Псалмул 50
1 Думнезеу, да, Думнезеу, Домнул, ворбеште ши кямэ пэмынтул де ла рэсэритул соарелуй пынэ ла асфинцитул луй.
Псалом Асафів. Бог богів – Господь! Він промовляє, закликає землю від сходу сонця аж до заходу.
2 Дин Сион, каре есте ынтрупаря фрумусеций десэвыршите, де аколо стрэлучеште Думнезеу.
Із Сіону, досконалої краси, Бог з’явився в сяйві.
3 Думнезеул ностру вине ши ну таче. Ынаинтя Луй мерӂе ун фок мистуитор ши ымпрежурул Луй, о фуртунэ путерникэ.
Іде наш Бог і не мовчить; вогонь перед Ним пожирає й навколо Нього сильно вирує.
4 Ел стригэ спре черурь сус ши спре пэмынт, ка сэ жудече пе попорул Сэу:
Він закликає небеса вгорі і землю на суд зі Своїм народом:
5 „Стрынӂеци-Мь пе крединчоший Мей, каре ау фэкут легэмынт ку Мине прин жертфэ!”
«Зберіть-но до Мене Моїх вірних, хто уклав Завіт зі Мною при жертві».
6 Атунч, черуриле вор вести дрептатя Луй, кэч Думнезеу есте Чел че жудекэ.
І небеса сповіщатимуть правду Його, адже Суддя – Сам Бог! (Села)
7 „Аскултэ, попорул Меу, ши вой ворби; аскултэ, Исраеле, ши те вой ынштиинца! Еу сунт Думнезеу, Думнезеул тэу.
«Слухай, народе Мій, Я говоритиму; Ізраїлю, Я свідчити буду проти тебе: Я – Бог, твій Бог.
8 Ну пентру жертфеле тале те мустру, кэч ардериле тале де тот сунт некурмат ынаинтя Мя.
Не за жертвоприношення твої Я докорятиму тобі – твої цілопалення завжди переді Мною.
9 Ну вой луа таурь дин каса та, нич цапь дин стаулеле тале.
Я не прийму вола із твого дому, ані козлів із твоїх кошар.
10 Кэч але Меле сунт тоате добитоачеле пэдурилор, тоате фяреле мунцилор ку мииле лор.
Адже всі тварини в лісі – Мої, і худоба на тисячі пагорбів.
11 Еу куноск тоате пэсэриле де пе мунць ши тот че се мишкэ пе кымп есте ал Меу.
Я знаю кожного птаха в горах, і все, що рухається на полях, – зі Мною.
12 Дакэ Мь-ар фи фоаме, ну ць-аш спуне цие, кэч а Мя есте лумя ши тот че купринде еа.
Якби Я був голодний, то не сказав би тобі про це, адже Мені належить всесвіт і все, що його наповнює.
13 Оаре мэнынк Еу карня таурилор? Оаре бяу Еу сынӂеле цапилор?
Хіба Я їм м’ясо биків чи п’ю кров козлів?
14 Аду ка жертфэ луй Думнезеу мулцумирь ши ымплинеште-ць журуинцеле фэкуте Челуй Пряыналт!
Принеси Богові в жертву подяку й виконай перед Всевишнім твої обітниці.
15 Кямэ-Мэ ын зиуа неказулуй ши Еу те вой избэви, яр ту Мэ вей прослэви!”
Поклич Мене в день скорботи – Я визволю тебе, а ти Мене прославиш».
16 Думнезеу зиче ынсэ челуй рэу: „Че тот ынширь ту леӂиле Меле ши ай ын гурэ легэмынтул Меу,
Нечестивому ж говорить Бог: «Як ти смієш Мої постанови сповіщати і Завіт Мій в устах своїх носити?
17 кынд ту урэшть мустрэриле ши арунчь кувинтеле Меле ынапоя та?
Ти ж ненавидиш настанови й кидаєш Слова Мої позад себе?
18 Дакэ везь ун хоц, те унешть ку ел ши те ынсоцешть ку прякурварий.
Коли ти бачиш крадія, заводиш із ним приязні стосунки; і від перелюбників маєш свою частку.
19 Дай друмул гурий ла рэу ши лимба та урзеште виклешугурь.
Вуста твої вживаєш для зла, і язик твій плете підступні каверзи.
20 Стай ши ворбешть ымпотрива фрателуй тэу, клеветешть пе фиул мамей тале.
Сидиш [на суді], намовляєш на брата твого, проти сина своєї матері свідчиш ганебне.
21 Ятэ че ай фэкут, ши Еу ам тэкут. Ць-ай ынкипуит кэ Еу сунт ка тине. Дар те вой мустра ши ыць вой пуне тотул суб окь!
Ти чинив це, а Я мовчав, [тому] уявив ти [собі], що Я такий, як ти. Я покараю тебе й виставлю [звинувачення] перед очима твоїми.
22 Луаць сяма дар, вой, каре уйтаць пе Думнезеу, ка ну кумва сэ вэ сфыший ши сэ ну фие нимень сэ вэ скапе.
Зрозумійте ж це ті, хто забуває Бога, щоб Я не розтерзав [вас], і не буде кому врятувати.
23 Чине адуче мулцумирь ка жертфэ, ачела Мэ прослэвеште, ши челуй че вегязэ асупра кэий луй, ачелуя ый вой арэта мынтуиря луй Думнезеу.”
Той, хто приносить у жертву подяку, шанує Мене; і тому, хто торує дорогу [правди], покажу Я спасіння Боже».
