Mateos 14
1 Leleꞌ naa, mane Herodes toꞌu parendaꞌ sia propinsi Galilea. Ana o rena haraꞌ mataꞌ-mataꞌ soꞌal Yesus.
У той час тетрарх Ірод почув про Ісуса
2 Ana nafadꞌe penggau nara nae, “Yesus ia, neꞌo Yohanis Mana Saraniꞌ fo feꞌesaꞌan au denu nggero rala langgan. Ia na ana nasodꞌa baliꞌ ena, o! Naa de naꞌena koasa fo tao manadadꞌiꞌ naa ra.”
та сказав своїм слугам: «Це Іван Хреститель. Він воскрес із мертвих, і тому ці чудеса діються через Нього».
3 Mane Herodes olaꞌ taꞌo naa, huu dalahulun ana nadꞌedꞌea no Yohanis, losa ana humu ma tao Yohanis bui rala neu. Dedꞌeat naa dudꞌuin taꞌo ia: mane Herodes sao nala odꞌin Filipus saon, naran Herodias. Tao-tao te Filipus no Herodias nda feꞌe mahelaꞌ sa.
Бо Ірод, схопивши Івана, зв’язав його та посадив до в’язниці через Іродіаду, дружину Филипа, свого брата,
4 Naeni de Yohanis ai nasafafali nae, “Ama maneꞌ afiꞌ haꞌi mala odꞌi ma saon. Te naa mulena-langga hita hohoro-lalane adat Yahudi na!”
тому що Іван казав йому: «Не годиться тобі одружуватися з нею!»
5 Te Herodes nda nau rena e sa, boe ma sao nala Herodias neuꞌ ena. Herodes naeꞌ a doo beꞌ fo tati nisa Yohanis mana Saraniꞌ a. Te ana namatau atahori hetar, huu ramahere rae, Yohanis naa, Lamatualain mana ola-olan. Naa de ana denu atahorin, fo tao Yohanis bui rala neu.
Ірод бажав би вбити його, але боявся народу, який вважав Івана пророком.
6 Te doo-doo ma, Herodes tao fefeta fai bobꞌonggin. Leleꞌ naa, ina mane Herodias ana feton neu lendo mbali fuiꞌ ra. Lelendon malolen seli, de tao Herodes ralan maꞌahee nala seli.
Коли святкували день народження Ірода, дочка Іродіади станцювала серед [гостей] і сподобалася Іродові.
7 Lendo basa ma, Herodes noꞌe ana fetoꞌ naa nae, “Mae moꞌe saa sia au, na, mufadꞌe leo! Te dei fo au fee nggo. Au toꞌu uhereꞌ hehelu-fufuli ngga ia. Ma au sumba endiꞌ Lamatualain naran.”
За це він клятвою обіцяв дати їй усе, що вона тільки попросить.
8 Rena maneꞌ a oꞌolan ma, ana fetoꞌ a inan ira e. Naa de ana neu noꞌe nae, “Amaꞌ! Au oꞌe Yohanis Mana Saraniꞌ a langgan. Tao neu dulan rala, fo mendi fee neu au.”
Вона ж, навчена своєю матір’ю, сказала: «Дай мені на блюді голову Івана Хрестителя».
9 Rena nala ana fetoꞌ a noꞌe taꞌo naa ma, Herodes ralan susa. Te ana nda bisa lea baliꞌ susumban sa, huu basa fuiꞌ ra rena ena na. Naa de ana tunggaꞌ a ana fetoꞌ a hihii-nanaun.
Цар засмутився, але через клятву й тих, що сиділи з ним за столом, наказав виконати її бажання.
10 Boe ma ana parenda atahori reu nggero rala Yohanis langgan, mia bui rala.
Він надіслав [людей] до в’язниці відрубати Іванові голову.
11 Ara nggero rala Yohanis langgan, ma tao neu dulan rala, de reu fee neu ana fetoꞌ a. Ana simbo nala dulan ma, ana oꞌo nendi e fee neu inan.
Його голову принесли на блюді та віддали дівчині, а вона віднесла її своїй матері.
12 Leleꞌ Yohanis ana mana tungga nara rena oi ara nggero rendi langgan, ma ara reu haꞌi rendi ao sisin, de reu raꞌoi e. Basa de ara reu rafadꞌe Yesus.
Після того учні Івана прийшли, забрали його тіло та поховали, а потім прийшли та сповістили про це Ісуса.
13 Leleꞌ Yesus rena nala haraꞌ soꞌal Yohanis, ma Ana no ana mana tungga nara rae lao hela mamanaꞌ naa boe. Ma Ara sae ofaꞌ de rae reu risiꞌ mamana rouꞌ fo hahae ao nara. Te atahori hetar rita Yesus se ofan tungga-tunggaꞌ a dano suun. De ara lao hela kambon nara, ma laoꞌ lai-lai tungga dala madꞌaꞌ ata. Naeni de ara losa mamanaꞌ naa raꞌahuluꞌ Yesus se.
Коли Ісус почув це, то сів у човен та відплив звідти в пустинне місце, щоб бути на самоті. Але люди з різних міст, дізнавшись про це, пішли пішки за Ним.
14 Leleꞌ Ana onda mia ofaꞌ, ma Ana nita atahori hetar rahani E. De Ana tudꞌa kasian mbali se. Ma Ana tao nahaiꞌ atahori mamahedꞌiꞌ ra.
Вийшовши на берег, [Ісус] побачив багато людей, змилосердився над ними та зцілив їхніх хворих.
15 Bobꞌoꞌ neu ma, Ana mana tungga nara reu rafadꞌe rae, “Amaꞌ, e! Malole lenaꞌ Amaꞌ denu basa atahori ia ra, reu hasa nanaat sia kambo-kamboꞌ mana deka-deka ia. Te bobꞌoꞌ ena na! Sia ia nda hambu nanaat saa sa boe.”
Коли настав вечір, Його учні підійшли й сказали: ―Тут пустинне місце, і година вже пізня, відпусти людей, щоби пішли в села та купили собі їжу.
16 Te Yesus nataa nae, “Afiꞌ! Hei mihao se.”
Ісус же сказав їм: ―Не треба їм іти, ви дайте їм їсти!
17 Te ara rataa rae, “Awii, Amaꞌ, e! Hai nda miꞌena saa-saa fo mihao neu atahori desi basa ia ra sa. Hai mae tao taꞌo bee? Te akaꞌ roti balaꞌ lima, ma uꞌu ruaꞌ a na!”
Вони відповіли Йому: ―Ми тут маємо лише п’ять хлібів та дві рибини.
18 Te Yesus olaꞌ nae, “Naa malole ena. Mendi nema leo!”
Він сказав: ―Принесіть їх Мені!
19 Boe ma Ana denu basa atahori ra endoꞌ raꞌabꞌubꞌue reu uru ata. Basa ma, Ana haꞌi nala roti bueꞌ lima, ma uꞌu ka ruaꞌ ra. Boe ma Ana oroꞌa mbali lalai a de noꞌe makasi neu Lamatualain. Basa ma, Ana babꞌanggi roti naa ra, de loo fee neu ana mana tungga nara, fo reu banggi fee neu basa atahori naa ra
[Ісус] наказав людям посідати на траву. Потім узяв п’ять хлібів та дві рибини, подивився на небо, благословив їх і, розломивши, дав хліби учням, а учні [роздали] людям.
20 De basa se raa losa raꞌabeta. Raa basa ma, ara kumbu rala nanaa sisaꞌ ra, boa sanahulu rua.
Усі їли та наситилися, і назбирали дванадцять повних кошиків залишків.
21 Basa atahori mana raaꞌ ra, mbei ma touꞌ rifon lima. Nda feꞌe reken inaꞌ ra ro anadꞌikiꞌ ra sa.
Тих, що їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок та дітей.
22 Basa se raa basa ma, Yesus denu ana mana tungga nara reu sae ofaꞌ fo lao raꞌahuluꞌ risiꞌ dano a seri. Te Ana feꞌe nahati sia naa, fo denu basa atahori naa ra baliꞌ.
Відразу після цього [Ісус] звелів учням сісти в човен та переплисти на другий бік раніше за Нього, поки Він відпустить людей.
23 Leleꞌ basa se baliꞌ, ma Yesus hene nisiꞌ leteꞌ esa, de hule-oꞌe. Losa temba, te mesaꞌ ne feꞌe sia naa.
А відпустивши людей, [Ісус] зійшов на гору, щоб помолитися на самоті. Коли настав вечір, Він залишився там один.
24 Leleꞌ naa, ana mana tungga nara ofan losa dano a taladꞌan ena. Te ara sefe ritaꞌ mamate nara, huu ofaꞌ labꞌan ani mataꞌ, ma ree monaeꞌ ra mbembesiꞌ se.
Човен віддалився вже далеко від берега, і через супротивний вітер його почали кидати хвилі.
25 Deka manggarelo ma, Yesus neu tungga se boe. Te Ana laoꞌ sia oeꞌ ata.
О четвертій сторожі ночі[Ісус] пішов до Своїх учнів, ідучи по воді.
26 Rita taꞌo naa ma, ana mana tungga nara nggengger. Ara olaꞌ ramatatau rae, “Heꞌe o! Maro sa sini!”
Побачивши, що Він іде по воді, учні жахнулись і з переляку закричали: «Це привид!»
27 Te Yesus olaꞌ no se nae, Woe! Ama afiꞌ mimitau! Te Au ia Yesus! Subꞌa-subꞌa leo!”
Але Ісус тієї ж миті заговорив до них: ―Будьте сміливі! Це Я! Не бійтеся!
28 Petrus rena taꞌo naa ma nataa nae, “Mete ma tebꞌe-tebꞌeꞌ Yesus, na, denu au laoꞌ sia oeꞌ ata fo naa eti.”
Тоді Петро сказав у відповідь: ―Господи, якщо це Ти, накажи, щоб я пішов до Тебе по воді!
29 Boe ma Yesus nataa nae, “Neu! Uma leo!” Boe ma Petrus onda mia ofaꞌ de laoꞌ nisiꞌ Yesus tungga oeꞌ ata.
[Ісус] сказав: ―Іди! І, вийшовши з човна, Петро почав іти по воді до Ісуса.
30 Te leleꞌ Pertus medꞌa nae hambu sanggu anin, ma namatau nala seli. Ana naeꞌ a tena ena, ma randu nae, “Aduu, Lamatuaꞌ, e! Tulun fee au usodꞌa dei!”
Але, побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути й закричав: ―Господи, спаси мене!
31 Boe ma Yesus loo Liman lailai de toꞌu nala e. Ana olaꞌ nae, “Awe, Petrus, e! Taꞌo bee de ralam nabꞌabꞌanggi? Nda mumuhere tebꞌe Au sa do?”
Ісус, одразу простягнувши руку, схопив його та промовив: ―Маловіре, чому ти засумнівався?
32 Basa ma, ruꞌa se ofaꞌ rala reu. Boe ma anin o naloeꞌ neuꞌ ena.
Коли вони сіли в човен, вітер стих.
33 Rita taꞌo naa, ma ana mana tungga nara soꞌu kokoa-kikioꞌ neu E rae, “Awii! Amaꞌ ia, memaꞌ tebꞌe-tebꞌeꞌ Lamatualain Anan!”
Ті, що були в човні, вклонилися Йому, кажучи: «Ти істинно – Син Божий!»
34 Leleꞌ ara losa dano a seriꞌ ma, ara onda risiꞌ kambo Genesaret dano suun.
Перепливши [море], вони прибули до Генезаретської землі.
35 Leleꞌ ara onda, ma atahori hetar rahine se neuꞌ ena. De ara rameli rae, “We! Yesus nema ena, o!” Ara relaꞌ reu rafadꞌe ndule kamboꞌ, ma atahori rendi basa atahori mamahedꞌiꞌ ra.
Люди з тієї місцевості впізнали Ісуса та надіслали звістку по всій околиці. До Нього принесли всіх хворих
36 Ara roꞌe rae sadꞌi sira nggamaꞌ a badꞌun. Huu ara duꞌa rae, “Sadꞌi atahori mamahedꞌiꞌ ra nggama rala Yesus badꞌun suun, neꞌo ara hai reuꞌ ena.” De basa atahori mamahedꞌiꞌ mana nggama badꞌu narun, hai reuꞌ ena.
і благали Його дозволити лише торкнутися до краю Його одягу, і всі, хто торкнувся, були зцілені.
