< പ്രേരിതാഃ 7 >
1 തതഃ പരം മഹായാജകഃ പൃഷ്ടവാൻ, ഏഷാ കഥാം കിം സത്യാ?
Запитав тоді первосвященик: „Чи це так?“
2 തതഃ സ പ്രത്യവദത്, ഹേ പിതരോ ഹേ ഭ്രാതരഃ സർവ്വേ ലാകാ മനാംസി നിധദ്ധ്വം| അസ്മാകം പൂർവ്വപുരുഷ ഇബ്രാഹീമ് ഹാരൺനഗരേ വാസകരണാത് പൂർവ്വം യദാ അരാമ്-നഹരയിമദേശേ ആസീത് തദാ തേജോമയ ഈശ്വരോ ദർശനം ദത്വാ
Степан же промовив: „Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопота́мії був, перше ніж оселився в Хара́ні,
3 തമവദത് ത്വം സ്വദേശജ്ഞാതിമിത്രാണി പരിത്യജ്യ യം ദേശമഹം ദർശയിഷ്യാമി തം ദേശം വ്രജ|
і промовив до нього: „Вийди із своєї землі та від роду свого, та й піди до землі, що тобі покажу́“.
4 അതഃ സ കസ്ദീയദേശം വിഹായ ഹാരൺനഗരേ ന്യവസത്, തദനന്തരം തസ്യ പിതരി മൃതേ യത്ര ദേശേ യൂയം നിവസഥ സ ഏനം ദേശമാഗച്ഛത്|
Тоді він вийшов із землі халдейської, та й оселився в Хара́ні. А звідти, як умер йому ба́тько, Він переселив його в землю оцю, що на ній ви живе́те тепер.
5 കിന്ത്വീശ്വരസ്തസ്മൈ കമപ്യധികാരമ് അർഥാദ് ഏകപദപരിമിതാം ഭൂമിമപി നാദദാത്; തദാ തസ്യ കോപി സന്താനോ നാസീത് തഥാപി സന്താനൈഃ സാർദ്ധമ് ഏതസ്യ ദേശസ്യാധികാരീ ത്വം ഭവിഷ്യസീതി തമ്പ്രത്യങ്ഗീകൃതവാൻ|
Та спа́дщини на ній Він не дав йому навіть на крок, але обіцяв „дати її на володі́ння йому й його ро́дові по нім“, хоч дитини не мав він.
6 ഈശ്വര ഇത്ഥമ് അപരമപി കഥിതവാൻ തവ സന്താനാഃ പരദേശേ നിവത്സ്യന്തി തതസ്തദ്ദേശീയലോകാശ്ചതുഃശതവത്സരാൻ യാവത് താൻ ദാസത്വേ സ്ഥാപയിത്വാ താൻ പ്രതി കുവ്യവഹാരം കരിഷ്യന്തി|
І сказав Бог отак, що насіння його буде прихо́дьком у кра́ї чужому, і понево́лять його, і будуть гноби́ти чотириста ро́ків.
7 അപരമ് ഈശ്വര ഏനാം കഥാമപി കഥിതവാൻ, യേ ലോകാസ്താൻ ദാസത്വേ സ്ഥാപയിഷ്യന്തി താല്ലോകാൻ അഹം ദണ്ഡയിഷ്യാമി, തതഃ പരം തേ ബഹിർഗതാഃ സന്തോ മാമ് അത്ര സ്ഥാനേ സേവിഷ്യന്തേ|
„Але Я — сказав Бог — буду судити наро́д, що його понево́лить. Опісля́ ж вони вийдуть, і будуть служити Мені на цім місці“.
8 പശ്ചാത് സ തസ്മൈ ത്വക്ഛേദസ്യ നിയമം ദത്തവാൻ, അത ഇസ്ഹാകനാമ്നി ഇബ്രാഹീമ ഏകപുത്രേ ജാതേ, അഷ്ടമദിനേ തസ്യ ത്വക്ഛേദമ് അകരോത്| തസ്യ ഇസ്ഹാകഃ പുത്രോ യാകൂബ്, തതസ്തസ്യ യാകൂബോഽസ്മാകം ദ്വാദശ പൂർവ്വപുരുഷാ അജായന്ത|
І дав Він йому заповіта обрі́зання. І породив так Ісака, і во́сьмого дня він обрізав його. А Ісак породив Якова, а Яків — дванадцятьо́х патріярхів.
9 തേ പൂർവ്വപുരുഷാ ഈർഷ്യയാ പരിപൂർണാ മിസരദേശം പ്രേഷയിതും യൂഷഫം വ്യക്രീണൻ|
А ті патріярхи поза́здрили Йо́сипові, і продали́ його до Єгипту. Але Бог був із ним,
10 കിന്ത്വീശ്വരസ്തസ്യ സഹായോ ഭൂത്വാ സർവ്വസ്യാ ദുർഗതേ രക്ഷിത്വാ തസ്മൈ ബുദ്ധിം ദത്ത്വാ മിസരദേശസ്യ രാജ്ഞഃ ഫിരൗണഃ പ്രിയപാത്രം കൃതവാൻ തതോ രാജാ മിസരദേശസ്യ സ്വീയസർവ്വപരിവാരസ്യ ച ശാസനപദം തസ്മൈ ദത്തവാൻ|
і його визволив від усіх його у́тисків, і дав йому благода́ть та мудрість перед фараоном, царем єгипетським, а він настановив його за правителя над Єгиптом та всім своїм домом.
11 തസ്മിൻ സമയേ മിസര-കിനാനദേശയോ ർദുർഭിക്ഷഹേതോരതിക്ലിഷ്ടത്വാത് നഃ പൂർവ്വപുരുഷാ ഭക്ഷ്യദ്രവ്യം നാലഭന്ത|
А як голод прийшов на всю землю єгипетську та ханаа́нську, та велика біда, то пожи́ви тоді не знахо́дили наші батьки́.
12 കിന്തു മിസരദേശേ ശസ്യാനി സന്തി, യാകൂബ് ഇമാം വാർത്താം ശ്രുത്വാ പ്രഥമമ് അസ്മാകം പൂർവ്വപുരുഷാൻ മിസരം പ്രേഷിതവാൻ|
Коли ж Яків зачув, що в Єгипті є збіжжя, то послав батьків наших уперше.
13 തതോ ദ്വിതീയവാരഗമനേ യൂഷഫ് സ്വഭ്രാതൃഭിഃ പരിചിതോഽഭവത്; യൂഷഫോ ഭ്രാതരഃ ഫിരൗൺ രാജേന പരിചിതാ അഭവൻ|
А як удруге посла́в, то був пі́знаний Йо́сип братами своїми́, і фараонові знаний став Йо́сипів рід.
14 അനന്തരം യൂഷഫ് ഭ്രാതൃഗണം പ്രേഷ്യ നിജപിതരം യാകൂബം നിജാൻ പഞ്ചാധികസപ്തതിസംഖ്യകാൻ ജ്ഞാതിജനാംശ്ച സമാഹൂതവാൻ|
Тоді Йо́сип послав, щоб покликати Якова, ба́тька свого, та всю родину свою — сімдеся́т і п'ять душ.
15 തസ്മാദ് യാകൂബ് മിസരദേശം ഗത്വാ സ്വയമ് അസ്മാകം പൂർവ്വപുരുഷാശ്ച തസ്മിൻ സ്ഥാനേഽമ്രിയന്ത|
І пода́вся Яків в Єгипет, та й умер там він сам та наші батьки.
16 തതസ്തേ ശിഖിമം നീതാ യത് ശ്മശാനമ് ഇബ്രാഹീമ് മുദ്രാദത്വാ ശിഖിമഃ പിതു ർഹമോരഃ പുത്രേഭ്യഃ ക്രീതവാൻ തത്ശ്മശാനേ സ്ഥാപയാഞ്ചക്രിരേ|
І їх перене́сли в Сихе́м, і покла́ли до гробу, що Авраам був купив за ці́ну срібла від синів Еммора Сихемового.
17 തതഃ പരമ് ഈശ്വര ഇബ്രാഹീമഃ സന്നിധൗ ശപഥം കൃത്വാ യാം പ്രതിജ്ഞാം കൃതവാൻ തസ്യാഃ പ്രതിജ്ഞായാഃ ഫലനസമയേ നികടേ സതി ഇസ്രായേല്ലോകാ സിമരദേശേ വർദ്ധമാനാ ബഹുസംഖ്യാ അഭവൻ|
А коли наближа́всь час обі́тниці, що нею Бог клявсь Авраамові, розрісся наро́д і намно́жився в Єгипті,
18 ശേഷേ യൂഷഫം യോ ന പരിചിനോതി താദൃശ ഏകോ നരപതിരുപസ്ഥായ
аж поки настав інший цар ув Єгипті, що не знав уже Йо́сипа.
19 അസ്മാകം ജ്ഞാതിഭിഃ സാർദ്ധം ധൂർത്തതാം വിധായ പൂർവ്വപുരുഷാൻ പ്രതി കുവ്യവഹരണപൂർവ്വകം തേഷാം വംശനാശനായ തേഷാം നവജാതാൻ ശിശൂൻ ബഹി ർനിരക്ഷേപയത്|
Він хитро наш люд обманив, і силою змушував наших отців викидати дітей своїх, щоб вони не лишались живі.
20 ഏതസ്മിൻ സമയേ മൂസാ ജജ്ഞേ, സ തു പരമസുന്ദരോഽഭവത് തഥാ പിതൃഗൃഹേ മാസത്രയപര്യ്യന്തം പാലിതോഽഭവത്|
Того ча́су родився Мойсей, і га́рний він був перед Богом. Він годо́ваний був у домі батька свойо́го три місяці.
21 കിന്തു തസ്മിൻ ബഹിർനിക്ഷിപ്തേ സതി ഫിരൗണരാജസ്യ കന്യാ തമ് ഉത്തോല്യ നീത്വാ ദത്തകപുത്രം കൃത്വാ പാലിതവതീ|
А коли він був ви́кинений, то дочка фараона забрала його, та й за сина собі його викохала.
22 തസ്മാത് സ മൂസാ മിസരദേശീയായാഃ സർവ്വവിദ്യായാഃ പാരദൃഷ്വാ സൻ വാക്യേ ക്രിയായാഞ്ച ശക്തിമാൻ അഭവത്|
І Мойсей був навче́ний всієї премудрости єгипетської, і був міцни́й у словах та в ділах своїх.
23 സ സമ്പൂർണചത്വാരിംശദ്വത്സരവയസ്കോ ഭൂത്വാ ഇസ്രായേലീയവംശനിജഭ്രാതൃൻ സാക്ഷാത് കർതും മതിം ചക്രേ|
А коли йому спо́внилося сорок ро́ків, йому спало на серце відві́дати братів своїх, синів Ізраїлевих.
24 തേഷാം ജനമേകം ഹിംസിതം ദൃഷ്ട്വാ തസ്യ സപക്ഷഃ സൻ ഹിംസിതജനമ് ഉപകൃത്യ മിസരീയജനം ജഘാന|
Як угле́дів же він, що одно́му з них ді́ється кривда, заступився, і відомсти́в за окри́вдженого, убивши єги́птянина.
25 തസ്യ ഹസ്തേനേശ്വരസ്താൻ ഉദ്ധരിഷ്യതി തസ്യ ഭ്രാതൃഗണ ഇതി ജ്ഞാസ്യതി സ ഇത്യനുമാനം ചകാര, കിന്തു തേ ന ബുബുധിരേ|
Він же ду́мав, що брати́ розуміють, що рукою його Бог дає їм визво́лення, та не зрозуміли вони.
26 തത്പരേ ഽഹനി തേഷാമ് ഉഭയോ ർജനയോ ർവാക്കലഹ ഉപസ്ഥിതേ സതി മൂസാഃ സമീപം ഗത്വാ തയോ ർമേലനം കർത്തും മതിം കൃത്വാ കഥയാമാസ, ഹേ മഹാശയൗ യുവാം ഭ്രാതരൗ പരസ്പരമ് അന്യായം കുതഃ കുരുഥഃ?
А наступного дня, як сварились вони, він з'явився й хотів погоди́ти їх, кажучи: „Люди, ви — браття, чого один о́дного кривдите?“
27 തതഃ സമീപവാസിനം പ്രതി യോ ജനോഽന്യായം ചകാര സ തം ദൂരീകൃത്യ കഥയാമാസ, അസ്മാകമുപരി ശാസ്തൃത്വവിചാരയിതൃത്വപദയോഃ കസ്ത്വാം നിയുക്തവാൻ?
А той, що ближнього кривдив, його відіпхну́в та сказав: „Хто наставив над нами тебе за старшо́го й суддю?
28 ഹ്യോ യഥാ മിസരീയം ഹതവാൻ തഥാ കിം മാമപി ഹനിഷ്യസി?
Чи хочеш убити й мене, як учора вбив ти єги́птянина?“
29 തദാ മൂസാ ഏതാദൃശീം കഥാം ശ്രുത്വാ പലായനം ചക്രേ, തതോ മിദിയനദേശം ഗത്വാ പ്രവാസീ സൻ തസ്ഥൗ, തതസ്തത്ര ദ്വൗ പുത്രൗ ജജ്ഞാതേ|
І втік Мойсей через слово оце, і стався прихо́дьком у землі мадія́мській, де зродив двох синів.
30 അനന്തരം ചത്വാരിംശദ്വത്സരേഷു ഗതേഷു സീനയപർവ്വതസ്യ പ്രാന്തരേ പ്രജ്വലിതസ്തമ്ബസ്യ വഹ്നിശിഖായാം പരമേശ്വരദൂതസ്തസ്മൈ ദർശനം ദദൗ|
А коли сорок ро́ків проминуло, то з'явивсь йому Ангол Господній у по́лум'ї куща́ огняно́го в пустині Сінайської гори.
31 മൂസാസ്തസ്മിൻ ദർശനേ വിസ്മയം മത്വാ വിശേഷം ജ്ഞാതും നികടം ഗച്ഛതി,
А Мойсей, як побачив, дивувався з видіння. А коли підійшов, щоб розглянути, був голос Господній до нього:
32 ഏതസ്മിൻ സമയേ, അഹം തവ പൂർവ്വപുരുഷാണാമ് ഈശ്വരോഽർഥാദ് ഇബ്രാഹീമ ഈശ്വര ഇസ്ഹാക ഈശ്വരോ യാകൂബ ഈശ്വരശ്ച, മൂസാമുദ്ദിശ്യ പരമേശ്വരസ്യൈതാദൃശീ വിഹായസീയാ വാണീ ബഭൂവ, തതഃ സ കമ്പാന്വിതഃ സൻ പുന ർനിരീക്ഷിതും പ്രഗൽഭോ ന ബഭൂവ|
„Я Бог отців твоїх, — Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів!“І затрусився Мойсей, і не відваживсь погля́нути...
33 പരമേശ്വരസ്തം ജഗാദ, തവ പാദയോഃ പാദുകേ മോചയ യത്ര തിഷ്ഠസി സാ പവിത്രഭൂമിഃ|
І промовив до нього Господь: „Скинь взуття́ з своїх ніг, бо те місце, на якому стоїш, то святая земля!
34 അഹം മിസരദേശസ്ഥാനാം നിജലോകാനാം ദുർദ്ദശാം നിതാന്തമ് അപശ്യം, തേഷാം കാതര്യ്യോക്തിഞ്ച ശ്രുതവാൻ തസ്മാത് താൻ ഉദ്ധർത്തുമ് അവരുഹ്യാഗമമ്; ഇദാനീമ് ആഗച്ഛ മിസരദേശം ത്വാം പ്രേഷയാമി|
Добре бачив Я у́тиск наро́ду Свого, що в Єгипті, і стогін його Я почув, і зійшов, щоб їх ви́зволити. Тепер ось іди, — Я пошлю до Єгипту тебе“.
35 കസ്ത്വാം ശാസ്തൃത്വവിചാരയിതൃത്വപദയോ ർനിയുക്തവാൻ, ഇതി വാക്യമുക്ത്വാ തൈ ര്യോ മൂസാ അവജ്ഞാതസ്തമേവ ഈശ്വരഃ സ്തമ്ബമധ്യേ ദർശനദാത്രാ തേന ദൂതേന ശാസ്താരം മുക്തിദാതാരഞ്ച കൃത്വാ പ്രേഷയാമാസ|
Цього Мойсея, що його відцурались вони, сказавши: „Хто наставив тебе за старшо́го й суддю“, цього Бог через Ангола, якому з'явився в кущі, послав за старшо́го й визво́льника.
36 സ ച മിസരദേശേ സൂഫ്നാമ്നി സമുദ്രേ ച പശ്ചാത് ചത്വാരിംശദ്വത്സരാൻ യാവത് മഹാപ്രാന്തരേ നാനാപ്രകാരാണ്യദ്ഭുതാനി കർമ്മാണി ലക്ഷണാനി ച ദർശയിത്വാ താൻ ബഹിഃ കൃത്വാ സമാനിനായ|
Він їх вивів, чуда й знаме́на вчинивши в землі єгипетській, і на Червоному морі, і сорок ро́ків у пустині.
37 പ്രഭുഃ പരമേശ്വരോ യുഷ്മാകം ഭ്രാതൃഗണസ്യ മധ്യേ മാദൃശമ് ഏകം ഭവിഷ്യദ്വക്താരമ് ഉത്പാദയിഷ്യതി തസ്യ കഥായാം യൂയം മനോ നിധാസ്യഥ, യോ ജന ഇസ്രായേലഃ സന്താനേഭ്യ ഏനാം കഥാം കഥയാമാസ സ ഏഷ മൂസാഃ|
Це той Мойсей, що прорік Ізраїлевим синам: „Госпо́дь Бог вам підійме Пророка від ваших братів, як мене, — Його слухайте!“
38 മഹാപ്രാന്തരസ്ഥമണ്ഡലീമധ്യേഽപി സ ഏവ സീനയപർവ്വതോപരി തേന സാർദ്ധം സംലാപിനോ ദൂതസ്യ ചാസ്മത്പിതൃഗണസ്യ മധ്യസ്ഥഃ സൻ അസ്മഭ്യം ദാതവ്യനി ജീവനദായകാനി വാക്യാനി ലേഭേ|
Це той, що в пустині на зборах був з Анголом, який промовляв йому на Сінайській горі, та з отцями нашими, і що прийняв він живі слова́, щоб їх нам передати;
39 അസ്മാകം പൂർവ്വപുരുഷാസ്തമ് അമാന്യം കത്വാ സ്വേഭ്യോ ദൂരീകൃത്യ മിസരദേശം പരാവൃത്യ ഗന്തും മനോഭിരഭിലഷ്യ ഹാരോണം ജഗദുഃ,
що його не хотіли отці наші слу́хати, але відіпхнули, і звернулися серцем своїм до Єгипту,
40 അസ്മാകമ് അഗ്രേഽഗ്രേ ഗന്തുമ് അസ്മദർഥം ദേവഗണം നിർമ്മാഹി യതോ യോ മൂസാ അസ്മാൻ മിസരദേശാദ് ബഹിഃ കൃത്വാനീതവാൻ തസ്യ കിം ജാതം തദസ്മാഭി ർന ജ്ഞായതേ|
промовивши до Ааро́на: „Зроби нам богів, які йшли б перед нами, бо не знаємо, що́ сталося з тим Мойсеєм, який вивів нас із кра́ю єгипетського“.
41 തസ്മിൻ സമയേ തേ ഗോവത്സാകൃതിം പ്രതിമാം നിർമ്മായ താമുദ്ദിശ്യ നൈവേദ്യമുത്മൃജ്യ സ്വഹസ്തകൃതവസ്തുനാ ആനന്ദിതവന്തഃ|
І зробили вони тими днями теля, — і бовва́нові жертви прино́сили та веселилися з діл своїх рук.
42 തസ്മാദ് ഈശ്വരസ്തേഷാം പ്രതി വിമുഖഃ സൻ ആകാശസ്ഥം ജ്യോതിർഗണം പൂജയിതും തേഭ്യോഽനുമതിം ദദൗ, യാദൃശം ഭവിഷ്യദ്വാദിനാം ഗ്രന്ഥേഷു ലിഖിതമാസ്തേ, യഥാ, ഇസ്രായേലീയവംശാ രേ ചത്വാരിംശത്സമാൻ പുരാ| മഹതി പ്രാന്തരേ സംസ്ഥാ യൂയന്തു യാനി ച| ബലിഹോമാദികർമ്മാണി കൃതവന്തസ്തു താനി കിം| മാം സമുദ്ദിശ്യ യുഷ്മാഭിഃ പ്രകൃതാനീതി നൈവ ച|
Але Бог відвернувся від них, і попусти́в їх вклонятися силі небесній, як написано в книзі Пророків: „Чи зако́лення й жертви Мені ви прино́сили сорок ро́ків у пустині, о доме Ізраїлів?
43 കിന്തു വോ മോലകാഖ്യസ്യ ദേവസ്യ ദൂഷ്യമേവ ച| യുഷ്മാകം രിമ്ഫനാഖ്യായാ ദേവതായാശ്ച താരകാ| ഏതയോരുഭയോ ർമൂർതീ യുഷ്മാഭിഃ പരിപൂജിതേ| അതോ യുഷ്മാംസ്തു ബാബേലഃ പാരം നേഷ്യാമി നിശ്ചിതം|
Ви ж носили наме́та Моло́хового, і зорю вашого бога Ромфа́на, зображення, що їх ви зробили, щоб вклонятися їм. Через те запрова́джу вас аж за Вавилон!“
44 അപരഞ്ച യന്നിദർശനമ് അപശ്യസ്തദനുസാരേണ ദൂഷ്യം നിർമ്മാഹി യസ്മിൻ ഈശ്വരോ മൂസാമ് ഏതദ്വാക്യം ബഭാഷേ തത് തസ്യ നിരൂപിതം സാക്ഷ്യസ്വരൂപം ദൂഷ്യമ് അസ്മാകം പൂർവ്വപുരുഷൈഃ സഹ പ്രാന്തരേ തസ്ഥൗ|
У наших отців на пустині була скинія свідо́цтва, як Той ізвелів, Хто Мойсею казав, щоб зробив її за зразком, якого він бачив.
45 പശ്ചാത് യിഹോശൂയേന സഹിതൈസ്തേഷാം വംശജാതൈരസ്മത്പൂർവ്വപുരുഷൈഃ സ്വേഷാം സമ്മുഖാദ് ഈശ്വരേണ ദൂരീകൃതാനാമ് അന്യദേശീയാനാം ദേശാധികൃതികാലേ സമാനീതം തദ് ദൂഷ്യം ദായൂദോധികാരം യാവത് തത്ര സ്ഥാന ആസീത്|
Її наші отці й узяли, і вне́сли з Ісусом у землю наро́дів, яких вигнав Бог з-перед обличчя наших отців, аж до ча́су Давида.
46 സ ദായൂദ് പരമേശ്വരസ്യാനുഗ്രഹം പ്രാപ്യ യാകൂബ് ഈശ്വരാർഥമ് ഏകം ദൂഷ്യം നിർമ്മാതും വവാഞ്ഛ;
Він у Бога знайшов благода́ть, і просив, щоб оселю знайти для Бога Якова.
47 കിന്തു സുലേമാൻ തദർഥം മന്ദിരമ് ഏകം നിർമ്മിതവാൻ|
І Соломон збудував Йому дім.
48 തഥാപി യഃ സർവ്വോപരിസ്ഥഃ സ കസ്മിംശ്ചിദ് ഹസ്തകൃതേ മന്ദിരേ നിവസതീതി നഹി, ഭവിഷ്യദ്വാദീ കഥാമേതാം കഥയതി, യഥാ,
Але не в рукотворнім Всевишній живе, як говорить пророк:
49 പരേശോ വദതി സ്വർഗോ രാജസിംഹാസനം മമ| മദീയം പാദപീഠഞ്ച പൃഥിവീ ഭവതി ധ്രുവം| തർഹി യൂയം കൃതേ മേ കിം പ്രനിർമ്മാസ്യഥ മന്ദിരം| വിശ്രാമായ മദീയം വാ സ്ഥാനം കിം വിദ്യതേ ത്വിഹ|
„Мені небо — престол, а земля — то підніжок ногам Моїм! Який Мені дім ви збудуєте, — говорить Господь, — або місце яке для Мого відпочинку?
50 സർവ്വാണ്യേതാനി വസ്തൂനി കിം മേ ഹസ്തകൃതാനി ന||
Хіба не рука Моя все́ це створила?“
51 ഹേ അനാജ്ഞാഗ്രാഹകാ അന്തഃകരണേ ശ്രവണേ ചാപവിത്രലോകാഃ യൂയമ് അനവരതം പവിത്രസ്യാത്മനഃ പ്രാതികൂല്യമ് ആചരഥ, യുഷ്മാകം പൂർവ്വപുരുഷാ യാദൃശാ യൂയമപി താദൃശാഃ|
О ви, твердошиї, люди серця й вух необрізаних! Ви за́вжди противитесь Духові Святому, як ваші батьки, так і ви!
52 യുഷ്മാകം പൂർവ്വപുരുഷാഃ കം ഭവിഷ്യദ്വാദിനം നാതാഡയൻ? യേ തസ്യ ധാർമ്മികസ്യ ജനസ്യാഗമനകഥാം കഥിതവന്തസ്താൻ അഘ്നൻ യൂയമ് അധൂനാ വിശ്വാസഘാതിനോ ഭൂത്വാ തം ധാർമ്മികം ജനമ് അഹത|
Котро́го з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,
53 യൂയം സ്വർഗീയദൂതഗണേന വ്യവസ്ഥാം പ്രാപ്യാപി താം നാചരഥ|
ви, що Зако́на оде́ржали через зарядження Анголів, та не зберігали його!“
54 ഇമാം കഥാം ശ്രുത്വാ തേ മനഃസു ബിദ്ധാഃ സന്തസ്തം പ്രതി ദന്തഘർഷണമ് അകുർവ്വൻ|
Як зачули ж оце, вони запали́лися гнівом у серцях своїх, і скрегота́ли зубами на нього.
55 കിന്തു സ്തിഫാനഃ പവിത്രേണാത്മനാ പൂർണോ ഭൂത്വാ ഗഗണം പ്രതി സ്ഥിരദൃഷ്ടിം കൃത്വാ ഈശ്വരസ്യ ദക്ഷിണേ ദണ്ഡായമാനം യീശുഞ്ച വിലോക്യ കഥിതവാൻ;
А Степан, повний Духа Святого, на небо споглянув, — і побачив Божу славу й Ісуса, що по Божій правиці стояв,
56 പശ്യ, മേഘദ്വാരം മുക്തമ് ഈശ്വരസ്യ ദക്ഷിണേ സ്ഥിതം മാനവസുതഞ്ച പശ്യാമി|
і промовив: „Ось я бачу відчи́нене небо, і Сина Лю́дського, що по Божій правиці стоїть!“
57 തദാ തേ പ്രോച്ചൈഃ ശബ്ദം കൃത്വാ കർണേഷ്വങ്ഗുലീ ർനിധായ ഏകചിത്തീഭൂയ തമ് ആക്രമൻ|
Та вони гучни́м голосом стали кричати та ву́ха собі затуляти, та й кинулися однодушно на нього!...
58 പശ്ചാത് തം നഗരാദ് ബഹിഃ കൃത്വാ പ്രസ്തരൈരാഘ്നൻ സാക്ഷിണോ ലാകാഃ ശൗലനാമ്നോ യൂനശ്ചരണസന്നിധൗ നിജവസ്ത്രാണി സ്ഥാപിതവന്തഃ|
І за місто вони його ви́вели, і зачали́ побивати камінням його. А свідки плащі свої склали в ногах юнака́, який звався Са́влом.
59 അനന്തരം ഹേ പ്രഭോ യീശേ മദീയമാത്മാനം ഗൃഹാണ സ്തിഫാനസ്യേതി പ്രാർഥനവാക്യവദനസമയേ തേ തം പ്രസ്തരൈരാഘ്നൻ|
І побивали камінням Степа́на, що молився й казав: „Господи Ісусе, — прийми духа мого!“
60 തസ്മാത് സ ജാനുനീ പാതയിത്വാ പ്രോച്ചൈഃ ശബ്ദം കൃത്വാ, ഹേ പ്രഭേ പാപമേതദ് ഏതേഷു മാ സ്ഥാപയ, ഇത്യുക്ത്വാ മഹാനിദ്രാം പ്രാപ്നോത്|
Упавши ж навко́лішки, скрикнув голосом гучни́м: „Не залічи́ їм, о Господи, цього гріха́!“І, промовивши це, він спочив.