Притчи 17

1 Лучше кусок сухого хлеба, и с ним мир, нежели дом, полный заколотого скота, с раздором.

Nasaysayaat ti maaddaan iti kinatalna a nabuyugan iti namaga a sangkasakmol a tinapay ngem ti balay a napnoan iti panagrambak a nabuyogan iti panagaapa.

2 Разумный раб господствует над беспутным сыном и между братьями разделит наследство.

Iturayan ti nasirib nga adipen ti anak nga agar-aramid iti nakababain ken makibingayto isuna iti tawid a kasla maysa isuna kadagiti agkakabsat.

3 Плавильня - для серебра, и горнило - для золота, а сердца испытывает Господь.

Ti pagguguran ket para iti pirak ken ti horno ket para iti balitok, ngem daldalusan ni Yahweh dagiti puso.

4 Злодей внимает устам беззаконным, лжец слушается языка пагубного.

Ti tao nga agar-aramid iti dakes ket dumdumngeg kadagiti agsasao iti nadangkes a wagas; ipangpangag ti ulbod a tao dagiti agsasao iti dakes.

5 Кто ругается над нищим, тот хулит Творца его; кто радуется несчастью, тот не останется ненаказанным.

Siasinoman a mangum-umsi kadagiti napanglaw ket lalaisenna ti Nangparsua kenkuana, ken madusa ti tao nga agragrag-o gapu iti kinaawan gasat dagiti dadduma.

6 Венец стариков - сыновья сыновей, и слава детей - родители их.

Dagiti appo ti korona dagiti natataenganen, ken dagiti nagannak ti mangmangiyeg iti dayaw kadagiti annakda.

7 Неприлична глупому важная речь, тем паче знатному - уста лживые.

Ti nasayaat a sao ket saan a maitutop para iti maag; ad-adda a saan a maitutop dagiti ulbod a bibig iti pamilia ti ari.

8 Подарок - драгоценный камень в глазах владеющего им: куда ни обратится он, успеет.

Ti pasuksok ket kasla bato a maar-aramat iti panagsalamangka ti tao a mangit-ited iti daytoy; uray sadinoman ti turongenna, agballigi isuna.

9 Прикрывающий проступок ищет любви; а кто снова напоминает о нем, тот удаляет друга.

Ti siasinoman a mangpalabas iti maysa a nagkuranganda kenkuana ket makabirok iti ayat, ngem ti tao a mangul-ulit iti maysa a banag ket paad-adaywenna dagiti nasinged a gagayyemna.

10 На разумного сильнее действует выговор, нежели на глупого сто ударов.

Ti panangtubngar ket umuneg iti kaunggan ti tao nga addaan pannakaawat, abakna ti sangagasut a saplit iti maag.

11 Возмутитель ищет только зла; поэтому жестокий ангел будет послан против него.

Birbiruken laeng ti dakes a tao ti panagsukirna, isu nga addanto naranggas a mensahero a maibaon a maibusor kenkuana.

12 Лучше встретить человеку медведицу, лишенную детей, нежели глупца с его глупостью.

Nasaysayaat ti makasabat iti oso a natakawan kadagiti annakna, ngem ti makasabat iti maag iti kinamaagna.

13 Кто за добро воздает злом, от дома того не отойдет зло.

No adda maysa a tao a mangisupapak iti dakes iti naimbag, saanto a pulos a panawan ti kinadakes ti balayna.

14 Начало ссоры - как прорыв воды; оставь ссору прежде, нежели разгорелась она.

Ti pagrugian ti riri ket kas iti tao a nangibulos iti danum nga agayus iti sadinoman, isu nga adaywam ti riri sakbay a mairugi daytoy.

15 Оправдывающий нечестивого и обвиняющий праведного - оба мерзость пред Господом.

Siasinoman a mangwayawaya kadagiti nadangkes a tattao wenno mangdusa kadagiti agar-aramid iti nalinteg— dagitoy a tattao ket agpapada a makarimon kenni Yahweh.

16 К чему сокровище в руках глупца? Для приобретения мудрости у него нет разума.

Apay pay laeng nga agbayad ti maag tapno makasursuro iti kinasirib no saanna met a kabaelan ti makasursuro?

17 Друг любит во всякое время и, как брат, явится во время несчастья.

Ti maysa a gayyem ket managayat iti amin a tiempo, ken tumpuar ti maysa a kabsat iti tiempo ti pannakariribuk.

18 Человек малоумный дает руку и ручается за ближнего своего.

Ti tao nga awan nakemna ket mangpatalged kadagiti karkari ken agbalin nga akinrebbeng kadagiti utang ti kaarrubana.

19 Кто любит ссоры, любит грех, и кто высоко поднимает ворота свои, тот ищет падения.

Ti siasinoman a makinkayat iti riri, kaykayatna met ti basol; ti tao nga agar-aramid iti nangato unay a balandra iti ruanganna, itultulokna met nga adda tultulang a matukkol.

20 Коварное сердце не найдет добра, и лукавый язык попадет в беду.

Ti maysa a tao nga addaan iti saan a nasayaat a puso, saan a pulos a makasarak iti nasayaat; matnag iti pannakadidigra ti tao nga addaan iti ulbod a dila.

21 Родил кто глупого, - себе на горе, и отец глупого не порадуется.

Ti siasinoman a maaddaan iti putot a maag ket mangmangiyeg iti ladingit iti bagina; saan nga agrag-o ti siasinoman nga ama iti maag nga anak.

22 Веселое сердце благотворно, как врачевство, а унылый дух сушит кости.

Ti naragsak a puso ket nasayaat nga agas, ngem ti naburak nga espiritu ket mangpamaga kadagiti tultulang.

23 Нечестивый берет подарок из пазухи, чтобы извратить пути правосудия.

Aw-awaten ti nadangkes a tao ti pasuksok tapno ballikugenna dagiti wagas ti kinalinteg.

24 Мудрость - пред лицoм у разумного, а глаза глупца - на конце земли.

Ti tao nga addaan pannakaawat, iturturongna ti bagina iti kinasirib, ngem dagiti mata dagiti maag ket naiturong iti nagpatinggaan ti daga.

25 Глупый сын - досада отцу своему и огорчение для матери своей.

Ti maag nga anak ket ladingit iti amana ken saem iti babai a nangipasngay kenkuana.

26 Нехорошо и обвинять правого, и бить вельмож за правду.

Kasta met a saan a pulos a nasayaat ti panangdusa iti tao nga agar-aramid iti nalinteg; wenno saan a nasayaat a sapliten dagiti natakneng a tattao.

27 Разумный воздержан в словах своих, и благоразумный хладнокровен.

Ti tao nga addaan pannakaammo agus-usar iti bassit a sasao, ken managteppel ti tao nga addaan pannakaawat.

28 И глупец, когда молчит, может показаться мудрым, и затворяющий уста свои - благоразумным.

Uray ti maag ket maipagarup a masirib no naulimek isuna; no ikaemna ti ngiwatna, maibilang a nalaing isuna.