Второзаконие 31

1 И пошел Моисей, и говорил слова сии всем сынам Израиля,

І пішов Мойсе́й, і промовляв до всього Ізраїля оці слова́,

2 и сказал им: теперь мне сто двадцать лет, я не могу уже выходить и входить, и Господь сказал мне: “ты не перейдешь Иордан сей”;

та й сказав їм: „Я сьогодні віку ста й двадцяти́ літ. Не можу вже вихо́дити та вхо́дити, і Господь сказав мені: Не пере́йдеш ти цього Йорда́ну.

3 Господь Бог твой Сам пойдет пред тобою; Он истребит народы сии от лица твоего, и ты овладеешь ими; Иисус пойдет пред тобою, как говорил Господь;

Господь, Бог твій, — Він пі́де перед тобою, Він вигубить ці народи перед тобою, і ти заволодієш ними. Ісус пере́йде перед тобою, як говорив був Господь.

4 и поступит Господь с ними так же, как Он поступил с Сигоном и Огом, царями Аморрейскими, которые были по эту сторону Иордана, и с землею их, которых Он истребил;

І зробить їм Господь, як зробив був Сигонові та Оґові, аморейським царям та їхньому кра́єві, яких вигубив Він.

5 и предаст их Господь вам, и вы поступите с ними по всем заповедям, какие заповедал я вам;

І дасть їх Господь перед вас, а ви зробите їм згідно з усією за́повіддю, що я вам наказав був.

6 будьте тверды и мужественны, не бойтесь, не ужасайтесь и не страшитесь их, ибо Господь Бог твой Сам пойдет с тобою и не отступит от тебя и не оставит тебя.

Будьте сильні та відважні, не бі́йтеся, не лякайтеся перед ними, бо Господь, Бог твій, Він Той, хто ходить з тобою, — не опу́стить Він тебе й не покине тебе“.

7 И призвал Моисей Иисуса и пред очами всех Израильтян сказал ему: будь тверд и мужествен, ибо ты войдешь с народом сим в землю, которую Господь клялся отцам его дать ему, и ты разделишь ее на уделы ему;

І покликав Мойсей Ісуса, та й до нього сказав на оча́х усього Ізраїля: „Будь сильний та відважний, бо ти вві́йдеш з цим наро́дом до того кра́ю, якого Господь заприсягну́в їхнім батькам, щоб їм дати, і ти даси їм його на спа́док.

8 Господь Сам пойдет пред тобою, Сам будет с тобою, не отступит от тебя и не оставит тебя, не бойся и не ужасайся.

А Господь, Він Той, що пі́де перед тобою, — не опустить тебе й не покине тебе, — не бійся й не лякайся“.

9 И написал Моисей закон сей, и отдал его священникам, сынам Левииным, носящим ковчег завета Господня, и всем старейшинам сынов Израилевых.

І написав Мойсей цього Зако́на, та й дав його до священиків, Левієвих синів, що носять ковче́га Господнього заповіту, та до всіх Ізраїлевих старши́х.

10 И завещал им Моисей и сказал: по прошествии семи лет, в год отпущения, в праздник кущей,

І наказав їм Мойсей, говорячи: „У кінці́ семи літ, окре́сленого ча́су року відпу́щення, у свято Кучок,

11 когда весь Израиль придет явиться пред лице Господа Бога твоего на место, которое изберет Господь, читай сей закон пред всем Израилем вслух его;

коли при́йде ввесь Ізраїль з'явитися перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке вибере Він, будеш читати цього Зако́на перед усім Ізраїлем до їхніх ушей.

12 собери народ, мужей и жен, и детей, и пришельцев твоих, которые будут в жилищах твоих, чтоб они слушали и учились, и чтобы боялись Господа Бога вашего, и старались исполнять все слова закона сего;

Збери той народ, — чоловіків, і жінок, і дітей, і прихо́дька свого, що в твоїх брамах, щоб вони чули й щоб навчалися, і боялися Господа, Бога вашого, і доде́ржували виконувати всі слова цього Зако́ну.

13 и сыны их, которые не знают сего, услышат и научатся бояться Господа Бога вашего во все дни, доколе вы будете жить на земле, в которую вы переходите за Иордан, чтоб овладеть ею.

А їхні сини, що не знали, будуть чути та навчатися боятися Господа, Бога вашого, по всі дні, що ви жи́тимете на цій землі, куди ви перехо́дите Йорда́н, щоб посісти її“.

14 И сказал Господь Моисею: вот, дни твои приблизились к смерти; призови Иисуса и станьте у входа скинии собрания, и Я дам ему наставления. И пришел Моисей и Иисус, и стали у входа скинии собрания.

І сказав Господь до Мойсея: „Оце набли́зилися дні твої до смерти. Поклич Ісуса, і станьте в скинії заповіту, а Я йому накажу́“. І пішов Мойсей та Ісус, і стали в скинії заповіту.

15 И явился Господь в скинии в столпе облачном, и стал столп облачный у входа скинии собрания.

І появився Господь у скинії в стовпі хмари, і став той стовп хмари біля скинійного входу.

16 И сказал Господь Моисею: вот, ты почиешь с отцами твоими, и станет народ сей блудно ходить вслед чужих богов той земли, в которую он вступает, и оставит Меня, и нарушит завет Мой, который Я поставил с ним;

І сказав Господь до Мойсея: „Ось ти спочинеш з батьками своїми, а цей наро́д устане та й буде блудодіяти з богами того чужого Кра́ю, куди він увіхо́дить, щоб бути в сере́дині його, і покине Мене, і зламає заповіта Мого, що склав був Я з ним.

17 и возгорится гнев Мой на него в тот день, и Я оставлю их и сокрою лице Мое от них, и он истреблен будет, и постигнут его многие бедствия и скорби, и скажет он в тот день: “не потому ли постигли меня сии бедствия, что нет Господа Бога моего среди меня?”

І того дня запа́литься Мій гнів на нього, і Я покину їх, і сховаю Своє лице від них, а він буде знищений, і зна́йдуть його числе́нні нещастя та у́тиски. І скаже він того дня: „Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещастя?“

18 и Я сокрою лице Мое от него в тот день за все беззакония его, которые он сделает, обратившись к иным богам.

А Я того дня конче сховаю лице Своє через усе те зло, що зробив він, бо зверну́вся до інших богів.

19 Итак напишите себе слова песни сей, и научи ей сынов Израилевых, и вложи ее в уста их, чтобы песнь сия была Мне свидетельством на сынов Израилевых;

А тепер запишіть собі оцю пісню, і навчи її Ізраїлевих синів. Вклади її в їхні уста, щоб була мені ця пісня за свідка на Ізраїлевих синів.

20 ибо Я введу их в землю добрую, как Я клялся отцам их, где течет молоко и мед, и они будут есть и насыщаться, и утучнеют, и обратятся к иным богам, и будут служить им, а Меня отвергнут и нарушат завет Мой, который Я завещал им

Коли Я введу́ його до тієї землі, яку присягнув його батька́м, що тече молоком та медом, і він буде їсти й наси́титься, і потовстіє, і звернеться до інших богів, і будуть служити їм, а Мене кинуть з обра́зою, і зламає він заповіта Мого,

21 и когда постигнут их многие бедствия и скорби, тогда песнь сия будет против них свидетельством, ибо она не выйдет из уст их и из уст потомства их. Я знаю мысли их, которые они имеют ныне, прежде нежели Я ввел их в добрую землю, о которой Я клялся отцам их.

то станеться, коли зна́йдуть його численні нещастя та утиски, що пісня ця стане проти нього за свідка, бо вона не забу́деться з уст насіння його. Бо Я знаю наставлення серця його, що він чинить сьогодні, перше ніж введу його до того кра́ю, що Я присягнув“.

22 И написал Моисей песнь сию в тот день и научил ей сынов Израилевых.

І написав Мойсей ту пісню того дня, і навчив її Ізраїлевих синів.

23 И заповедал Господь Иисусу, сыну Навину, и сказал ему: будь тверд и мужествен, ибо ты введешь сынов Израилевых в землю, о которой Я клялся им, и Я буду с тобою.

І наказав він Ісусові, Нави́новому синові, та й сказав: „Будь сильний та відважний, бо ти впрова́диш Ізраїлевих синів до того кра́ю, що Я присягнув їм, а Я буду з тобою“.

24 Когда Моисей вписал в книгу все слова закона сего до конца,

І сталося, як Мойсей скінчи́в писати слова цього Зако́ну до книги аж до кінця їх,

25 тогда Моисей повелел левитам, носящим ковчег завета Господня, сказав:

то Мойсей наказав Леви́там, що носять ковче́га Господнього заповіту, говорячи:

26 возьмите сию книгу закона и положите ее одесную ковчега завета Господа Бога вашего, и она там будет свидетельством против тебя;

„Візьміть книгу цього Зако́ну, і покладіть її збоку ковче́га заповіту Господа, Бога вашого, і вона буде там на тебе за свідка.

27 ибо я знаю упорство твое и жестоковыйность твою: вот и теперь, когда я живу с вами ныне, вы упорны пред Господом; не тем ли более по смерти моей?

Бо я знаю неслухня́ність твою та тверду́ твою шию. Бо ще сьогодні, коли я живу з вами, ви були́ неслухня́ні Господе́ві, а тим більш будете по смерті моїй!

28 соберите ко мне всех старейшин колен ваших и судей ваших и надзирателей ваших, и я скажу вслух их слова сии и призову во свидетельство на них небо и землю;

Зберіть до мене всіх старши́х ваших племе́н та урядників ваших, а я буду промовляти до їхніх ушей ці слова́, і покличу небо й землю на сві́дчення проти них.

29 ибо я знаю, что по смерти моей вы развратитесь и уклонитесь от пути, который я завещал вам, и в последствие времени постигнут вас бедствия за то, что вы будете делать зло пред очами Господа Бога, раздражая Его делами рук своих.

Бо я знаю, що по смерті моїй, псуючися, зіпсуєтеся ви, і відхилитесь з тієї дороги, яку я наказав вам, і в кінці днів спітка́є вас нещастя, коли будете робити зло в Господніх оча́х, щоб гніви́ти Його чином своїх рук“.

30 И изрек Моисей вслух всего собрания Израильтян слова песни сей до конца:

І промовляв Мойсей до ушей всієї Ізраїлевої громади слова́ оцієї пісні аж до закінчення їх: