Псалмул 78
1 Аскултэ, попорул меу, ынвэцэтуриле меле! Луаць аминте ла кувинтеле гурий меле!
Повчання Асафові. Послухай-но, народе мій, настанову мою, схиліть вуха свої до слів моїх вуст!
2 Ымь дескид гура ши ворбеск ын пилде, вестеск ынцелепчуня времурилор стрэвекь.
Відкрию в притчі вуста мої, промовлю загадки прадавніх часів,
3 Че ам аузит, че штим, че не-ау повестит пэринций ноштри,
які ми чули й пізнали і які розповідали нам предки наші.
4 ну вом аскунде де копиий лор, чи вом вести нямулуй де оамень каре ва вени лауделе Домнулуй, путеря Луй ши минуниле пе каре ле-а фэкут.
Не будемо приховувати їх від синів наших, розкажемо наступному поколінню про хвалу Господа й могутність Його, про чудеса, які Він здійснив.
5 Ел а пус о мэртурие ын Иаков, а дат о Леӂе ын Исраел ши а порунчит пэринцилор ноштри сэ-шь ынвеце ын еа копиий,
Він засвідчив одкровення [Своє] Якову й встановив в Ізраїлі Закон [Свій], який заповідав предкам нашим, щоб вони навчили нащадків своїх,
6 ка сэ фие куноскутэ де чей че вор вени дупэ ей, де копиий каре се вор наште ши каре, кынд се вор фаче марь, сэ ворбяскэ деспре еа копиилор лор,
щоб знало наступне покоління, щоб діти, що народитися мають, сповістили свого часу й своїм нащадкам.
7 пентру ка ачештя сэ-шь пунэ ынкредеря ын Думнезеу, сэ ну уйте лукрэриле луй Думнезеу ши сэ пэзяскэ порунчиле Луй.
Тоді вони сподівання своє покладуть на Бога, і не забуватимуть діянь Божих, і будуть дотримуватися Його заповідей.
8 Сэ ну фие ка пэринций лор, ун ням неаскултэтор ши рэзврэтит, ун ням каре н-авя о инимэ таре ши ал кэруй дух ну ера крединчос луй Думнезеу!
Вони не будуть подібні до своїх предків, покоління впертого й бунтівного, роду, чиє серце непевне і чий дух невірний Богові.
9 Фиий луй Ефраим, ынармаць ши трэгынд ку аркул, ау дат досул ын зиуа луптей,
Сини Єфремові, [хоча] й озброєні стрільці з лука, назад повернулися у день битви.
10 пентру кэ н-ау цинут легэмынтул луй Думнезеу ши н-ау воит сэ умбле ынтокмай дупэ Леӂя Луй.
Не дотримувалися вони Завіту Божого й відмовилися ходити в Законі Божому.
11 Ау дат уйтэрий лукрэриле Луй, минуниле Луй пе каре ли ле арэтасе.
Вони забули про Його звершення й чудеса, що Він їм показав.
12 Ынаинтя пэринцилор лор, Ел фэкусе минунь ын цара Еӂиптулуй, ын кымпия Цоан.
Перед предками їхніми здійснив Він чудо в землі Єгипту, в околицях Цоану.
13 А деспэрцит маря ши ле-а дескис ун друм прин еа, ридикынд апеле ка ун зид.
Він розділив навпіл море й провів їх через нього, і поставив води грудами.
14 Й-а кэлэузит зиуа ку ун нор ши тоатэ ноаптя ку лумина унуй фок стрэлучитор.
Вів їх хмарою вдень, і цілу ніч – світлом вогню.
15 А деспикат стынчь ын пустиу ши ле-а дат сэ бя ка дин ниште валурь ку апе мулте.
Він розсікав скелі в пустелі й напував їх, немов із великої безодні.
16 А фэкут сэ цышняскэ извоаре дин стынчь ши сэ кургэ апе ка ниште рыурь.
Із скелі вивів потоки, і потекли рікою води.
17 Дар ей тот н-ау ынчетат сэ пэкэтуяскэ ымпотрива Луй, н-ау ынчетат сэ се рэзврэтяскэ ымпотрива Челуй Пряыналт ын пустиу.
Але вони продовжували грішити проти Нього, бунтувати проти Всевишнього на висохлій землі.
18 Ау испитит пе Думнезеу ын инима лор, черынд мынкаре дупэ пофтеле лор.
Випробовували Бога в серцях своїх, вимагаючи їжу за своїми примхами.
19 Ау ворбит ымпотрива луй Думнезеу ши ау зис: „Оаре ва путя Думнезеу сэ пунэ о масэ ын пустиу?
Вони говорили [зухвало] проти Бога, кажучи: «Чи не міг би Бог накрити стіл у пустелі?
20 Ятэ кэ Ел а ловит стынка де ау курс апе ши с-ау вэрсат широае. Дар ва путя Ел сэ дя ши пыне сау сэ факэ рост де карне попорулуй Сэу?”
Ось Він вдарив скелю, і потекли води, хлинули потоки. Хіба ж не може Він дати хліба чи приготувати м’яса народові Своєму?»
21 Домнул а аузит ши С-а мыният. Ун фок с-а апринс ымпотрива луй Иаков ши с-а стырнит ымпотрива луй Исраел мыния Луй,
Тому, коли почув це Господь, то розгнівався: вогонь загорівся проти Якова, і гнів [Його] спалахнув на Ізраїля,
22 пентру кэ н-ау крезут ын Думнезеу, пентру кэ н-ау авут ынкредере ын ажуторул Луй.
бо не повірили вони Богові й не покладали надії на Його спасіння.
23 Ел а порунчит норилор де сус ши а дескис порциле черурилор:
Тож наказав Він хмарам вгорі, і відчинив ворота небес,
24 а плоуат песте ей манэ де мынкаре ши ле-а дат грыу дин чер.
і дощем пролив на них манну, щоб їли, і дав їм зерно небесне.
25 Ау мынкат ку тоций пыня челор марь ши ле-а тримис мынкаре сэ се сатуре.
Хліб могутніх їла людина, Він послав їм їжі вдосталь.
26 А пус сэ суфле ын черурь вынтул де рэсэрит ши а адус, прин путеря Луй, вынтул де мязэзи.
Він здійняв східний вітер у небесах і навів Своєю могутністю вітер південний.
27 А плоуат песте ей карне ка пулберя ши пэсэрь ынарипате кыт нисипул мэрий;
Дощем пролив Він на них м’ясо, немов пил, і, неначе пісок морський, – птахів крилатих,
28 ле-а фэкут сэ кадэ ын мижлокул таберей лор, де жур ымпрежурул локуинцелор лор.
яких розкидав Він серед табору, навколо помешкань їхніх.
29 Ей ау мынкат ши с-ау сэтурат дин дестул: Думнезеу ле-а дат че дорисерэ.
Вони їли й добре наситилися – Він задовольнив бажання їхнє.
30 Дар н-апукасерэ сэ-шь астымпере бине пофта, мынкаря ле ера ынкэ ын гурэ,
Та ще не встигли вони вгамувати своєї примхи, ще їжа була в них на вустах,
31 кынд с-а стырнит мыния луй Думнезеу ымпотрива лор, а ловит де моарте пе чей май тарь динтре ей ши а доборыт пе тинерий луй Исраел.
як гнів Божий піднявся проти них, і вигубив найбільш пишних із них, і повалив додолу юнаків Ізраїля.
32 Ку тоате ачестя, ей н-ау ынчетат сэ пэкэтуяскэ ши н-ау крезут ын минуниле Луй.
Та попри все це вони далі грішили й не вірили чудесам Його.
33 Де ачея, Ел ле-а курмат зилеле ка о суфларе, ле-а курмат аний принтр-ун сфыршит нэпрасник.
Тому Він загубив дні їхні в марноті й роки їхні – у смутку.
34 Кынд ый ловя де моарте, ей Ыл кэутау, се ынторчяу ши се ындрептау спре Думнезеу;
Коли Він вбивав їх, тоді вони шукали Його, і наверталися, і прагнули Бога.
35 ышь адучяу аминте кэ Думнезеу есте Стынка лор ши кэ Думнезеул Атотпутерник есте Избэвиторул лор.
І згадували, що Бог – їхня скеля і що Бог Всевишній – їхній Визволитель.
36 Дар Ыл ыншелау ку гура ши-Л минцяу ку лимба.
Тоді промовляли Йому лестощі устами своїми і язиками своїми неправду перед Ним говорили;
37 Инима ну ле ера таре фацэ де Ел ши ну ерау крединчошь легэмынтулуй Сэу.
та серцями своїми не були вони з Ним щирі й не берегли вірності Його Завітові.
38 Тотушь, ын ындураря Луй, Ел яртэ нелеӂюиря ши ну нимичеште; Ышь опреште де мулте орь мыния ши ну дэ друмул ынтреӂий Луй урӂий.
Та Він, милостивий, прощав гріх і не знищував їх. Багато разів відвертав гнів Свій і не будив усієї Своєї люті.
39 Ел Шь-а адус деч аминте кэ ей ну ерау декыт карне, о суфларе каре трече ши ну се май ынтоарче.
Він пам’ятав, що вони – тіло, вітер, що йде й не повертається.
40 Де кыте орь с-ау рэзврэтит ей ымпотрива Луй ын пустиу! Де кыте орь Л-ау мыният ей ын пустиетате!
Скільки разів вони бунтували проти Нього в пустелі, засмучували Його в дикій землі!
41 Да, н-ау ынчетат сэ испитяскэ пе Думнезеу ши сэ ынтэрыте пе Сфынтул луй Исраел.
Знову й знову випробовували Бога й засмучували Святого Ізраїлевого.
42 Ну шь-ау май адус аминте де путеря Луй, де зиуа кынд й-а избэвит де врэжмаш,
Не пам’ятали ні [діянь] руки Його, ні того дня, коли Він визволив їх від ворога,
43 де минуниле пе каре ле-а фэкут ын Еӂипт ши де семнеле Луй минунате дин кымпия Цоан.
коли ознаки Свої показав у Єгипті й чудеса Свої в околицях Цоану.
44 Кум ле-а префэкут рыуриле ын сынӂе ши н-ау путут сэ бя дин апеле лор.
Він перетворив їхні ріки на кров, і з потоків своїх вони пити не могли.
45 Кум а тримис ымпотрива лор ниште муште отрэвитоаре каре й-ау мынкат ши броаште каре й-ау нимичит.
Він послав на них рої комах, які пожирали їх, і жаб, що губили їх.
46 Кум ле-а дат холделе прадэ омизилор, родул мунчий лор, прадэ лэкустелор.
Він віддав врожай їхній гусені й збіжжя їхнє – сарані.
47 Кум ле-а прэпэдит вииле, бэтынду-ле ку пятрэ, ши смокиний дин Еӂипт ку гриндинэ.
Побив виноградники їхні градом і шовковиці – кригою.
48 Кум ле-а лэсат вителе прадэ гриндиней ши турмеле, прадэ фокулуй черулуй.
Він віддав на поталу градові їхню худобу й отари їхні – блискавкам.
49 Ел Шь-а арункат ымпотрива лор мыния Луй апринсэ, урӂия, юцимя ши неказул: о дроайе де ынӂерь адукэторь де ненорочирь.
Він послав на них полум’я Свого гніву, лють, обурення й біду – посольство злих ангелів.
50 Кум Шь-а дат друм слобод мынией, ну ле-а скэпат суфлетул де ла моарте ши ле-а дат вяца прадэ молимей;
Вирівняв стежку для гніву Свого; не утримав їхніх душ від смерті, але віддав життя їхнє на поталу моровиці.
51 кум а ловит пе тоць ынтыий нэскуць дин Еӂипт, пырга путерий ын кортуриле луй Хам.
І вразив усіх первістків у Єгипті – перші плоди сили чоловічої в шатрах Хамових.
52 Кум а порнит пе попорул Сэу ка пе ниште ой ши й-а повэцуит ка пе о турмэ ын пустиу.
Немов овець отару, Він вивів народ Свій, і, неначе стадо, провадив їх у пустелі.
53 Кум й-а дус фэрэ ничо грижэ, ка сэ ну ле фие фрикэ, яр маря а акоперит пе врэжмаший лор.
Вів їх у безпеці, так що вони не боялися, а ворогів їхніх вкрило море.
54 Кум й-а адус спре хотарул Луй чел сфынт, спре мунтеле ачеста, пе каре дряпта Луй л-а кыштигат.
І привів їх до границь святині Своєї, до тієї гори, яку здобула Його правиця.
55 Кум а изгонит нямуриле динаинтя лор, ле-а ымпэрцит цара ын пэрць де моштенире ши а пус семинцииле луй Исраел сэ локуяскэ ын кортуриле лор.
Прогнав перед ними народи, і простягнув мотузку землемірну, щоб спадок їхній переділити, і в наметах їхніх поселив племена Ізраїлеві.
56 Дар ей ау испитит пе Думнезеул Пряыналт, с-ау рэзврэтит ымпотрива Луй ши н-ау цинут порунчиле Луй,
Але вони випробовували Бога Всевишнього, бунтували проти Нього й не дотримувалися Його одкровень.
57 чи с-ау депэртат ши ау фост некрединчошь, ка ши пэринций лор, с-ау абэтут ла о парте, ка ун арк ыншелэтор,
І відступали, і зраджували, як і батьки їхні; викручувалися, як [висковзує з рук] кривий лук.
58 Л-ау супэрат прин ынэлцимиле лор ши Й-ау стырнит ӂелозия ку идолий лор.
Гнівили Його [в капищах] на своїх пагорбах та ідолами своїми будили Його ревнощі.
59 Думнезеу а аузит ши С-а мыният ши а урӂисит рэу де тот пе Исраел.
Почув Бог, і запалав гнівом, і геть відцурався Ізраїля.
60 А пэрэсит локуинца Луй дин Сило, кортул ын каре локуя ынтре оамень.
Покинув Оселю Свою в Шило – шатро, в якому Він мешкав серед людей.
61 Шь-а дат слава прадэ робией ши мэреция Луй, ын мыниле врэжмашулуй.
І віддав Він могутність Свою у полон і красу Свою – у руки ворога.
62 А дат прадэ сабией пе попорул Луй ши С-а мыният пе моштениря Луй.
Віддав Він народ Свій мечу на поталу й гнівом запалав на спадщину Свою.
63 Пе тинерий луй й-а арс фокул ши фечоареле луй н-ау май фост сэрбэторите ку кынтэрь де нунтэ.
Юнаків їхніх пожер вогонь, а їхнім дівчатам весільних пісень не співали.
64 Преоций сэй ау кэзут учишь де сабие, ши вэдувеле луй ну с-ау бочит.
Священники його попадали від меча, а вдови його не плакали.
65 Атунч, Домнул С-а трезит, ка унул каре а дормит, ка ун витяз ымбэрбэтат де вин,
Тоді прокинувся Володар, немов від сну, неначе воїн, що витверезився від вина.
66 ши а ловит пе потривничий Луй каре фуӂяу, акоперинду-й ку вешникэ окарэ.
І вразив ворогів його ззаду, вкрив їх вічною ганьбою.
67 Ынсэ а лепэдат кортул луй Иосиф ши н-а алес семинция луй Ефраим,
Тоді відцурався Він шатра Йосифового й не обрав племені Єфремового.
68 чи а алес семинция луй Иуда, мунтеле Сионулуй, пе каре-л юбеште.
Але вибрав Він плем’я Юди, гору Сіон, яку полюбив.
69 Шь-а зидит Сфынтул Локаш ка черуриле де ыналт ши таре ка пэмынтул пе каре л-а ынтемеят пе вечь.
Він збудував, немов висоти [небес], святилище Своє, і, як землю, заклав основи його навіки.
70 А алес пе робул Сэу Давид ши л-а луат де ла стаулеле де ой.
І обрав Свого слугу Давида, узявши його від кошар овечих,
71 Л-а луат диндэрэтул оилор каре алэптау, ка сэ паскэ пе попорул Сэу Иаков ши пе моштениря Са Исраел.
привів його від овечок дійних, щоб пасти Якова, народ Свій, Ізраїля, Свій спадок.
72 Ши Давид й-а кырмуит ку о инимэ неприхэнитэ ши й-а повэцуит ку мынь причепуте.
І він пас їх у невинності свого серця і вів їх розумно руками своїми.
