Holy Bible Aionian Edition® ~ Sakachep---Sakachep-Bible ~ Mark Chapter 7

< Mark 7 >

1 Jerusalem renga hong phariseengei le Balam minchupungei senkhat ngeiin Jisua kôla an hong intûpa.

І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули́ із Єрусалиму,

2 Ha ngei han a ruoisingei senkhatin kut innima sâk an sâk an mua, maha, Phariseengeiin mingei an tho ranga an tipe lamtaka an rusûk loi sika ani.

і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками „нечистими“, цебто невмитими.

3 (Phariseengei le Judangei murdi'n chu an pipungei renga an man chongmâk hah an jûia: an kutngei, balam takin an rusûk noa anin chu ite sâk ngâi mak ngeia;

Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи переда́ння старших, не їдять, як старанно не вимиють рук;

4 bazar renga neinun an hong chôi ngei murdi khom an rusûk masa nônchu sâk ngâi mak ngei. Male balam adang tamtak an man ngei hah an sûr mindet tit khom aom sa; ma ngei hah kilâtngei, bêlngei, sumsen khuriâingei, male jâlmunngei rusûk min sâi rang ti ngei ha ani.)

а вернувшися з ринку, вони не їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли́, щоб доде́ржувати: миття чаш, і глеків, і мідяно́го по́суду.

5 Masikin phariseengei le Balam minchupungei han Jisua kôm, “Ithomo nu ruoisingeiin pipungei chongmâk jôm loiin kutngei innim pumin sâk an sâk hi?” tiin an rekela.

І запитали Його фарисеї та книжники: „Чому учні Твої не живуть за переда́нням старших, але хліб споживають руками нечистими?“

6 Jisua'n an kôm, “Isaiah'n nin chungroi a leiphuong hah adik ani!” A miziek anghan, asarotholngei nin ni: “Hi mingei hin an chongbâingei leh min minpâka, aniatachu an mulungrîlngei chu keima renga alazan ani.

А Він їм відказав: „Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: „Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене.

7 Miriem minchuna balamngei hah ka balamngei anghan an mindon sikin chubai min mûkna hih anni rangin kâmnângloi kêng ani, Pathien'n a ti, tia lei inziek anghan!”

Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.

8 “Pathien chongpêk nin henga, miriem minchunangei nin jôm ani hi” a tia.

Занеха́явши заповідь Божу, передань людськи́х ви трима́єтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви“.

9 Male a la zombanga an kôm, “Nin minchuna nin jôm theina ranga Pathien chongpêkngei nin heng hi chu vârna lampui nin dôn ani hi.

І сказав Він до них: „Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє переда́ння.

10 Moses'n, ‘Nu nû le na pa jâ roh,’ male ‘Tukhom a nû mo a pa mo khomâksâm chu that ning atih,’ tiin chong a lei pêka.

Бо Мойсей наказав: „Шануй батька свого та матір свою“, та: „Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре“.

11 Aniatachu nangni rêkin chu, mîn a nû mo, a pa mo imini san rang anângin chu ‘Ma hih Korban ani’ tiin nin minchu ngâi, (maha aomtie chu, Pathien ta ani zoi tina ani),

А ви кажете: „Коли скаже хто батьку чи матері: Корва́н, чи дар Богові те, чим би ти скориста́тись від мене хотів,

12 an nû mo an pa ngei rangin mo khoite sintho rangin jôt khâi ngâi mak choia.

то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері,

13 Ma angdên han balam muruo nin minchu banga hin Pathien chong amin mang ngâia. Hi anga sin nin tho adang khom tamtak ala om sa” a tia.

порушуючи Боже Слово вашим переда́нням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите“.

14 Hanchu Jisua'n lokongei hah vêlkhat a koi nôk ngeia, an kôm, “Nin rêngin ko chong rangâi ungla, male rietthei roi.

І Він зно́ву покликав наро́д і промовив до нього: „Послухайте Мене всі, і зрозумійте!

15 Pêntieng renga miriem sûnga lûta ama minnim thei ite omak. Manêkin miriem sûng renga hong suok ngei hi ke miriem minnim ngâi ani.”

Немає нічого назо́вні люди́ни, що, увіходячи в неї, могло б опога́нити її; що ж із неї виходить, — те люди́ну опога́нює.

Коли має хто ву́ха, щоб слухати, — нехай слу́хає!“

17 Lokongei hah mâkin insûnga a lût lehan, ha chong hah rilminthâr rangin a ruoisingeiin an ngênna.

А коли від наро́ду ввійшов Він до дому, тоді учні Його запиталися в Нього про при́тчу.

18 Jisua'n an kôm, “Midangngei nêkin la vâr uol mak chei.” “Ite pêntieng renga nin sûnga lûtin nangni aminnim thei om mak, ti hih nin la rietthei loi mo? a tipe ngeia,

І Він їм відказав: „Чи ж і ви розумі́ння не маєте? Хіба ж не розумієте ви, що все те, що входить іззо́вні в люди́ну, — не може опога́нити її?

19 asikchu nin mulungrîla lût loiin, nin phûngpuia a lûta, male nin nôm sena tieng ajôk ngâi” a tia. (Ma hih Jisua'n sâkruo murdi chu ânthieng let tia minthârnân a ti ani.)

Бо не входить до серця йому, але до живота́, і виходить назо́вні, очищуючи всяку ї́жу“.

20 Male a la ti banga, “Nin sûng renga hong suok ha ke nangni minnim ngâi.

А далі сказав Він: „Що з люди́ни виходить, — те́ люди́ну опога́нює.

21 Asûng tieng renga, nin mulungrîl renga kêng, mindonna saloi ahong suoka nunchan saloi neinunngei tho rangin nangni ruoi ngâia, inruna, mi thatna,

Бо зсере́дини, із лю́дського серця виходять лихі думки́, розпуста, краді́ж, душогу́бства,

22 inrêna, inruokna, saloi murdi tho nuomna; huongna, hurna, narsana, êrona, inpâkna, le inmôlna ngei aminsuok ngâi,

пере́люби, зди́рства, лукавства, пі́дступ, безстидства, завидю́щеє око, богозневага, го́рдощі, бе́зум.

23 ma saloi neinunngei murdi hah nin sûng tieng renga ahong suoka, male nangni aminnim ngâi ani” a tia.

Усе зле це виходить зсере́дини, — і люди́ну опога́нює!“

24 Hanchu Jisua'n Galilee ramhuol mâkin Tyre khopuilien kôla a sea. In inkhata a lûta, tutên an riet rang khom jôt maka, aniatachu ama hah inthupin om thei maka.

І встав Він, і звідти пішов у землю ти́рську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.

25 Nuvengte inkhat, a nâinupang a sûnga ratha saloi dôn han, Jisua thurchi a riet lehan harenghan a honga a kebula ânboka.

Негайно бо жінка одна, якої дочка мала духа нечистого, прочула про Нього, і прийшла, та й припала до ніг Йому.

26 Ma nuvengtenu hah Jentail mi ania, Syria rama Phoenikia ramhuol sûnga suok ania. Amanu han a nâinupang sûnga ramkhori rujûlpai pe rangin Jisua kôm a ngênna.

А ця жінка греки́ня була́, родом сирофінікі́янка. Вона стала благати Його, щоб із дочки́ її де́мона вигнав.

27 Hannirese, Jisua'n a kôm, “Nâingei khop bak rese ngei. Nâingei bu lâk pea male uingei kôma vôr chu dik mak,” tiin a thuona.

А Він їй сказав: „Дай, щоб перше наїлися діти, — не годиться бо хліб забирати в дітей, і кинути щеня́там!“

28 Nuvengtenu han a kôm, “Pu” ani chu ani, hannirese, “nâingeiin dosâng nuoia bu ramal an mathâk hah uingeiin an sâk ngâi nimak mo!” tiin a thuona.

А вона Йому в відповідь каже: „Так, Господи! Але навіть щеня́та їдять під столом від дитячих кришо́к“.

29 Masikin Jisua'n amanu kôm han, “Ma thuona chongbâi sikin, ni ina se nôk inla, na nâinupang chu ramkhori mâkin va mu ni ti zoi!” a tipea.

І Він їй сказав: „За слово оце йди собі, — де́мон вийшов із твоєї дочки́!“

30 Amanu hah a ina a sea, a nâinupang chu ramkhori mâkin jâlmuna jâlin ava mu zoi.

А коли вона в дім свій верну́лась, то знайшла, що дочка́ на постелі лежала, а демон вийшов із неї.

31 Hanchu Tyre ram renga Jisua a jôk nôka, Sidon khopui sirin Khopui sôm ngei ramhuol hah palin Galilee dîl a tunga.

І вийшов Він знов із країв ти́рських і сидо́нських, і́ подався шляхом на Сидо́н над море Галілейське, через око́лиці Десятимі́стя.

32 Mi senkhatin kuorsêt le chongloi a kôm an hong tuonga. Amapa chunga han a kutngei minngam rangin Jisua an ngênna.

І приводять до Нього глухого немову, і благають Його, щоб руку на нього поклав.

33 Masikin amapa hah Jisua'n lokongei lâi renga atheivaiin a tuonga, a kutruolngei leh a kuor sûng ngei hah a tôn pea, a michil pea, a melei khom a tôn pea.

І взяв Він його від наро́ду само́го, і вклав пальці Свої йому в ву́ха, і, сплюнувши, доторкнувся його язика́.

34 Hanchu Jisua'n invân tieng enin phûkasâna ânhûmma, a kôm, “Ephatha” a tia, mahah “In-ong roh!” tina ani.

І, на небо спогля́нувши, Він зідхнув і промовив до нього: „Еффата́“; цебто: „Відкрийся!“

35 Harenghan, a kuorngei a hongvâra, a melei inkhitna ngei ahong insûta, ânthar vangin a chong thei zoi.

І відкрилися ву́ха йому, і путо його язика розв'яза́лось негайно, — і він став говорити вира́зно!

36 Hanchu Jisua'n mingei kôm han tute ril tet loi rangin chong a pêk ngeia; hannirese misîr loi ranga a khap ngei dôr hah an ril minlum uola.

А Він їм звелів, щоб нікому цього не розповіда́ли. Та що більше наказував їм, то ще більш розголо́шували.

37 Male ariet ngei murdi'n kamâmruoi sabak an tia, “Neinuntin a sin murdi hih idôra asa mo ani zoi!” anni han, “Kuorsêt khom a minvâr pea, chongloi khom a min chong thei hi, kamâm aom bah!” an tia.

І ду́же всі дивувалися та говорили: „Він добре все робить: глухим дає чути, а німим — говорити!“

Go to > Bookmark / Concordance / Maps / Report Issue