< Псалмул 78 >
1 Аскултэ, попорул меу, ынвэцэтуриле меле! Луаць аминте ла кувинтеле гурий меле!
Pieśń pouczająca. Asafa. Słuchaj, mój ludu, mego prawa, nakłońcie uszu ku słowom moich ust.
2 Ымь дескид гура ши ворбеск ын пилде, вестеск ынцелепчуня времурилор стрэвекь.
Otworzę moje usta do przypowieści, opowiem starodawne tajemnice;
3 Че ам аузит, че штим, че не-ау повестит пэринций ноштри,
Cośmy słyszeli i poznali i [co] nam opowiadali nasi ojcowie.
4 ну вом аскунде де копиий лор, чи вом вести нямулуй де оамень каре ва вени лауделе Домнулуй, путеря Луй ши минуниле пе каре ле-а фэкут.
Nie zataimy [tego] przed ich synami, opowiemy przyszłemu pokoleniu o chwale PANA, o jego mocy i cudach, które czynił.
5 Ел а пус о мэртурие ын Иаков, а дат о Леӂе ын Исраел ши а порунчит пэринцилор ноштри сэ-шь ынвеце ын еа копиий,
Ustanowił bowiem świadectwo w Jakubie, nadał prawo w Izraelu i nakazał naszym ojcom, aby je oznajmiali swoim synom;
6 ка сэ фие куноскутэ де чей че вор вени дупэ ей, де копиий каре се вор наште ши каре, кынд се вор фаче марь, сэ ворбяскэ деспре еа копиилор лор,
Aby poznało przyszłe pokolenie, synowie, którzy się urodzą; aby powstawszy, przekazywali [je] swoim synom;
7 пентру ка ачештя сэ-шь пунэ ынкредеря ын Думнезеу, сэ ну уйте лукрэриле луй Думнезеу ши сэ пэзяскэ порунчиле Луй.
Żeby pokładali w Bogu nadzieję i nie zapominali o dziełach Boga, lecz strzegli jego przykazań;
8 Сэ ну фие ка пэринций лор, ун ням неаскултэтор ши рэзврэтит, ун ням каре н-авя о инимэ таре ши ал кэруй дух ну ера крединчос луй Думнезеу!
Żeby nie byli, jak ich ojcowie, pokoleniem opornym i nieposłusznym; pokoleniem, które nie przygotowało swego serca i którego duch nie był wierny Bogu.
9 Фиий луй Ефраим, ынармаць ши трэгынд ку аркул, ау дат досул ын зиуа луптей,
Synowie Efraima, uzbrojeni i wyposażeni w łuki, w dniu bitwy wycofali się.
10 пентру кэ н-ау цинут легэмынтул луй Думнезеу ши н-ау воит сэ умбле ынтокмай дупэ Леӂя Луй.
[Bo] nie strzegli przymierza Boga i nie chcieli postępować według jego prawa.
11 Ау дат уйтэрий лукрэриле Луй, минуниле Луй пе каре ли ле арэтасе.
Zapomnieli o jego dziełach i cudach, które im ukazał.
12 Ынаинтя пэринцилор лор, Ел фэкусе минунь ын цара Еӂиптулуй, ын кымпия Цоан.
Przed ich ojcami czynił cuda w ziemi Egiptu, na polu Soanu.
13 А деспэрцит маря ши ле-а дескис ун друм прин еа, ридикынд апеле ка ун зид.
Rozdzielił morze i przeprowadził ich, i sprawił, że wody stanęły jak wał.
14 Й-а кэлэузит зиуа ку ун нор ши тоатэ ноаптя ку лумина унуй фок стрэлучитор.
Prowadził ich w obłoku za dnia, a całą noc w blasku ognia.
15 А деспикат стынчь ын пустиу ши ле-а дат сэ бя ка дин ниште валурь ку апе мулте.
Rozszczepił skały na pustyni i napoił ich jakby z wielkich głębin.
16 А фэкут сэ цышняскэ извоаре дин стынчь ши сэ кургэ апе ка ниште рыурь.
Wydobył strumienie ze skały i sprawił, że wody płynęły jak rzeki.
17 Дар ей тот н-ау ынчетат сэ пэкэтуяскэ ымпотрива Луй, н-ау ынчетат сэ се рэзврэтяскэ ымпотрива Челуй Пряыналт ын пустиу.
Lecz [oni] jeszcze więcej grzeszyli przeciwko niemu i pobudzili do gniewu Najwyższego na pustyni;
18 Ау испитит пе Думнезеу ын инима лор, черынд мынкаре дупэ пофтеле лор.
I wystawiali Boga na próbę w swych sercach, żądając pokarmu według swego pragnienia.
19 Ау ворбит ымпотрива луй Думнезеу ши ау зис: „Оаре ва путя Думнезеу сэ пунэ о масэ ын пустиу?
I mówili przeciwko Bogu tymi słowy: Czy Bóg może zastawić stół na tej pustyni?
20 Ятэ кэ Ел а ловит стынка де ау курс апе ши с-ау вэрсат широае. Дар ва путя Ел сэ дя ши пыне сау сэ факэ рост де карне попорулуй Сэу?”
Oto uderzył w skałę i wypłynęły wody, i wezbrały strumienie; czy będzie mógł też dać chleb? Czy przygotuje mięso swemu ludowi?
21 Домнул а аузит ши С-а мыният. Ун фок с-а апринс ымпотрива луй Иаков ши с-а стырнит ымпотрива луй Исраел мыния Луй,
Gdy PAN [to] usłyszał, rozgniewał się i ogień zapłonął przeciw Jakubowi, i gniew wybuchnął przeciw Izraelowi;
22 пентру кэ н-ау крезут ын Думнезеу, пентру кэ н-ау авут ынкредере ын ажуторул Луй.
Bo nie uwierzyli Bogu i nie zaufali jego zbawieniu;
23 Ел а порунчит норилор де сус ши а дескис порциле черурилор:
Choć rozkazał chmurom w górze i bramy nieba otworzył.
24 а плоуат песте ей манэ де мынкаре ши ле-а дат грыу дин чер.
I zesłał im [jak] deszcz mannę do jedzenia, i zboże z nieba im dał.
25 Ау мынкат ку тоций пыня челор марь ши ле-а тримис мынкаре сэ се сатуре.
Człowiek jadł chleb anielski; zesłał im pokarm do syta.
26 А пус сэ суфле ын черурь вынтул де рэсэрит ши а адус, прин путеря Луй, вынтул де мязэзи.
Wzbudził na niebie wiatr ze wschodu i sprowadził swą mocą wiatr południowy.
27 А плоуат песте ей карне ка пулберя ши пэсэрь ынарипате кыт нисипул мэрий;
Zesłał im mięso jak pył i ptactwo skrzydlate jak piasek morski.
28 ле-а фэкут сэ кадэ ын мижлокул таберей лор, де жур ымпрежурул локуинцелор лор.
Spadło ono pośrodku ich obozu, wokół ich namiotów.
29 Ей ау мынкат ши с-ау сэтурат дин дестул: Думнезеу ле-а дат че дорисерэ.
Jedli i w pełni się nasycili; dał im, czego pragnęli.
30 Дар н-апукасерэ сэ-шь астымпере бине пофта, мынкаря ле ера ынкэ ын гурэ,
[A gdy] jeszcze nie zaspokoili swego pragnienia, [gdy] jeszcze pokarm był w ich ustach;
31 кынд с-а стырнит мыния луй Думнезеу ымпотрива лор, а ловит де моарте пе чей май тарь динтре ей ши а доборыт пе тинерий луй Исраел.
Spadł na nich gniew Boży i zabił ich tłustych, a znakomitszych z Izraela powalił.
32 Ку тоате ачестя, ей н-ау ынчетат сэ пэкэтуяскэ ши н-ау крезут ын минуниле Луй.
Mimo to nadal grzeszyli i nie wierzyli jego cudom;
33 Де ачея, Ел ле-а курмат зилеле ка о суфларе, ле-а курмат аний принтр-ун сфыршит нэпрасник.
Dlatego sprawił, że ich dni przemijały w marności, a ich lata – w trwodze.
34 Кынд ый ловя де моарте, ей Ыл кэутау, се ынторчяу ши се ындрептау спре Думнезеу;
Gdy ich zabijał, szukali go; nawracali się i o świcie szukali Boga;
35 ышь адучяу аминте кэ Думнезеу есте Стынка лор ши кэ Думнезеул Атотпутерник есте Избэвиторул лор.
Przypominali sobie, że Bóg [jest] ich skałą, że Bóg Najwyższy – ich Odkupicielem;
36 Дар Ыл ыншелау ку гура ши-Л минцяу ку лимба.
Pochlebiali mu jednak swoimi ustami i okłamywali go swym językiem;
37 Инима ну ле ера таре фацэ де Ел ши ну ерау крединчошь легэмынтулуй Сэу.
A ich serce nie było przed nim szczere i nie byli wierni jego przymierzu.
38 Тотушь, ын ындураря Луй, Ел яртэ нелеӂюиря ши ну нимичеште; Ышь опреште де мулте орь мыния ши ну дэ друмул ынтреӂий Луй урӂий.
On jednak, będąc miłosiernym, przebaczał ich nieprawości i nie wytracał [ich]; często odwracał swój gniew i nie pobudzał całej swej zapalczywości;
39 Ел Шь-а адус деч аминте кэ ей ну ерау декыт карне, о суфларе каре трече ши ну се май ынтоарче.
Bo pamiętał, że są ciałem; wiatrem, który ulatuje i nie wraca.
40 Де кыте орь с-ау рэзврэтит ей ымпотрива Луй ын пустиу! Де кыте орь Л-ау мыният ей ын пустиетате!
Jak często pobudzali go do gniewu na pustyni [i] zasmucali go na pustkowiu!
41 Да, н-ау ынчетат сэ испитяскэ пе Думнезеу ши сэ ынтэрыте пе Сфынтул луй Исраел.
Odwracali się i wystawiali Boga na próbę, i stawiali granice Świętemu Izraela.
42 Ну шь-ау май адус аминте де путеря Луй, де зиуа кынд й-а избэвит де врэжмаш,
Nie pamiętali jego ręki [ani] dnia, w którym ich wybawił z utrapienia;
43 де минуниле пе каре ле-а фэкут ын Еӂипт ши де семнеле Луй минунате дин кымпия Цоан.
Gdy czynił swe znaki w Egipcie i swe cuda na polu Soanu;
44 Кум ле-а префэкут рыуриле ын сынӂе ши н-ау путут сэ бя дин апеле лор.
Gdy zamienił w krew ich rzeki i ich strumienie, tak że nie mogli [z nich] pić.
45 Кум а тримис ымпотрива лор ниште муште отрэвитоаре каре й-ау мынкат ши броаште каре й-ау нимичит.
Zesłał na nich rozmaite muchy, aby ich kąsały, i żaby, aby ich niszczyły;
46 Кум ле-а дат холделе прадэ омизилор, родул мунчий лор, прадэ лэкустелор.
I dał robactwu ich plony, a ich pracę szarańczy.
47 Кум ле-а прэпэдит вииле, бэтынду-ле ку пятрэ, ши смокиний дин Еӂипт ку гриндинэ.
Zniszczył gradem ich winorośle, a sykomory szronem.
48 Кум ле-а лэсат вителе прадэ гриндиней ши турмеле, прадэ фокулуй черулуй.
Ich bydło wydał na pastwę gradu, a ich stada [na pastwę] błyskawic.
49 Ел Шь-а арункат ымпотрива лор мыния Луй апринсэ, урӂия, юцимя ши неказул: о дроайе де ынӂерь адукэторь де ненорочирь.
Wylał na nich żar swojego gniewu, zapalczywość, oburzenie i udrękę, zesławszy na nich złych aniołów.
50 Кум Шь-а дат друм слобод мынией, ну ле-а скэпат суфлетул де ла моарте ши ле-а дат вяца прадэ молимей;
Otworzył drogę dla swego gniewu, nie zachował ich duszy od śmierci, a ich życie wydał zarazie;
51 кум а ловит пе тоць ынтыий нэскуць дин Еӂипт, пырга путерий ын кортуриле луй Хам.
Wytracił wszystko pierworodne w Egipcie, pierwociny [ich] mocy w namiotach Chama;
52 Кум а порнит пе попорул Сэу ка пе ниште ой ши й-а повэцуит ка пе о турмэ ын пустиу.
Ale swój lud wyprowadził jak owce i wiódł ich po pustyni jak stado.
53 Кум й-а дус фэрэ ничо грижэ, ка сэ ну ле фие фрикэ, яр маря а акоперит пе врэжмаший лор.
Prowadził ich bezpiecznie, tak że się nie lękali, a ich wrogów przykryło morze;
54 Кум й-а адус спре хотарул Луй чел сфынт, спре мунтеле ачеста, пе каре дряпта Луй л-а кыштигат.
I przyprowadził ich do swej świętej granicy; do góry, którą nabyła jego prawica.
55 Кум а изгонит нямуриле динаинтя лор, ле-а ымпэрцит цара ын пэрць де моштенире ши а пус семинцииле луй Исраел сэ локуяскэ ын кортуриле лор.
Wypędził przed nimi narody, sznurem wyznaczył im dziedzictwo, żeby pokolenia Izraela mieszkały w swoich namiotach.
56 Дар ей ау испитит пе Думнезеул Пряыналт, с-ау рэзврэтит ымпотрива Луй ши н-ау цинут порунчиле Луй,
Oni jednak wystawiali na próbę i pobudzali do gniewu Boga Najwyższego, i nie strzegli jego świadectw.
57 чи с-ау депэртат ши ау фост некрединчошь, ка ши пэринций лор, с-ау абэтут ла о парте, ка ун арк ыншелэтор,
Lecz odwrócili się i postępowali przewrotnie jak ich ojcowie, schodzili z drogi jak łuk zawodny.
58 Л-ау супэрат прин ынэлцимиле лор ши Й-ау стырнит ӂелозия ку идолий лор.
Pobudzali go bowiem do gniewu przez swe wyżyny i rzeźbionymi posągami wzbudzali jego zazdrość.
59 Думнезеу а аузит ши С-а мыният ши а урӂисит рэу де тот пе Исраел.
Gdy Bóg [to] usłyszał, rozgniewał się i wielce wzgardził Izraelem.
60 А пэрэсит локуинца Луй дин Сило, кортул ын каре локуя ынтре оамень.
I opuścił przybytek w Szilo; namiot, [który] rozbił wśród ludzi;
61 Шь-а дат слава прадэ робией ши мэреция Луй, ын мыниле врэжмашулуй.
I oddał w niewolę swoją moc i swoją chwałę w ręce wroga.
62 А дат прадэ сабией пе попорул Луй ши С-а мыният пе моштениря Луй.
Wydał swój lud pod miecz i rozgniewał się na swoje dziedzictwo.
63 Пе тинерий луй й-а арс фокул ши фечоареле луй н-ау май фост сэрбэторите ку кынтэрь де нунтэ.
Ich młodzieńców pochłonął ogień, a ich dziewic nie wydano za mąż.
64 Преоций сэй ау кэзут учишь де сабие, ши вэдувеле луй ну с-ау бочит.
Ich kapłani padli od miecza, a ich wdowy nie lamentowały.
65 Атунч, Домнул С-а трезит, ка унул каре а дормит, ка ун витяз ымбэрбэтат де вин,
Lecz potem Pan ocknął się jak ze snu, jak mocarz wykrzykujący od wina.
66 ши а ловит пе потривничий Луй каре фуӂяу, акоперинду-й ку вешникэ окарэ.
I uderzył na tyły swoich wrogów, okrył ich wieczną hańbą.
67 Ынсэ а лепэдат кортул луй Иосиф ши н-а алес семинция луй Ефраим,
Ale choć wzgardził namiotem Józefa i pokolenia Efraima nie wybrał;
68 чи а алес семинция луй Иуда, мунтеле Сионулуй, пе каре-л юбеште.
Jednak wybrał pokolenie Judy, górę Syjon, którą umiłował.
69 Шь-а зидит Сфынтул Локаш ка черуриле де ыналт ши таре ка пэмынтул пе каре л-а ынтемеят пе вечь.
I zbudował swoją świątynię jak wysoki [pałac]; jak ziemię, którą ugruntował na wieki.
70 А алес пе робул Сэу Давид ши л-а луат де ла стаулеле де ой.
Wybrał też Dawida, swego sługę; wziął go z owczych zagród;
71 Л-а луат диндэрэтул оилор каре алэптау, ка сэ паскэ пе попорул Сэу Иаков ши пе моштениря Са Исраел.
Przywołał go, gdy chodził za karmiącymi [owcami], aby pasł Jakuba, jego lud, i Izraela, jego dziedzictwo.
72 Ши Давид й-а кырмуит ку о инимэ неприхэнитэ ши й-а повэцуит ку мынь причепуте.
A on ich pasł w prawości swego serca i prowadził ich roztropną ręką.