Псалтирь 9
1 Начальнику хора. По смерти Лабена. Псалом Давида. Буду славить Тебя, Господи, всем сердцем моим, возвещать все чудеса Твои.
Для дириґента хору. На спів: „На смерть сина“. Псалом Давидів. Хвали́тиму Господа усім серцем своїм, розповім про всі чу́да Твої!
2 Буду радоваться и торжествовать о Тебе, петь имени Твоему, Всевышний.
Я буду радіти, і ті́шитись буду Тобо́ю, і бу́ду виспі́вувати Ймення Твоє, о Всевишній!
3 Когда враги мои обращены назад, то преткнутся и погибнут пред лицем Твоим,
Як будуть назад відступати мої вороги́, то спіткну́ться і ви́гинуть перед обличчям Твоїм!
4 ибо Ты производил мой суд и мою тяжбу; Ты воссел на престоле, Судия праведный.
Бо суд мій і справу мою розсудив Ти, Ти на троні судде́вім сидів, Судде праведний!
5 Ты вознегодовал на народы, погубил нечестивого, имя их изгладил на веки и веки.
Докори́в Ти народам, безбожного зни́щив, ім'я́ їхнє Ти витер навічні віки́!
6 У врага совсем не стало оружия, и города Ты разрушил; погибла память их с ними.
О во́роже мій, руйнува́ння твої закінчи́лись на вічність, — ти й міста́ повалив був, і згинула з ними їхня пам'ять!
7 Но Господь пребывает вовек; Он приготовил для суда престол Свой,
Та буде Господь пробува́ти навіки, Він для су́ду поставив престола Свого,
8 и Он будет судить вселенную по правде, совершит суд над народами по правоте.
і вселенну Він буде судити по правді, справедливістю буде судити наро́ди.
9 И будет Господь прибежищем угнетенному, прибежищем во времена скорби;
І тверди́нею буде Господь для пригні́ченого, в час недолі — приту́лком.
10 и будут уповать на Тебя знающие имя Твое, потому что Ты не оставляешь ищущих Тебя, Господи.
І на Тебе наді́ятись бу́дуть усі, що Ім'я́ Твоє знають, бо не кинув Ти, Господи, тих, хто шукає Тебе!
11 Пойте Господу, живущему на Сионе, возвещайте между народами дела Его,
Співайте Господе́ві, що сидить на Сіоні, між наро́дами розповідайте про чи́ни Його,
12 ибо Он взыскивает за кровь; помнит их, не забывает вопля угнетенных.
бо карає Він чинки крива́ві, про них пам'ятає, і не забуває Він зо́йку убогих!
13 Помилуй меня, Господи; воззри на страдание мое от ненавидящих меня, - Ты, Который возносишь меня от врат смерти,
Помилуй мене, Господи, поглянь на стражда́ння моє від моїх ненави́сників, Ти, що мене підійма́єш із брам смерти,
14 чтобы я возвещал все хвалы Твои во вратах дщери Сионовой: буду радоваться о спасении Твоем.
щоб я розповідав про всю славу Твою, у брамах Сіонської до́ні я буду радіти спасі́нням Твоїм!
15 Обрушились народы в яму, которую выкопали; в сети, которую скрыли они, запуталась нога их.
Наро́ди попа́дали в яму, яку самі ви́копали, до па́стки, яку захова́ли, нога їхня схо́плена.
16 Познан был Господь по суду, который Он совершил; нечестивый уловлен делами рук своих.
Господь зна́ний, Він суд учинив, — спіткну́всь нечестивий у вчинку своєї руки́! Гра на струнах. (Села)
Попряму́ють безбожні в шео́л, всі наро́ди, що Бога забули, (Sheol h7585)
18 Ибо не навсегда забыт будет нищий, и надежда бедных не до конца погибнет.
бож не навіки забу́деться бідний, надія убогих не згине наза́вжди!
19 Восстань, Господи, да не преобладает человек, да судятся народы пред лицем Твоим.
Устань же, о Господи, — хай люди́на не перемагає, нехай перед лицем Твоїм засуджені будуть наро́ди!
20 Наведи, Господи, страх на них; да знают народы, что человеки они.
Накинь, Господи, по́страх на них, — нехай знають наро́ди, що вони тільки люди! (Се́ла)
