Псалтирь 52

1 Начальнику хора. Учение Давида, после того, как приходил Доик Идумеянин и донес Саулу и сказал ему, что Давид пришел в дом Ахимелеха. Что хвалишься злодейством, сильный? милость Божия всегда со мною;

Для дириґента хору. Псалом навча́льний Давидів, як прийшов був ідуме́янин Доеґ та й Саулові був оповів, і до нього сказав: „Давид увійшов до дому Ахіме́леха“. Чого хва́лишся злом, о могу́тній? Цілий де́нь Божа милість зо мною.

2 гибель вымышляет язык твой; как изощренная бритва, он у тебя, коварный!

Замишляє лукавство язик твій, як та бритва наго́стрена ти, що чиниш обману!

3 ты любишь больше зло, нежели добро, больше ложь, нежели говорить правду;

Ти зло полюбив над добро, а неправду — більш, як правду казати, (Се́ла)

4 ты любишь всякие гибельные речи, язык коварный:

ти любиш усякі шкідливі слова́, ти язи́ку обманний!

5 за то Бог сокрушит тебя вконец, изринет тебя и исторгнет тебя из жилища твоего и корень твой из земли живых.

Отож, Бог зруйнує наза́вжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життя. (Се́ла)

6 Увидят праведники и убоятся, посмеются над ним и скажут:

І побачать це пра́ведні, й будуть боятись, і будуть сміятися з нього:

7 “вот человек, который не в Боге полагал крепость свою, а надеялся на множество богатства своего, укреплялся в злодействе своем”.

„Ось муж, що Бога не чинить своєю тверди́нею, та на великість багатства свого покладає надію, втікає до злого свого“.

8 А я, как зеленеющая маслина, в доме Божием, и уповаю на милость Божию во веки веков,

А я — як зелена оли́вка у Божому домі, наді́юсь на Божую милість на вічні віки́!

9 вечно буду славить Тебя за то, что Ты соделал, и уповать на имя Твое, ибо оно благо пред святыми Твоими.

Буду сла́вити вічно Тебе, що вчинив Ти оце, і про йме́ння Твоє буду звіщати побожним Твоїм, що добре воно!