Yohanis 5

1 Basa naa ma, hambu fai malole agama Yahudi esa. Naeni de Yesus se lao risiꞌ Yerusalem.

Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.

2 Sia naa, hambu lifu esa naꞌena nembeleon lima mana deka-deka no lelesu esa, naran Lelesu Bibꞌi Lombo. Sia sira dedꞌea Aram, lifu naa naran ‘Batesda’.

А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда́ по-єврейському зветься, що мала п'ять ґа́нків.

3 Hambu atahori mamahedꞌiꞌ hetar biasa reu rahani sia nembeleoꞌ naa ra. Conto onaꞌ: atahori pokeꞌ, atahori kekoꞌ, ma atahori nda mana naꞌaundaꞌ nala sa. [Ara rahani faiꞌ bee fo oe a nanggongga.

У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду пору́шено.

4 Huu lao-lao esa, Lamatualain aten mia sorga oe rala neu, fo tao oe a nanggongga. Basa naa fo seka nahuluꞌ oe rala neu, na, eni hai mia hedꞌi-nggaraun.]

Бо ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший ула́зив, як воду пору́шено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворо́бу.

5 Naa, sia naa hambu atahori esa namahedꞌi too telu nulu falu ena.

А був там один чоловік, що тридцять і вісім ро́ків був недужим.

6 Boe ma Yesus nita atahori naa sungguꞌ sia naa. Ana bubꞌuluꞌ atahori naa namahedꞌi eniꞌ a dooꞌ ena, boe ma natane nae, “Aꞌa, e! Mae hai, do?”

Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він ча́су слабує, говорить до нього: „Хочеш бути здоровим?“

7 Ana nataa nae, “Au nau, Papa. Te eni kai-baa na, naeni: leleꞌ oe a nanggongga, nda hambu atahori oꞌo au oe rala uu sa. Mete ma au sobꞌa ao ngga, na, atahori laen rala reu raꞌahuluꞌ au ena.”

Відповів Йому хворий: „Пане, я не маю люди́ни, щоб вона, як порушено воду, до купа́льні всадила мене. А коли я прихо́джу, то передо мною вже інший ула́зить“.

8 Boe ma Yesus denu e nae, “Mumburiiꞌ leo! Lulu mala nenei ma, fo baliꞌ leo.”

Говорить до нього Ісус: „Уставай, візьми ложе своє — та й ходи!“

9 Yesus olaꞌ basa taꞌo naa, boe ma atahori naa hai neuꞌ ena. Basa ma ana fela, oꞌo nenein, de ana lao baliꞌ neuꞌ ena. Manadadꞌiꞌ naa nandaa no atahori Yahudi ra fai hule-oꞌen.

І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє — та й ходив. Того ж дня субота була́,

10 Basa ma atahori Yahudi ra malangga nara rafadꞌe mbali atahori mana feꞌe haiꞌ na rae, “Woi! Bubꞌuluꞌ, do hokoꞌ? Faiꞌ ia, fai hahae tao ue-osaꞌ. Tungga hita agaman hohoro-lalanen, atahori nda bole oꞌo neneiꞌ sa, huu naa o naran, tao ue-osaꞌ boe!”

тому́ то сказали юдеї вздоро́вленому: „Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого“.

11 Ana nataa nae, “Aduu, ama nggara, e! Amaꞌ se afiꞌ miminasa. Huu Atahori mana tao nahaiꞌ au naa, mana parenda au nae, ‘Lulu neneim, fo baliꞌ leo.’”

А він відповів їм: „Хто мене вздоро́вив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє — та й ходи“.

12 Basa ma ara ratane mbali e rae, “Heh! Mana denu nggo lulu neneiꞌ naa, seka?”

А вони запитали його: „Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє — та й ходи?“

13 Te atahori naa, nda nahine Yesus naa, seka sa boe. Huu Yesus dea neu nee-nee tungga atahori hetar taladꞌa.

Та не знав уздоро́влений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від наро́ду, що був на тім місці.

14 Nda dooꞌ sa, ma Yesus nandaa baliꞌ no atahori naa mia Ume Hule-oꞌe Huuꞌ a sodꞌan. Boe ma Yesus nafadꞌe nae, “Rena, e! Ia naa ho hai ena. Afiꞌ tao salaꞌ fai, naa fo afiꞌ hambu dala nda maloleꞌ lenaꞌ sa fai.”

Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: „Ось ви́дужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!“

15 Basa ma, atahori naa neu sangga atahori Yahudi ra malangga nara, de nafadꞌe nae, “Mana tao nahaiꞌ au naa, Eni naran, Yesus.”

Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоро́вив його, то Ісус.

16 Naeni de ara mulai tao doidꞌoso Yesus, huu Ana naꞌahahaiꞌ atahori, nandaa no fai hule-oꞌeꞌ.

І тому́ зачали́ юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.

17 Te Yesus nafadꞌe neu se nae, “Taꞌo ia. Au Ama ngga nda hahae tao ue-osaꞌ sa. Dadꞌi Au o tao ues ukundooꞌ a boe.”

А Ісус відповів їм: „Отець Мій працює аж досі, — працюю і Я“.

18 Huu atahori Yahudi ra malangga nara cap rae, Yesus nalena-langga sira hohoro-lalane fai hahae tao ue-osaꞌ, naeni de ara sangga dala deres lenaꞌ fo rae tao risa E. Lelenan fai, Ana o nae, Lamatualain naa, Eni Aman. No olaꞌ taꞌo naa, Ana soꞌu Aon onaꞌ Lamatualain boe.

І тому́ то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу пору́шував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим ро́блячись Богові рівним.

19 Yesus nafadꞌe neu se nae, “Tebꞌe! Au ufadꞌe memaꞌ ae, Au mesaꞌ nggo nda tao ala saa-saa mia Ao ngga sa boe. Huu Au ia, Lamatualain Anan. Naeni de Au bisa tao tungga akaꞌ saa fo Au ita Ama ngga taoꞌ a. Au ita Ama ngga tao saa, na, Au o tao tungga taꞌo naa boe.

Відповів же Ісус і сказав їм: „Поправді, поправді кажу́ вам: Син нічо́го робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що ро́бить Отець; бо що робить Він, те так само й Син ро́бить.

20 Au Ama ngga sia sorga sue nala Au seli, naeni Eni Anan. Ana o natudꞌu neu Au basa-bꞌasaꞌ fo Ana taoꞌ ra. Dei fo Ana nau natudꞌu neu Au dala-dalaꞌ manaseliꞌ lenaꞌ fai, naa fo ama tabangangaa!

Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивува́лись.

21 Au Ama ngga tao nasodꞌa baliꞌ atahori mates ra. Onaꞌ naa boe, dei fo Au fee masodꞌa ndoo-tetuꞌ a neu sudꞌiꞌ a seka, tungga hihii-nanau ngga.

Бо як мертвих Отець воскрешає й ожи́влює, так і Син, кого хоче, ожи́влює.

22 Matetun, taꞌo ia: Amaꞌ mesaꞌ ne nda naꞌetuꞌ huku-dokiꞌ fee neu atahori sa. Te Ana fee basaꞌ e neu Au ena, huu Au ia, Eni Anan. Basa fo Au mana uꞌetuꞌ ae, atahori tao ndoo-tetuꞌ, do hokoꞌ.

Бо Отець і не судить ніко́го, а ввесь суд віддав Синові,

23 Au Ama ngga nau fo basa atahori fee hadꞌa-hormat neu Au, onaꞌ ara fee hadꞌa-hormat neu Eni boe. Huu atahori nda mana fee hadꞌa-hormat neu Au sa, naeni Eni Anan ia, na, ana o nda fee hadꞌa-hormat neu Amaꞌ mana denu Au sa.

щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, — не шанує Отця, що послав Його.

24 Tebꞌe! Au ufadꞌe memaꞌ. Atahori mana rena Au oꞌola ngga, ma namahere Lamatualain mana denu Au, na, ana hambu masodꞌa ndoo-tetuꞌ nda mana basaꞌ a sa. Lamatualain nda huku-doki e sa ena. Huu atahori naa nda hambu huku-doki mamates a ena, te ana dadꞌi neu atahori mana nasodꞌa nakandoo no Lamatualain. (aiōnios g166)

Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає сло́ва Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, — життя вічне той має, і на суд не прихо́дить, але перейшов він від смерти в життя. (aiōnios g166)

25 Tebꞌe! Au ufadꞌe memaꞌ. Fain deka-deka nema ena, naa de eniꞌ a mia leleꞌ ia, atahori mateꞌ ra o rena haraꞌ mia Au boe, naeni Lamatualain Anan. Huu atahori mana rena ma simbo maloleꞌ Au oꞌola ngga, dei fo ana hambu masodꞌa ndoo-tetuꞌ a.

Поправді, поправді кажу́ вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.

26 Basa masodꞌaꞌ ra raꞌoka sia Au Ama ngga. Ana o fee Au masodꞌa ndoo-tetuꞌ a boe. Huu Au ia, Eni Anan.

Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.

27 Au Ama ngga o fee hak no koasa neu Au, fo uꞌetuꞌ basa atahori huku-doki nara, huu Au ia, naeni Atahori Matetuꞌ a.

І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він — Людський Син.

28 Ama afiꞌ nggengger, huu mbei anak fai te basa atahori mana mateꞌ ra rena Au hara ngga.

Не дивуйтесь цьому́, бо надхо́дить година, коли всі, хто в гроба́х, — Його голос почують,

29 Basa fo ara rasodꞌa baliꞌ. Boe ma ara dea rema mia rates ra. Atahori fo dalahulun tao maloleꞌ, hambu masodꞌa ndoo-tetuꞌ a nda mana basaꞌ sa. Te atahori fo dalahulun taoꞌ a deꞌulakaꞌ, hambu huku-dokiꞌ nakandooꞌ a.”

і повихо́дять ті, що чинили добро, на воскре́сення життя, а котрі́ зло чинили, на воскре́сення Су́ду.

30 Yesus tute oꞌolan nae, “Au nda tao ala saa-saa sa, mete ma Au nda feꞌe rena mia Ama ngga sa. Au rena ala dei fo Au feꞌe uꞌetuꞌ atahori dedꞌeat na. Huu naa, saa fo Au uꞌetuꞌ naa, ndaa. Huu Au nda tunggaꞌ a hihii-nanau ngga sa, te tunggaꞌ a Ama ngga hihii-nanaun. Huu Eni mana denu Au na!

Я нічого не мо́жу роби́ти Сам від Себе. Як Я чую, суджу́, і Мій суд справедливий, — не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.

31 Mete ma akaꞌ Au mesaꞌ nggo ufadꞌe soꞌal Au ao ngga, na, Au oꞌola ngga naa, nda nenesimbo tungga hohoro-lalaneꞌ sa.

Коли сві́дчу про Себе Я Сам, то свідо́цтво Моє неправдиве.

32 Te hambu atahori laen dadꞌi sakasii soꞌal Au. Ma Au bubꞌuluꞌ ara olaꞌ no matetuꞌ soꞌal Au.

Є Інший, Хто сві́дчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідо́цтво, яким сві́дчить про Мене.

33 Hei denu mita atahori reu ratane Yohanis mana saraniꞌ a. Ma ana olaꞌ no matetuꞌ soꞌal Au.

Ви послали були́ до Івана, і він сві́дчив про правду.

34 Tao-tao te, Au nda parlu atahori netaan sa. Te Au fee nesenenedꞌaꞌ dalaꞌ ia ra, naa fo ama bisa hambu masoi-masodꞌaꞌ mia sala-kilu mara.

Та Я не від людини свідо́цтва приймаю, але це говорю́, щоб були ви спасені.

35 Yohanis oꞌolan naa, onaꞌ lambu esa naronda manggareloꞌ. Leleꞌ rondan feꞌe manggareloꞌ, rala mara mimihoꞌo.

Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли поті́шитись світлом його.

36 Tao-tao te hambu Atahori manaseliꞌ lenaꞌ Yohanis mana olaꞌ matetuꞌ soꞌal Au. Naeni Ama ngga sia sorga mana fee Au ue-tataos hetar, fo ulalao losa basa. Ue-tataos ia ra mana ratudꞌu bukti oi, Amaꞌ mana denu Au.

Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню́, самі сві́дчать про Мене, що Отець Мене послав!

37 Eni mana denu Au, ma olaꞌ no matetuꞌ soꞌal Au boe. Naa, hei nda feꞌe rena mita haran sa, do, mete mita mata Aon sa.

Та й Отець, що послав Мене, Сам засві́дчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніко́ли, ані виду Його не бачили.

38 Lamatualain Dedꞌea-oꞌolan nda nasodꞌa sia rala mara sa, huu nda mimihere Au, fo Ana denuꞌ a sa.

Навіть сло́ва Його ви не маєте, щоб у вас перебува́ло, бо не вірите в То́го, Кого Він послав.

39 Hei hiiꞌ a paresaꞌ lutu-leloꞌ Lamatualain Susura Meumaren, huu duꞌa mae dei fo hei hambu dalaꞌ sia naa fo misodꞌa ndoo-tetuꞌ nda manaꞌetuꞌ sa. Tao-tao te, Susura naa ra, rafadꞌe soꞌal Au. (aiōnios g166)

Дослідіть но Писа́ння, бо ви ду́маєте, що в них маєте вічне життя, — вони ж сві́дчать про Мене! (aiōnios g166)

40 Te hei nda nau ima misiꞌ Au, fo dadꞌi Au atahori ngga, naa fo ama bisa hambu masodꞌa ndoo-tetuꞌ nda mana basaꞌ sa.

Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.

41 Au nda parlu atahori soꞌu rananaru Au sa.

Від людей не приймаю Я слави,

42 Te Au uhine tebꞌe-tebꞌeꞌ hei rala mara. Naeni de Au bubꞌuluꞌ ae, hei nda miꞌena susue-lalaiꞌ neu Lamatualain sa.

але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.

43 Au uma sia raefafoꞌ ia, huu Ama ngga mana toꞌu koasa denu Au uma. Te hei nda simbo Au sa. Tao-tao te, mete ma hambu atahori laen nema nendi koasan, na, hei simbo e no maloleꞌ.

Я прийшов у Йме́ння Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж при́йде інший у йме́ння своє, того при́ймете ви.

44 Hei esa no esa hiiꞌ a kokoat a. Te hei nda taoafiꞌ, Lamatualain koa nggi, do hokoꞌ sa. Tao-tao te, Eni, Lamatualain! Nda hambu laen sa ena. Dadꞌi mete ma hei nda taoafiꞌ neu E sa, ona bee fo hei bisa mimihere neu E?

Як ви можете вірувати, коли славу один від одно́го приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не пра́гнете ви?

45 Afiꞌ duꞌa mae, Au mana mbia salaꞌ neu nggi sia Au Ama ngga matan. Hokoꞌ. Mana mbia salaꞌ neu nggi, naeni baꞌi Musa. Tao-tao te, hei mimihena neu e, huu eni mana fee nggi Lamatualain Hohoro-lalanen.

Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, — є, хто вас винуватити бу́де, — Мойсей, що на нього наді́єтесь ви!

46 Mete ma hei mimihere tebꞌe neu Musa, tantu hei o mimihere neu Au boe. Huu eni suraꞌ soꞌal Au.

Коли́ б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.

47 Te, huu hei nda mimihere tebꞌe neu saa fo ana suraꞌ a sa, ona bee fo hei nau mimihere saa fo Au olaꞌ a? Neꞌo hokoꞌ, to!”

Якщо писа́нням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?“