Романь 3
1 Каре есте деч ынтыетатя иудеулуй сау каре есте фолосул тэерий ымпрежур?
Отож, що́ має більшого юдей, або яка ко́ристь від обрі́зання?
2 Орькум, сунт марь. Ши май ынтый де тоате, прин фаптул кэ лор ле-ау фост ынкрединцате кувинтеле луй Думнезеу.
Багато, на всякий спосіб, а насамперед, що їм довірені були́ Слова́ Божі.
3 Ши че аре а фаче дакэ уний н-ау крезут? Некрединца лор ва нимичи еа крединчошия луй Думнезеу?
Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?
4 Ничдекум! Димпотривэ, Думнезеу сэ фие гэсит адевэрат ши тоць оамений сэ фие гэсиць минчиношь, дупэ кум есте скрис: „Ка сэ фий гэсит неприхэнит ын кувинтеле Тале ши сэ ешь бируитор кынд вей фи жудекат.”
Зо́всім ні! Бож Бог правдивий, а кожна люди́на неправдива, як написано: „Щоб був Ти ви́правданий у словах Своїх, і переміг, коли будеш судитися“.
5 Дар, дакэ нелеӂюиря ноастрэ пуне ын луминэ неприхэниря луй Думнезеу, че вом зиче? Ну кумва Думнезеу есте недрепт кынд Ышь дезлэнцуе мыния? (Ворбеск ын фелул оаменилор.)
А коли наша неправедність виставляє праведність Божу, то що скажемо? Чи ж Бог несправедгливий, коли гнів виявляє? Говорю́ по-лю́дському.
6 Ничдекум! Пентру кэ, алтфел, кум ва жудека Думнезеу лумя?
Зо́всім ні! Бож як Бог судитиме світ?
7 Ши дакэ, прин минчуна мя, адевэрул луй Думнезеу стрэлучеште ши май мулт спре слава Луй, де че май сунт еу ынсумь жудекат ка пэкэтос?
Бо коли Божа правда через мою неправду збі́льшилась на славу Йому, пощо судити ще й мене, як грішника?
8 Ши де че сэ ну фачем рэул ка сэ винэ бине дин ел, кум претинд уний, каре не ворбеск де рэу, кэ спунем ной? Осында ачестор оамень есте дряптэ.
І чи не так, як нас лають, і як деякі гово́рять, ніби ми кажемо: „Робімо зле, щоб вийшло добре?“Справедливий о́суд на таких!
9 Че урмязэ атунч? Сунтем ной май бунь декыт ей? Ничдекум. Фииндкэ ам доведит кэ тоць, фие иудей, фие гречь, сунт суб пэкат,
То що ж? Маємо перевагу? Анітро́хи! Бож ми перед тим довели́, що юдеї й ге́ллени — усі під гріхом,
10 дупэ кум есте скрис: „Ну есте ничун ом неприхэнит, ничунул мэкар.
як написано: „Нема праведного ані о́дного;
11 Ну есте ничунул каре сэ айбэ причепере. Ну есте ничунул каре сэ кауте ку тот динадинсул пе Думнезеу.
нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, —
12 Тоць с-ау абэтут ши ау ажунс ниште нетребничь. Ну есте ничунул каре сэ факэ бинеле, ничунул мэкар.
усі повідступа́ли, ра́зом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одно́го!
13 Гытлежул лор есте ун мормынт дескис; се служеск де лимбиле лор ка сэ ыншеле; суб бузе ау венин де аспидэ;
Гріб відкритий — їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губа́х,
14 гура ле есте плинэ де блестем ши де амэрэчуне;
уста́ їхні повні прокляття й гірко́ти!
15 ау пичоареле грабниче сэ версе сынӂе;
Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати,
16 прэпэдул ши пустииря сунт пе друмул лор;
руїна та злидні на їхніх дорогах,
17 ну куноск каля пэчий;
а дороги миру вони не пізнали!
18 фрика де Думнезеу ну есте ынаинтя окилор лор.”
Нема страху Божого перед очима їхніми“.
19 Штим ынсэ кэ тот че спуне Леӂя, спуне челор че сунт суб Леӂе, пентру ка орьче гурэ сэ фие аступатэ ши тоатэ лумя сэ фие гэситэ виноватэ ынаинтя луй Думнезеу.
А ми знаємо, що скільки гово́рить Зако́н, він говорить до тих, хто під Зако́ном, щоб замкнути всякі уста́, і щоб став увесь світ винний Богові.
20 Кэч нимень ну ва фи сокотит неприхэнит ынаинтя Луй прин фаптеле Леӂий, деоарече прин Леӂе вине куноштинца деплинэ а пэкатулуй.
Бо жодне тіло ділами Зако́ну не ви́правдається перед Ним, — Зако́ном бо гріх пізнається.
21 Дар акум с-а арэтат о неприхэнире пе каре о дэ Думнезеу, фэрэ леӂе – деспре еа мэртурисеск Леӂя ши Пророчий –
А тепер, без Зако́ну, праведність Божа з'вилась, про яку свідчать Зако́н і Пророки.
22 ши ануме, неприхэниря датэ де Думнезеу, каре вине прин крединца ын Исус Христос, пентру тоць ши песте тоць чей че кред ын Ел. Ну есте ничо деосебире.
А Божа праведність через віру в Ісуса Христа в усіх і на всіх, хто вірує, бо різниці немає,
23 Кэч тоць ау пэкэтуит ши сунт липсиць де слава луй Думнезеу.
бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,
24 Ши сунт сокотиць неприхэниць, фэрэ платэ, прин харул Сэу, прин рэскумпэраря каре есте ын Христос Исус.
але дарма́ виправдуються Його благода́ттю, через відку́плення, що в Ісусі Христі,
25 Пе Ел, Думнезеу Л-а рындуит май динаинте сэ фие, прин крединца ын сынӂеле Луй, о жертфэ де испэшире, ка сэ-Шь арате неприхэниря Луй, кэч трекусе ку ведеря пэкателе динаинте, ын время ынделунӂей рэбдэрь а луй Думнезеу,
що Його Бог дав у жертву прими́рення в крові Його через віру, щоб виявити Свою праведність через відпу́щення давніше вчинених гріхів,
26 пентру ка, ын время де акум, сэ-Шь арате неприхэниря Луй ын аша фел ынкыт сэ фие неприхэнит, ши тотушь сэ сокотяскэ неприхэнит пе чел че креде ын Исус.
за довготерпі́ння Божого, щоб виявити Свою праведність за теперішнього ча́су, щоб бути Йому праведним, і виправдувати того, хто вірує в Ісуса.
27 Унде есте дар причина де лаудэ? С-а дус. Прин че фел де леӂе? А фаптелор? Ну, чи прин леӂя крединцей.
Тож де похвальба́? Виключена. Яким зако́ном? Законом діл? Ні, але зако́ном віри.
28 Пентру кэ ной кредем кэ омул есте сокотит неприхэнит прин крединцэ, фэрэ фаптеле Леӂий.
Отож, ми визнаємо, що люди́на виправдується вірою, — без діл Зако́ну.
29 Сау, поате, Думнезеу есте нумай Думнезеул иудеилор? Ну есте ши ал нямурилор? Да, есте ши ал нямурилор,
Хіба ж Бог тільки для юдеїв, а не й для поган? Так, і для поган,
30 деоарече Думнезеу есте Унул сингур ши Ел ва сокоти неприхэниць, прин крединцэ, пе чей тэяць ымпрежур ши тот прин крединцэ ши пе чей нетэяць ымпрежур.
бо є один тільки Бог, що ви́правдає обрізання з віри й необрізання через віру.
31 Деч, прин крединцэ десфиинцэм ной Леӂя? Ничдекум. Димпотривэ, ной ынтэрим Леӂя.
Тож чи не нищимо ми Зако́на вірою? Зо́всім ні, — але зміцнюємо Зако́на.
