Псалмул 46
1 Думнезеу есте адэпостул ши сприжинул ностру, ун ажутор каре ну липсеште ничодатэ ын невой.
Керівнику хору. Синів Кореєвих пісня. На мотив аламот. Бог – пристановище наше й міць, допомога в скорботах, що завжди знаходиться [поруч].
2 Де ачея ну не темем кяр дакэ с-ар згудуи пэмынтул ши с-ар клэтина мунций ын инима мэрилор,
Тому ми не злякаємось, хоч би навіть земля здригнулася й гори ринули в морську безодню,
3 кяр дакэ ар урла ши ар спумега валуриле мэрий ши с-ар ридика пынэ аколо де сэ се кутремуре мунций.
так що заревли б і запінилися води [від їхнього падіння], і скелі б затремтіли від [того] збурення води. (Села)
4 Есте ун рыу але кэруй извоаре ынвеселеск четатя луй Думнезеу, сфынтул локаш ал локуинцелор Челуй Пряыналт.
Річкові потоки радують місто Боже, святилище, де мешкає Всевишній.
5 Думнезеу есте ын мижлокул ей: еа ну се клатинэ; Думнезеу о ажутэ ын ревэрсатул зорилор.
Бог посеред нього – воно не захитається; Бог допоможе йому ще вдосвіта.
6 Нямуриле се фрэмынтэ, ымпэрэцииле се клатинэ, дар гласул Луй рэсунэ, ши пэмынтул се топеште де гроазэ.
Збентежилися народи, похитнулися царства, подав Він Свій голос – тане земля.
7 Домнул оштирилор есте ку ной, Думнезеул луй Иаков есте ун турн де скэпаре пентру ной.
Господь Воїнств із нами; Твердиня наша – Бог Якова. (Села)
8 Вениць ши привиць лукрэриле Домнулуй, пустиириле пе каре ле-а фэкут Ел пе пэмынт.
Підіть-но, погляньте на діяння Господа, які спустошення здійснив Він на землі,
9 Ел а пус капэт рэзбоаелор пынэ ла марӂиня пэмынтулуй; Ел а сфэрымат аркул ши а рупт сулица, а арс ку фок кареле де рэзбой.
припиняючи війни аж до краю землі. Він ламає лук і розщеплює [древко] списа, колісниці спалює вогнем.
10 „Оприци-вэ ши сэ штиць кэ Еу сунт Думнезеу: Еу стэпынеск песте нямурь, Еу стэпынеск пе пэмынт.”
«Вгамуйтеся й пізнайте, що Я – Бог; Я буду звеличений серед народів, звеличений на землі».
11 Домнул оштирилор есте ку ной. Думнезеул луй Иаков есте ун турн де скэпаре пентру ной.
Господь Воїнств із нами, Твердиня наша – Бог Якова. (Села)
