Yohanis 18
1 Leleꞌ Yesus hule-oꞌe basa ma, Ana dea neu namaloloꞌ no ana mana tungga nara. Ara reu sia osi esa sia loe Kidron bobꞌoan. Boe ma ara rala reu.
Промовивши це, Ісус вийшов із учнями Своїми на то́й бік потоку Кедро́ну, де був сад, до якого ввійшов Він та учні Його.
2 Leleꞌ naa, malangga agama Yahudi ra malangga nara, ro atahori mia partei agama Farisi ra fee soldꞌadꞌu ma mana nanea atahori hira reu Yudas. Huu ana nae seo hendi Yesus. Yudas bubꞌuluꞌ osi a boe, huu Yesus naꞌabꞌue lao hetar sia naa no ana mana tungga nara ena. De Yudas se reu sia osi a rendi mbele, lambu-lantera, ma tee-tandeꞌ.
Але й Юда, що видав Його, знав те місце, бо там часто збирались Ісус й Його учні.
Отож Юда, узявши відділ ві́йська та службу від первосвящеників і фарисеїв, приходить туди із смолоски́пами, та з ліхтарями, та з зброєю.
4 Tao-tao te, Yesus bubꞌuluꞌ basa mana nae dadꞌi neu Eni ena. De Ana lali mataꞌ neu ma natane nae, “Hei sangga seka?”
А Ісус, усе ві́давши, що́ з Ним статися має, виходить та й каже до них: „Кого́ ви шукаєте?“
5 Boe ma rataa rae, “Hai sangga atahori esa, naran Yesus, mia kambo Nasaret.” Ma Yesus nafadꞌe nae, “Au ena.” Leleꞌ naa, Yudas, nambariiꞌ naꞌabꞌue no se. Eni mana seo hendi Yesus.
Йому відповіли: „Ісуса Назаряни́на“. Він говорить до них: „Це Я“! А стояв із ними й Юда, що видав Його.
6 Leleꞌ Yesus olaꞌ nae, “Au ena,” boe ma atahori ra dinggoꞌ hela E, ma raꞌaloli reu rae a.
I як тільки сказав їм: „Це Я“, вони подали́ся назад, та й на землю попа́дали.
7 Boe ma Yesus natane seluꞌ se nae, “Hei sangga seka?” Ara rataa rae, “Yesus, atahori Nasaret.”
І Він знов запитав їх: „Кого́ ви шукаєте?“Вони ж відказали: „Ісуса Назаряни́на“.
8 Boe ma Yesus olaꞌ nae, “Au ufadꞌe faꞌ ra ae, Au ena. Dadꞌi mete ma ama sangga Au, na, afiꞌ humu laen ra. Hela se reu leo.”
Ісус відповів: „Я сказав вам, що це Я. Отож, як Мене ви шукаєте, то дайте оцим відійти “, —
9 (Ana olaꞌ naꞌo naa fo tao dadꞌi saa fo Eni olaꞌ nita nae, “Amaꞌ. Basa atahori fo Amaꞌ fee neu Auꞌ ra, esa nda mopo sa boe.”)
щоб збулося те слово, що Він був сказав: „Я не втратив ніко́го із тих, кого дав Ти Мені“.
10 Leleꞌ naa, Simon Petrus nendi tafa eꞌekuꞌ esa. Ana lesu e, de nae tati atahori. Tao-tao te, ana tati naꞌetuꞌ atahori esa ndiki onan. (Atahori naa, naran Malkus. Eni malangga agama Yahudi ra malangga monaen aten.)
Тоді Си́мон Петро, меча мавши, його ви́хопив, і рубону́в раба́ первосвященика, — і відтя́в праве́ вухо йому́. А рабу́ на ім'я́ було Малх.
11 Boe ma Yesus denu Petrus nae, “Wae, Petrus! Dosoꞌ baliꞌ tafaꞌ ma nisiꞌ ngguman rala. Huu Ama ngga nafadꞌe basa ena oi Au musi hambu doidꞌosoꞌ mataꞌ ia. Dadꞌi hela neu leo! Naa onaꞌ Ana fee Au nggalas esa isin mana meruꞌ. Hela neu fo Au inu ubasaꞌ e.”
Та промовив Ісус до Петра: Всунь у пі́хви меча! Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?“
12 Basa ma, malangga, soldꞌadꞌu ra, ro atahori Yahudi ra mana nanea nara, humu rala Yesus, de futu E.
Відділ же війська та тисяцький і служба юдейська схопи́ли Ісуса, і зв'язали Його,
13 De ara ro E nisi Anas. Anas naa, naeni Kayafas ama arin. Tooꞌ naa, Kayafas dadꞌi malangga agama Yahudi ra malangga monaen.
і повели Його перше до Анни, бо тестем доводивсь Кайяфі, що первосвящеником був того року.
14 Kayafas ia, nanori nita atahori Yahudi ra malangga nara oi, “Malole lenaꞌ soaꞌ neu nggi, mete ma akaꞌ atahori esa mate fee neu basa atahori.”
Це ж був той Кайя́фа, що порадив юдеям, що ліпше померти люди́ні одній за наро́д.
15 Simon Petrus tungga-tunggaꞌ a Yesus dean, namaloloꞌ no Yesus ana mana tunggan esa fai, naeni au, Yohanis. Agama Yahudi a malangga monaen nahine au. Naa de au bisa umuloloꞌ o Yesus misiꞌ eni umen sodꞌan rala.
А Симон Петро й інший учень ішли за Ісусом слідо́м. Той же учень відо́мий був первосвященикові, і ввійшов у двір первосвящеників із Ісусом.
16 Te Petrus nambariiꞌ siaꞌ a dea, deka-deka no lutu-mbaa lelesun. Au dea uu, ma olaꞌ o inaꞌ esa mana nanea sia naa, fo ona bee na au bisa o Petrus rala neu boe.
А Петро за ворітьми стояв. Тоді вийшов той учень, що відо́мий був первосвященикові, і сказав ворота́рці, — і впровадив Петра.
17 Boe ma inaꞌ a natane Petrus oi, “Wee! Ho ia, Atahori naa ana mana tunggan esa boe, to?” Te Petrus nataa nae, “Hokoꞌ!”
І питає Петра ворота́рка служни́ця: „Ти хіба не з учнів Цього Чоловіка?“Той відказує: „Ні!“
18 Leleꞌ naa, maꞌariniꞌ. Naa de atahori mana ranea ro ate ra rambariiꞌ dara ai. Boe ma Petrus neu, de dara ai naꞌabꞌue no se.
А раби й служба, розклавши огонь, стояли та й грілися, бо був холод. І Петро стояв із ними та грівся.
19 Leleꞌ naa, agama Yahudi malangga monaen dalahuluꞌ a paresaꞌ Yesus soꞌal nenorin, ma soꞌal ana mana tungga nara.
А первосвященик спитався Ісуса про учнів Його, і про науку Його.
20 Boe ma Yesus nafadꞌe nae, “Au olaꞌ relo-relo fo basa atahori rena. Au unori ukundooꞌ a sia mamana fo hita atahori Yahudi ra biasa raꞌabꞌue siaꞌ a, naeni sia hita ume hule-oꞌe nara, ma sia Ume Hule-oꞌe Huuꞌ a. Au nda olaꞌ funi-funiꞌ ita sa.
Ісус Йому відповідь дав: „Я світові явно казав. Я постійно навчав у синагозі й у храмі, куди всі юдеї збираються, а таємно нічо́го Я не говорив.
21 Taꞌo bee de mutane Au? Mutane siaꞌ a atahori mana rena oꞌola Ngga ra. Huu tantu rahine saa fo Au olaꞌ ena.”
Чого ти питаєш Мене? Поспитайся тих, що чули, що́ Я їм говорив. Отже, знають вони, про що Я говорив“.
22 Leleꞌ Ana olaꞌ naꞌo naa, atahori mana nanea esa mana nambariiꞌ sia naa mbasa E, ma olaꞌ nae, “Afiꞌ olaꞌ maꞌo naa mo malangga monaeꞌ a!”
А як Він це сказав, то один із присутньої там служби вдарив Ісуса в щоку́, говорячи: „То так відповідаєш первосвященикові?“
23 Boe ma Yesus nafadꞌe mbali e nae, “Mete ma Au olaꞌ sala ena, na, mutudꞌu salaꞌ naa beka. Te mete ma Au olaꞌ ndaa, na, taꞌo bee de ho mbasa Au?”
Ісус йому відповідь дав: „Якщо зле Я сказав, — покажи, що то зле; коли ж добре, — за що́ Мене б'єш?“
24 Basa naa ma, Anas denu se rendi E nisiꞌ Kayafas, mana dadꞌi agama Yahudi malangga monaen. Leleꞌ ara roo E neu, Ana feꞌe manapaꞌaꞌ.
І відіслав Його Анна зв'язаним первосвященикові Кайяфі.
25 Leleꞌ naa, Simon Petrus feꞌe nambariiꞌ dara ai. Boe ma atahori laen mana sia naa ra ratane mbali e rae, “Ho ia, Eni ana mana tunggan esa, to?” Te Petrus nafanii nae, “Hokoꞌ!”
А Си́мон Петро стояв, гріючись. І сказали до нього: „Чи й ти не з учнів Його?“Він відрікся й сказав: „Ні!“
26 Sia naa hambu agama Yahudi malangga monaen aten esa. Eni bobonggiꞌ mia atahori fo Petrus tati etu ndiki roon. Natane nae, “Wee! Faꞌ ra ho mia osi naa boe, to? Au ita nggo mia naa boe!”
Говорить один із рабів первосвященика, родич тому́, що йому Петро вухо відтя́в: „Чи тебе я не бачив у саду́ з Ним?“
27 Te Petrus nafanii seluꞌ fai, ma manu a koꞌokee boe.
І зно́ву відрікся Петро, — і заспівав півень хвилі тієї.
28 Feꞌe fefetu anan, ara ro Yesus mia Kayafas, reu risiꞌ hofernor ume panggat na, sia soldꞌadꞌu Roma ra mamana nanean. Atahori Yahudi ra mesaꞌ se nda masoꞌ risiꞌ atahori Roma ra mamanan rala sa, huu naa tao se ranggenggeo, fo nda bisa raa fefeta Paska sa.
А Ісуса ведуть від Кайяфи в прето́рій. Був же ра́нок. Та вони не ввійшли до прето́рія, щоб не опога́нитись, а щоб їсти пасху.
29 Basa ma, hofernor Pilatus dea neu de nandaa no atahori Yahudi ra. Boe ma natane nae, “Hei fua salaꞌ saa neu Atahori ia?”
Тоді вийшов Пилат назо́вні до них і сказав: „Яку ска́ргу приносите ви на Цього Чоловіка?“
30 Boe ma ara rataa rae, “Taꞌo ia, pak. Mete ma Eni ia, nda atahori deꞌulakaꞌ sa, tantu hai nda ima ngganggu pak sa. Saa fai fee Eni neu pak liman.”
Вони відповіли та й сказали йому: „Коли́ б Цей злочи́нцем не був, ми б Його тобі не видавали“.
31 Boe ma hofernor nafadꞌe se nae, “Taꞌo ia. Hela hei mana taoafiꞌ neu dedꞌeat na, tungga hei atahori Yahudi ra hohoro-lalanen.” Boe ma atahori Yahudi ra malangga nara rafadꞌe rae, “Nda bisa sa, pak. Hai atahori Yahudi ra nda miꞌena hak fo miꞌetuꞌ hukun mate sa. Naa akaꞌ hei mana parenda Roma ra fo miꞌena hak onaꞌ naa.”
А Пилат їм сказав: „Візьміть Його, та й за вашим Зако́ном судіть Його“. Юдеї сказали йому: „Нам не вільно нікого вбивати“, —
32 (Leleꞌ ara olaꞌ raꞌo naa, saa fo Yesus olaꞌ nita maꞌahulun, dadꞌi ena. Huu Ana nafadꞌe neu atahori nara nae, dei fo Ana mate tungga mana parenda Roma ra hadꞌa-dalan, naeni ara mbaku E sia hau ngganggeꞌ a.)
щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.
33 Boe ma hofernor baliꞌ nisiꞌ soldꞌadꞌu ra mamana nanean rala. De noꞌe nala Yesus, ma natane nae, “Ona bee? Ho ia, atahori Yahudi ra manen, do?”
Тоді зно́ву Пилат увійшов у прето́рій, і покликав Ісуса, і до Нього сказав: „Чи Ти Цар Юдейський?“
34 Yesus natane baliꞌ mbali e nae, “Pak mesaꞌ ne mana mutane onaꞌ naa, do, atahori laen mana rafadꞌe pak soꞌal Au?”
Ісус відповів: „Чи від себе самого питаєш ти це, чи то інші тобі говорили про Мене?“
35 Boe ma hofernor nataa nae, “Hee! Au ia, nda atahori Yahudi sa, to? Atahori mara mesaꞌ se, mana fee nggo neu au. Lelenan fai malangga agama Yahudi ra malangga nara. Ho ia, tao saa? Mufadꞌe sobꞌa dei!”
Пилат відповів: „Чи ж юде́янин я? Твій наро́д та первосвященики мені Тебе видали. Що таке Ти вчинив?“
36 Boe ma Yesus nafadꞌe nae, “Au nda maneꞌ esa mia raefafoꞌ ia sa. Huu mete ma Au dadꞌi maneꞌ mataꞌ naa, tantu Au atahori dedenu ngga ra ramue fo atahori Yahudi ra nda dadꞌi humu Au sa. Memaꞌ Au dadꞌi Maneꞌ. Te nda hambu atahori sia raefafoꞌ ia mana soꞌu Au taꞌo naa sa.”
Ісус відповів: „Моє Царство не із світу цього́. Якби із цього світу було́ Моє Царство, то служба Моя́ воювала б, щоб не ви́даний був Я юдеям. Та тепер Моє Царство не звідси“.
37 De hofernor natane seluꞌ fai nae, “Dadꞌi ho ia, Maneꞌ, do?” Boe ma Yesus nataa nae, “Pak mana nae Au dadꞌi Maneꞌ. Matetun bonggi Au fo dadꞌi Maneꞌ. Au raefafoꞌ ia uma dadꞌi Maneꞌ, fo onaꞌ bee na ufadꞌe soꞌal dala-dala ndoo-tetuꞌ ra. Basa atahori mana toꞌu rahereꞌ dala-dala ndoo-tetuꞌ ra, na, ara rena Au.”
Сказав же до Нього Пила́т: „Так Ти Цар?“Ісус відповів: „Сам ти кажеш, що Цар Я. Я на те народився, і на те прийшов у світ, щоб засві́дчити правду. І кожен, хто з правди, той чує Мій голос“.
38 Basa ma hofernor natane mbali E nae, “Ndoo-tetuꞌ naa, saa?” Leleꞌ hofernor Pilatus olaꞌ basa naꞌo naa, ma, baliꞌ dea neu nisiꞌ atahori Yahudi ra. Ana olaꞌ nae, “Au paresaꞌ E ena, te au nda hambu salan saa sa boe.
Говорить до Нього Пила́т: „Що є правда?“І сказавши оце, до юдеїв знов вийшов, та й каже до них: „Не знахо́джу Я в Ньому провини нія́кої.
39 Te hei hadꞌa-dala mara, tungga too sia fai fefeta Paska, au musi mboꞌi atahori bui esa fee neu nggi. Dadꞌi tooꞌ ia, hei nau au mboꞌi hendi atahori Yahudi ra manen, do taꞌo bee?”
Та ви маєте зви́чай, щоб я випустив вам одно́го на Пасху. Чи хочете отже, — відпущу́ вам Царя Юдейського?“
40 Basa se randu randaa rae, “Afiꞌ mboꞌi Atahori ia! Mboꞌiꞌ a Barabas!” Tao-tao te, Barabas naa, atahori esa fo deꞌulakan seli tebꞌe.
Та зно́ву вони зняли крик, вимагаючи: „Не Його, а Вара́вву!“А Вара́вва був злочи́нець.
