Псалмул 95

1 Вениць сэ кынтэм ку веселие Домнулуй ши сэ стригэм де букурие кэтре Стынка мынтуирий ноастре.

Ходіть, заспіваймо Господе́ві, покли́куймо радісно скелі спасі́ння нашого,

2 Сэ мерӂем ынаинтя Луй ку лауде, сэ фачем сэ рэсуне кынтече ын чинстя Луй!

хвалою обличчя Його випере́джуймо, співаймо для Нього пісні́,

3 Кэч Домнул есте ун Думнезеу маре, есте ун Ымпэрат маре, май пресус де тоць думнезеий.

бо Господь — Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма́,

4 Ел цине ын мынэ адынчимиле пэмынтулуй ши вырфуриле мунцилор сунт але Луй.

що в Нього в руці глиби́ни землі, і Його верхогі́р'я гірські́,

5 А Луй есте маря, Ел а фэкут-о, ши мыниле Луй ау ынтокмит ускатул:

що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суході́л уформува́ли!

6 вениць сэ не ынкинэм ши сэ не смерим, сэ не плекэм ӂенункюл ынаинтя Домнулуй, Фэкэторулуй ностру!

Прийдіть, поклоні́мося, і припаді́м, на коліна впаді́м перед Господом, що нас учинив!

7 Кэч Ел есте Думнезеул ностру ши ной сунтем попорул пэшуний Луй, турма пе каре о повэцуеште мына Луй… О! де аць аскулта азь гласул Луй!

Він наш Бог, а ми люди Його пасови́ська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,

8 „Ну вэ ымпетриць инима ка ла Мериба, ка ын зиуа де ла Маса, ын пустиу,

„не робіте твердим серця вашого, мов при Мери́ві, немов на пустині в день спро́би,

9 унде пэринций воштри М-ау испитит ши М-ау ынчеркат, мэкар кэ вэзусерэ лукрэриле Меле!

коли ваші батьки́ Мене брали на спро́бу, Мене випробо́вували, також бачили ді́ло Моє.

10 Патрузечь де ань М-ам скырбит де нямул ачеста ши ам зис: ‘Есте ун попор ку инима рэтэчитэ; ей ну куноск кэиле Меле.’

Сорок літ був оги́дним мені оцей рід, й Я сказав: Цей наро́д — блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,

11 Де ачея ам журат ын мыния Мя: ‘Ну вор интра ын одихна Мя!’”

тому́ заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не вві́йдуть вони!“