2-я Царств 22
1 И воспел Давид песнь Господу в день, когда Господь избавил его от руки всех врагов его и от руки Саула, и сказал:
І промовив Давид до Господа слова́ оцієї пісні того дня, як Господь урятува́в був його з руки́ всіх його ворогів та з доло́ні Саулової,
2 Господь - твердыня моя и крепость моя и избавитель мой.
та й сказав: „Госпо́дь моя ске́ля й тверди́ня моя, і для мене Спаси́тель Він мій!
3 Бог мой - скала моя; на Него я уповаю; щит мой, рог спасения моего, ограждение мое и убежище мое; Спаситель мой, от бед Ты избавил меня!
Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг Він спасі́ння мого́, Він ба́шта моя та моє пристано́вище! Спаси́телю мій, — Ти врятуєш мене від наси́лля!
4 Призову Господа достопоклоняемого и от врагов моих спасусь.
Я кли́чу: Преславний Госпо́дь, і я ви́зволений від своїх ворогів!
5 Объяли меня волны смерти, и потоки беззакония устрашили меня;
Бо хви́лі смерте́льні мене оточи́ли, потоки велійяа́ла лякають мене.
Тене́та шео́лу мене оточи́ли, а па́стки смерте́льні мене попере́дили! (Sheol h7585)
7 Но в тесноте моей я призвал Господа и к Богу моему воззвал, и Он услышал из святого чертога Своего голос мой, и вопль мой дошел до слуха Его.
В тісноті́ своїй кличу до Господа, і до Бога свого́ я вола́ю, — І Він почує мій голос із храму Свого́, і в ушах Його — зойк мій.
8 Потряслась, всколебалась земля, дрогнули и подвиглись основания небес, ибо разгневался на них Господь.
Захита́лась земля й затремті́ла, затрясли́ся й хитались небесні підва́лини, — бо Він запалився від гніву!
9 Поднялся дым от гнева Его и из уст Его огонь поядающий; горящие угли сыпались от Него.
Із ні́здер Його бу́хнув дим, з Його ж уст — пожиру́щий огонь, запаливсь жар від Нього!
10 Наклонил Он небеса и сошел; и мрак под ногами Его;
Він небо простя́г — і спустився, а хмара густа́ під нога́ми Його.
11 и воссел на херувимов, и полетел, и понесся на крыльях ветра;
Усівся Він на херуви́ма — й летів, і явився на ві́тряних кри́лах.
12 и мраком покрыл Себя, как сению, сгустив воды облаков небесных;
А навколо Себе поклав те́мряву, мов куріні́, збір води, густі хмари висо́кі.
13 от блистания пред Ним разгорались угли огненные.
Від бли́ску, що був перед Ним, запали́лось вугі́лля горю́че.
14 Возгремел с небес Господь, и Всевышний дал глас Свой;
Госпо́дь загримів у небеса́х, і Свій голос Всевишній подав.
15 пустил стрелы и рассеял их; блеснул молниею и истребил их.
Він послав Свої стріли та їх розпоро́шив, послав бли́скавку й їх побенте́жив.
16 И открылись источники моря, обнажились основания вселенной от грозного гласа Господа, от дуновения духа гнева Его.
І показа́лися рі́чища во́дні, і відкрились основи вселе́нної, — від сва́ру Твойо́го, о Господи, від по́диху вітру із ні́здер Його.
17 Простер Он руку с высоты и взял меня, и извлек меня из вод многих;
Він послав із високо́сти, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
18 избавил меня от врага моего сильного, от ненавидящих меня, которые были сильнее меня.
Він мене врятував від мойого поту́жного ворога, від моїх ненави́сників, — бо сильніші від ме́не вони.
19 Они восстали на меня в день бедствия моего; но Господь был опорою для меня
Напали на мене вони в день нещастя мого́, — та Господь був моїм опертя́м.
20 и вывел меня на пространное место, избавил меня, ибо Он благоволит ко мне.
І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятува́в, — бо вподо́бав мене!
21 Воздал мне Господь по правде моей, по чистоте рук моих вознаградил меня.
Нехай Господь зробить мені по моїй справедли́вості, хай заплатить мені згідно з чи́стістю рук моїх!
22 Ибо я хранил пути Господа и не был нечестивым пред Богом моим,
Бо беріг я доро́ги Господні, і від Бога свойо́го я не відступи́в,
23 ибо все заповеди Его предо мною, и от уставов Его я не отступал,
бо всі Його при́суди передо мною, постано́ви ж Його́, — не вступлю́ся від них!
24 и был непорочен пред Ним, и остерегался, чтобы не согрешить мне.
І був я Йому непоро́чним, і стерігся своєї провини.
25 И воздал мне Господь по правде моей, по чистоте моей пред очами Его.
І Госпо́дь заплатив був мені по моїй справедли́вості, за чистото́ю моє́ю перед очима Його́.
26 С милостивым Ты поступаешь милостиво, с мужем искренним - искренно,
З справедли́вим Ти справедли́во пово́дишся, із чесним — по-че́сному,
27 с чистым - чисто, а с лукавым - по лукавству его.
із чистим — пово́дишся чисто, а з лукавим — за лука́вством його́!
28 Людей угнетенных Ты спасаешь и взором Своим унижаешь надменных.
І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої — на зухва́лих, яких Ти принижуєш.
29 Ты, Господи, светильник мой; Господь просвещает тьму мою.
Бо світильник Ти, Господи, мій, і осві́тить Господь мою те́мряву!
30 С Тобою я поражаю войско; с Богом моим восхожу на стену.
Бо з Тобою поб'ю́ я ворожого відділа, із Богом своїм проберу́сь через мур!
31 Бог! - непорочен путь Его, чисто слово Господа, щит Он для всех, надеющихся на Него.
Бог — непорочна доро́га Його, слово Господнє очи́щене, щит Він для всіх, хто вдається до Ньо́го!
32 Ибо кто Бог, кроме Господа, и кто защита, кроме Бога нашего?
Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
33 Бог препоясует меня силою, устрояет мне верный путь;
Бог — сильне моє пристано́вище, і дорогу мою Непоро́чний вивідував.
34 делает ноги мои, как оленьи, и на высотах поставляет меня;
Він чинить ноги мої, як оле́нячі, і ставить мене на висо́тах моїх,
35 научает руки мои брани и мышцы мои напрягает, как медный лук.
Мої руки навчає до бо́ю, і на раме́на мої лука мі́дяного напина́є.
36 Ты даешь мне щит спасения Твоего, и милость Твоя возвеличивает меня.
І дав Ти мені щит спасі́ння Свого́, і чинить великим мене Твоя поміч!
37 Ты расширяешь шаг мой подо мною, и не колеблются ноги мои.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, — і сто́пи мої не спіткну́ться.
38 Я гоняюсь за врагами моими и истребляю их, и не возвращаюсь, доколе не уничтожу их;
Жену́ я своїх ворогів, і повигу́блюю їх, і не верну́ся, аж поки не ви́нищу їх!
39 и истребляю их и поражаю их, и не встают и падают под ноги мои.
Я їх повигу́блюю й їх потрощу́, — і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
40 Ты препоясываешь меня силою для войны и низлагаешь предо мною восстающих на меня;
Ти ж для бо́ю мене підпері́зуєш силою, ва́лиш під мене моїх ворохо́бників.
41 Ты обращаешь ко мне тыл врагов моих, и я истребляю ненавидящих меня.
Поверну́в Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненави́сників, — й я їх пони́щу!
42 Они взывают, но нет спасающего, - ко Господу, но Он не внемлет им.
Озирались вони — та немає спаси́теля, кли́кали до Господа — і не відповів їм!
43 Я рассеваю их, как прах земной, как грязь уличную мну их и топчу их.
І я їх зітру́, як той по́рох землі, як болото на ву́лицях — їх розітру́ й розтопчу́ їх!
44 Ты избавил меня от мятежа народа моего; Ты сохранил меня, чтоб быть мне главою над иноплеменниками; народ, которого я не знал, служит мне.
Ти ж від бунту наро́ду мойо́го мене бережеш, на го́лову лю́ду мене стереже́ш, мені бу́дуть служити наро́ди, яких я й не знав!
45 Иноплеменники ласкательствуют предо мною; по слуху обо мне повинуются мне.
Передо мною чужи́нці підле́щуються, на вістку про мене — слухня́ні мені.
46 Иноплеменники бледнеют и трепещут в укреплениях своих.
В'януть чужи́нці, і тремтя́ть у тверди́нях своїх.
47 Жив Господь и благословен защитник мой! Да будет превознесен Бог, убежище спасения моего,
Живий Господь, — і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесе́ться Бог скелі спасі́ння мого́!
48 Бог, мстящий за меня и покоряющий мне народы
Бог, що по́мсти за ме́не дає, і що народи під мене позни́жував,
49 и избавляющий меня от врагов моих! Над восстающими против меня Ты возвысил меня; от человека жестокого Ты избавил меня.
що рятує мене від моїх ворогі́в, — Ти звели́чив мене над повста́нців на мене, спасаєш мене від насильника!
50 За то я буду славить Тебя, Господи, между иноплеменниками и буду петь имени Твоему,
Тому́ то хвалю́ Тебе, Господи, серед народів, Іме́нню Твоє́му співаю!
51 величественно спасающий царя Своего и творящий милость помазаннику Своему Давиду и потомству его во веки!
Ти башта спасі́ння Свойо́го царя, і милість вчиняєш Своєму пома́занцеві, — Давиду й насінню його аж навіки!“
