< Псалмул 95 >
1 Вениць сэ кынтэм ку веселие Домнулуй ши сэ стригэм де букурие кэтре Стынка мынтуирий ноастре.
Прийдіть, заспіваємо радісно Господу, вигукнемо піднесено скелі спасіння нашого.
2 Сэ мерӂем ынаинтя Луй ку лауде, сэ фачем сэ рэсуне кынтече ын чинстя Луй!
Прийдемо перед обличчя Його з подякою, піснями прославимо Його.
3 Кэч Домнул есте ун Думнезеу маре, есте ун Ымпэрат маре, май пресус де тоць думнезеий.
Адже Господь – Бог великий і Цар могутніший від усіх богів.
4 Ел цине ын мынэ адынчимиле пэмынтулуй ши вырфуриле мунцилор сунт але Луй.
У руці Його глибини землі, і вершини гір належать Йому;
5 А Луй есте маря, Ел а фэкут-о, ши мыниле Луй ау ынтокмит ускатул:
море – Його, Він створив його, і суходіл Його руки утворили.
6 вениць сэ не ынкинэм ши сэ не смерим, сэ не плекэм ӂенункюл ынаинтя Домнулуй, Фэкэторулуй ностру!
Прийдіть, поклонімося, впадемо долілиць, схилимо коліна перед Господом, Творцем нашим,
7 Кэч Ел есте Думнезеул ностру ши ной сунтем попорул пэшуний Луй, турма пе каре о повэцуеште мына Луй… О! де аць аскулта азь гласул Луй!
бо Він – наш Бог, а ми – народ Його пасовища, вівці, про яких Він піклується. Сьогодні, коли ви почуєте Його голос,
8 „Ну вэ ымпетриць инима ка ла Мериба, ка ын зиуа де ла Маса, ын пустиу,
не зачерствійте серцями вашими, як у Мериві, як було того дня у Массі в пустелі,
9 унде пэринций воштри М-ау испитит ши М-ау ынчеркат, мэкар кэ вэзусерэ лукрэриле Меле!
де спокушали Мене предки ваші, випробовували Мене, хоча й бачили Моє діяння.
10 Патрузечь де ань М-ам скырбит де нямул ачеста ши ам зис: ‘Есте ун попор ку инима рэтэчитэ; ей ну куноск кэиле Меле.’
Сорок років дратував Мене цей рід, тоді сказав Я: «Вони народ, що блукає серцем, не знають шляхів Моїх.
11 Де ачея ам журат ын мыния Мя: ‘Ну вор интра ын одихна Мя!’”
Тому присягнув Я у гніві Моєму: не увійдуть вони до Мого спокою!»