Апокалипса 16
1 Ши ам аузит ун глас таре, каре веня дин Темплу ши каре зичя челор шапте ынӂерь: „Дучеци-вэ ши вэрсаць пе пэмынт челе шапте потире але мынией луй Думнезеу!”
І почув я з храму великий голос, що глаголав семи ангелам: Ідіть і вилийте чаші гнїва Божого на землю.
2 Чел динтый с-а дус ши а вэрсат потирул луй пе пэмынт. Ши о ранэ ря ши дурероасэ а ловит пе оамений каре авяу семнул фярей ши каре се ынкинау икоаней ей.
І пійшов первий, і вилив чашу свою на землю; і обвинуло людей злим і лютим боляком, тих що мали пятно зьвіра, і покланялись образові його.
3 Ал дойля а вэрсат потирул луй ын маре. Ши маря с-а фэкут сынӂе, ка сынӂеле унуй ом морт. Ши а мурит орьче фэптурэ вие, кяр ши тот че ера ын маре.
А другий ангел вилив чашу свою на море; і стала кров наче у мерця, і всяка душа жива вмерла в морі.
4 Ал трейля а вэрсат потирул луй ын рыурь ши ын извоареле апелор. Ши апеле с-ау фэкут сынӂе.
І третїй ангел вилив чашу свою на ріки і жерела водні; і стала кров.
5 Ши ам аузит пе ынӂерул апелор зикынд: „Дрепт ешть Ту, Доамне, каре ешть ши каре ерай! Ту ешть Сфынт, пентру кэ ай жудекат ын фелул ачеста.
І чув я ангела вод, що глаголав: Праведний Ти, Господи, котрий єси, і був, і сьвятий, що таке судив єси;
6 Фииндкэ ачештя ау вэрсат сынӂеле сфинцилор ши ал пророчилор, ле-ай дат ши Ту сэ бя сынӂе. Ши сунт вредничь.”
кров бо сьвятих і пророків пролили вони, тим і кров дав єси їм пити; вони бо достойні.
7 Ши ам аузит алтарул зикынд: „Да, Доамне Думнезеуле, Атотпутерниче, адевэрате ши дрепте сунт жудекэциле Тале!”
І чув я иншого, що з жертівнї глаголав: Так, Господи, Боже Вседержителю, правдиві і праведні суди Твої.
8 Ал патруля а вэрсат потирул луй песте соаре. Ши соарелуй и с-а дат сэ догоряскэ пе оамень ку фокул луй.
А четвертий ангел вилив чашу свою на сонце; і дано йому пекти людей огнем.
9 Ши оамений ау фост догориць де о аршицэ маре ши ау хулит Нумеле Думнезеулуй каре аре стэпынире песте ачесте урӂий ши ну с-ау покэит ка сэ-Й дя славэ.
І пекла людей велика спека, і вони хулили імя Бога, що мав власть над тими поразами, та не надумались дати Йому славу. (questioned)
10 Ал чинчиля а вэрсат потирул луй песте скаунул де домние ал фярей. Ши ымпэрэция фярей а фост акоперитэ де ынтунерик. Оамений ышь мушкау лимбиле де дурере.
А пятий ангел вилив чашу свою на престол зьвіра, і стало царство його темне. І кусали язики свої від болю;
11 Ши ау хулит пе Думнезеул черулуй дин причина дурерилор лор ши дин причина рэнилор лор реле ши ну с-ау покэит де фаптеле лор.
і хулили Бога небесного задля болещів своїх, і задля боляків своїх, а не покаялись від діл своїх.
12 Ал шаселя а вэрсат потирул луй песте рыул чел маре, Еуфрат. Ши апа луй а секат, ка сэ фие прегэтитэ каля ымпэрацилор каре ау сэ винэ дин Рэсэрит.
А шестий ангел вилив чашу свою на велику ріку Євфрат; і висохла вода його, щоб готова була дорога царям, що зі сходу сонця.
13 Апой ам вэзут ешинд дин гура балаурулуй ши дин гура фярей ши дин гура пророкулуй минчинос трей духурь некурате, каре семэнау ку ниште броаште.
І бачив я із рота змія, і з рота зьвіра, і з рота лжепророка три нечисті духи, подобні до жаб.
14 Ачестя сунт духурь де драчь, каре фак семне немайпомените ши каре се дук ла ымпэраций пэмынтулуй ынтрег, ка сэ-й стрынгэ пентру рэзбоюл зилей челей марь а Думнезеулуй Челуй Атотпутерник.
Се бо духи бісовські, що роблять ознаки, що виходять на царів землі і цїлої вселенної, зібрати їх на війну в день той великий Бога Вседержителя.
15 „Ятэ, Еу вин ка ун хоц. Фериче де чел че вегязэ ши ышь пэзеште хайнеле, касэ ну умбле гол ши сэ и се вадэ рушиня!”
Ось іду, як злодій; блаженний, хто чував, і хоронить одежу свою, щоб не ходити йому голим, і щоб не бачили сорому його.
16 Духуриле челе реле й-ау стрынс ын локул каре пе еврееште се кямэ Армагедон.
І зібрав їх в одно місце, що зоветь ся по еврейськи Армагедон.
17 Ал шаптеля а вэрсат потирул луй ын вэздух. Ши дин Темплу, дин скаунул де домние, а ешит ун глас таре, каре зичя: „С-а испрэвит!”
А семий ангел вилив чашу свою на повітрє; і вийшов великий голос з храму небесного, від престола, глаголючи: Стало ся.
18 Ши ау урмат фулӂере, гласурь, тунете ши с-а фэкут ун маре кутремур де пэмынт, аша де таре кум, де кынд есте омул пе пэмынт, н-а фост ун кутремур аша де маре.
І постали голоси, і громи, і блискавки, і трясеннє постало велике, якого не було, від коли люде на землї постали; таке трясеннє! таке велике!
19 Четатя чя маре а фост ымпэрцитэ ын трей пэрць ши четэциле нямурилор с-ау прэбушит. Ши Думнезеу Шь-а адус аминте де Бабилонул чел маре, ка сэ-й дя потирул де вин ал фурией мынией Луй.
І розпав ся великий город на три частї, і городи поган попадали; і про Вавилон великий згадано перед Богом, дати йому чашу вина лютости гнїва Його.
20 Тоате остроавеле ау фуӂит ши мунций ну с-ау май гэсит.
І всякий остров зник, і не знайдено гори.
21 О гриндинэ маре, але кэрей боабе кынтэряу апроапе ун талант, а кэзут дин чер песте оамень. Ши оамений ау хулит пе Думнезеу дин причина урӂией гриндиней, пентру кэ ачастэ урӂие ера фоарте маре.
І град великий, як сотнар, упав з неба на людей; і хулили люде Бога задля градової порази, бо пораза граду вельми була велика.
