Псалтирь 89
1 Учение Ефама Езрахита. Милости Твои, Господи, буду петь вечно, в род и род возвещать истину Твою устами моими.
Навчальна пісня Ета́на езрахе́янина. Про милості Господа буду співати пові́ки, я буду звіща́ти уста́ми своїми про вірність Твою з роду в рід!
2 Ибо говорю: навек основана милость, на небесах утвердил Ты истину Твою, когда сказал:
Бо я був сказав: „Буде наві́ки збудо́вана милість, а небо — Ти вірність Свою встановля́єш на нім“.
3 “Я поставил завет с избранным Моим, клялся Давиду, рабу Моему:
„Я склав заповіта з вибра́нцем Своїм, присягнув Я Давидові, Моєму рабо́ві:
4 навек утвержу семя твое, в род и род устрою престол твой”.
Встановлю́ Я наві́ки насі́ння твоє, а твій трон Я збудую на вічні віки́“! (Се́ла)
5 И небеса прославят чудные дела Твои, Господи, и истину Твою в собрании святых.
І небо хвалитиме, Господи, чудо Твоє, також вірність Твою на зібра́нні святих,
6 Ибо кто на небесах сравнится с Господом? кто между сынами Божиими уподобится Господу?
бо хто в небі поді́бний до Господа? Хто подібний до Господа серед Божих синів?
7 Страшен Бог в великом сонме святых, страшен Он для всех окружающих Его.
Бог дуже страшни́й у зібра́нні святих, і грізни́й Він на ці́ле довкі́лля Своє!
8 Господи, Боже сил! кто силен, как Ты, Господи? И истина Твоя окрест Тебя.
Господи, Боже Саваоте, — хто си́льний, як Ти, Господи? А вірність Твоя — на довкі́ллі Твоїм!
9 Ты владычествуешь над яростью моря: когда воздымаются волны его, Ты укрощаешь их.
Ти пануєш над силою моря, коли підіймаються хви́лі, Ти їх втихоми́рюєш.
10 Ты низложил Раава, как пораженного; крепкою мышцею Твоею рассеял врагов Твоих.
Ти стиснув Рага́ва, як трупа, і сильним раме́ном Своїм розпоро́шив Своїх ворогів.
11 Твои небеса и Твоя земля; вселенную и что наполняет ее, Ты основал.
Твої небеса́, Твоя теж земля, вселе́нна і все, що на ній, — Ти їх заложив!
12 Север и юг Ты сотворил; Фавор и Ермон о имени Твоем радуются.
Північ та південє — Ти їх створив, Фаво́р та Хермо́н співають про Йме́ння Твоє.
13 Крепка мышца Твоя, сильна рука Твоя, высока десница Твоя!
Могутнє раме́но Твоє, рука Твоя си́льна, висока прави́ця Твоя!
14 Правосудие и правота - основание престола Твоего; милость и истина предходят пред лицем Твоим.
Справедливість та право — підста́ва престо́лу Твого, милість та правда — обличчя Твоє випере́джують!
15 Блажен народ, знающий трубный зов! Они ходят во свете лица Твоего, Господи,
Блаже́нний наро́д, що знає він поклик святковий, — Господи, вони ходять у світлі обличчя Твого!
16 о имени Твоем радуются весь день и правдою Твоею возносятся,
Радіють вони цілий день Твоїм Іменням, і підви́щуються Твоєю справедливістю,
17 ибо Ты украшение силы их, и благоволением Твоим возвышается рог наш.
бо окра́са їхньої сили — то Ти, а Твоєю зичли́вістю ріг наш підно́ситься,
18 От Господа - щит наш, и от Святаго Израилева - царь наш.
бо щит наш — Господній, а цар наш — від Святого Ізраїлевого!
19 Некогда говорил Ты в видении святому Твоему, и сказал: “Я оказал помощь мужественному, вознес избранного из народа.
Тоді богобійним Своїм про мовляв Ти в об'я́вленні та говорив: „Я поклав допомогу на сильного, Я вибра́нця підніс із наро́ду:
20 Я обрел Давида, раба Моего, святым елеем Моим помазал его.
знайшов Я Давида, Свого раба, — Я його намасти́в Своєю святою оливою,
21 Рука Моя пребудет с ним, и мышца Моя укрепит его.
щоб із ним була си́льна рука Моя, а раме́но Моє вміцни́ло його́!
22 Враг не превозможет его, и сын беззакония не притеснит его.
Ворог на нього не нападе́, а син беззаконня не буде його переслі́дувати,
23 Сокрушу пред ним врагов его и поражу ненавидящих его.
— його ворогів поб'ю́ перед обличчям його, і вда́рю його ненави́сників!
24 И истина Моя и милость Моя с ним, и Моим именем возвысится рог его.
Із ним Моя вірність та милість Моя, а Йме́нням Моїм його ріг піднесе́ться, —
25 И положу на море руку его, и на реки - десницу его.
і Я покладу́ його ру́ку на море, і на рі́ки — прави́цю його.
26 Он будет звать Меня: Ты отец мой, Бог мой и твердыня спасения моего.
Він Мене буде звати: „Отець Ти мій, Бог мій, і скеля спасі́ння мого́!“
27 И Я сделаю его первенцем, превыше царей земли,
Я вчиню́ його теж перворі́дним, найвищим над зе́мних царів.
28 вовек сохраню ему милость Мою, и завет Мой с ним будет верен.
Свою милість для нього наві́ки схова́ю, і Мій заповіт йому вірний,
29 И продолжу вовек семя его, и престол его - как дни неба.
і насіння його покладу́ Я наві́ки, а трона його — як дні неба!
30 Если сыновья его оставят закон Мой и не будут ходить по заповедям Моим;
Коли ж його діти покинуть Зако́на Мого, і не будуть держа́тись нака́зів Моїх,
31 если нарушат уставы Мои и повелений Моих не сохранят:
коли ізнева́жать Мої постано́ви, і не бу́дуть держатись нака́зів Моїх,
32 посещу жезлом беззаконие их, и ударами - неправду их;
тоді па́лицею навіщу́ їхню прови́ну, та пора́зами — їхнє беззако́ння!
33 милости же Моей не отниму от него, и не изменю истины Моей.
А ласки Своєї від ньо́го Я не заберу́, і не зра́джу його в Своїй вірності,
34 Не нарушу завета Моего, и не переменю того, что вышло из уст Моих.
не збезче́щу Свого заповіту, а що́ було з уст Моїх вийшло, того не зміню́!
35 Однажды Я поклялся святостью Моею: солгу ли Давиду?
Одне в Своїй святості Я присягнув, — не пові́м Я неправди Давидові:
36 Семя его пребудет вечно, и престол его, как солнце, предо Мною,
повік буде насі́ння його, а престол його передо Мною — як сонце,
37 вовек будет тверд, как луна, и верный свидетель на небесах”.
як місяць, він буде стояти пові́ки, і Сві́док на хмарі — правди́вий“. (Се́ла)
38 Но ныне Ты отринул и презрел, прогневался на помазанника Твоего;
А Ти опустив та обри́див, розгнівався Ти на Свого пома́занця, —
39 пренебрег завет с рабом Твоим, поверг на землю венец его;
Ти неважливим зробив запові́та Свого раба, Ти скинув на землю корону його́,
40 разрушил все ограды его, превратил в развалины крепости его.
всю горо́жу його полама́в, тверди́ні його оберну́в на руїну!
41 Расхищают его все проходящие путем; он сделался посмешищем у соседей своих.
Всі грабують його, хто прохо́дить дорогою, — він став для сусідів своїх посміхо́вищем.
42 Ты возвысил десницу противников его, обрадовал всех врагов его;
Підніс Ти правицю його переслі́дувачів, усіх його ворогів Ти поті́шив,
43 Ты обратил назад острие меча его и не укрепил его на брани;
і Ти відвернув вістря ша́блі його, у війні ж не підтри́мав його.
44 отнял у него блеск и престол его поверг на землю;
Ти слави позбавив його, а трона його повалив був на землю,
45 сократил дни юности его и покрыл его стыдом.
скоротив Ти був дні його мо́лодости, розтягнув над ним сором! (Се́ла)
46 Доколе, Господи, будешь скрываться непрестанно, будет пылать ярость Твоя, как огонь?
Доки, Господи, бу́деш хова́тись наза́вжди, доки буде палати Твій гнів, як огонь?
47 Вспомни, какой мой век: на какую суету сотворил Ты всех сынов человеческих?
Пам'ятай же про мене, — яка довгота́ життя лю́дського? Для чого створив Ти всіх лю́дських синів на ніщо́?
Котри́й чоловік буде жити, а смерти не ба́читиме, збереже свою душу від сили шео́лу? (Се́ла) (Sheol h7585)
49 Где прежние милости Твои, Господи? Ты клялся Давиду истиною Твоею.
Де Твої перші милості, Господи, що їх присягав Ти Давидові у Своїй вірності?
50 Вспомни, Господи, поругание рабов Твоих, которое я ношу в недре моем от всех сильных народов;
Згадай, Господи, про га́ньбу рабів Своїх, яку я ношу́ в своїм лоні від усіх великих наро́дів,
51 как поносят враги Твои, Господи, как бесславят следы помазанника Твоего.
якою Твої вороги зневажають, о Господи, і кроки Твого́ помазанця безславлять!
52 Благословен Господь вовек! Аминь, аминь.
Благослове́нний навіки Господь! Амі́нь і амі́нь!
