3-я Царств 21

1 И было после сих происшествий: у Навуфея Изреелитянина в Изреели был виноградник подле дворца Ахава, царя Самарийского.

І сталося по цих приго́дах таке. У їзрееля́нина Наво́та, що в Їзрее́лі, був виногра́дник при палаті Ахава, самарійського царя.

2 И сказал Ахав Навуфею, говоря: отдай мне свой виноградник; из него будет у меня овощной сад, ибо он близко к моему дому; а вместо него я дам тебе виноградник лучше этого, или, если угодно тебе, дам тебе серебра, сколько он стоит.

І говорив Ахав до Навота, кажучи: „Дай мені свого виногра́динка, і він буде мені за яри́нного горо́да, бо він близьки́й до мого дому. А я дам тобі замість нього виногра́дника ліпшого від нього. Якщо це добре в оча́х твоїх, я дам тобі срібла, ціну́ його“.

3 Но Навуфей сказал Ахаву: сохрани меня Господь, чтоб я отдал тебе наследство отцов моих!

І сказав Навот до Ахава: „Заборо́нено мені від Господа, щоб я дав тобі спа́дщину моїх батьків“.

4 И пришел Ахав домой встревоженный и огорченный тем словом, которое сказал ему Навуфей Изреелитянин, говоря: не отдам тебе наследства отцов моих. И в смущенном духе лег на постель свою, и отворотил лице свое, и хлеба не ел.

І ввійшов Ахав до дому свого незадово́лений та гнівни́й через те слово, яке говорив йому їзрееля́нин Наво́т, бо той сказав: „Не дам тобі спа́дщини батьків моїх!“І ліг він на ліжку своїм, і відвернув своє обличчя, і не їв хліба.

5 И вошла к нему жена его Иезавель и сказала ему: отчего встревожен дух твой, что ты и хлеба не ешь?

І прийшла до нього жінка його Єзаве́ль та й сказала йому: „Чого́ це твій дух сумни́й, і ти не їси хліба?“

6 Он сказал ей: когда я стал говорить Навуфею Изреелитянину и сказал ему: “отдай мне виноградник твой за серебро, или, если хочешь, я дам тебе другой виноградник вместо него”, тогда он сказал: “не отдам тебе виноградника моего, наследства отцов моих”.

І сказав він до неї: „Бо я говорив до їзрееля́нина Наво́та. І сказав я йому: Дай мені свого виногра́дника за срібло, або, якщо ти хочеш, дам тобі замість нього виноградника ліпшого. Та він відказав: Не дам тобі свого́ виноградника!“

7 И сказала ему Иезавель, жена его: что за царство было бы в Израиле, если бы ты так поступал? встань, ешь хлеб и будь спокоен; я доставлю тебе виноградник Навуфея Изреелитянина.

І сказала до нього його жінка Єзаве́ль: „Отепер ти зробишся царе́м над Ізраїлем. Устань, поїж хліба, і нехай буде веселе твоє серце. А виноградника їзреелянина Навота дам тобі я“.

8 И написала она от имени Ахава письма, и запечатала их его печатью, и послала эти письма к старейшинам и знатным в его городе, живущим с Навуфеем.

І понаписувала вона листи́ в імені Ахава, і позапеча́тувала їх його печа́ткою, та й порозсилала ті листи до старши́х та до вельмо́жних, що були в його місті, що сиділи з Навотом.

9 В письмах она писала так: объявите пост и посадите Навуфея на первое место в народе;

А в тих листа́х вона понапи́сувала так: „Оголосіть піст, і посадіть Наво́та на чолі́ наро́ду.

10 и против него посадите двух негодных людей, которые свидетельствовали бы на него и сказали: “ты хулил Бога и царя”; и потом выведите его, и побейте его камнями, чтоб он умер.

І посадіть двох негідних людей навпроти нього, — нехай сві́дчать на нього, кажучи: Ти зневажив Бога й царя. І ви́ведіть його, і вкамену́йте його, — і нехай він помре“.

11 И сделали мужи города его, старейшины и знатные, жившие в городе его, как приказала им Иезавель, так, как писано в письмах, которые она послала к ним.

І зроби́ли мужі його міста, старші та вельможні, що сиділи в його місті, так, як послала до них Єзаве́ль, як було́ напи́сано в листа́х, які вона порозсила́ла до них.

12 Объявили пост и посадили Навуфея во главе народа;

Оголоси́ли вони піст, і посадили Навота на чолі́ народу.

13 и выступили два негодных человека и сели против него, и свидетельствовали на него эти недобрые люди пред народом, и говорили: Навуфей хулил Бога и царя. И вывели его за город, и побили его камнями, и он умер.

І прийшли два чоловіки негідні, і сіли навпроти нього. І ті негідні люди сві́дчили на нього, на Навота, перед народом, говорячи: „Навот знева́жив Бога й царя!“І вивели його поза місто, та й укаменува́ли його камінням, — і він помер.

14 И послали к Иезавели сказать: Навуфей побит камнями и умер.

І послали вони до Єзаве́лі, говорячи: „Наво́т укамено́ваний і помер“.

15 Услышав, что Навуфей побит камнями и умер, Иезавель сказала Ахаву: встань, возьми во владение виноградник Навуфея Изреелитянина, который не хотел отдать тебе за серебро; ибо Навуфея нет в живых, он умер.

І сталося, як почула Єзаве́ль, що Наво́т укамено́ваний і помер, то сказала Єзавель до Ахава: „Устань, посядь виноградника їзреелянина Навота, що відмовив дати його тобі за срібло, бо Наво́т не живий, а помер“.

16 Когда услышал Ахав, что Навуфей был убит, встал Ахав, чтобы пойти в виноградник Навуфея Изреелитянина и взять его во владение.

І сталося, як почув Ахав, що Навот помер, то Ахав устав, щоб зійти до виноградника їзреелянина Навота, щоб посісти його.

17 И было слово Господне к Илии Фесвитянину:

І було Господнє слово до тішб'я́нина Іллі, говорячи:

18 встань, пойди навстречу Ахаву, царю Израильскому, который в Самарии, вот, он теперь в винограднике Навуфея, куда пришел, чтобы взять его во владение;

„Устань, зійди назу́стріч Ахава, Ізраїлевого царя, що в Самарії, ось він у Навотовому винограднику, куди зійшов, щоб посісти його.

19 и скажи ему: “так говорит Господь: ты убил, и еще вступаешь в наследство?” и скажи ему: “так говорит Господь: на том месте, где псы лизали кровь Навуфея, псы будут лизать и твою кровь”.

І будеш говорити до нього, кажучи: Так сказав Господь: Ти вбив, а тепер хочеш посісти? І говоритимеш до нього, кажучи: Так сказав Господь: На тому місці, де пси лизали Навотову кров, пси лизатимуть і твою власну кров!“

20 И сказал Ахав Илии: нашел ты меня, враг мой! Он сказал: нашел, ибо ты предался тому, чтобы делать неугодное пред очами Господа и раздражать Его.

І сказав Ахав до Іллі: „Ось ти знайшов мене, во́роже мій!“А той відказав: „Знайшов, бо ти запро́дався чинити зло в Господніх оча́х.

21 Так говорит Господь: вот, Я наведу на тебя беды и вымету за тобою и истреблю у Ахава мочащегося к стене и заключенного и оставшегося в Израиле.

Ось Я спрова́джую на тебе лихо, і ви́гублю все за тобою, і вигублю Ахавові навіть те, що мо́чить на стіну, і невільного та вільного в Ізраїлі!

22 И поступлю с домом твоим так, как поступил Я с домом Иеровоама, сына Наватова, и с домом Ваасы, сына Ахиина, за оскорбление, которым ты раздражил Меня и ввел Израиля в грех.

І зроблю́ з твоїм домом, як із домом Єровоама, Неватового сина, й як із домом Баші, Ахієвого сина, за той гнів, яким розгніви́в ти Мене та ввів у гріх Ізраїля“.

23 Также и о Иезавели сказал Господь: псы съедят Иезавель за стеною Изрееля.

І також до Єзавелі говорив Господь, кажучи: „Пси з'їдять Єзавель на передму́р'ї Їзрее́лу.

24 Кто умрет у Ахава в городе, того съедят псы, а кто умрет на поле, того расклюют птицы небесные;

Померлого в Ахава в місті поїдять пси, а померлого на полі — поїсть птаство небесне.

25 не было еще такого, как Ахав, который предался бы тому, чтобы делать неугодное пред очами Господа, к чему подущала его жена его Иезавель;

Бо ще не було такого, як Ахав, що запро́дався чинити зло в Господніх оча́х, що його намовила жінка його Єзаве́ль.

26 он поступал весьма гнусно, последуя идолам, как делали Аморреи, которых Господь прогнал от лица сынов Израилевых.

І він чинив дуже гидке, ідучи за ідолами, усе так, як робили аморе́яни, що їх Господь повиганя́в перед Ізраїлевими сина́ми“.

27 Выслушав все слова сии, Ахав умилился пред Господом, ходил и плакал, разодрал одежды свои, и возложил на тело свое вретище, и постился, и спал во вретище, и ходил печально.

І сталося, як Аха́в почув ці слова, то розде́р він шати свої́, і зодягну́в на тіло своє вере́тище, і по́стив, і лежав у вере́тищі, і ходив сумови́то...

28 И было слово Господне к Илии Фесвитянину об Ахаве, и сказал Господь:

І було Господнє слово до тішб'янина Іллі, говорячи:

29 видишь, как смирился предо Мною Ахав? За то, что он смирился предо Мною, Я не наведу бед в его дни; во дни сына его наведу беды на дом его.

„Чи ти спостері́г, що Ахав упокори́вся перед лицем Моїм? За те, що він упокори́вся перед Моїм лицем, не наведу́ Я лиха за його днів, — за днів його сина наведу́ Я те лихо на його дім“.