Псалмул 80
1 Я аминте, Пэсторул луй Исраел, Ту, каре повэцуешть пе Иосиф ка пе о турмэ! Аратэ-Те ын стрэлучиря Та, Ту, каре шезь пе херувимь!
Керівнику хору. На мотив «Лілея». Свідчення. Псалом Асафів. Почуй нас, о Пастирю Ізраїля! Ти, Що ведеш Йосифа, немов отару овець, Котрий сидиш на престолі між херувимами, з’яви Себе
2 Трезеште-Ць путеря, ынаинтя луй Ефраим, Бениамин ши Манасе, ши вино ын ажуторул ностру!
перед Єфремом, Веніаміном і Манассією! Пробуди могутність Свою й прийди, щоб врятувати нас!
3 Ридикэ-не, Думнезеуле, фэ сэ стрэлучяскэ Фаца Та ши вом фи скэпаць!
Боже, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані!
4 Доамне, Думнезеул оштирилор, пынэ кынд Те вей мыния, ку тоатэ ругэчуня попорулуй Тэу?
Господи, Боже Воїнств, доки таїтимеш гнів на молитви народу Свого?
5 Ый хрэнешть ку о пыне де лакримь ши-й адэпь ку лакримь дин плин.
Ти нагодував нас хлібом скорботним, напоїв нас сльозами сповна,
6 Не фачь сэ фим мэрул де чартэ ал вечинилор ноштри ши врэжмаший ноштри рыд де ной ынтре ей.
зробив нас причиною суперечки між сусідами нашими, і глузують з нас вороги наші.
7 Ридикэ-не, Думнезеул оштирилор! Фэ сэ стрэлучяскэ Фаца Та ши вом фи скэпаць!
Боже Воїнств, віднови нас, засяй обличчям Твоїм, і ми будемо врятовані!
8 Ту ай адус о вие дин Еӂипт, ай изгонит нямурь ши ай сэдит-о.
Ти приніс з Єгипту виноградну галузку, прогнав народи, а її насадив.
9 Ай фэкут лок ынаинтя ей: ши еа а дат рэдэчинь ши а умплут цара.
Ти очистив місце для неї – вона пустила своє коріння й наповнила землю.
10 Мунций ерау акопериць де умбра ей ши рамуриле ей ерау ка ниште чедри ай луй Думнезеу.
Гори вкрилися її тінню, і кедри могутні – її гілками.
11 Ышь ынтиндя млэдицеле пынэ ла маре ши лэстарий пынэ ла рыу.
Розкинула свої пагони аж до моря і аж до ріки [Євфрат] – своє молоде галуззя.
12 Пентру че й-ай рупт гардул акум де-о жефуеск тоць трекэторий?
Навіщо ж зруйнував Ти її огорожу, так що плоди її зривають усі перехожі?
13 О рымэ мистрецул дин пэдуре ши о мэнынкэ фяреле кымпулуй.
Підриває її вепр лісовий, і все, що рухається на полях, об’їдає її.
14 Думнезеул оштирилор, ынтоарче-Те ярэшь! Привеште дин чер ши везь! Черчетязэ вия ачаста!
Боже Воїнств, повернися до нас, поглянь із небес, на нас подивися! Збережи цю виноградну лозу,
15 Окротеште че а сэдит дряпта Та ши пе фиул пе каре Ци л-ай алес!…
це коріння, яке насадила Твоя правиця, галуззя, яке Ти зміцнив для Себе.
16 Еа есте арсэ де фок, есте тэятэ! Де мустраря Фецей Тале, ей пер!
Вогнем обпалена, обсічена [лоза], від докорів Твоїх гине [люд Твій].
17 Мына Та сэ фие песте омул дрептей Тале, песте фиул омулуй пе каре Ци л-ай алес!
Нехай рука Твоя буде над мужем правиці Твоєї, над сином людським, якого Ти зміцнив для Себе.
18 Ши атунч ну не вом май депэрта де Тине. Ынвиорязэ-не ярэшь ши вом кема Нумеле Тэу!
Тоді ми не відступимо від Тебе; оживи нас, і будемо кликати ім’я Твоє.
19 Доамне, Думнезеул оштирилор, ридикэ-не ярэшь! Фэ сэ стрэлучяскэ Фаца Та ши вом фи скэпаць!
Господи, Боже Воїнств, віднови нас! Нехай засяє над нами обличчя Твоє, і ми будемо врятовані!
