Псалтирь 129

1 Песнь восхождения. Много теснили меня от юности моей, да скажет Израиль:

Пісня сходження. Досить пригнічували мене ще з юності, – нехай скаже Ізраїль, –

2 много теснили меня от юности моей, но не одолели меня.

досить пригнічували мене ще з юності, та не здолали мене!

3 На хребте моем орали оратаи, проводили длинные борозды свои.

На спині моїй орали орачі, протягнули свої довгі борозни.

4 Но Господь праведен: Он рассек узы нечестивых.

Господь праведний: Він розсік пута нечестивців.

5 Да постыдятся и обратятся назад все ненавидящие Сион!

Нехай осоромляться й назад відсахнуться всі, хто ненавидить Сіон.

6 Да будут, как трава на кровлях, которая прежде, нежели будет исторгнута, засыхает,

Нехай стануть вони, як трава на даху, що засихає, перш ніж виросте,

7 которою жнец не наполнит руки своей, и вяжущий снопы - горсти своей;

якою жнець не наповнить долоні своєї, і той, хто снопи в’яже, не візьме її оберемком.

8 и проходящие мимо не скажут: “благословение Господне на вас; благословляем вас именем Господним!”

І не скажуть перехожі: «Благословення Господнього вам! Благословляємо вас іменем Господа!»