Mateos 26
1 Leleꞌ Yesus nanori nateꞌe basa dalaꞌ naa ra, ma Ana nafadꞌe ana mana tungga nara nae,
І сталось, коли закінчи́в Ісус усі ці слова, Він сказав Своїм учням:
2 “Hei bubꞌuluꞌ ena, fai rua fai te hita fai malolen, naeni, Fefeta Paska. Leleꞌ naa, dei fo hambu atahori mana seo Au, Atahori Matetuꞌ ia. Basa de ara mbaku risa Au sia hau ngganggeꞌ.”
„Ви знаєте, що через два дні буде Па́сха, — і Лю́дський Син буде виданий на розп'я́ття“.
3 Faiꞌ naa, malangga agama Yahudi malangga nara ro lasi-lasi adat ra raꞌabꞌue sia Kayafas umen. Kayafas naa, naeni malangga agama Yahudi malangga moko-monae na.
Тоді первосвященики, і книжники, і старші народу зібралися в домі первосвященика, званого Кайя́фою,
4 Ara sangga dalaꞌ fo rae humu Yesus no nee-nee, fo rae risa E.
і радилися, щоб пі́дступом взяти Ісуса й забити.
5 Te ara rala haraꞌ rae, “Helafiꞌ dei! Ata afiꞌ humu E lai-laiꞌ huu fai-fai maloleꞌ sangga losa ena. Afiꞌ losa atahori hetar mana hii E, fela ramue.”
І вони говорили: „Та не в свято, щоб бува колотнеча в наро́ді не сталась“.
6 Sia Kambo Betania, hambu atahori esa, naran Simon. Feꞌesaꞌan, atahori melumudꞌu e, huu ana namahedꞌi kusta. Te ia na, ana hai ena. Leleꞌ fai malole ra nda feꞌe losa sa, ma Yesus se reu raa mia Simon umen.
Коли ж Ісус був у Віфа́нії, у домі Си́мона прокаже́ного,
7 Leleꞌ ara raa, ma inaꞌ esa nema nandaa no Yesus. Ana toꞌu boto esa, tao mia fatu mafelit. Boto a isin mina maꞌameni mafelit. Basa ma, inaꞌ a poko tiku boto a tatanan. De ana mbori naꞌandandaliꞌ mina naa mbei-mbei neu Yesus langgan, fo dadꞌi bukti eni fee hadꞌa-hormat neu E.
підійшла одна жінка до Нього, маючи аляба́строву пляшечку дорогоцінного ми́ра, — і вилила на Його голову, як сидів при столі Він.
8 Te leleꞌ Yesus ana mana tungga nara rita inaꞌ a tao taꞌo naa, ma ramanasa, de ara ola-olaꞌ rae, “Hee! Afiꞌ nggari hendi mina maꞌameniꞌ mafelit naa neuꞌ ena!
Як побачили ж учні це, то обурилися та й сказали: „На́що таке марнотра́тство?
9 Malole lenaꞌ eni seo mina naa! Fo doin, babꞌanggi fee neu atahori mana toꞌa-taaꞌ ra!”
Бо дорого можна було б це продати, і віддати убогим“.
10 Te Yesus nahine dudꞌuꞌa nara, de Ana olaꞌ nae, “Hei afiꞌ tao miꞌisususaꞌ inaꞌ ia! Hela neu leo! Te saa fo ana tao neu Auꞌ ia maloleꞌ.
Зрозумівши Ісус, промовив до них: „Чого при́крість ви робите жінці? Вона ж добрий учинок зробила Мені.
11 Te atahori mana toꞌa-taaꞌ ra sia hei taladꞌam mara rakandooꞌ a. Te nda doo sa ena, te Au ia, nda uꞌubꞌue o nggi sa ena.
Бо вбогих ви маєте за́вжди з собою, а Мене не постійно ви маєте.
12 Ma inaꞌ ia mbori mina ia, ana sadꞌia Au ao ngga onaꞌ ana rambe memaꞌ Au ao sisi mana mate ngga. Huu Au masodꞌa ngga nda dooꞌ sa ena.
Бо, виливши миро оце на тіло Моє, вона те вчинила на по́хорон Мій.
13 Misinedꞌa matalolole, o! Sia bee-bꞌee Lamatualain Dudꞌui malolen nene dui-bꞌenggaꞌ ndule raefafoꞌ ia, neꞌo ara o dui inaꞌ ia malolen! Naa fo basa atahori rasanedꞌa e.”
Поправді кажу́ вам: де тільки оця Єва́нгелія проповідувана буде в цілому світі, — на пам'ятку їй буде сказане й те, що зробила вона!“
14 Hambu atahori esa mia Yesus ana mana tungga ka sanahulu rua nara, naran Yudas Iskariot. Faiꞌ naa boe o, ana lao neu sangga malangga agama Yahudi ra malangga nara, fo nae fee hendi Yesus neu se.
Тоді один із Дванадцятьох, званий Юдою Іскаріотським, подався до первосвящеників,
15 Losa se ma, ana natane nae, “Amaꞌ re! Mete ma au tulun humu Yesus fee neu nggi, naa, hei fee au saa?” Boe ma rataa rae, “Mete ma nau seo E neu hai naa, hai bae.” Basa ma, ara reken rala doi fulaꞌ telu nulu de fee neu Yudas.
і сказав: „Що́ хочете дати мені, — і я вам Його видам?“І вони йому виплатили тридцять срібняків.
16 Basa ma, Yudas lao dea neu, ma ana sangga dalaꞌ fo nae fee Yesus neu se.
І він відтоді шукав слу́шного ча́су, щоб видати Його.
17 Tungga too, atahori Yahudi ra fai maloleꞌ nara doon fai hitu. Ara roꞌe fai malole naa ra rae, ‘Fefeta Roti nda pake bibꞌit sa’. Leleꞌ ara sadꞌia rae feta ma, Yesus ana mana tungga nara rema ratane E rae, “Amaꞌ! Tetembaꞌ ia hita musi mulai tao fai malole tara. Dadꞌi Amaꞌ nau hai mi mbau bibꞌi Lombo, ma mii sadꞌia mamanaꞌ feta Paska sia bee?”
А першого дня Опрі́сноків учні підійшли до Ісуса й сказали Йому: „Де́ хочеш, щоб ми приготува́ли пасху спожити Тобі?
18 Boe ma Ana nataa nae, “Ama kota rala mii, dei fo hei mindaa mo amaꞌ sa. Mifadꞌe mbali e maꞌo ia, ‘Aꞌa, e! Ama Meser medꞌa-medꞌa na nda dooꞌ sa te Eni mate ena. De Ana noꞌe mamanaꞌ sia aꞌa umen, fo Ana tao fefeta Paska no ana mana tungga nara.’”
А Він відказав: „Ідіть до такого то в місто, і перекажіть йому: каже Вчитель: час Мій близьки́й, — справлю Пасху з Своїми учнями в тебе“.
19 Rena taꞌo naa ma, ana mana tungga nara reu tao tungga oꞌolan. De ara lole-lau nanaat fefeta Paska sia naa.
І учні зробили, як звелів їм Ісус, і зачали́ пасху готува́ти.
20 Tetemban ma, Yesus no ana mana tungga ka sanahulu rua nara endoꞌ ra fefetas.
А коли настав вечір, Він із дванадцятьма учнями сів за стіл.
21 Leleꞌ ara raa ma, Ana olaꞌ nae, “Hei rena, e! Hambu esa mia hei, dei fo mana seo hendi Au neu atahori feaꞌ ra.”
І, як вони споживали, Він сказав: „Поправді кажу вам, що один із вас видасть Мене“.
22 Rena rala ma, rala nara susa. Boe ma esa-esaꞌ natane Yesus nae, “Atahori fo Amaꞌ olaꞌ naa, nda au sa to?”
А вони засмутилися тяжко, і кожен із них став питати Його: „Чи не я то, о Господи?“
23 Boe ma Ana nataa nae, “Atahori fo mana boroꞌ rotin nandaa no Au nisiꞌ manggo a rala, dei fo ana mana seo hendi Au.
А Він відповів і промовив: „Хто руку свою вмочить у миску зо Мною, той видасть Мене.
24 Misinedꞌa, e! Au, atahori Tebꞌe-Tebꞌeꞌ ia, musi mate onaꞌ ara suraꞌ memaꞌ sia Lamatualain Susura Meumaren. Te besa-bꞌesa! Atahori mana nae seo hendi Au na, dei fo ana lemba-nasaa sosoen! Malole lenaꞌ maman nda bonggi e sa!”
Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Лю́дського Сина! Було́ б краще йому, коли б той чоловік не родився!“
25 Basa naa ma, Yudas o tungga natane nae, “Neꞌo atahori fo Amaꞌ olaꞌ na, nda au sa, to?” Boe ma Yesus nataa nae, “Memaꞌ mesaꞌ nggo mana maꞌo naa ena. Te seka fai?”
Юда ж, зрадник Його, відповів і сказав: „Чи не я то, Учителю?“Відказав Він йому: „Ти сказав“.
26 Leleꞌ ara feꞌe ra ma, Yesus haꞌi roti balaꞌ esa, de noꞌe makasi mbali Lamatualain. Basa de Ana bibꞌibꞌi roti a, ma olaꞌ nae, “Roti ia, Au ao ngga. Ama haꞌi fo mia leo!”
Як вони ж споживали, Ісус узяв хліб, і́ поблагословив, поламав, і давав Своїм учням, і сказав: „Прийміть, споживайте, це — тіло Моє“.
27 Basa naa ma, Ana haꞌi nala nggalas esa anggor sofe, de noꞌe makasi mbali Lamatualain. Basa ma Ana loo neu ana mana tungga nara, ma olaꞌ nae, “Basa nggi haꞌi fo minu leo.
А взявши чашу, і подяку вчинивши, Він подав їм і сказав: „Пийте з неї всі,
28 Huu anggor ia, Au raa ngga. Dei fo Au mate, na raa ngga nandali fo fee masodꞌaꞌ neu atahori hetar mia sala-kilu nara. Raaꞌ ia dadꞌi tanda nesenenedꞌaꞌ oi, saa fo Lamatualain helu-fuliꞌ a, ia na dadꞌi ena. Naa, haꞌi fo minu leo!
бо це — кров Моя Ново́го Заповіту, що за багатьох проливається на відпу́щення гріхів!
29 Te rena malolole! Eniꞌ a mia tetembaꞌ ia, Au nda inu anggor sa ena. Dei fo mete ma Ama ngga endoꞌ toꞌu parendaꞌ sia sorga, fo Au feꞌe inu o nggi fai.”
Кажу́ ж вам, що віднині не питиму Я від оцього плоду виноградного аж до дня, коли з вами його нови́м питиму в Царстві Мого Отця“.
30 Basa ma, ara sodꞌa sosodꞌat esa de koa-kio Lamatualain. Ma, tetemba naa boe o, ara lao risiꞌ lete Saitun.
А коли відспівали вони, то на го́ру Оливну пішли.
31 Leleꞌ ara lao-laoꞌ ma, Yesus nafadꞌe ana mana tungga nara nae, “Dei fo tetembaꞌ ia na, basa hei mela hela Au. Te ara suraꞌ memaꞌ sia Lamatualain Susura Meumaren oi, ‘Dei fo Lamatualain tao nisa manatadꞌa a, ma bibꞌi lombo nara rela sea-saranggaa.’
Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви через Мене споку́ситеся ночі цієї. Бо написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці отари“.
32 Memaꞌ au mate. Te dei fo Au usodꞌa baliꞌ, na Au uu uhani nggi sia profinsi Galilea.
По воскре́сенні ж Своїм Я вас ви́переджу в Галілеї“.
33 Te Petrus nareresi nae, “Amaꞌ! Onaꞌ mae atahori laen ra basa se rela hela Amaꞌ, te au nda ela hela nggo sa!”
А Петро відповів і сказав Йому: „Якби й усі спокуси́лись про Тебе, — я не спокушу́ся ніко́ли“.
34 Boe ma Yesus nataa nae, “Tebꞌe taꞌo naa do Petrus? Mumuhere neu Au! Tetembaꞌ ia, manu nda feꞌe koꞌokee sa, te ho olaꞌ lao telu ena mae, nda muhine Au sa!”
Промовив до нього Ісус: „Поправді кажу́ тобі, що ночі цієї, перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“.
35 Te Petrus nareresi nae, “Hokoꞌ, Amaꞌ! Mete ma Amaꞌ mate, na au mate o nggo boe. Huu au nda ela hela Amaꞌ sa!” Petrus nonoon laen ra o esa-esaꞌ raꞌo naa boe.
Говорить до Нього Петро: „Коли б мені навіть умерти з Тобою, — я не відречуся від Тебе!“Так сказали й усі учні.
36 Basa ma Yesus se lao rakandoo sia lete Saitun, losa osi esa naran Getsemani. Sia naa Ana olaꞌ no ana mana tungga nara nae, “Ama endoꞌ tahan sia ia dei, te Au ae uu hule-oꞌe sia naa.”
Тоді з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсима́нія, і промовляє до учнів: „Посидьте ви тут, аж поки піду́ й помолюся отам“.
37 Te Ana noꞌe nala Petrus, Yakobis, no Yohanis, fo teluꞌ se reu ramaloloꞌ ro E. Eniꞌ a mia leleꞌ naa, ma ralan susa nala seli ma nda fefeet sa.
І, взявши Петра й двох синів Зеведе́євих, зачав сумувати й тужити.
38 Ara feꞌe laoꞌ rala mbei, te Ana nafadꞌe se nae, “Au rala ngga susa nala seli! Au medꞌa onaꞌ Au aeꞌ a mate! Ama endoꞌ beꞌe minea mo au sia ia dei.”
Тоді промовляє до них: „Обго́рнена сумом смертельним душа Моя! Залиші́ться тут, і попильнуйте зо Мною“.
39 Basa de ana mata neu naꞌadꞌodꞌooꞌ mbei, ma Ana sendeꞌ lululanggan de hule-oꞌe nae, “Ama boꞌi! Mete ma Amaꞌ naꞌaheiꞌ, na, Au afiꞌ lemba-doi doidꞌosoꞌ ia. Te afiꞌ tungga Au hihii Ngga; tunggaꞌ a Amaꞌ hihiin.”
І, трохи далі пройшовши, упав Він долі́лиць, та молився й благав: „Отче Мій, коли можна, нехай обмине ця чаша Мене. Та проте, — не як Я хо́чу, а як Ти“.
40 Hule-oꞌe basa, ma Ana baliꞌ nisiꞌ ana mana tungga ka teluꞌ ra. Te mana sunggu masambetaꞌ ra. De Ana fafae se ma olaꞌ no Petrus nae, “He, Petrus! Saa de hei sungguꞌ? Au mia naa losaꞌ a, te ama nda beꞌe minea mo Au mbei sa boe do!
І, вернувшись до учнів, знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: „Отак, — не змогли ви й однієї години попильнувати зо Мною?
41 Kukur mimeu mata mara dei. Basaꞌ fo fela minea mo Au! Huu memaꞌ hei rala mara mae tao maloleꞌ, akaꞌ na ao sisi mara nda beꞌi sa. Dadꞌi malole lenaꞌ ama hule-oꞌe fo mete ma hambu sosoba-dodꞌouꞌ, na bisa miꞌitataꞌ.
Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, — бадьо́рий бо дух, але немічне тіло“.
42 Basa de Ana neu hule-oꞌe fai nae, “Amaꞌ! Mete ma Au musi lemba doidꞌosoꞌ ia, na, tunggaꞌ a Amaꞌ hihii-nanaun.”
Відійшовши ще вдруге, Він молився й благав: „Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не пити її, — нехай станеться воля Твоя!“
43 Hule-oꞌe basa ma, Ana baliꞌ nema nisiꞌ ana mana tungga ka teluꞌ ra. Te ara sungguꞌ baliꞌ fai, huu ara nduar rala seli na.
І, прийшовши, знову знайшов їх, що спали, бо зважні́ли їм очі були.
44 Boe ma Ana lao hela se, de baliꞌ neu hule-oꞌe lao esa faiꞌ. Ana noꞌe seluꞌ Aman, fo afiꞌ fee Eni lemba-nasaa doidꞌosoꞌ naa, te tungga neu akaꞌ Amaꞌ hihii-nanaun.
І, залиши́вши їх, знов пішов, і помолився втре́тє, те саме слово промовивши.
45 Hule-oꞌe basa ma, Ana baliꞌ neu de fafae Ana mana tungga nara nae, “Hei feꞌe sunggu mikindoo, do? Fela leo! Te atahori mana nae seo Au, Atahori Matetuꞌ ia, sangga losa ena. Leleꞌ ia, ara rae humu Au, fo fee neu atahori deꞌulakaꞌ ra liman.
Потому приходить до учнів і їм промовляє: „Ви ще далі спите й спочиваєте? Ось година набли́зилась, — і до рук грішникам виданий буде Син Лю́дський.
46 Weh! Fela leo! Milaa mata mara fo mete sobꞌa sia naa dei! Te atahori mana seo Au a, nema ena.”
Уставайте, ходім, — ось наблизи́вся Мій зра́дник!“
47 Leleꞌ Yesus feꞌe ola-olaꞌ taꞌo naa, ma Yudas nema no atahori nononggoꞌ sa. Ara rema rendi fela tafaꞌ no hau eꞌetuꞌ, fo rae humu E. Ara tao taꞌo naa, tungga malangga agama Yahudi ra malangga monaen ma lasi-lasi adat ra parendan.
І коли Він іще говорив, аж ось прийшов Юда, один із Дванадцятьо́х, а з ним люду багато від первосвящеників і старших наро́ду з мечами та ки́ями.
48 Yudas nafadꞌe memaꞌ se nae, “hei mete malolole, e! Atahori fo au idꞌuꞌ a, hei toꞌu E leo! Te Eni, atahori fo hei sanggaꞌ a!
А зрадник Його дав був знака їм, кажучи: „Кого поцілую, то Він, — беріть Його“.
49 Leleꞌ ara losa Yesus, boe ma Yudas neu nisiꞌ Yesus matan, de nae, “Sodꞌa-moleꞌ, Ama Meser!” Boe ma Yudas holu ma idꞌu E.
І зараз Він підійшов до Ісуса й сказав: Раді́й, Учителю!“І поцілував Його.
50 Boe ma Yesus natane mbali e nae, “Hee, Yudas! Uꞌuma ma, no masud ia, do?” Boe ma, atahori naa ra mata reu, fo rae humu E.
Ісус же йому відказав: „Чого, друже, прийшов ти?“Тоді приступили та руки наклали на Ісуса, — і схопи́ли Його.
51 Ma nda bubꞌuluꞌ sa te, Yesus atahorin esa lesu tafaꞌ na de, soe naꞌetuꞌ atahori esa ndiki roon. (Atahori mana hambu bisu naa, naeni malangga agama Yahudi ra malangga monaen atahori dedꞌenun.)
А ось один із тих, що з Ісусом були́, витягнув руку, і меча свого ви́хопив та й рубону́в раба первосвященика, — і відтяв йому вухо.
52 Nita taꞌo naa ma, Yesus nafadꞌe nae, “Dosoꞌ baliꞌ tafa ma neu ngguman. Huu atahori mana nasodꞌa naꞌamiminaꞌ tafaꞌ, dei fo ana o mate no tafaꞌ boe.
Тоді промовляє до нього Ісус: „Сховай свого меча в його місце, бо всі, хто ві́зьме меча, — від меча і загинуть.
53 Nda muhine sa, do? Au bisa oꞌe Ama ngga fo Ana haitua ana mana tunggan rifon-rifon sia sorga, fo rema tulu-fali Au.
Чи ти ду́маєш, що не мо́жу тепер упросити Свого Отця, — і Він дасть Мені зараз більше дванадцяти леґіо́нів анголі́в?
54 Te onaꞌ leo. Hela fo atahori ia ra humu rala Au. Te basa saa fo nenesuraꞌ memaꞌ sia Lamatualain Susura Meumaren soꞌal Au, musi dadꞌi.”
Але як має збутись Писа́ння, що так статися мусить?“
55 Boe ma Yesus olaꞌ neu atahori hetar mana rema humu E nae, “Weh! Hei mae Au ia, atahori deꞌulakaꞌ, do? Taꞌo bee de ama ima mae humu Au mendiꞌ tafaꞌ no hau eꞌetuꞌ? Tao-tao te, tungga-tungga fai Au unori nggi sia Lamatualain Ume Hule-oꞌe Huu na, te nda hambu atahori esa tao saa-saa mbali Au sa boe.
Тієї години промовив Ісус до наро́ду: „Немов на розбійника вийшли з мечами та ки́ями, щоб узяти Мене! Я щоденно у храмі сидів і навчав, — і Мене не взяли́ ви.
56 Te hela neu! Ima, toꞌu mala Au leo! Te basa ia nenesuraꞌ memaꞌ eniꞌ a lele uluꞌ a sia Lamatualain Susura Meumaren.” Rita taꞌo naa ma, Yesus ana mana tungga nara ramatau rala seli. Boe ma ara fela rela hela Lamatuaꞌ.
Це ж сталось усе, щоб збулися писа́ння пророків“. Усі учні тоді залишили Його й повтікали.
57 Basa ma, atahori humu rala Yesus de ro E nisiꞌ Malangga agama Yahudi ra malangga monaen, Kayafas, umen, huu atahori moko-monaen ra raꞌabꞌue sia naa ena. Naeni, malangga agama Yahudi ra malangga monae na, meser agama ra, ro lasi-lasi adꞌat ra.
А вони схопи́ли Ісуса, і повели́ до первосвященика Кайяфи, де зібралися книжники й старші.
58 Leleꞌ ara toꞌu ro E, ma Petrus laoꞌ naꞌabꞌabꞌambiꞌ aon tungga-tungga deaꞌ, losa malangga monaeꞌ a umen. Petrus o rala neu nisiꞌ nembeleon, de tungga endoꞌ naꞌabꞌue no atahori mana sia naa ra. Huu ana nae nahine saa fo neꞌo dadꞌi.
Петро ж зда́лека йшов услід за Ним аж до дво́ру первосвященика, і, ввійшовши всере́дину, сів із слу́жбою, щоб бачити кінець.
59 Sia ume naa rala, malangga agama Yahudi ra malangga nara raꞌabꞌue ro basa atahori mana maꞌetuꞌ dedꞌeat agama ra. Ara rae sangga bukti ma sangga dalaꞌ rae raꞌetuꞌ hukun risa Yesus.
А первосвященики та ввесь синедріо́н шукали на Ісуса неправдивого свідчення, щоб смерть заподіяти Йому,
60 Te mae ara sangga bukti rendiꞌ sakasii lelekoꞌ hetar o, ara nda hambu bukti saa-saa sa boe. Dei de ara hambu mana sakasii atahori rua.
і не знахо́дили, хоч кривосвідків багато підхо́дило. Аж ось накінець з'явилися двоє,
61 Atahori ka ruaꞌ naa ra sakasii rae, “Hai rena mita atahori ia olaꞌ nae, ‘Dei fo Au ofe hendi Ume Hule-oꞌe Huuꞌ a. Te Au ufefela baliꞌ e, siaꞌ a fai telu rala.’”
і сказали: „Він говорив: Я можу зруйнувати храм Божий, — і за три дні збудувати його“.
62 Basa ma, malangga agama Yahudi malangga monaen nambariiꞌ sia basa atahori mana endoꞌ sia naa ra mata nara. Boe ma natane Yesus nae, “Ho rena atahori naeꞌ fua salaꞌ neu nggo. Te, taꞌo bee de neneeꞌ a?”
Тоді первосвященик устав і до Нього сказав: „Ти нічого не відповідаєш на те, що свідчать су́проти Тебе?“
63 Te Yesus nda nataa saa-saa sa boe. Boe ma malangga monaeꞌ a natane fai nae, “Au ae utane ia fai! Te musi mutaa no matetuꞌ onaꞌ mutaa neu Lamatualain mana masodꞌa sia sorga. Hambu atahori rae, Ho ia, Kristus, Lamatualain Anan fo Ana helu-fuli mia lele uluꞌ a. Naa tebꞌe, do?
Ісус же мовчав. І первосвященик сказав Йому: „Заприсягаю Тебе Живим Богом, щоб нам Ти сказав, — чи Христос Ти, Син Божий?“
64 Basa boe ma, Yesus nataa nae, “Memaꞌ tebꞌe, onaꞌ pak oꞌolan. Te musunedꞌa, e! Dei fo basa nggi mita Au, Atahori Matetuꞌ ia. Dei fo Au endoꞌ sia sorga sia Lamatualain bobꞌoa onan, fo toꞌu parendaꞌ uꞌubꞌue o E mana koasa manaseliꞌ a. Basa naa dei fo, Au onda baliꞌ uma o leleeꞌ a.”
Промовляє до нього Ісус: „Ти сказав... А навіть повім вам: відтепе́р ви побачите Лю́дського Сина, що сидітиме право́руч сили Божої, і на хмарах небесних прихо́дитиме!“
65 Rena Ana olaꞌ naꞌo naa, ma malangga monaeꞌ a namanasa seli, losa ana sii nasikaꞌ hendi badꞌu narun. Ma randu nahereꞌ neu basa atahori mana endoꞌ sia naa ra nae, “Woe! Hita nda parlu sangga sakasii sa ena! Hei rena oꞌolan no ndiki mara ena to. Ana soꞌu Aon dadꞌi Lamatualain Anan ena. Ia neꞌemutis! Basa hei bubꞌuluꞌ mae, tungga hita atoran agama na, mete ma hambu atahori tao aon onaꞌ Lamatuaꞌ, na, atahori naa musi mate!
Тоді первосвященик розде́р одежу свою та й сказав: „Він богознева́жив! На́що нам іще свідки потрібні? Ось ви чули тепер Його богознева́гу!
66 Dadꞌi ia na, tae taꞌetuꞌ, taꞌo bee?” Boe ma basa se randu rahereꞌ rae, “Atahori ia memaꞌ sala tebꞌe ena! Dadꞌi Ana musi nenehukun mate!”
Як вам здається?“Вони ж відповіли та сказали: „Повинен умерти!“
67 Basa ma, hambu atahori hira mata reu de puras miru neu Yesus. Ma ara poko-paru raꞌamiminaꞌ ma mbasa E.
Тоді стали плювати на обличчя Йому, та бити по що́ках Його, інші ж ки́ями били,
68 Basa ma ara raꞌaꞌeꞌeiꞌ E rae, “Weh! Ho ia, Kristus, to? Mufadꞌe sobꞌa dei! Seka mana tutu nggo?”
і казали: „Пророкуй нам, Христе́, хто́ то вдарив Тебе?“
69 Leleꞌ naa, Petrus tungga de feꞌe endoꞌ sia ume a nembeloan. Boe ma ate inaꞌ esa neu de olaꞌ mbali e nae, “Faꞌra, ho o uma muꞌubꞌue mo Yesus, atahori Nasaret naa, to?”
А Петро перед домом сидів на подвір'ї. І приступила до Нього служни́ця одна та й сказала: „І ти був з Ісусом Галіле́янином!“
70 Te ana nafanii sia atahori hetar matan nae, “Hokoꞌ! Taꞌo bee de mutane taꞌo naa! Au nda uhine atahori naa sa, ma.”
А він перед всіма́ відрікся, сказавши: „Не відаю я, що ти кажеш“.
71 Basa ma, Petrus dea neu de nambariiꞌ sia lelesu ineꞌ mataꞌ. Boe ma, inaꞌ laen sa fai nita e sia naa. Boe ma, ana nafadꞌe neu atahori mana sia naa ra nae, “We, faꞌ ra au ita atahori ia nema no Yesus, atahori Nasaret naa.”
А коли до воріт він підхо́див, побачила інша його та й сказала приявним там людям: „Оцей був з Ісусом Назаряни́ном!“
72 Boe ma Petrus namue nae, “Mbei ma ho muluꞌ do! Au nda uhine atahori naa, sa ma! Au sumba!”
І він зно́ву відрікся та став присягатись: „Не знаю Цього Чоловіка!“
73 Nda doo sa fai ma, atahori laen mana sia naa ra olaꞌ ro e fai rae, “Hee! Ho afiꞌ ombo-koson fai mae, ho nda muꞌubꞌue mo atahori naa sa! Huu hai rena dedꞌea ma naa, onaꞌ atahori Galilea ra boe!”
Підійшли ж трохи згодом присутні й сказали Петрові: „І ти справді з отих, та й мова твоя виявляє тебе“.
74 Te ana rarai-oꞌole, ma labꞌan nae, “Weh! Au sumba endiꞌ Lamatualain naran, te au nda uhine Atahori ia sa!” Ana olaꞌ taꞌo naa, boe ma manu a koꞌokee boe.
Тоді він став клясти́сь та божитись: „Не знаю Цього́ Чоловіка!“І заспівав півень хвилі тієї.
75 Rena manu koꞌokee ma, Petrus nasanedꞌa Yesus dedꞌean faꞌ ra nae, “Manu nda feꞌe koꞌokee sa te, ho mutaa mae nda muhine Au sa lao telu ena.” Nasanedꞌa nala taꞌo naa ma, ana lao deaꞌ neu de nggae mesuꞌudꞌu.
І згадав Петро сказане слово Ісусове: „Перше ніж заспіває півень, — відречешся ти тричі від Мене“. І, вийшовши звідти, він гірко заплакав.
