Псалмул 57
1 Ай милэ де мине, Думнезеуле, ай милэ де мине, кэч ын Тине ми се ынкреде суфлетул; ла умбра арипилор Тале каут ун лок де скэпаре пынэ вор трече ненорочириле.
Для дириґента хору. На спів: „Не вигуби“. Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в пече́ру. Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні́ Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине!
2 Еу стриг кэтре Думнезеу, кэтре Чел Пряыналт, кэтре Думнезеу, каре лукрязэ пентру мине.
Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро.
3 Ел ымь ва тримите избэвире дин чер, ын тимп че пригониторул меу ымь арункэ окэрь. Да, Думнезеу Ышь ва тримите бунэтатя ши крединчошия.
Він пошле з небес — і врятує мене, Він пога́ньбить того, хто чату́є на мене. (Се́ла) Бог пошле Свою милість та правду Свою
4 Суфлетул меу есте ынтре ниште лей: стау кулкат ын мижлокул унор оамень каре варсэ флэкэрь, ын мижлокул унор оамень ай кэрор динць сунт сулице ши сэӂець ши а кэрор лимбэ есте о сабие аскуцитэ.
на душу мою. Знахо́джуся я серед ле́вів, що лю́дських синів пожирають, їхні зуби — як спис той та стрі́ли, а їхній язик — гострий меч.
5 Ыналцэ-Те песте черурь, Думнезеуле, песте тот пэмынтул сэ се ынтиндэ слава Та!
Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, — а слава Твоя над всією землею!
6 Ей ынтинсесерэ ун лац суб паший мей; суфлетул ми се ынковоя ши-мь сэпасерэ о гроапэ ынаинте: дар ау кэзут ей ын еа.
Вороги пригото́вили па́стку для стіп моїх, душу мою нахи́лили, вони ви́копали вовчу яму для мене, — і попа́дали в неї самі! (Се́ла)
7 Инима мя есте таре, Думнезеуле, инима мя есте таре; вой кынта, да, ши вой суна дин инструментеле меле.
Моє серце зміцни́лося, Боже, зміцни́лося серце моє, — я буду співати та сла́вити Тебе!
8 Трезеште-те, суфлете! Трезици-вэ, алэутэ ши харпэ! Мэ вой трези ын зорь де зи.
Збудися ж ти, хва́ло моя, пробудися ж ти, а́рфо та ци́тро, — я буду буди́ти досві́тню зорю́!
9 Те вой лэуда принтре попоаре, Доамне! Те вой кынта принтре нямурь.
Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед наро́дів, я буду співати Тобі між племе́нами,
10 Кэч бунэтатя Та ажунӂе пынэ ла черурь ши крединчошия Та, пынэ ла норь.
бо Твоє милосердя велике — воно аж до неба, а правда Твоя — аж до хмар!
11 Ыналцэ-Те песте черурь, Думнезеуле, песте тот пэмынтул сэ се ынтиндэ слава Та!
Піднеси́ся ж, о Боже, над небо, а слава Твоя — над всією землею!
