Псалтирь 80
1 Начальнику хора. На музыкальном орудии Шошанним-Эдуф. Псалом Асафа. Пастырь Израиля! внемли; водящий, как овец, Иосифа, восседающий на Херувимах, яви Себя.
Для дириґента хору. На „Лілеї“. Свідо́цтво. Псалом Асафів. Па́стирю Ізраїлів, — послухай же, Ти, що прова́диш, немов ту отару, Йо́сипа, що на Херувимах сидиш, — появися
2 Пред Ефремом и Вениамином и Манассиею воздвигни силу Твою, и приди спасти нас.
перед обличчям Єфре́ма, і Веніями́на, і Манасі́ї! Пробуди Свою силу, і прийди, щоб спасти нас!
3 Боже! восстанови нас; да воссияет лице Твое, и спасемся!
Боже, приверни нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
4 Господи, Боже сил! доколе будешь гневен к молитвам народа Твоего?
Господи, Боже Савао́те, — доки будеш Ти гні́ватися на молитву наро́ду Свого?
5 Ты напитал их хлебом слезным, и напоил их слезами в большой мере,
Ти вчинив був, що їли вони слізний хліб, і їх напоїв Ти сльоза́ми великої міри.
6 положил нас в пререкание соседям нашим, и враги наши издеваются над нами.
Ти нас положи́в супере́чкою нашим сусідам, і насміхаються з нас неприя́телі наші.
7 Боже сил! восстанови нас; да воссияет лице Твое, и спасемся!
Боже Савао́те, — приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасемось!
8 Из Египта перенес Ты виноградную лозу, выгнал народы и посадил ее;
Виногра́дину Ти переніс із Єгипту, Ти вигнав наро́ди — й її посадив,
9 очистил для нее место, и утвердил корни ее, и она наполнила землю.
Ти ви́порожнив перед нею, — і закорени́ла коріння своє, й перепо́внила край,
10 Горы покрылись тенью ее, и ветви ее как кедры Божии;
гори покрилися тінню її, а ві́ття її — Божі ке́дри,
11 она пустила ветви свои до моря и отрасли свои до реки.
аж до моря галу́зки її посилаєш, а па́рості її — до ріки́!
12 Для чего разрушил Ты ограды ее, так что обрывают ее все, проходящие по пути?
Але́ нащо вилім зробив Ти в горо́жі її, — і всі нищать її, хто прохо́дить дорогою?
13 Лесной вепрь подрывает ее, и полевой зверь объедает ее.
Гризе її вепр лісови́й, і звіри́на польова́ виїдає її!
14 Боже сил! обратись же, призри с неба, и воззри, и посети виноград сей;
Боже Саваоте, — вернися ж, споглянь із небе́с і побач, і відві́дай цього́ виногра́дника,
15 охрани то, что насадила десница Твоя, и отрасли, которые Ты укрепил Себе.
і охорони його, якого насадила прави́ця Твоя, і галу́зку, яку Ти для Себе зміцни́в!
16 Он пожжен огнем, обсечен; от прещения лица Твоего погибнут.
В огні виногра́дина спалена, відтята, гинуть від сва́ру обличчя Твого, —
17 Да будет рука Твоя над мужем десницы Твоей, над сыном человеческим, которого Ты укрепил Себе,
нехай буде рука Твоя над мужем Твоєї прави́ці, на лю́дському сині, якого зміцнив Ти Собі!
18 и мы не отступим от Тебя; оживи нас, и мы будем призывать имя Твое.
А ми не відступимо від Тебе, Ти нас оживи́ш, і ми будемо Ім'я́ Твоє кликати!
19 Господи, Боже сил! восстанови нас; да воссияет лице Твое, и спасемся!
Господи, Боже Саваоте, приверни́ нас, і хай засяє обличчя Твоє, — й ми спасе́мось!
