< Псалтирь 83 >
1 Песнь. Псалом Асафа. Боже! Не премолчи, не безмолвствуй и не оставайся в покое, Боже,
Пісня. Псалом Аса́фів. Боже, не будь мовчазни́м, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже, —
2 ибо вот, враги Твои шумят, и ненавидящие Тебя подняли голову;
бо ось зашуміли Твої вороги́, а Твої ненави́сники го́лови попідійма́ли!
3 против народа Твоего составили коварный умысел и совещаются против хранимых Тобою;
Вони проти народу Твого хитрий за́дум видумують, і нара́джуються проти тих, кого Ти береже́ш!
4 сказали: “пойдем и истребим их из народов, чтобы не вспоминалось более имя Израиля.”
Вони кажуть: „Ходіть но, та знищимо їх з-між наро́дів, - і згадуватись більш не буде іме́ння Ізраїля!“
5 Сговорились единодушно, заключили против Тебя союз:
Бо вони одноду́шно нара́дилися, проти Тебе умови склада́ють, —
6 селения Едомовы и Измаильтяне, Моав и Агаряне,
намети Едо́ма й ізмаїльтя́н, Моа́в та агаря́ни,
7 Гевал и Аммон и Амалик, Филистимляне с жителями Тира.
Ґева́л і Аммо́н, і Амали́к, Филисте́я з мешка́нцями Ти́ру.
8 И Ассур пристал к ним: они стали мышцею для сынов Лотовых.
І Ашшу́р поєднався був з ними, — вони синам Ло́товим стали раме́ном. (Се́ла)
9 Сделай им то же, что Мадиаму, что Сисаре, что Иавину у потока Киссона,
Зроби їм, як Мідія́нові, як Сісе́рі, як Явінові в долині Кішо́н, —
10 которые истреблены в Аендоре, сделались навозом для земли.
при Ен-До́рі вони були зни́щені, стали погно́єм землі!
11 Поступи с ними, с князьями их, как с Оривом и Зивом и со всеми вождями их, как с Зевеем и Салманом,
Поклади їх та їхніх вельмож, як Оре́ва, й як Зе́ева, й як Зе́ваха, й як Цалму́нну, усіх їхніх князі́в,
12 которые говорили: “возьмем себе во владение селения Божии”.
що казали були́: „Візьмі́мо на спа́док для себе поме́шкання Боже“!
13 Боже мой! Да будут они, как пыль в вихре, как солома перед ветром.
Боже мій, — бодай стали вони, немов по́рох у вихрі, як солома на вітрі!
14 Как огонь сжигает лес, и как пламя опаляет горы,
Як огонь па́лить ліс, й як запалює полу́м'я го́ри,
15 так погони их бурею Твоею и вихрем Твоим приведи их в смятение;
так Ти їх пожени Своїм ви́хром, і настра́ш Своєю бурею!
16 исполни лица их бесчестием, чтобы они взыскали имя Твое, Господи!
Напо́вни обличчя їхнє со́ромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!
17 Да постыдятся и смятутся на веки, да посрамятся и погибнут,
Нехай будуть вони засоро́млені, й за́вжди хай будуть настра́шені, і хай застида́ються, й хай вони зги́нуть!
18 и да познают, что Ты, Которого одного имя Господь, Всевышний над всею землею.
І нехай вони знають, що Ти, — Твоє Ймення Госпо́дь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!