ЗАХАРИЯ 12
1 Пророчия, кувынтул Домнулуй, деспре Исраел. Аша ворбеште Домнул, каре а ынтинс черуриле ши а ынтемеят пэмынтул ши а ынтокмит духул омулуй дин ел:
Пророцтво Господнього слова на Ізраїля. „Говорить Господь, що небо напну́в та землю закла́в, і вформува́в дух людині у ну́трі її:
2 „Ятэ, вой префаче Иерусалимул ынтр-ун потир де амецире пентру тоате попоареле де примпрежур ши кяр пентру Иуда, ла ымпресураря Иерусалимулуй.
Ось Я Єрусалим учиню́ за ке́ліха оп'яні́ння всім наро́дам навко́ло, і на Юду також, коли буде в обло́зі на Єрусалим.
3 Ын зиуа ачея, вой фаче дин Иерусалим о пятрэ гря пентру тоате попоареле. Тоць чей че о вор ридика вор фи вэтэмаць ши тоате нямуриле пэмынтулуй се вор стрынӂе ымпотрива луй.
І буде в той день, Я зроблю́ Єрусалима за камінь тяжки́й всім наро́дам: усі, хто буде його поруша́ти, будуть конче пора́нені, і зберу́ться на нього всі наро́ди землі.
4 Ын зиуа ачея”, зиче Домнул, „вой лови ку амецялэ пе тоць каий ши ку турбаре пе чей че вор кэлэри пе ей, дар вой авя окий дескишь асупра касей луй Иуда ши вой орби тоць каий попоарелор.
Того дня, — промовляє Госпо́дь, — уда́рю всіх ко́ней споло́шенням, і шале́нством — його верхівця́, а над Юдиним домом відкрию Я очі Свої, і всіх ко́ней наро́дів поб'ю́ сліпото́ю.
5 Кэпетенииле луй Иуда вор зиче ын инима лор: ‘Локуиторий Иерусалимулуй сунт тэрия ноастрэ, прин Домнул оштирилор, Думнезеул лор.’
І скажуть тоді князі Юдині в серці своє́му: Моя поту́га — то ме́шканці Єрусалиму у Господі Саваоті, їхньому Бо́зі!
6 Ын зиуа ачея, вой фаче пе кэпетенииле луй Иуда ка о ватрэ де фок суб лемн, ка о фэклие апринсэ суб снопь; вой мистуи ын дряпта ши ын стынга пе тоате попоареле де жур ымпрежур, яр Иерусалимул ва фи локуит ярэшь ла локул луй чел векь.
Того дня Я вчиню́ князів Юди, немов ту жаро́вню з огнем між дрова́ми, і як пала́ючий смолоски́п між снопа́ми, і будуть вони пожира́ти право́руч і ліво́руч всі довкі́льні наро́ди. І зно́ву ося́де на місці своє́му Єрусалим, — у Єрусалимі.
7 Домнул ва мынтуи май ынтый кортуриле луй Иуда, пентру ка слава касей луй Давид ши фала локуиторилор Иерусалимулуй сэ ну се ыналце песте Иуда.
І Господь допоможе найперше Юдиним наме́там, щоб не збі́льшилась слава Давидового дому та єрусалимського ме́шканця понад Юду.
8 Ын зиуа ачея, Домнул ва окроти пе локуиторий Иерусалимулуй, аша кэ чел май слаб динтре ей ва фи ын зиуа ачея ка Давид, ши каса луй Давид ва фи ка Думнезеу, ка Ынӂерул Домнулуй ынаинтя лор.
Того дня оборо́нить Госпо́дь єрусалимського ме́шканця, — і буде того дня той, хто спотика́ється серед них, як Давид, а дім Давидів — як Бог, як Ангол Господній перед ними.
9 Ын зиуа ачея, вой кэута сэ нимическ тоате нямуриле каре вор вени ымпотрива Иерусалимулуй.
І станеться в день той, і Я буду шукати, щоб понищити всі ті наро́ди, що прихо́дять на Єрусалим.
10 Атунч вой турна песте каса луй Давид ши песте локуиторий Иерусалимулуй ун дух де ындураре ши де ругэчуне ши ышь вор ынтоарче привириле спре Мине, пе каре Л-ау стрэпунс. Ыл вор плынӂе кум плынӂе чинева пе сингурул луй фиу ши-Л вор плынӂе амарник, кум плынӂе чинева пе ун ынтый нэскут.
А на Давидів дім та на єрусалимського ме́шканця Я виллю Духа милости та молитви. І бу́дуть дивитись на Ме́не, Кого проколо́ли, і бу́дуть за Ним голоси́ти, як голо́ситься за одинце́м, і гірко заплачуть за Ним, як плачуть за пе́рвенцем.
11 Ын зиуа ачея, ва фи жале маре ын Иерусалим, ка жаля дин Хададримон ын валя Мегидонулуй.
Того дня зді́йметься велике голосі́ння в Єрусалимі, як голосі́ння Гададріммо́на в Меґіддо́нській долині.
12 Цара се ва жели, фиекаре фамилие деосебит: фамилия касей луй Давид деосебит ши фемеиле ей деосебит; фамилия касей луй Натан деосебит ши фемеиле ей деосебит;
І бу́де земля голосити, кожен рід окремо: окремо рід дому Давида, і окремо жінки́ їх, окремо рід дому Ната́на, й окремо жінки́ їх,
13 фамилия касей луй Леви деосебит ши фемеиле ей деосебит; фамилия луй Шимей деосебит ши фемеиле ей деосебит;
окремо рід дому Леві́я, і окремо жінки́ їх, окремо рід Шім'ї, і окремо жінки́ їх.
14 тоате челелалте фамилий, фиекаре фамилие деосебит ши фемеиле ей деосебит.
Усі роди, які позоста́ли, — кожен рід окремо, і окремо жінки́ їх.
