< Псалмул 58 >
1 Оаре тэкынд фачець вой дрептате? Оаре аша жудекаць вой фэрэ пэртинире, фиий оаменилор?
Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів. Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи лю́дських синів слушно судите?
2 Димпотривэ, ын инимэ сэвыршиць нелеӂюирь; ын царэ пунець ын кумпэнэ силничия мынилор воастре.
Отже, у серці ви чините кривди, дорогу наси́льства рук ваших тору́єте ви на землі.
3 Чей рэй сунт стрикаць ынкэ дин пынтечеле мамей лор, минчиноший се рэтэческ одатэ ку еширя дин пынтечеле мамей лор.
Від лоня ще матернього — вже відда́лені несправедливі, з утро́би ще матерньої заблуди́лися неправдомо́вці, —
4 Ау о отравэ ка отрава унуй шарпе, ка отрава уней аспиде сурде, каре ышь аступэ урекя,
їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуля́є,
5 каре н-ауде гласул врэжиторилор, гласул фермекэторулуй челуй май искусит.
що не слухає голосу заклиначі́в, чарівника́, в чарах впра́вного!
6 Думнезеуле, здробеште-ле динций дин гурэ! Смулӂе, Доамне, мэселеле ачестор пуй де лей!
Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уста́х, левчука́м розбий, Господи, ще́лепи, —
7 Сэ се рисипяскэ ынтокмай ка ниште апе каре се скург! Сэӂециле пе каре ле-арункэ ей сэ фие ниште сэӂець точите!
нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтіка́ється, хай пов'я́нуть вони, як трава по дорозі,
8 Сэ пярэ ка ун мелк каре се топеште умблынд; сэ ну вадэ соареле, ка стырпитура уней фемей!
бодай стали, немов той слима́к, що в своїй слизоті́ розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!
9 Ынаинте ка оалеле воастре сэ симтэ фокул де спин верде сау ускат, ыл ва луа выртежул.
Поки почують терни́ну запа́лену ваші горшки, — нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спа́лену!
10 Чел фэрэ приханэ се ва букура ла ведеря рэзбунэрий; ышь ва скэлда пичоареле ын сынӂеле челор рэй.
А праведний ті́шитись буде, бо помсту побачить, у кро́ві безбожного сто́пи свої він обмиє!
11 Ши атунч оамений вор зиче: „Да, есте о рэсплатэ пентру чел фэрэ приханэ! Да, есте ун Думнезеу каре жудекэ пе пэмынт!”
І скаже люди́на: „Поправді є плід справедливому, справді є Бог, — суддя на землі!“