Псалмул 92
1 Фрумос есте сэ лэудэм пе Домнул ши сэ мэрим Нумеле Тэу, Пряыналте,
Psalmo-kanto por la tago sabata. Bone estas glori la Eternulon Kaj prikanti Vian nomon, ho Plejaltulo;
2 сэ вестим диминяца бунэтатя Та ши ноаптя крединчошия Та,
Rakonti matene pri Via boneco Kaj nokte pri Via fideleco,
3 ку инструментул ку зече коарде ши ку алэута, ын сунетеле харпей.
Sur dekkorda instrumento kaj sur psaltero, Per solenaj sonoj de harpo.
4 Кэч Ту мэ ынвеселешть ку лукрэриле Тале, Доамне, ши еу кынт де веселие кынд вэд лукраря мынилор Тале.
Ĉar Vi ĝojigis min, ho Eternulo, per Viaj agoj; La farojn de Viaj manoj mi prikantos.
5 Кыт де марь сунт лукрэриле Тале, Доамне, ши кыт де адынчь сунт гындуриле Тале!
Kiel grandaj estas Viaj faroj, ho Eternulo! Tre profundaj estas Viaj pensoj.
6 Омул прост ну куноаште лукрул ачеста ши чел небун ну я сяма ла ел.
Malklerulo ne scias, Kaj malsaĝulo tion ne komprenas.
7 Дакэ чей рэй ынверзеск ка ярба ши дакэ тоць чей че фак рэул ынфлореск, есте нумай ка сэ фие нимичиць пе вечие.
Kiam malvirtuloj verdestas kiel herbo Kaj ĉiuj malbonaguloj floras, Tio kondukas al ilia ekstermiĝo por eterne.
8 Дар Ту, Доамне, ешть ынэлцат ын вечь де вечь!
Kaj Vi estas alta eterne, ho Eternulo.
9 Кэч ятэ, Доамне, врэжмаший Тэй, ятэ, врэжмаший Тэй пер: тоць чей че фак рэул сунт рисипиць.
Ĉar jen Viaj malamikoj, ho Eternulo, Jen Viaj malamikoj pereas, Diskuras ĉiuj malbonaguloj.
10 Дар мие Ту-мь дай путеря биволулуй ши м-ай стропит ку унтделемн проаспэт.
Sed mian kornon Vi altigas kiel la kornon de bubalo; Mi estas oleita per freŝa oleo.
11 Окюл меу ышь веде ымплинитэ доринца фацэ де врэжмаший мей ши урекя мя ауде ымплиниря доринцей меле фацэ де потривничий мей чей рэй.
Kaj mia okulo rigardas miajn malamikojn; Pri la malbonaguloj, miaj kontraŭuloj, aŭdas miaj oreloj.
12 Чел фэрэ приханэ ынверзеште ка финикул ши креште ка чедрул дин Либан.
Virtulo verdestas, kiel palmo, Staras alte, kiel cedro sur Lebanon.
13 Чей сэдиць ын Каса Домнулуй ынверзеск ын курциле Думнезеулуй ностру.
Plantitaj en la domo de la Eternulo, Ili verdestas en la kortoj de nia Dio.
14 Ей адук роаде ши ла бэтрынеце; сунт плинь де сук ши верзь,
Ili floras ankoraŭ en la maljuneco, Estas sukplenaj kaj freŝaj,
15 ка сэ арате кэ Домнул есте дрепт, Ел, Стынка мя, ын каре ну есте нелеӂюире.
Por sciigi, ke la Eternulo estas justa, Mia fortikaĵo, kaj ne ekzistas en Li maljusteco.
