Псалмул 46
1 Думнезеу есте адэпостул ши сприжинул ностру, ун ажутор каре ну липсеште ничодатэ ын невой.
Для дириґента хору. Синів Коре́євих. На спів „Аламот“. Пісня. Бог для нас — охоро́на та сила, допомо́га в недолях, що часто трапляються,
2 Де ачея ну не темем кяр дакэ с-ар згудуи пэмынтул ши с-ар клэтина мунций ын инима мэрилор,
тому́ не лякаємось ми, як трясе́ться земля, і коли го́ри зсува́ються в серце морі́в!
3 кяр дакэ ар урла ши ар спумега валуриле мэрий ши с-ар ридика пынэ аколо де сэ се кутремуре мунций.
Шумлять і киплять Його во́ди, через ве́лич Його тремтя́ть го́ри. (Се́ла)
4 Есте ун рыу але кэруй извоаре ынвеселеск четатя луй Думнезеу, сфынтул локаш ал локуинцелор Челуй Пряыналт.
Річка, — відно́ги її веселя́ть місто Боже, найсвятіше із місць пробува́ння Всеви́шнього.
5 Думнезеу есте ын мижлокул ей: еа ну се клатинэ; Думнезеу о ажутэ ын ревэрсатул зорилор.
Бог серед нього, — нехай не хитається, Бог поможе йому́, коли ра́нок настане.
6 Нямуриле се фрэмынтэ, ымпэрэцииле се клатинэ, дар гласул Луй рэсунэ, ши пэмынтул се топеште де гроазэ.
Шуміли наро́ди, хиталися ца́рства, а Він голос подав Свій — і земля розпливла́ся.
7 Домнул оштирилор есте ку ной, Думнезеул луй Иаков есте ун турн де скэпаре пентру ной.
З нами Господь Савао́т, наша тверди́ня — Бог Яковів. (Се́ла)
8 Вениць ши привиць лукрэриле Домнулуй, пустиириле пе каре ле-а фэкут Ел пе пэмынт.
Ідіть, оглядайте Господні діла, — які руйнува́ння вчинив на землі!
9 Ел а пус капэт рэзбоаелор пынэ ла марӂиня пэмынтулуй; Ел а сфэрымат аркул ши а рупт сулица, а арс ку фок кареле де рэзбой.
Аж до кра́ю землі припиняє Він ві́йни, ламає Він лука й торо́щить списа, палить огнем колесни́ці!
10 „Оприци-вэ ши сэ штиць кэ Еу сунт Думнезеу: Еу стэпынеск песте нямурь, Еу стэпынеск пе пэмынт.”
„Вгамуйтесь та знайте, що Бог Я, піднесу́сь між наро́дами, піднесу́сь на землі!“
11 Домнул оштирилор есте ку ной. Думнезеул луй Иаков есте ун турн де скэпаре пентру ной.
З нами Господь Савао́т, наша тверди́ня — Бог Яковів! (Се́ла)
