লূকঃ 23
Усе зібрання піднялося, і повели Його до Пилата.
2 ২ স্ৱমভিষিক্তং রাজানং ৱদন্তং কৈমররাজায করদানং নিষেধন্তং রাজ্যৱিপর্য্যযং কুর্ত্তুং প্রৱর্ত্তমানম্ এন প্রাপ্তা ৱযং|
Там почали звинувачувати Його: ―Ми встановили, що Він вводить народ в оману, забороняє сплачувати Кесареві податок і називає Себе Христом, Царем.
Пилат запитав Його: ―Ти Цар юдеїв? [Ісус] відповів: ―Ти кажеш це!
Тоді Пилат сказав первосвященникам та натовпу: ―Я не знаходжу в Цій Людині жодної провини.
5 ৫ ততস্তে পুনঃ সাহমিনো ভূৎৱাৱদন্, এষ গালীল এতৎস্থানপর্য্যন্তে সর্ৱ্ৱস্মিন্ যিহূদাদেশে সর্ৱ্ৱাল্লোকানুপদিশ্য কুপ্রৱৃত্তিং গ্রাহীতৱান্|
Але вони наполягали кажучи: ―Він підбурює народ, навчаючи всюди в Юдеї, почав із Галілеї, а тепер прийшов сюди.
Почувши це, Пилат запитав, чи Він галілеянин.
І дізнавшись, що Ісус із [території], яка підвладна Іродові, відіслав Його до Ірода, котрий був у ті дні в Єрусалимі.
8 ৮ তদা হেরোদ্ যীশুং ৱিলোক্য সন্তুতোষ, যতঃ স তস্য বহুৱৃত্তান্তশ্রৱণাৎ তস্য কিঞিচদাশ্চর্য্যকর্ম্ম পশ্যতি ইত্যাশাং কৃৎৱা বহুকালমারভ্য তং দ্রষ্টুং প্রযাসং কৃতৱান্|
Коли Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо давно бажав побачити Його. Він багато чув про [Ісуса] та сподівався побачити від Нього якесь знамення.
І ставив Йому багато запитань, але [Ісус] нічого не відповідав.
Первосвященники та книжники, які там стояли, наполегливо звинувачували Його.
Але Ірод зі своїми воїнами, познущавшись та насміявшись із Нього, одягнув [Ісуса] в яскраву одежу й відіслав назад до Пилата.
Того ж дня Ірод і Пилат стали друзями, хоч раніше вони ворогували один з одним.
Пилат скликав разом первосвященників, старійшин і народ
14 ১৪ রাজ্যৱিপর্য্যযকারকোযম্ ইত্যুক্ত্ৱা মনুষ্যমেনং মম নিকটমানৈষ্ট কিন্তু পশ্যত যুষ্মাকং সমক্ষম্ অস্য ৱিচারং কৃৎৱাপি প্রোক্তাপৱাদানুরূপেণাস্য কোপ্যপরাধঃ সপ্রমাণো ন জাতঃ,
та сказав їм: ―Ви привели до мене Цього Чоловіка та сказали, що Він вводить народ в оману. І ось, дослідивши Його перед вами, я не знайшов на Цьому Чоловікові ніякої провини в тому, у чому ви Його звинувачуєте.
15 ১৫ যূযঞ্চ হেরোদঃ সন্নিধৌ প্রেষিতা মযা তত্রাস্য কোপ্যপরাধস্তেনাপি ন প্রাপ্তঃ| পশ্যতানেন ৱধহেতুকং কিমপি নাপরাদ্ধং|
Навіть Ірод, не знайшовши в Ньому жодної провини, відіслав Його назад. Отже, Він не зробив нічого, вартого смерті.
Тож я Його покараю й відпущу.
На свято йому треба було відпустити одного з в’язнів.
Але вони всі разом закричали кажучи: ―Візьми Його! Та відпусти нам Варавву!
[Варавва] був ув’язнений за повстання, яке сталося в місті, та за вбивство.
Пилат, бажаючи відпустити Ісуса, знову заговорив.
Але вони продовжували кричати: ―Розіпни, розіпни Його!
22 ২২ ততঃ স তৃতীযৱারং জগাদ কুতঃ? স কিং কর্ম্ম কৃতৱান্? নাহমস্য কমপি ৱধাপরাধং প্রাপ্তঃ কেৱলং তাডযিৎৱামুং ত্যজামি|
Пилат утретє звернувся до них: ―Яке ж зло Він скоїв? Ніякої провини, вартої смерті, я не знайшов у Ньому! Тож, покаравши Його, відпущу!
Але вони продовжували кричати та наполягати, щоб [Ісуса] було розіп’ято. І своїми криками вони домоглися свого.
Пилат погодився виконати їхню вимогу.
Він відпустив того, хто за повстання та вбивство був у тюрмі, а Ісуса віддав на [розп’яття], як вони вимагали.
26 ২৬ অথ তে যীশুং গৃহীৎৱা যান্তি, এতর্হি গ্রামাদাগতং শিমোননামানং কুরীণীযং জনং ধৃৎৱা যীশোঃ পশ্চান্নেতুং তস্য স্কন্ধে ক্রুশমর্পযামাসুঃ|
Коли повели [Ісуса], то, схопивши Симона з Кирени, що повертався з поля, поклали на нього хрест, щоб він ніс його за Ісусом.
Серед великого натовпу людей, що йшли за Ним, були й жінки, які плакали та жаліли Його.
28 ২৮ কিন্তু স ৱ্যাঘুট্য তা উৱাচ, হে যিরূশালমো নার্য্যো যুযং মদর্থং ন রুদিৎৱা স্ৱার্থং স্ৱাপত্যার্থঞ্চ রুদিতি;
Ісус повернувся до них та промовив: «Доньки Єрусалима, не плачте за Мною, а плачте за собою та за дітьми вашими.
29 ২৯ পশ্যত যঃ কদাপি গর্ভৱত্যো নাভৱন্ স্তন্যঞ্চ নাপাযযন্ তাদৃশী র্ৱন্ধ্যা যদা ধন্যা ৱক্ষ্যন্তি স কাল আযাতি|
Бо ось приходять дні, коли скажуть: „Блаженні неплідні, що не народжували й не годували грудьми!“
Тоді почнуть говорити горам: „Упадіть на нас!“і пагорбам: „Покрийте нас!“
Бо коли так обходяться із зеленим деревом, то що ж буде із сухим?»
Разом з [Ісусом] вели на страту двох злочинців.
33 ৩৩ অপরং শিরঃকপালনামকস্থানং প্রাপ্য তং ক্রুশে ৱিৱিধুঃ; তদ্দ্ৱযোরপরাধিনোরেকং তস্য দক্ষিণো তদন্যং ৱামে ক্রুশে ৱিৱিধুঃ|
Коли вони прийшли на місце, яке звалося «місце Черепа», там розіп’яли Його й злочинців: одного – праворуч, а іншого – ліворуч від Нього.
34 ৩৪ তদা যীশুরকথযৎ, হে পিতরেতান্ ক্ষমস্ৱ যত এতে যৎ কর্ম্ম কুর্ৱ্ৱন্তি তন্ ন ৱিদুঃ; পশ্চাত্তে গুটিকাপাতং কৃৎৱা তস্য ৱস্ত্রাণি ৱিভজ্য জগৃহুঃ|
Ісус же казав: «Отче, прости їм, бо не знають, що чинять!» Коли ж ділили Його одяг між собою, то кидали жереб.
35 ৩৫ তত্র লোকসংঘস্তিষ্ঠন্ দদর্শ; তে তেষাং শাসকাশ্চ তমুপহস্য জগদুঃ, এষ ইতরান্ রক্ষিতৱান্ যদীশ্ৱরেণাভিরুচিতো ঽভিষিক্তস্ত্রাতা ভৱতি তর্হি স্ৱমধুনা রক্ষতু|
Народ стояв та дивився. Керівники ж насміхалися з Нього, кажучи: «Інших рятував, нехай врятує Себе, якщо Він Христос, Божий Обранець!»
Глузували з Нього й воїни. Вони давали Йому кислого вина
й казали: «Якщо Ти Цар юдеїв, спаси Себе Самого!»
Над Ним був напис: це цар юдеїв.
39 ৩৯ তদোভযপার্শ্ৱযো র্ৱিদ্ধৌ যাৱপরাধিনৌ তযোরেকস্তং ৱিনিন্দ্য বভাষে, চেত্ত্ৱম্ অভিষিক্তোসি তর্হি স্ৱমাৱাঞ্চ রক্ষ|
Один із розіп’ятих злочинців богохульствував проти Нього, кажучи: ―Хіба Ти не Христос? Спаси Себе й нас!
А другий відповів, докоряючи йому: ―Чи ти не боїшся Бога, коли й сам на те саме засуджений?
Ми покарані справедливо за те, що зробили, а Цей не зробив нічого поганого.
І сказав: ―Ісусе, згадай мене, коли прийдеш у Царство Твоє!
Ісус відповів: ―Істинно кажу тобі: сьогодні будеш зі Мною в раю.
Було вже близько шостої години, і настала темрява по всій землі – аж до дев’ятої години.
Сонце затьмарилось, і завіса в Храмі розірвалася навпіл.
Ісус, голосно скрикнувши, промовив: «Отче, у руки Твої Я ввіряю дух Мій!» Сказавши це, віддав дух.
Коли сотник побачив, що сталося, він прославив Бога й сказав: «Цей Чоловік справді був праведником!»
Весь натовп, який зібрався подивитись на це видовище, побачивши, що сталося, повертався додому, б’ючи себе в груди.
49 ৪৯ যীশো র্জ্ঞাতযো যা যা যোষিতশ্চ গালীলস্তেন সার্দ্ধমাযাতাস্তা অপি দূরে স্থিৎৱা তৎ সর্ৱ্ৱং দদৃশুঃ|
Усі, хто знав [Ісуса], і жінки, які йшли за Ним із Галілеї, стояли поодаль і дивилися на це.
І був там один чоловік, на ім’я Йосиф, який був членом Синедріону, чоловік добрий та праведний.
Він не погодився з їхнім планом і рішенням. [Йосиф] походив з Ариматеї, юдейського міста, та очікував Царства Божого.
Він пішов до Пилата та попросив тіло Ісуса.
53 ৫৩ পশ্চাদ্ ৱপুরৱরোহ্য ৱাসসা সংৱেষ্ট্য যত্র কোপি মানুষো নাস্থাপ্যত তস্মিন্ শৈলে স্ৱাতে শ্মশানে তদস্থাপযৎ|
І знявши [тіло], обгорнув його у льняну тканину й поклав до гробниці, яка була висічена в скелі, куди ще нікого не хоронили.
Це був день Приготування до Суботи, яка вже наступала.
55 ৫৫ অপরং যীশুনা সার্দ্ধং গালীল আগতা যোষিতঃ পশ্চাদিৎৱা শ্মশানে তত্র যথা ৱপুঃ স্থাপিতং তচ্চ দৃষ্ট্ৱা
Жінки, які прийшли разом з [Ісусом] із Галілеї, ідучи за Йосифом, бачили гробницю і як до неї було покладено тіло [Ісуса].
Повернувшись, приготували пахощі та миро. А в Суботу вони відпочили за заповіддю.
