Псалмул 91
1 Чел че стэ суб окротиря Челуй Пряыналт ши се одихнеште ла умбра Челуй Атотпутерник
Хто живе під покровом Всевишнього, хто в тіні́ Всемогутнього мешкає,
2 зиче деспре Домнул: „Ел есте локул меу де скэпаре ши четэцуя мя, Думнезеул меу ын каре мэ ынкред!”
той скаже до Господа: „Охоро́но моя та тверди́не моя, Боже мій“, — я наді́юсь на Нього!
3 Да, Ел те скапэ де лацул вынэторулуй, де чумэ ши де пустиириле ей.
Бо Він тебе вирве з тене́т птахоло́ва, з морови́ці згубно́ї,
4 Ел те ва акопери ку пенеле Луй ши те вей аскунде суб арипиле Луй. Кэч скут ши павэзэ есте крединчошия Луй!
Він перо́м Своїм вкриє тебе, і під кри́льми Його заховаєшся ти! Щит та лук — Його правда.
5 Ну требуе сэ те темь нич де гроаза дин тимпул нопций, нич де сэӂята каре збоарэ зиуа,
Не будеш боятися стра́ху нічно́го, ані стріли, що вдень пролітає,
6 нич де чума каре умблэ ын ынтунерик, нич де молима каре бынтуе зиуа-н амяза маре.
ані зарази, що в те́мряві ходить, ані морови́ці, що нищить опі́вдні, —
7 О мие сэ кадэ алэтурь де тине ши зече мий ла дряпта та, дар де тине ну се вор апропия.
впаде тисяча з боку від тебе, і десять тисяч право́руч від тебе, до тебе ж не ді́йде!
8 Доар вей приви ку окий ши вей ведя рэсплэтиря челор рэй.
Тільки своїми очима поди́вишся, — і заплату безбожним попобачиш,
9 Пентру кэ зичь: „Домнул есте локул меу де адэпост” ши фачь дин Чел Пряыналт турнул тэу де скэпаре,
бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учини́в за своє пристано́вище!
10 де ачея ничо ненорочире ну те ва ажунӂе, ничо урӂие ну се ва апропия де кортул тэу.
Тебе зло не спітка́є, і до наме́ту твого вдар не набли́зиться,
11 Кэч Ел ва порунчи ынӂерилор Сэй сэ те пэзяскэ ын тоате кэиле тале;
бо Своїм Ангола́м Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх, —
12 ши ей те вор дуче пе мынь, ка ну кумва сэ-ць ловешть пичорул де врео пятрэ.
на руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги́!
13 Вей пэши песте лей ши песте нэпырчь ши вей кэлка песте пуй де лей ши песте шерпь.
На лева й вужа́ ти наступиш, левчука́ й крокодила ти будеш топта́ти!
14 „Фииндкэ Мэ юбеште”, зиче Домнул, „де ачея ыл вой избэви; ыл вой окроти, кэч куноаште Нумеле Меу.
„Що бажав він Мене, то його збережу́, зроблю́ його сильним, — бо знає Ім'я́ Моє він;
15 Кынд Мэ ва кема, ый вой рэспунде; вой фи ку ел ын стрымтораре, ыл вой избэви ши-л вой прослэви.
як він Мене кли́катиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та просла́влю його,
16 Ыл вой сэтура ку вяцэ лунгэ ши-й вой арэта мынтуиря Мя.”
і довгістю днів Я наси́чу його, і він бачити буде спасі́ння Моє!“
