Апокалипса 15
1 Апой ам вэзут ын чер ун алт семн маре ши минунат: шапте ынӂерь каре авяу шапте урӂий, челе дин урмэ, кэч ку еле с-а испрэвит мыния луй Думнезеу.
І бачив я інше знаме́но на небі, велике та дивне, — сім анголі́в, що сім кар вони мали, бо ними кінча́вся гнів Божий.
2 Ши ам вэзут ка о маре де стиклэ аместекатэ ку фок ши пе маря де стиклэ, ку алэутеле луй Думнезеу ын мынэ, стэтяу бируиторий фярей, ай икоаней ей ши ай нумэрулуй нумелуй ей.
І я бачив щось, ніби як море скляне́, з огнем перемішане. А ті, що перемогли́ звіри́ну та о́браза його, і знаме́но його, і число його ймення, — стояли на морі склянім, та мали гу́сла Божі.
3 Ей кынтау кынтаря луй Мойсе, робул луй Думнезеу, ши кынтаря Мелулуй. Ши зичяу: „Марь ши минунате сунт лукрэриле Тале, Доамне Думнезеуле, Атотпутерниче! Дрепте ши адевэрате сунт кэиле Тале, Ымпэрате ал нямурилор!
І співали вони пісню Мойсея, раба Божого, і пісню Агнця, говорячи: „Великі та дивні діла Твої, о Господи, Боже Вседержи́телю! Справедливі й правдиві дороги Твої, о Ца́рю святих!
4 Чине ну се ва теме, Доамне, ши чине ну ва слэви Нумеле Тэу? Кэч нумай Ту ешть Сфынт ши тоате нямуриле вор вени ши се вор ынкина ынаинтя Та, пентру кэ жудекэциле Тале ау фост арэтате!”
Хто́ Тебе, Господи, не побоїться, та Йме́ння Твого не просла́вить? Бо один Ти святий, бо наро́ди всі при́йдуть та вкло́няться перед Тобою, бо з'явилися су́ди Твої!“
5 Дупэ ачея, ам вэзут дескизынду-се ын чер Темплул кортулуй мэртурией.
А по цьому я глянув, — і ось відчинився храм ски́нії сві́дчення в небі,
6 Ши дин Темплу ау ешит чей шапте ынӂерь каре циняу челе шапте урӂий. Ерау ымбрэкаць ын ин курат, стрэлучитор, ши ерау ынчиншь ымпрежурул пептулуй ку брыйе де аур.
і сім анголі́в вийшли з храму, і сім кар вони мали. Вони були вдягнені в ша́ти льняні́, чисті й ясні́, і підпере́зані довкола грудей золотими пояса́ми.
7 Ши уна дин челе патру фэптурь вий а дат челор шапте ынӂерь шапте потире де аур плине де мыния луй Думнезеу, каре есте виу ын вечий вечилор. (aiōn g165)
І одна з чотирьох тих тварин дала́ сімом ангола́м сім чаш золотих, напо́внених гніву Бога, що живе повік віку. (aiōn g165)
8 Ши Темплул с-а умплут де фум дин слава луй Думнезеу ши а путерий Луй. Ши нимень ну путя сэ интре ын Темплу пынэ се вор сфырши челе шапте урӂий але челор шапте ынӂерь.
І храм перепо́внився димом від Божої слави, і від сили Його. Та до храму ніхто не спромігся ввійти, аж поки не скінчи́лися ті сім кар сімох а́нголів.
