Притчи 10
1 Притчи Соломона. Сын мудрый радует отца, а сын глупый - огорчение для его матери.
Dagiti proverbio ni Solomon. Paragsaken ti maysa a nasirib nga anak ti amana ngem ti maag nga anak ket mangted iti ladingit iti inana.
2 Не доставляют пользы сокровища неправедные, правда же избавляет от смерти.
Awan pateg dagiti gameng a naurnong babaen iti kinadangkes, ngem ti panagaramid iti nalinteg ket iyadayonaka iti patay.
3 Не допустит Господь терпеть голод душе праведного, стяжание же нечестивых исторгнет.
Saan nga ipalubos ni Yahweh a mabisinan dagiti agar-aramid iti nalinteg, ngem paayenna dagiti kalikagum dagiti nadangkes.
4 Ленивая рука делает бедным, а рука прилежных обогащает.
Ti nasadut nga ima ti mangpapanglaw iti maysa a tao, ngem ti ima ti nagaget a tao ket makagun-od kadagiti kinabaknang.
5 Собирающий во время лета - сын разумный, спящий же во время жатвы - сын беспутный.
Ti nasirib nga anak ket agur-urnong iti apit iti kalgaw, ngem nakababain para kenkuana ti maturog kabayatan ti panagapit.
6 Благословения - на голове праведника, уста же беззаконных заградит насилие.
Dagiti sagut manipud iti Dios ket maited kadagiti agar-aramid iti nalinteg, ngem ti ngiwat ti nadangkes ket kalkalubanna ti kinaranggas.
7 Память праведника пребудет благословенна, а имя нечестивых омерзеет.
Parparagsakennatayo ti tao nga agar-aramid iti nalinteg tunggal malagiptayo isuna, ngem madadael ti nagan ti nadangkes.
8 Мудрый сердцем принимает заповеди, а глупый устами преткнется.
Awaten dagiti nanakem dagiti bilbilin, ngem madadael ti naariwawa a maag.
9 Кто ходит в непорочности, тот ходит безопасно; а кто превращает пути свои, тот будет наказан.
Ti agbibiag iti kinapudno ket agbibiag iti kinatalged, ngem ti tao a pagbalbalinenna a killo dagiti wagasna ket masukalanto.
10 Кто мигает глазами, тот причиняет досаду, а глупый устами преткнется.
Mangpataud iti ladingit ti tao nga kumanidday, ngem madadael ti naariwawa a maag.
11 Уста праведника - источник жизни, уста же беззаконных заградит насилие.
Ti ngiwat ti agar-aramid iti nalinteg ket burayok ti biag, ngem ti ngiwat ti nadangkes ket ilemlemmengna ti kinaranggas.
12 Ненависть возбуждает раздоры, но любовь покрывает все грехи.
Ti gura ket mangpataud kadagiti riri, ngem abbongan ti ayat ti amin a nagkurangan ti dadduma.
13 В устах разумного находится мудрость, но на теле глупого - розга.
Ti kinasirib ket masarakan kadagiti bibig ti mannakaawat a tao, ngem ti pagbaut ket para iti tao nga awanan pannakaawat.
14 Мудрые сберегают знание, но уста глупого близкая погибель.
Dagiti nasirib a tattao ket agiduldulin iti pannakaammo, ngem ti ngiwat ti maag ket mangiyas-asideg iti pannakadadael.
15 Имущество богатого - крепкий город его, беда для бедных - скудость их.
Ti kinabaknang ti nabaknang a tao ket isu ti maiyarig a siudadna a nasarikedkedan; ti kinapanglaw dagiti nakurapay ti mismo a pakadadaelanda.
16 Труды праведного - к жизни, успех нечестивого - ко греху.
Ti tangdan dagiti agar-aramid iti nalinteg ket agturong iti biag; ti magun-od dagiti nadangkes ti mangiturong kadakuada iti pagbasolan.
17 Кто хранит наставление, тот на пути к жизни; а отвергающий обличение - блуждает.
Adda dalan nga agturong iti biag para iti mangsursurot iti panangdisiplina, ngem maiyaw-awan ti manglaksid iti panangtubngar.
18 Кто скрывает ненависть, у того уста лживые; и кто разглашает клевету, тот глуп.
Ti siasinoman a mangilimed iti gurana ket addaan iti ulbod a bibig, ken ti siasinoman a mangiwarwaras iti pammadakes ket maag.
19 При многословии не миновать греха, а сдерживающий уста свои - разумен.
No adda adu a sasao, saan a maawan ti panagsalungasing, ngem masirib ti siasinoman a naannad kadagiti ibagbagana.
20 Отборное серебро язык праведного, сердце же нечестивых - ничтожество.
Ti agar-aramid iti nalinteg ket maiyarig iti puro a pirak ti dilana; bassit laeng ti pategna iti puso ti nadangkes.
21 Уста праведного пасут многих, а глупые умирают от недостатка разума.
Dagiti bibig ti agar-aramid iti nalinteg ket adu ti mataraonanna, ngem dagiti maag ket matay gapu iti kinakurang ti ammoda.
22 Благословение Господне - оно обогащает и печали с собою не приносит.
Dagiti nasayaat a sagut ni Yahweh ket mangmangted iti kinabaknang ken saanna dagitoy a nayunan iti rigat.
23 Для глупого преступное деяние как бы забава, а человеку разумному свойственна мудрость.
Ti kinadangkes ket ay-ayam nga ay-ayamen dagiti maag, ngem ti kinasirib ket pakaragsakan ti tao a mannakaawat.
24 Чего страшится нечестивый, то и постигнет его, а желание праведников исполнится.
Ti pagbutbutngan ti nadangkes ket dumtengto kenkuana, ngem ti tarigagay ti nalinteg ket maitedto kenkuana.
25 Как проносится вихрь, так нет более нечестивого; а праведник - на вечном основании.
Dagiti nadangkes ket maiyarig iti lumablabas a bagio, ket agpukawen, ngem dagiti agar-aramid iti nalinteg ket pundasion nga agpaut iti agnanayon.
26 Что уксус для зубов и дым для глаз, то ленивый для посылающих его.
Kas iti suka kadagiti ngipen ken asuk kadagiti mata, kasta ti sadut kadagiti mangibabaon kenkuana.
27 Страх Господень прибавляет дней, лета же нечестивых сократятся.
Ti panagbuteng kenni Yahweh ket mangpaatiddog iti biag, ngem umababa dagiti tawtawen dagiti nadangkes.
28 Ожидание праведников радость, а надежда нечестивых погибнет.
Ti namnama dagiti agar-aramid iti nalinteg ket isu ti rag-oda, ngem umababa dagiti tawtawen dagiti nadangkes.
29 Путь Господень - твердыня для непорочного и страх для делающих беззаконие.
Salsalakniban ti wagas ni Yahweh dagiti napudno, ngem pakadadaelan daytoy para kadagiti nadangkes.
30 Праведник во веки не поколеблется, нечестивые же не поживут на земле.
Saan a pulos a mapukaw dagiti agar-aramid iti nalinteg, ngem dagiti nadangkes ket saan nga agtalinaed iti daga.
31 Уста праведника источают мудрость, а язык зловредный отсечëтся.
Ti bunga ti kinasirib ket agtaud iti ngiwat dagiti agar-aramid iti nalinteg, ngem maputedto ti ballikog a dila.
32 Уста праведного знают благоприятное, а уста нечестивых - развращенное.
Ammo dagiti bibig dagiti agar-aramid iti nalinteg no ania ti makaay-ayo, ngem ti ngiwat dagiti nadangkes, ammoda no ania ti ballikog.
