрусалим.
52 ତସ୍ମାତ୍ ତେ ଗତ୍ୱା ତସ୍ୟ ପ୍ରଯୋଜନୀଯଦ୍ରୱ୍ୟାଣି ସଂଗ୍ରହୀତୁଂ ଶୋମିରୋଣୀଯାନାଂ ଗ୍ରାମଂ ପ୍ରୱିୱିଶୁଃ|
І Він посланців вислав перед Собою. І пішли вони, та й прибули́ до села самарянського, щоб ночі́влю Йому пригото́вити.
53 କିନ୍ତୁ ସ ଯିରୂଶାଲମଂ ନଗରଂ ଯାତି ତତୋ ହେତୋ ର୍ଲୋକାସ୍ତସ୍ୟାତିଥ୍ୟଂ ନ ଚକ୍ରୁଃ|
А ті не прийняли Його, бо йшов Він у на́прямі Єрусалиму.
54 ଅତଏୱ ଯାକୂବ୍ୟୋହନୌ ତସ୍ୟ ଶିଷ୍ୟୌ ତଦ୍ ଦୃଷ୍ଟ୍ୱା ଜଗଦତୁଃ, ହେ ପ୍ରଭୋ ଏଲିଯୋ ଯଥା ଚକାର ତଥା ୱଯମପି କିଂ ଗଗଣାଦ୍ ଆଗନ୍ତୁମ୍ ଏତାନ୍ ଭସ୍ମୀକର୍ତ୍ତୁଞ୍ଚ ୱହ୍ନିମାଜ୍ଞାପଯାମଃ? ଭୱାନ୍ କିମିଚ୍ଛତି?
Як побачили ж те учні Яків й Іван, то сказали: „Господи, — хочеш, то ми скажемо, „щоб огонь зійшов з неба та винищив“їх, як і Ілля був зробив“.
55 କିନ୍ତୁ ସ ମୁଖଂ ପରାୱର୍ତ୍ୟ ତାନ୍ ତର୍ଜଯିତ୍ୱା ଗଦିତୱାନ୍ ଯୁଷ୍ମାକଂ ମନୋଭାୱଃ କଃ, ଇତି ଯୂଯଂ ନ ଜାନୀଥ|
А Він оберну́вся до них, їм докорив та й сказав: „Ви не знаєте, якого ви духа.
56 ମନୁଜସୁତୋ ମନୁଜାନାଂ ପ୍ରାଣାନ୍ ନାଶଯିତୁଂ ନାଗଚ୍ଛତ୍, କିନ୍ତୁ ରକ୍ଷିତୁମ୍ ଆଗଚ୍ଛତ୍| ପଶ୍ଚାଦ୍ ଇତରଗ୍ରାମଂ ତେ ଯଯୁଃ|
Бо Син Лю́дський прийшов не губи́ть душі лю́дські, а спасати!“І пішли вони в інше село.
57 ତଦନନ୍ତରଂ ପଥି ଗମନକାଲେ ଜନ ଏକସ୍ତଂ ବଭାଷେ, ହେ ପ୍ରଭୋ ଭୱାନ୍ ଯତ୍ର ଯାତି ଭୱତା ସହାହମପି ତତ୍ର ଯାସ୍ୟାମି|
І сталось, як дорогою йшли, сказав був до Нього один: „Я піду́ за Тобою, хоч би куди Ти пішов“.
58 ତଦାନୀଂ ଯୀଶୁସ୍ତମୁୱାଚ, ଗୋମାଯୂନାଂ ଗର୍ତ୍ତା ଆସତେ, ୱିହାଯସୀଯୱିହଗାନାଂ ନୀଡାନି ଚ ସନ୍ତି, କିନ୍ତୁ ମାନୱତନଯସ୍ୟ ଶିରଃ ସ୍ଥାପଯିତୁଂ ସ୍ଥାନଂ ନାସ୍ତି|
Ісус же йому́ відказав: „Мають но́ри лисиці, а гні́зда — небесні пташки́, — Син же Лю́дський не має ніде́ й голови прихили́ти!“
59 ତତଃ ପରଂ ସ ଇତରଜନଂ ଜଗାଦ, ତ୍ୱଂ ମମ ପଶ୍ଚାଦ୍ ଏହି; ତତଃ ସ ଉୱାଚ, ହେ ପ୍ରଭୋ ପୂର୍ୱ୍ୱଂ ପିତରଂ ଶ୍ମଶାନେ ସ୍ଥାପଯିତୁଂ ମାମାଦିଶତୁ|
I промовив до другого Він: „Іди за Мною“. А той відказав: „Дозволь мені перше піти, і батька свого́ похова́ти“.
60 ତଦା ଯୀଶୁରୁୱାଚ, ମୃତା ମୃତାନ୍ ଶ୍ମଶାନେ ସ୍ଥାପଯନ୍ତୁ କିନ୍ତୁ ତ୍ୱଂ ଗତ୍ୱେଶ୍ୱରୀଯରାଜ୍ୟସ୍ୟ କଥାଂ ପ୍ରଚାରଯ|
Він же йому відказав: „Зостав мертвим ховати мерці́в своїх. А ти йди та звіщай Царство Боже“.
61 ତତୋନ୍ୟଃ କଥଯାମାସ, ହେ ପ୍ରଭୋ ମଯାପି ଭୱତଃ ପଶ୍ଚାଦ୍ ଗଂସ୍ୟତେ, କିନ୍ତୁ ପୂର୍ୱ୍ୱଂ ମମ ନିୱେଶନସ୍ୟ ପରିଜନାନାମ୍ ଅନୁମତିଂ ଗ୍ରହୀତୁମ୍ ଅହମାଦିଶ୍ୟୈ ଭୱତା|
А інший сказав був: „Господи, я піду́ за Тобою, та дозволь мені перш попрощатись із своїми дома́шніми“.
62 ତଦାନୀଂ ଯୀଶୁସ୍ତଂ ପ୍ରୋକ୍ତୱାନ୍, ଯୋ ଜନୋ ଲାଙ୍ଗଲେ କରମର୍ପଯିତ୍ୱା ପଶ୍ଚାତ୍ ପଶ୍ୟତି ସ ଈଶ୍ୱରୀଯରାଜ୍ୟଂ ନାର୍ହତି|
Ісус же промовив до нього: „Ніхто з тих, хто кладе́ свою руку на плуга та назад озира́ється, не надається до Божого Царства!“
