Апокалипса 11
1 Апой ми с-а дат о трестие асеменя уней прэжинь ши ми с-а зис: „Скоалэ-те ши мэсоарэ Темплул луй Думнезеу, алтарул ши пе чей че се ынкинэ ын ел.
І да́но трости́ну мені, подібну до па́лиці, і сказано: „Устань, і зміряй храма Божого й же́ртівника, і тих, хто вклоняється в ньому.
2 Дар куртя де афарэ а Темплулуй лас-о ла о парте немэсуратэ, кэч а фост датэ нямурилор, каре вор кэлка ын пичоаре сфынта четате патрузечь ши доуэ де лунь.
А двір, що за храмом, лиши та не міряй його, бо він да́ний поганам, — і сорок два місяці бу́дуть топтати вони святе місто.
3 Вой да челор дой марторь ай Мей сэ пророчаскэ ымбрэкаць ын сачь о мие доуэ суте шайзечь де зиле.”
І звелю́ Я двом свідкам Своїм, і бу́дуть вони пророкувати тисячу двісті й шістдеся́т день, зодя́гнені в волосяни́цю.
4 Ачештя сунт чей дой мэслинь ши челе доуэ сфешниче каре стау ынаинтя Домнулуй пэмынтулуй.
Воні — дві оливки і два світильники́, що стоять перед Богом землі.
5 Дакэ умблэ чинева сэ ле факэ рэу, ле есе дин гурэ ун фок каре мистуе пе врэжмаший лор; ши дакэ вря чинева сэ ле факэ рэу, требуе сэ пярэ ын фелул ачеста.
І коли б хто схотів учинити їм кривду, то вийде огонь з їхніх уст, — і поїсть ворогів їхніх. А коли хто захоче вчинити їм кривду, — той отак мусить бути забитий.
6 Ей ау путере сэ ынкидэ черул, ка сэ ну кадэ плоае ын зилеле пророчией лор, ши ау путере сэ префакэ апеле ын сынӂе ши сэ ловяскэ пэмынтул ку орьче фел де урӂие орь де кыте орь вор вои.
Вони мають вла́ду небо замкнути, щоб за днів їхнього пророцтва не йшов дощ. І мають вла́ду вони над водою, — у кров оберта́ти її, і вдарити землю всілякою карою, скільки разі́в вони схочуть.
7 Кынд ышь вор испрэви мэртурисиря лор, фяра каре се ридикэ дин адынк ва фаче рэзбой ку ей, ый ва бируи ши-й ва оморы. (Abyssos g12)
А коли вони скі́нчать свідо́цтво своє, то звірина́, що з безодні виходить, із ними війну поведе́, — і вона їх переможе та їх повбиває. (Abyssos g12)
8 Ши трупуриле лор моарте вор зэчя ын пяца четэций челей марь, каре, ын ынцелес духовническ, се кямэ „Содома” ши „Еӂипт”, унде а фост рэстигнит ши Домнул лор.
І їхні трупи полишить на майда́ні великого міста, що зветься духовно Содо́м і Єгипет, де й Госпо́дь наш був розп'я́тий.
9 Ши оамень дин орьче нород, дин орьче семинцие, де орьче лимбэ ши де орьче ням вор ста трей зиле ши жумэтате ши вор приви трупуриле лор моарте ши ну вор да вое ка трупуриле лор моарте сэ фие пусе ын мормынт.
І багато з наро́дів, і з племен, і з язи́ків, і з поган бу́дуть дивитися пі́вчверта дні на їхні трупи, не дозволять покласти в гроби́ їхніх тру́пів.
10 Ши локуиторий де пе пэмынт се вор букура ши се вор весели де ей ши ышь вор тримите дарурь уний алтора, пентру кэ ачешть дой пророчь кинуисерэ пе локуиторий пэмынтулуй.
А ме́шканці землі будуть тішитися та радіти над ними, і дару́нки пошлють один о́дному, бо мучили ці два пророки ме́шканців землі.
11 Дар, дупэ челе трей зиле ши жумэтате, духул де вяцэ де ла Думнезеу а интрат ын ей ши с-ау ридикат ын пичоаре ши о маре фрикэ а апукат пе чей че й-ау вэзут.
А по пі́вчверта днях дух життя ввійшов у них від Бога, — і вони повставали на ноги свої. І напав жах великий на тих, хто дивився на них!
12 Ши ау аузит дин чер ун глас таре, каре ле зичя: „Суици-вэ аич!” Ши с-ау суит ынтр-ун нор спре чер, яр врэжмаший лор й-ау вэзут.
І почули вони гучний голос із неба, що їм говорив: „Зійдіть сюди!“І на небо зійшли вони в хмарі, і вороги їхні дивились на них.
13 Ын клипа ачея с-а фэкут ун маре кутремур де пэмынт ши с-а прэбушит а зечя парте дин четате. Шапте мий де оамень ау фост учишь ын кутремурул ачеста де пэмынт. Ши чей рэмашь с-ау ынгрозит ши ау дат славэ Думнезеулуй черулуй.
І тієї години зчинився страшни́й землетру́с, і десята частина міста того завали́лась... І в цім трусі загинуло сім тисяч лю́дських іме́н, а решта обго́рнена жахом була́, — і вони віддали́ славу Богу Небесному!
14 А доуа ненорочире а трекут. Ятэ кэ а трея ненорочире вине курынд.
Друге горе минуло! Ото незабаром настане за ним третє горе!“
15 Ынӂерул ал шаптеля а сунат дин трымбицэ. Ши ын чер с-ау аузит гласурь путерниче, каре зичяу: „Ымпэрэция лумий а трекут ын мыниле Домнулуй ностру ши але Христосулуй Сэу. Ши Ел ва ымпэрэци ын вечий вечилор.” (aiōn g165)
І засурмив сьо́мий ангол, — і на небі зчинились гучні голоси́, що казали: „Перейшло панува́ння над світом до Господа нашого та до Христа Його, — і Він зацарює на вічні віки́!“ (aiōn g165)
16 Ши чей доуэзечь ши патру де бэтрынь, каре стэтяу ынаинтя луй Думнезеу пе скаунеле лор де домние, с-ау арункат ку фецеле ла пэмынт ши с-ау ынкинат луй Думнезеу
І двадцять чотири ста́рці, що на престолах своїх перед Богом сидять, попа́дали на обличчя свої, та й уклонилися Богові,
17 ши ау зис: „Ыць мулцумим, Доамне Думнезеуле, Атотпутерниче, каре ешть ши каре ерай ши каре вий, кэ ай пус мына пе путеря Та чя маре ши ай ынчепут сэ ымпэрэцешть.
кажучи: „Дяку складаємо Тобі, Господи, Боже Вседержителю, що Ти є й що Ти був, що прийняв Свою силу велику та й зацарюва́в!
18 Нямуриле се мыниясерэ, дар а венит мыния Та; а венит время сэ жудечь пе чей морць, сэ рэсплэтешть пе робий Тэй пророчь, пе сфинць ши пе чей че се тем де Нумеле Тэу, мичь ши марь, ши сэ прэпэдешть пе чей че прэпэдеск пэмынтул!”
А погани розлю́тилися, та гнів Твій прийшов, і час настав мертвих судити, і дати заплату рабам Твоїм, пророкам і святим, і тим, хто Йме́ння Твого боїться малим і великим, і знищити тих, хто нищить землю“.
19 Ши Темплул луй Думнезеу, каре есте ын чер, а фост дескис ши с-а вэзут кивотул легэмынтулуй Сэу, ын Темплул Сэу. Ши ау фост фулӂере, гласурь, тунете, ун кутремур де пэмынт ши о гриндинэ маре.
І розкрився храм Божий на небі, — і ковче́г заповіту Його в Його храмі з'явився. І зчинилися бли́скавки, і гу́ркіт, і гро́ми, і землетру́с, і великий град.
