Тит 1
1 Павел, роб ал луй Думнезеу ши апостол ал луй Исус Христос потривит ку крединца алешилор луй Думнезеу ши куноштинца адевэрулуй, каре есте потривит ку евлавия,
Павло́, раб Божий, а апо́стол Ісуса Христа, по вірі ви́браних Божих і пізна́нні правди, що за благоче́стям,
2 ын нэдеждя веций вешниче, фэгэдуите май ынаинте де вешничий де Думнезеу, каре ну поате сэ минтэ, (aiōnios g166)
в надії вічного життя, яке обіцяв був від вічних часів необма́нливий Бог, (aiōnios g166)
3 чи Шь-а дескоперит Кувынтул ла время Луй прин проповэдуиря каре мь-а фост ынкрединцатэ дупэ порунка луй Думнезеу, Мынтуиторул ностру,
і ча́су свого з'явив Слово Своє в пропові́данні, що дору́чене було мені з наказу Спасителя нашого Бога, —
4 кэтре Тит, адевэратул меу копил ын крединца ноастрэ, а амындурора: Хар ши паче де ла Думнезеу Татэл ши де ла Исус Христос, Мынтуиторул ностру!
до Тита, щирого сина за спільною ві́рою: благодать, милість та мир від Бога Отця й Христа Ісуса, Спасителя нашого!
5 Те-ам лэсат ын Крета ка сэ пуй ын рындуялэ че май рэмыне де рындуит ши сэ ашезь презбитерь ын фиекаре четате, дупэ кум ць-ам порунчит:
Я для того тебе полиши́в був у Кріті, щоб ти впорядкував недокінчене та пресвітерів настанови́в по містах, як тобі я звелів, —
6 Дакэ есте чинева фэрэ приханэ, бэрбат ал уней сингуре невесте, авынд копий крединчошь, каре сэ ну фие ынвинуиць де дестрэбэларе сау неаскултаре.
коли хто бездога́нний, муж єдиної дружи́ни, має вірних дітей, недокорених за блуд або неслухня́ність.
7 Кэч епископул, ка економ ал луй Думнезеу, требуе сэ фие фэрэ приханэ, ну ынкэпэцынат, нич мыниос, нич дедат ла вин, нич бэтэуш, нич лаком де кыштиг мыршав,
Бо єпи́скоп мусить бути бездоганний, як Божий доморя́дник, не самолюбний, не гнівли́вий, не п'яни́ця, не заводія́ка, не кори́сливий,
8 чи сэ фие примитор де оаспець, юбитор де бине, кумпэтат, дрепт, сфынт, ынфрынат,
але гостинний до при́ходнів, добролюбець, поміркований, справедливий, побожний, стри́маний,
9 сэ се цинэ де Кувынтул адевэрат, каре есте потривит ку ынвэцэтура, пентру ка сэ фие ын старе сэ сфэтуяскэ ын ынвэцэтура сэнэтоасэ ши сэ ынфрунте пе потривничь.
що трима́ється вірного слова згідно з наукою, щоб мав силу й навчати в здоровій науці, і переконувати противних.
10 Ын адевэр, май алес принтре чей тэяць ымпрежур, сунт мулць несупушь, флекарь ши амэӂиторь,
Багато бо є неслухня́них, марносло́вців, зводників, особливо ж з обрізаних, —
11 кэрора требуе сэ ли се аступе гура. Ей буймэческ фамилий ынтреӂь, ынвэцынд пе оамень, пентру ун кыштиг урыт, лукрурь пе каре ну требуе сэ ле ынвеце.
їм треба уста́ затуляти: вони ці́лі доми баламу́тять, навчаючи, чого не належить, для зиску брудно́го.
12 Унул динтре ей, кяр пророк ал лор, а зис: „Кретаний сунт тотдяуна ниште минчиношь, ниште фяре реле, ниште пынтече ленеше.”
Сказав один з них, їхній власний пророк: „Крітяни за́вжди брехливі, люті звірі, черева́ні ліниві“!
13 Мэртурия ачаста есте адевэратэ. Де ачея мустрэ-й аспру, ка сэ фие сэнэтошь ын крединцэ
Це свідоцтво правдиве. Ради цієї причини докоряй їм суворо, щоб у вірі здорові були́,
14 ши сэ ну се цинэ де басме евреешть ши де порунчь дате де оамень, каре се ынторк де ла адевэр.
і на юдейські байки́ не вважали, ані на нака́зи людей, що від правди відверта́ються.
15 Тотул есте курат пентру чей кураць, дар, пентру чей некураць ши некрединчошь, нимик ну есте курат: пынэ ши минтя ши куӂетул ле сунт спуркате.
Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечи́стилися і розум їхній, і сумління.
16 Ей се лаудэ кэ-Л куноск пе Думнезеу, дар ку фаптеле Ыл тэгэдуеск, кэч сунт о скырбэ: несупушь ши нетребничь пентру орьче фаптэ бунэ.
Вони тве́рдять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі́ й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні.
